Про те, як і чому змінилася структура портфеля

Мені 34 роки. Більшу частину життя прожив в Європі, навчався в Німеччині і США. В інвестиціях вже років 16. Спочатку це було хобі, потім стало професією, а тепер навколо цього побудований і мій бізнес — інвестиційний youtube-канал і найбільший український клуб для приватних інвесторів.

Зараз я full-time інвестор: займаюся тільки питаннями пошуку інвестиційно-привабливих можливостей, їх розбором і власне інвестиціями в них. Ми робимо це разом із бізнес-партнером Олександром Тихомировим і збираємо позитивні відгуки УкрІнвестКлубу.

До кінця 2019 року мій інвестиційний портфель складався на 80% з криптовалют. Але він дуже динамічно змінюється, залежно від того, що мені цікаво. Зараз спрямував свою увагу на український реальний сектор і фінансування малого бізнесу.

За останні півтора року зробив понад 40 різних локальних угод — інвестиції в нерухомість, машини, кредитні організації, цінні папери, криптовалюти та інше. Проблемними виявилися десь 10−12, які призвели або до збитку, або недоотриманого прибутку, або коштували багато нервів і залучення.

Якщо ви агресивний інвестор, кожна п'ята інвестиція може бути провальною. Я був дуже активним і високоризиковим інвестором, але поступово стаю все спокійнішим. Зараз намагаюся не йти в інструменти з понад дохідністю і понад ризиками. Якщо раніше у мене в цій зоні було 90% портфеля, то зараз десь 50%.

Взагалі високоризикові інвестиції не повинні перевищувати 20% портфеля інвестора. Все інше — більш консервативні інвестиції з дохідністю умовно до 30% річних.

Про найризиковішу інвестицію

Найризикованішою своєї інвестицією я вважаю позики під чесне слово — начебто інвестиції в людину. У мене було дві історії, які закінчилися абсолютно різними результатами.

Було два засновника бізнес-ідей, які не мали на той момент жодних серйозних активів. Один хлопець, якщо спростити, вкрав гроші і ця інвестиція для мене була втрачена. Тут ми відчули всю красу української законодавчої системи. Оскільки навіть нотаріальний договір не допомагає, якщо людина не має жодних офіційних активів.

А другий хлопець на позичені $25 тис. за рік збудував компанію, яка організовує івенти для IT-спеціалістів у Європі і сьогодні коштує вже декілька мільйонів. В цьому проекті за рік ми отримали десь 90% чистого прибутку на вкладений капітал.

Позику давали на рік з пролонгацією. Домовилися так: перші три місяці — без погашення, наступні три місяці — на розсуд власника, як буде складатися ситуація. Зокрема, як тільки модель випробувала себе в Берліні й Амстердамі і бізнесмен вирішив її масштабувати, трапився локдаун. І тільки з нової спроби проект злетів уже в онлайн-форматі.

Доки шукав, кому позичити гроші, переглянув всі інвестиційні чати, профільні портали startup.ua та BePartner. Розкидав оголошення, що шукаю перспективні проекти реального сектора, просто в групах на фейсбуці і навіть на оlx.ua дивився цікаві пропозиції.

Хлопець, який побудував компанію на наші гроші, прийшов із товариства підприємців «Бізнес Молодість». У Києві з 2017 до 2019 року періодично були інвестиційні зустрічі, які проводив Алекс Бонд. Я теж ходив, знайомився з інвесторами, слухав презентації. З досвіду, найкраще працює нетворкінг. Але від ризиків тут нікуди не дітися.

Читайте також: Куди краще інвестувати у 2021 році

Наприклад, наприкінці 2019 року познайомилися з компанією, яка друкує фотографії. У неї теж була хороша бізнес-модель, засновник жив цим проектом. Знайшли його оголошення на olx.ua. Ми все вивчили і профінансували близько $100 тис. на покупку устаткування.

Спочатку все працювало і приносило гарний прибуток — 10% від вартості обладнання на місяць, які ми ділили навпіл. Здавалося, що в результаті вийдемо на 60% річних. Але це була однозначно високоризикова інвестиція, запорукою виступало саме обладнання.

Все летіло, допоки в момент локдауна власник бізнесу не почав поводитися дивно. У підсумку він зник, ми залишилися зі своїм обладнанням, а орендодавець — з невиплаченою орендою. Продати обладнання зараз можна десь за $20 тис.

