Цього разу спілкувалися зі стартапом, який отримав свій перший грант за декілька тижнів до початку карантину.
CEO fintech-стартапу AgriFinance Тарас Дзьоба розповів, як карантин позначився на запуску його проекту. А також поділився інсайтами з приводу того, які проблеми з фінансуванням можуть виникнути у фермерів у зв’язку із відкриттям ринку землі, та як їх може вирішити якісна IT-інфраструктура.
Читайте також: Джем за підпискою та штурм маркетплейса — антикризові лайфхаки від крафтового виробника
| Про компанію AgriFinance Online — fintech-стартап, який об’єднує малих та середніх українських фермерів з міжнародними ринками капіталу, послугами страхування врожаю та міжнародними торговцями зерном та олійними культурами. Штат до/після карантину: 6 співробітників, не змінився |
Як стартап увійшов в карантин
Грант за тиждень до карантину
Компанія AgriFinance розробляє онлайн-платформу для фермерів, яка має значно скоротити бюрократію. Вона автоматизує процес фінансування, підготовки суміжних документів, розгляду кредитних заявок. Це відбувається у тому числі за рахунок переносу всіх процесів роботи з документами у онлайн.
Одна із функцій платформи, яка вже реалізована — автоматизація пошуку інвестора. Фермер завантажує усі необхідні документи на платформу, сервіс аналізує їх, і завдяки алгоритмам підтверджує ліквідність бізнесу. Після цього профіль користувача демонструється інвесторам, що можуть бути в ньому зацікавлені.
Викликана коронавірусом весняна криза майже не мала впливу на роботу стартапу. З самого початку команда Тараса Дзьоби була націлена на проведення усіх операцій онлайн. Утім, корегувати плани все ж довелося, адже наприкінці лютого AgriFinance переміг у конкурсі та отримав грант у $50 тисяч від Українського фонду стартапів.
«Ми виграли грант у кінці лютого, а перший транш отримали на початку квітня. Планували вдосконалювати канали комунікації, але карантин змусив трішки змінити плани. Хоч пандемія та карантин спричинили багато труднощів у переговорах з партнерами, все ж, попит на їжу та сільськогосподарські товари нікуди не зник. Пандемія вплинула частково на форму роботи, але ніяк не на суть фермерського бізнесу. Попит на позики нікуди не пропав, складність їх отримання лише виросла» — стверджує Тарас Дзьоба.
ЗОБРАЖЕННЯ №1
Тарас Дзьоба, СЕО AgriFinance
Завоювання довіри інвесторів: аграрні розписки та супутниковий моніторинг
Тарас Дзьоба стверджує, що карантин хоч і не забрав прибутки, але все ж сповільнив розвиток стартапу: фермерам був необхідний час, щоб прийти до тями після локдауну і почати застосовувати сервіси, які підвищують продуктивність.
Стрес для українських аграріїв виявився затяжним: окрім закриття ринків, які були основним каналом збуту для мілких та середніх фермерів, угіддя і досі борються з наслідками посух та паводків. За оцінками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (МЕРТ), через кліматичні зміни 2020 року було втрачено 10-15% всіх посівів.
Компенсація збитків від держави станом на серпень 2020 року не була виплачена, тому фермери, здебільшого, для старту осінньої посівної розраховують на вигідні кредитні програми.
«Агровиробництво є капіталоємким. Щоб виробляти достатньо продукції в сезон, треба в землю вкласти еквівалент від 300 до 1000 доларів на один гектар. При цьому фінансовим установам не так просто фінансувати аграріїв і виробників, тому що класичне банківське кредитування, як правило, потребує системи твердих застав», — розказує Тарас.
Читайте також: Більше, ніж коворкінг: як офісний сервіс пережив карантин
Аграрна розписка для убезпечення застав
Якщо раніше фермерові було доволі проблематично взяти кредит, то під впливом кризи, спричиненої пандемією, отримати необхідну суму в банку стало ще важче.
