Працював на Баффета ще у школі

Чарлі Мангер народився в Омасі — тому самому місті, що й Воррен Баффет. Ба більше, він жив у тому ж районі, лише за пів кварталу від будинку засновника Berkshire Hathaway.

Це був багатий район міста, який родина Чарлі могла собі дозволити — його батько працював адвокатом, а дід був суддею. Попри відсутність матеріальних проблем, у шкільні роки Мангер самостійно заробляв на кишенькові витрати, і за дивним збігом обставин підпрацьовував у магазині, що належав діду Воррена Баффета. Заробляв за 10-годинний робочий день він $2 — за сьогоднішньою купівельною спроможністю це близько $40.

Щоправда, якщо тоді Чарлі випадково і зустрічав свого майбутнього колегу, то товаришами вони не були. Мангер був старший за Воррена на 6 років, а для дітей — це величезна різниця.

У 17 років Мангер вступив до Мічиганського університету, але не закінчив його — під час Другої світової війни, у 1943 році, він вступив до авіаційного корпусу. Військовим пілотом Чарлі не став, після тестування його відправили займатися метеорологією, служив він на Алясці. Сісти за штурвал бойового літака шансів у нього й не було — через поганий зір він був звільнений навіть від шкільних занять із фізкультури.

Після війни Мангер спробував продовжити навчання у Гарвардській юридичній школі, але у вступі йому спершу відмовили — для навчання там він вже повинен був мати ступінь бакалавра. Тут допомогли родинні зв’язки, колишній декан факультету був другом сім'ї, і після його втручання Чарлі все ж зарахували.

Власну компанію втратив через збитки

Свою професійну кар'єру Чарлі розпочав у юридичній сфері. Спершу, як найманий працівник, а у 1962 році з декількома партнерами заснував власну юридичну компанію, яка спеціалізувалась на супроводженні угод із нерухомістю.

Того ж року він заснував і свою інвестиційну компанію. Вона демонструвала непогані результати, впродовж 13 років генерувала прибуток, що випереджав індекси. Але кризу 1973−1974 років компанія не пережила. Спершу її активи обвалились на 32%, а потім — ще на 31%, що було гірше навіть за погану динаміку S&P 500. Тож, власну справу довелось закрити.

Хоча свою професійну кар'єру Мангер проводив у Каліфорнії, у 1959 році він ненадовго відвідав рідну Омаху, і цей візит вплинув на все його подальше життя. Там його на обід запросили друзі. Серед гостей був і Воррен Баффет, який вже керував декількома інвестиційними товариствами. Молоді люди швидко знайшли спільну мову і залишилися друзями на все життя.

Хоча інвестори підтримували близькі стосунки, разом вони почали працювати лише у 1978 році, коли Мангер приєднався до правління Berkshire Hathaway і залишався в компанії до останніх днів.

Відучив Баффета «підбирати недопалки»

«Чарлі зробив мені найкращий подарунок, який людина може зробити комусь іншому. Він зробив мене кращою людиною, ніж я був би за інших обставин. Він дав мені багато хороших порад. Завдяки Чарлі я прожив краще життя», — підсумував Баффет їхні стосунки.

Під час численних виступів Баффет і Мангер створювали щось, на кшталт комедійного дуету, сипали дотепами, доповнюючи один одного. Разом вони без проблем викликали сміх та оплески залу.

За словами Воррена, вони з Чарлі ніколи не сварилися. Тобто, пояснює він, у них могли бути розбіжності, вони сперечались, але це ніколи не переходило на якийсь вищий емоційний рівень. У Мангера була коронна фраза для їхніх дебатів: «Воррен, подумай про це ще раз. Ти розумний, а я правий».

Ще до переходу на роботу в Berkshire Hathaway Мангер справив величезний вплив на Баффета та змінив саму ідею його підходів. Баффет навчався у легендарного економіста Бенджаміна Грехема, засновника методу «ціннісного інвестування», яке націлене на купівлю акцій недооцінених компаній. Тобто, якщо за об'єктивними показниками вартість акцій мала б становити, наприклад, $2, а в реальності за них просять $1,5 — отже, папери варто купувати і чекати, коли вартість досягне об'єктивного показника.

Однак, підхід Мангера був принципово іншим: варто забути про придбання акцій непоганих компаній за чудовими цінами, значно краще купувати акції чудових компаній за справедливими цінами. Тобто, якщо інвестор вважає умовну Coca-Cola чудовою компанією, яка міцно стоїть на ногах і має перспективи, він може спокійно брати її акції без знижки.

Прийнявши цю стратегію, Баффет, зрештою, назвав підхід Грехема «пошуком недопалків». Мовляв, інвестор блукає вулицями і шукає на тротуарі недокурені цигарки, які хтось викинув. Так, натрапивши на гарний недопалок, ще можна зробити декілька затяжок, але такий підхід ніколи не зробить багатим. Дійсно розбагатіти можна, лише інвестуючи в компанії, акції яких зростатимуть рік за роком, забезпечуючи приріст складного відсотку.