Де заробили і де втратили на автобізнесі

Якось ми з партнером Олександром Тихомировим, співзасновником УкрІнвестКлуба, через спільних знайомих знайшли хлопців, які приганяють машини з США. Самі в цьому не розбиралися, але вирішили спробувати приганяти люксові позашляховики.

Оскільки був великий попит на електротягу, почали з гібрида BMW X5. Ми склали кошторис. Хлопці підібрали нам машину і купили її на аукціоні за $27 тис. Буквально з першого ж дня почалися пригоди. Спершу ми ніяк не могли перерахувати гроші на покупку авто в Америку через фінмоніторинг. В результаті вдалося провести платежі частинами.

Через якийсь час машина прийшла до порту Одеси. Але через перевірки на митниці вона затрималася там на цілий місяць. Машину таки витягли і перевезли до Києва, але тут її не змогли забрати з митного складу, тому що брокер, який це робив, втратив ліцензію.

Довелося знову розмитнювати. Це зробили неправильно — оформили як авто на бензині, а насправді це гібрид, що підзаряджається. Розмитнення знову анулювали. Коли все ж таки машину забрали зі складу, вже почала нараховуватися пеня за перевищення термінів перебування на митному складі. Історія закінчилася тим, що на цю машину нарахували близько $10 тис. штрафів за те, що підрядники її неправильно розмитнювали.

Вся ця епопея мала тривати максимум 4−6 місяців, але тяглася більше року. Машина досі не продана і обійшлася нам замість $40 тис. десь $55 тис. Сьогодні її на ринку можна продати в кращому випадку за $45 тис. Тобто, ми не тільки не заробили, а ще й втратили.

Спочатку ми розраховували продати BMW X5 за $ 55−60 тис. При перегоні машини з-за кордону до вартості авто додається розмитнення, ремонти, сертифікація, постановка на облік. Коли ми проаналізували угоду, то зрозуміли, що нас намагалися обдурити практично на всіх етапах.

По-перше, нам занизили прогноз вартості розмитнення і, навпаки, підвищили прогнозну ціну, за якою її можна буде продати. По-друге, ми не домовилися чітко про зони відповідальності, терміни і не призначили штрафів, що обов'язково потрібно прописувати в договорі.

По-третє, ми зв'язалися з керуючою компанією, яка не є системно налагодженою. Проблеми на митниці, в першу чергу, сталися через недосвідченість або неуважність підрядника, який тричі поспіль «промахнувся» з оформленням авто.

Найпримітивніше правило для інвестора — працювати з тими компаніями, що керують, які робили те, у що хочеш вкласти гроші, хоча б декілька разів на місяць протягом двох-трьох років. Якщо працюєш з керуючою компанією, вона повинна нести ризики разом з тобою. Не менш важливо чітко домовитися, що буде, якщо фінансові гарантії або прогнози компанії не будуть дотримані.

Читайте також: Вклали близько $400 в автопром: пояснюємо свій вибір

Натомість ми з Олександром Тихомировим минулого року заробили на інвестиціях в таксі. Взяли таку маленьку і бюджетну Kia Ceed 2008 року. Вона обійшлася нам десь $6,6 тис. І принесла чистими трохи більше 26% річних у валюті.

Ця win-win модель, тому що інвестор отримує заздалегідь обумовлені регулярні платежі і в той же час володіє машиною, тобто, захищений від змін рішення з боку водія. А водієві це вигідніше, ніж просто орендувати машину, тому що він користується цим авто практично за ті ж гроші, але воно поступово переходить у його власність.

За ремонти і обслуговування автомобіля, а також ризики у вигляді ДТП несе відповідальність водій, якому належить машина. По-перше, він їздить на ній акуратніше, ніж на орендованій. По-друге, він стежить за її станом, оскільки бажає, щоб вона максимально довго прослужила.

Ми зі свого боку вимагали GPS-трекер, щоб точно знати, де знаходиться машина, обмеження пробігу в 250 км/день, щоб авто не «вбивалося», і обов'язкове повне страхування КАСКО. Також ми взяли додаткове зобов'язання з боку керуючої компанії: якщо з машиною трапляється не страховий випадок, наприклад, тоне в річці або її викрадає водій, компанія відшкодовує нам весь збиток.

