Голова НБУ назвав привабливу ставку за гривневими депозитами

Про перспективи співпраці з МВФ

Чинна моніторингова програма за участю Ради директорів має стати містком до програми яка передбачає фінансування.

Саме «велика програма» визначатиме ключові структурні реформи. І я прогнозую, що це буде дуже амбітний список.

Ми поставили собі завдання вийти на укладання нової програми з фінансуванням на початку другого кварталу. Вже в цьому місяці розпочнеться робота з місією МВФ для проведення першого перегляду Моніторингової програми. Ми розраховуємо в межах місії провести також перші дискусії щодо контуру нової програми.

Що зараз оцінюватиме місія МВФ

В лютому, під час місії, МВФ оцінюватиме прогрес виконання структурних маяків та цілей. Все достатньої формалізовано: п'ять маяків, дві кількісних цілі і дві індикативні.

Ці зобов’язання вкладаються в п’ять великих розділи:

1. Податково-бюджетна політика, зокрема збільшення податкових надходжень, концепція реформування соціальної сфери, контроль видатків тощо.
2. Фінансування бюджету. Ключове завдання — уникнення прямого фінансування бюджету з боку НБУ. Для цього потрібно активізувати внутрішній борговий ринок та залучити достатньо реальні обсяги міжнародної допомоги.
3. Грошово-кредитна та курсова політики. Політика НБУ і надалі спрямовуватиметься на забезпечення курсової і цінової стабільності. Ми вживаємо заходів для покращення монетарної трансмісії та збереження міжнародних резервів на достатньо високому рівні.
4. Збереження стійкості фінансової системи. За НБУ тут закріплений один структурний маяк — розробка ТЗ для діагностичного обстеження банків. Ми його виконали 26 січня.
5. Корпоративне управління, прозорість і антикорупційна політика. НБУ підтримує реформу корпоративного управління і цей пріоритет залишається в фокусі. Ми розраховуємо, що конкурси з відбору незалежних директорів, які тривають в державних банках покращать якість корпоративного управління. Що стосується НАК «Нафтогаз», то рішення щодо формування складу наглядової ради незалежних директорів вже ухвалене. Це був один із п'яти структурних маяків в межах моніторингової програми.

Про облікову ставку та монетарну трансмісію

Завдяки обліковій ставці 25% інфляція наразі щонайменше на 6,4 в. п. нижча, ніж могла б бути. 2023 рік буде роком уповільнення інфляції. Разом із курсовою стабільністю і ефективністю монетарних рішень це дозволить перейти до пом'якшення адміністративних обмежень, повернення економіки і політики Нацбанку у звичне, ринкове русло. Це необхідний кисень для бізнесу і повернення до нормальності навіть попри війну. Цього ми прагнемо.

Облікова ставка — це, водночас і інструмент, і маяк, і лаконічна макроекономічна заява Національного банку про стан економіки і ризики. Облікова ставка встановлює орієнтир вартості грошей і через трансмісію має цей орієнтир донести до учасників ринку. Зараз українська економіка має колосальний профіцит ліквідності спричиненого фінансуванням бюджету війни. Лише НБУ за минулий рік надрукував для бюджету 400 млрд грн. Значний профіцит ліквідності — це дуже небезпечна річ, постійна загроза виснаження резервів.

Про депозити

Профіцит ліквідності наразі створює навіс, який загрожує курсовій стабільності. Життєво важливо зв’язати ці кошти і контролювати їх рух, запропонувавши вкладникам привабливу відсоткову ставку. Строкові депозити, один з таких інструментів. За відсутності адміністративних обмежень, через певний психологічний фактор, люди можуть одразу захотіти зняти гроші і вони опиняться на валютному ринку.

Банки відреагували на підвищення облікової ставки поступовим збільшенням депозитних ставок, тоді як до червня 2022 року вони знижувалися. Більше скажу, та трансмісія, яку ми бачимо зараз є близькою до довоєнної. Те, що нам цього недостатньо — це правда. І для того, щоб банки активніше підвищували ставки, ми суттєво підняли обов'язкові резерви та аналізуємо ситуацію з ліквідністю та строковістю, щоб зрозуміти, чи потрібні додаткові рішення.

НБУ зацікавлений, щоб банки зробили адекватну пропозицію для розміщення депозитів. Бо якщо вам пропонують вклад у 10% річних, а інфляція 26%, ви думаєте: «Та, навіщо мені цей депозит, мороки більше, ніж прибутку». Але коли роблять пропозицію на рівні 20% — замислитеся і залишите гроші в банку.

Є ще один дуже важливий аспект. Це те, що найбільша частина цієї ліквідності зараз зосереджена в державних банках. Держбанки стали операторами цих коштів не внаслідок маркетингових програм, а внаслідок потоку ліквідності, у зв’язку з війною і фінансуванням військових потреб. Тому, видається, саме їм, в першу чергу, треба замислитись над тим, як громадянам зробити справедливу депозитну пропозицію. І не лише по рівню прибутковості для банків.

Про кредити

Банки кредитують, скажімо так, орієнтуючись не лише, і навіть не стільки, на облікову ставку. Вони враховують ризики, стан та відносини з позичальниками та багато іншого.

Але навіть не вартість кредитів є основним стримуючим чинником кредитування. Ключовий чинник — відсутність нових проєктів і низький платоспроможний попит на кредити через невизначеність воєнної економіки.

В умовах війни зазвичай на перший план виходять державні програми, які або гарантуються, або субсидіюються державою. За час дії воєнного стану у рамках державної програми «Доступні кредити 5−7−9%» станом на 30 січня 2023 року укладено майже 20 000 кредитних договорів на загальну суму близько 80 млрд грн.

Кредитний ризик й надалі залишається найбільшою загрозою для банківського сектору. Наразі ми бачимо, що за 2022 рік цей ризик змусив сформувати резерви на суму понад 100 мільярдів гривень — це понад 12% кредитного портфеля. Загалом наші оцінки передбачають втрати кредитного портфеля у зв'язку із наслідками війни на рівні щонайменше 30%. Це суттєво.

Наскільки ця гіпотеза відповідає дійсності, ми зрозуміємо за результатами проведення діагностики.