Інший важливий підхід Мангера, який він завжди відстоював у бізнесі, — знати межу своєї компетенції. «Це не компетенція, якщо ви не знаєте, де вона закінчується», — повторював він. Дане правило допомагало вчасно зупинитись і не заходити в інвестиції, які могли бути надто ризикованими через брак розуміння.

Можливо, саме тому Berkshire Hathaway ніколи не мала значного пакету технологічних компаній (виключення — Apple, але у неї інвестували, вже коли виробник iPhone виборов місце під сонцем). І Баффет, і Мангер зізнавались, що погано розуміються на секторі, а тому краще вкладуть гроші у споживчі товари, банки, енергетику чи транспорт.

Читайте також: Девід Бекхем: мільйони доларів на хоббі, вино та збитковий модний бізнес

«Якщо ви намагатиметесь досягти успіху в спорті, до якого у вас немає здібностей, то щоразу зазнаватимете поразки. Ви повинні з’ясувати, в якій галузі у вас є перевага, до чого ви маєте здібності, і діяти в цих межах. Стати найкращим тенісистом у світі можуть одиниці.

А ось стати найкращим сантехнічним підрядником у Беміджі, ймовірно, під силу двом третинам із вас. Для цього потрібна завзятість, потрібен інтелект. І якщо ви будете досить дисципліновані, то через якийсь час поступово дізнаєтеся все про сантехнічний бізнес у Беміджі і оволодієте цим мистецтвом. Це досяжна мета", — розповідав він на зустрічі зі студентами.

Життєві цінності Мангера

Чарлі любив публічні виступи та був відкритий до спілкування зі ЗМІ. Часто його сприймали, як своєрідного гуру, а не просто успішного інвестора та топменеджера багатомільярдної корпорації. Мангер же, зі свого боку, був не проти поділитись і власним життєвим досвідом.

Легендарний інвестор був двічі одружений. Перший шлюб виявився невдалим, а ось із другою дружиною вони прожили разом 54 роки. Коли Мангера запитали про поради щодо стосунків і пошуку хорошої дружини, він відповів: «Найкращий спосіб — це заслужити хорошу дружину».

За його словами, секрет щасливого життя надзвичайно простий. «У вас не багато заздрості, у вас не багато образ, ви не витрачаєте свій дохід. Ви залишаєтесь життєрадісними, незважаючи на ваші проблеми. Ви маєте справу з надійними людьми і робите те, що від вас вимагається. Усі ці прості правила так добре покращують ваше життя, і вони такі банальні», — говорив він.

Значної популярності набула іронічна лекція Мангера «Як зробити своє життя жахливим», проголошена у 1986 році. У ній він дає наступні шкідливі поради:

  • Пийте більше алкоголю та вживайте наркотики. «В мене були чотири добрих друзів — розумні, товариські, веселі і начитані. Двоє вже давно на цвинтарі, алкоголь у їхній ранній смерті відіграв вирішальну роль. Ще двоє живі, вони алкоголіки, але таке життя, як у них, можна назвати життям із великою натяжкою».
  • Заздріть, ніколи не пробачайте, впадайте у глибокий відчай від ударів долі.
  • Ніколи не тримайте свого слова, не приходьте вчасно, не виконуйте своїх зобов'язань, не намагайтеся виконувати роботу якісно.
  • Ніколи не думайте про те, що призвело до проблем, лише про їхні наслідки. «Припиніть думати про причини того чи іншого явища, і вбоге життя вам забезпечене».

Поради Мангера щодо того, як молодим людям забезпечити достаток, були напрочуд прості. «Ти маєш ставати все кращим і кращим, інакше, ти програєш. Намагайся більше, працюй більше, і ти будеш кращим. Витрачай менше, ніж заробляєш, та інвестуй свої заощадження», — сказав він на одній з конференцій лише за місяць до своєї смерті.

Остання мрія Мангера

Декілька тижнів тому 99-річний Мангер дав інтерв'ю телеканалу CNBC. «Ви досить активні. У вас напружений графік спілкування», — сказав йому журналіст.

«Це моє уявлення про належну старість», — відповів Чарлі. Хоча й визнав, що отримав таке життя, не як особисту заслугу.

«Я дуже добре вмію розпізнавати несправедливі переваги, і я отримав несправедливі переваги в старості. Коли вони прийшли, я просто схопив їх», — розповів інвестор.

Водночас, він зізнався, що так і не здійснив одну заповітну мрію. «Коли я був молодшим, то заплатив би будь-яку суму, щоб зловити 200-фунтового тунця (близько 90 кг). Але я ніколи його не ловив», — розповів Мангер.

Він пожартував, що у свої 99 років став надто «старим і слабким», порівнюючи з часом, коли йому було лише 96. «Тому тепер, якби ви дали мені можливість спіймати того тунця, я б просто відмовився йти… є речі, від яких ви відмовляєтеся з часом», — сказав Чарлі.

Читайте також: Стів Балмер: найбагатший найманий працівник світу зі статками $127 млрд

Одна з порад, яку Мангер давав молоді, — заздалегідь написати власний некролог і потім жити так, щоб він став правдивим. Цього тижня всі найбільші світові медіа опублікували некрологи про самого Мангера. І навряд чи він міг би бути незадоволений підсумком свого життя.