Все це прописано у договорі оренди з правом викупу, який інвестор укладає з керуючою компанією. У ньому також є умови, коли інвестор може розірвати договір в односторонньому порядку, наприклад, прострочення платежу, не вихід на техобслуговування, відмова надати машину для огляду і контролю, пробіг понад 250 км/день, їзда в нетверезому стані тощо. Якщо договір розривається, керуюча компанія знаходить іншого водія.

Угода за класичною моделлю авто під викуп укладається на два роки, оскільки таксист не може викупити машину за рік — це дуже високе навантаження для нього. У перший рік повертаються майже всі гроші, які вклав інвестор (близько 75%), а в другій рік він отримує ще трохи прибутку.

Є декілька моделей, як можна інвестувати в авто під таксі. Найпростіша — інвестор купує автомобіль, здає його в оренду таксисту і отримує за це, наприклад, 500 грн на день або 15 тис. грн на місяць. Але тут неможливо перекласти всю відповідальність за ризики на водія, який просто орендує авто. Інакше він просто знайде собі інший варіант. Наприклад, ніхто не візьме в оренду несправний автомобіль, тому доведеться оплачувати всі ремонти зі своєї кишені.

Інша модель — таксі в рейс. Керуюча компанія знаходить водія, садить його на вашу машину і контролює його. З прибутку, який заробить водій на авто інвестора, вираховуються поточні ремонти та інше. Після цього вона ділиться між водієм та інвестором. У ній ризики можна частково перекласти на водія, але все одно інвестор не застрахований від різних непередбачуваних варіантів.

Я працював тільки у форматі лізингу. Купував автомобіль і цього ж дня продавав його в розстрочку водієві за заздалегідь відомою ціною і графіком платежів, з розумінням, що з найпершого дня це машина водія і будь-які її проблеми вирішує він.

Щоб це працювало, додатково включаємо в цю схему керуючу компанію, чиє завдання — знайти водія, контролювати його і технічний стан машини, страхувати авто, перевіряти, як їздить на ньому водій тощо. Тільки завдяки багатьом елементам контролю можна відчути себе безпечно і самому не нести ризики. Але в цій моделі немає космічної дохідності, в середньому інвестор отримає 20% річних.

Підводні камені інвестицій в машини під таксі — більшість керуючих компаній дають нечесні прогнози про вартість обслуговування, знос автомобіля і прибуток інвестора. Не можна довіряти свої гроші будь-кому і тим казкам, які розповідають керуючі.

А компанії розповідають так: ви купуєте за $10 тис. машину, вона приносить 40% річних за рахунок прибутку від таксі і ви отримаєте приблизно 10% витрат щорічно — на КАСКО, поточні ремонти. Людина запалюється, тому що вона бачить цифру 30% річних і віддає гроші в управління.

Але інвестору не розповідають, що періодично буває простій і автомобіль не виходить в рейс, що доведеться сплатити всі поточні ремонти, страхування КАСКО і ОСАГО, що авто може втратити за рік 10−20% своєї вартості через скажений кілометраж, оскільки таксі наїжджає 6−7 тис. км/місяць і «вбивається» на дорогах. В результаті виявляється, що машина приносить тільки 5−10% річних.

Також інвестори часто недооцінюють ризики, з якими мають справу, наприклад, як часто трапляється п'яна їзда, нестрахові ДТП та інше. Якщо інвестор не професіонал в тому активі, в який інвестує, завжди має сенс залучати керуючу компанію, яка візьме на себе відповідальність хоча б за частину ризиків.

Використовуючи фінансові інструменти (депозити, акції, облігації), людина, в принципі, може самостійно приймати все більш правильні рішення з накопиченням досвіду. Але в реальному секторі немає простих бізнесів, які приносять хорошу дохідність. Всі бізнеси складні, тому інвестору швидко самому не розібратися — ані в таксі, ані в подобовій оренді квартир, ані в чомусь іншому. Якщо інвестор не готовий приділяти цьому час, бажаючи залишатися пасивним, йому потрібен посередник.