AgriFinance займається розв'язанням цієї проблеми.
«Щоб видати кредит, банку потрібна застава. Застава у вигляді виробленого фермером товару є високоризиковою інвестицією, бо її виготовлення залежить від факторів, які неможливо передбачити — зокрема, погодних умов. Складські приміщення, як правило, або вже побудовані під заставу, або є неліквідними, якщо, наприклад, розташовані у сухій місцевості. Тому фермерам важливо працювати з таким інструментом, як аграрна розписка», — говорить засновник стартапу.
Аграрна розписка — це інструмент, який дозволяє використати майбутній урожай в якості застави по кредитному договору, або по договору форвардної поставки товару.
Проект «Аграрні розписки в Україні» впроваджується Міжнародною Фінансовою корпорацією (IFC), членом Групи Світового банку, в партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією.
«Аграрна розписка може виписуватись будь-яким кредитором. На сьогодні коло кредиторів налічує 267. Якщо ж говорити про майданчики залучення фінансування, то є декілька проектів, які працюють з розписками. Але більшість з них, як правило, роблять оцінку або лише фінансового стану, або прав на оренду землі. Ми будуємо свій сервіс таким чином, щоб банки оцінювали позичальників за повним портретом. Сподіваємося, такий підхід допоможе аграріям швидко отримувати кошти», — стверджує Тарас.
Супутниковий моніторинг для контролю ризиків
«Ми розуміємо, що кредиторам важливо контролювати ризики. Вони повинні бачити, що відбувається з предметом застави, який знаходиться десь в полі. Для цього треба побудувати правильну систему моніторингу стану посівів», — говорить СЕО AgriFinance.
AgriFinance для такого моніторингу використовує супутникові дані. Роботу цієї функції забезпечує партнер стартапу EOS — система супутникового моніторингу посівів, яка допомагає контролювати стан посівів в режимі реального часу та формувати прогноз врожайності.
За допомогою доступів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до Державного земельного кадастру та до публічних даних Держгеокадастру сервіс ідентифікує контур поля позичальника за кадастром та інформацію про те, які культури вирощувалися на певній ділянці поля за допомогою технології Field detection від EOS. Таким чином платформа ідентифікує, яка врожайність була на певній ділянці поля.
«Кредитор отримує незалежну алгоритмічну оцінку дохідної частини фермера, яка доводить його платоспроможність. Ми бачимо, що Нацбанк знизив облікову ставку до рекордно низького рівня. Це означає, що НБУ проводить заходи монетарної експансії, стимулює канали залучення коштів банками. Наша задача — переконати банки та інших інвесторів у наявності безпечних зон інвестування у АПК», — стверджує Тарас Дзьоба.
Читайте також: Як імпортер дронів зустрів епідемію в Китаї і врятував бізнес у карантин
Результати
На думку Тараса Дзьоби, убезпечити від нестачі фінансування агропромисловий комплекс може побудова IT-інфраструктури для контролю ринку.
«Цього року ми завершили створення MVP (Minimum viable product, працюючий сервіс з мінімальним набором функцій — ред.). Для початку ми надали доступ до сервісу лише тим компаніям, які ми давно знаємо, щоб повністю відпрацювати процес. Видача фінансування клієнтам з широкого ринку планується цієї осені. Декілька банків готові надавати позикові кошти через нашу платформу», — підводить підсумки Тарас Дзьоба.
Уже зараз є попит на сервісні рішення, які допомагають моніторити ринок. АПК наразі потребує страхових сервісів, які можуть використовувати супутникові дані, інструментів контролю ризиків для кредиторів. Тарас Дзьоба впевнений, що криза не здолає фермерів, а поява торгово-земельних маркетплейсів — питання часу, яке вирішиться із запровадженням ринку землі. AgriFinance налаштовані на підвищення ефективності цієї галузі.