Читайте також: 50% портфеля — «нерухомість», 40% — позики, решта — «розваги»

Три важливих правила для інвесторів-початківців

Багато мене знають, як інвестора у криптовалюти. Раніше такі інвестиції займали майже весь мій портфель, але ця частка поступово знижувалася рік за роком. І в якийсь момент я вирішив: більше не буду чіпати біткоїни — нехай це буде моя пенсійна програма. Тоді там було близько $1 млн.

Але якось раптом мені різко захотілося інвестувати в реальний сектор. При цьому я вірив в крипту і продавати її не хотів. Тому придумав історію, як зберегти біткоїни і одночасно робити інвестиції: поклав біткоїни в заставу, під цю заставу взяв гроші в борг і пішов їх інвестувати. Так я взяв кредит на $500 тис., тому що завжди видають позику приблизно один до двох щодо застави.

Я уклав десятки угод в реальному секторі: поліграфія, машини з США, паливні талони та інше. Так я розклав цих півмільйона доларів — і раптом в березні 2020 року біткоїн несподівано різко падає.

Мені надходить повідомлення від компанії, де у мене лежать біткоїни у заставі: «Шановний Дмитре, тепер ваші біткоїни коштують удвічі дешевше і ми не можемо спати спокійно, бо ви нам півмільйона винні, і, якщо біткоїн впаде ще сильніше, ми не зможемо покрити свої збитки, тому ви або додайте нам більше застави або продавайте свої біткоїни».

А мені вже елементарно ніде взяти гроші, тому що у мене кеша немає — тільки машини, квадратні метри, талони, позики, поліграфія, кавове обладнання та інші бізнеси. Тим часом біткоїн продовжує падати — це вже було питання декількох годин.

Я отримую нове повідомлення: «Дмитро, велике вам спасибі, ми ваші біткоїни продали, благополучно покрили ваш борг і завершили угоду». Подивився статистику: мої біткоїни продали за $5,5 тис., зараз же криптовалюта коштує майже в 10 разів дорожче. Насправді, то було всього лише тимчасове падіння — одна свічка вниз, а потім біткоїн повернувся на позицію і знову зростає.

Тоді я подумав, навіщо потрібні всі мої інвестиції в цей реальний сектор і все, що ми побудували, якщо можна було весь рік нічого не робити і відчувати себе на кілька мільйонів доларів краще? Більшість інвестицій в реальний сектор були таки невдалими, на них я набивав шишки, там мене найбільше обманювали та інше.

Але саме це дозволило нам побудувати те саме безліч правил для інвесторів-початківців, щоб вони не втратили гроші. Найважливіші:

  1. Не інвестувати ні у що, доки ти досконально не розумієш, як це працює. Потрібно розуміти все коло проходження грошей — куди вони йдуть, ким керуються, хто на яких етапах відповідальний за їх збереження, куди ці гроші потім подінуться, на що будуть витрачені, як приведуть до прибутку і як інвестор захищений на цьому шляху. Краще не лізти в чорний ящик, де напевно буде проблема.

  2. Якщо ви недосвідчений інвестор і не маєте своєї захисної інфраструктури, то не можна інвестувати на довірі, тобто, за обіцянкою який-небудь інвестиційної компанії. Не можна вважати, що захищений, якщо щось прописано в договорі. Обіцянки і договори в Україні взагалі нічого не варті.

  3. Інвестору-початківцю варто інвестувати гроші в щось, де він отримує у власність, під контроль або під заставу зрозумілий і твердий актив. Тобто, він має цінність для всіх, а не тільки для інвестора або керівника компанії, його ціноутворення загальновідоме, його можна самостійно оцінити, зберігати, керувати ним чи продати. Наприклад, автомобіль або квартира. А ось інтелектуальні права або екзотичні фінансові інструменти для недосвідченого інвестора — поганий актив.

Тому рекомендую не лізти в те, де немає твердого активу і хороших консультантів в цій темі, не лізти в те, чого не розумієш і на що не вистачає часу. Тому що навіть куплена квартира, яку людина хоче сама здавати в оренду, забирає купу часу. Особливо, якщо це смарт, де мешканці змінюються кожних півроку, а то й частіше. Потрібно йти тільки туди, де готовий змиритися з ризиками.​

В Україні дійсно є хороша дохідність, але як тільки вона виходить за рамки 15−25% річних, це перетворюється в операції, пов'язані з високим ризиком. І цей ризик для обивателя не завжди зрозумілий. Інвестувати потрібно тільки тоді, коли інвестор остаточно прорахував для себе всі ризики і точно готовий йти на них.

Читайте також: Про найвдалішу спекуляцію з «ефіром» і провал з призм

Для мене сьогодні є одна криптовалюта — біткоїн

Наприкінці 2016 року я прийняв для себе рішення залишитися тільки в темі блокчейна і криптовалюти. Всі інші напрямки бізнесу і інвестицій закрив. У 2017 році я публічно став розповідати про свої інвестиції в криптовалюту на аудиторію 300−400 тис. передплатників. У нас була велика компанія, яка навчала цій тематиці — Криптонет.

Весь 2017 рік я інвестував всі гроші в крипту. Дохідності були божевільними при будь-якій стратегії. Я інвестував і у великі монети з високою капіталізацією (на той час у топ-10 були біткоїн, ефір, деш, ріпл та інші), і в нікому невідомі монети з дуже маленькою капіталізацією. У мене навіть був окремий портфель шиткоїнів — 100 відверто поганих монет, чиїх назв навіть не згадають, я бачив в них потенціал і продавав на піку.

Але у 2018−2019 році все змінилося: всі криптовалюти впали в ціні, ніякі стратегії не працювали, все приносило збитки. Там був мільйон як вдалих, так і не вдалих кейсів. І я навіть не можу порахувати для себе, чи заробив я на крипті, чи втратив. Просто тому, що весь час її купував і продавав, використовуючи кожну копійку, щоб затаритися криптою, шукав моменти, коли можна поспекулювати.

Найневдалішою інвестицією для мене став Endor. Я був дуже впевнений в цьому проекті, рекомендував його всередині нашої спільноти Криптонет. Кількість грошей, які інвестори були готові вкласти в проект, була в 10 разів більше, ніж кількість грошей, які компанія повинна була залучити. Успіх був феноменальним за всіма параметрами, але щось пішло не так. Вартість монети цієї компанії від всіх грошей, які ми проінвестували, впала в 25−30 разів.

Є й інша історія. У 2018 році ми інвестували в проект Noia. Фундаментально обґрунтований проект, який не міг запуститися понад двох років і не видавав нам свої маркери. Але у 2020 році нам все ж таки видали токени проекту. На той момент вони не коштували серйозних грошей. Я думав, що це чергова інвестиція, яка ні до чого не призвела.

Однак, з того часу ці маркери зросли в 40 разів. По суті, одна ця інвестиція перекрила десятки поганих, коли компанії збанкрутували. Тоді проінвестували близько $600 тис. Але це були не тільки мої гроші, а й сотень учасників моєї бізнес-спільноти. Більшість з них вийшли з інвестиції набагато раніше.

Я іноді фантазую. У 2011 році я продав 2 тис. біткоїнів за $8. А сьогодні це було б близько $100 млн. Але, пройшовши цей шлях, я розумію, що не було жодного шансу зберегти ці біткоїни, хіба що втратити ключ доступу. За цей час збанкрутували криптовалютні біржі, де лежали мої гроші, активно крали електронні гаманці тощо.

Читайте також: Інвестиції «Мінфіну» в криптовалюту: тримати або продати

Зараз не тримаю гроші у криптовалюті, але у мене є великі позиції в декількох криптовалютних фондах. Наприклад, CryptoBazar, Hyperion та Crypto20. А мої біткоїни перетворилися на BMW X5 гібрид, квадратні метри Orange City, позики бізнесу.

Для мене сьогодні є одна криптовалюта — біткоїн. Тому що я з 2010 року достатньо накатався на цих американських гірках в періоди шалених інвестицій в 10 проектів кожен місяць, 80% з яких перетворилися просто в нуль. Моя кар'єра криптовалютного інвестора закінчилася десь наприкінці 2018 року і я закрив свій бізнес, пов'язаний з цим.

Вся індустрія криптовалют понад волатильна і маніпулятивна. Тому стратегія може бути якою завгодно, але передбачити її результати ніхто не може. Ось чому багато хто просто беруть біткоїн або якісь монети навмання і часто намагаються забути про них на декілька років. Головне правило для інвестицій у криптовалюта — не можна вкладати гроші на короткий термін, оскільки в цьому випадку ціна може зрости тільки випадково.

Автор:
Світлана Тартасюк