Зокрема, це відображено в макроекономічних прогнозах. Зростання реального ВВП очікується на рівні лише 2,7%, що є нижчим показником, порівнюючи з прогнозованим зростанням на 3,5% у 2024 році. Індекс споживчих цін прогнозується на рівні 9,5% — показник далекий від цілей НБУ у 5%. Середньомісячна заробітна плата, за прогнозами, зросте з 20 581 грн до 24 389 грн, тобто на 18,5%. Рівень безробіття очікується на рівні 17,7%, що є незначним покращенням, порівнюючи з 18,2% у 2024 році.
Дефіцит бюджету на 2025 рік має скласти 19,6% ВВП, що є незначним покращенням, порівнюючи з 21% ВВП у 2024 році. Для фінансування дефіциту планується залучити 2,238 трлн грн державних запозичень, із яких лише 579,2 млрд грн — внутрішні.
Це створює високу залежність від зовнішнього фінансування, яке оцінюється в $38,4 млрд. Державний борг на кінець 2025 року прогнозується на рівні 101,8% ВВП, або $38,8 млрд. Це критичний показник, який обмежує можливості економічного маневру та створює ризики для макроекономічної стабільності в довгостроковій перспективі.
Ключовим показником, який може суттєво вплинути на виконання бюджету, є прогнозований середньорічний курс долара на рівні 45 грн. Падіння курсу національної валюти майже на 10% призведе до зростання інфляції, збільшення вартості обслуговування зовнішнього боргу та потенційного зниження реальних доходів населення. Водночас девальвація гривні підвищить конкурентоспроможність українських експортерів, але створить виклики для імпортозалежних галузей.
Основна частина доходів бюджету — податки
Доходи загального фонду держбюджету на 2025 рік плануються на рівні 2,07 трлн грн, що на 411 млрд грн більше, ніж у 2024 році. Основну частину доходів, як і раніше, складатимуть податкові надходження.
Структура податкових надходжень виглядає наступним чином:
1) ПДВ: 912 млрд грн:
- зі ввезених товарів: 594 млрд грн;
- із вироблених товарів: 318 млрд грн.
2) ПДФО та військовий збір: 458 млрд грн.
3) Акцизний податок: 287 млрд грн.
4) Податок на прибуток: 206 млрд грн.
Проєкт бюджету базується на низці податкових змін, передбачених законопроєктом № 11416-д, який було прийнято 17 вересня 2024 року. Ключові податкові зміни включають:
- підвищення військового збору з фізичних осіб (заробітних плат тощо) з 1,5% до 5%;
- запровадження військового збору для ФОП 1-ї, 2-ї та 4-ої груп у розмірі 10 МЗП та 1% з доходу для ФОП 3-ї групи;
- впровадження авансових внесків із податку на прибуток для АЗС;
- збільшення ставки податку на прибуток до 25% для фінансових та до 50% для банківських установ;
- запровадження щомісячної звітності з ПДФО.
За оцінками уряду, ці зміни мають принести додаткові 126,7 млрд грн до бюджету-2025. Проте існують серйозні побоювання, що такі різкі зміни можуть призвести до подальшої тінізації економіки та погіршення інвестиційного клімату.
Видаткова частина бюджету: витрати на Сили оборони та соціалку
Видатки загального фонду держбюджету плануються в обсязі 3,644 трлн грн, що на 535 млрд грн більше за показник 2024 року. Ключовим пріоритетом залишається фінансування сектору безпеки та оборони.
На національну безпеку та оборону планується виділити рекордні 2,223 трлн грн, що становить близько 26% ВВП. Це на 530 млрд грн більше, ніж у 2024 році.
Соціальний захист та пенсійне забезпечення отримають близько 420 млрд грн, із яких:
- 238 млрд грн — на забезпечення виплати пенсій;
- 128 млрд грн — на соціальну допомогу.
На охорону здоров'я планується виділити 211 млрд грн, із яких 175 млрд грн піде на реалізацію програми медичних гарантій. Освіта отримає 175 млрд грн, із яких 103 млрд грн призначено на оплату праці вчителів.
Бюджетні перекоси та що з ними робити
Проєкт державного бюджету України на 2025 рік відображає складні виклики, з якими стикається країна в умовах війни та економічної кризи. Аналіз документу виявляє низку критичних моментів, що потребують особливої уваги.
Найбільше занепокоєння викликає надмірна залежність від зовнішнього фінансування. Бюджет 2025 року потребує $38,4 млрд зовнішніх надходжень, із яких лише половина є гарантованою. Особливо важливим є очікуване фінансування від ЄС у розмірі 35 млрд євро в рамках плану G7, анонсованого 20 вересня під час візиту Урсули фон дер Ляєн до Києва. Така залежність створює значні ризики для фінансової стабільності країни.
У соціальній сфері спостерігається заморожування основних показників. Мінімальна заробітна плата залишається на рівні 8 000 грн, а прожитковий мінімум — 2 920 грн. При прогнозованій інфляції щонайменше 10% це фактично означає зниження реальних доходів населення та потенційне зростання рівня бідності.
Особливо гострим є питання підтримки ветеранів. Бюджет Міністерства ветеранів зменшено на 57,3% — з 13,6 млрд грн у 2024 році до 5,8 млрд грн у 2025 році. При цьому фінансування житлового забезпечення для ветеранів-інвалідів відсутнє, а на житло для діючих військовослужбовців ЗСУ виділено лише 102 млн грн.
Контрастом до скорочення соціальних видатків виступає збільшення витрат на утримання органів державної влади. Загальна сума цих витрат зросте на 14,3 млрд грн — до 130 млрд грн у 2025 році.
Найбільше зростання передбачено для:
- прокуратури (+3,56 млрд),
- податкової служби (+3,17 млрд),
- фонду держмайна (+2,07 млрд), судів (+1,64 млрд грн).
Такий дисбаланс між соціальними видатками та витратами на державний апарат викликає питання щодо пріоритетів бюджетної політики.
Для забезпечення фінансової стабільності та створення основи для повоєнного відновлення, Україні необхідно зосередитися на розширенні податкової бази через детінізацію економіки. Потенційні втрати бюджету від тіньової економіки оцінюються в 400 млрд грн на рік, що свідчить про значний резерв для наповнення бюджету. Підвищення ефективності роботи фіскальних органів, зокрема, через реформування податкової та митної служб, також може суттєво покращити ситуацію.
Важливим кроком має стати розробка збалансованого підходу до оподаткування, який би не створював надмірного тиску на легальний бізнес та середній клас. Паралельно необхідно переглянути соціальні стандарти з метою захисту найвразливіших верств населення від інфляції та економічних труднощів.
Оптимізація видатків на утримання державного апарату та перенаправлення заощаджених коштів на соціальні програми та підтримку ветеранів могли б суттєво покращити соціальний аспект бюджету. Також критично важливим є розробка стратегії зменшення залежності від зовнішнього фінансування, що має включати розвиток внутрішнього ринку капіталу та залучення прямих іноземних інвестицій.
Забезпечення повної прозорості використання бюджетних коштів, особливо в оборонному секторі, є необхідним для підвищення довіри суспільства та міжнародних партнерів. Це не лише сприятиме ефективнішому використанню ресурсів, але й посилить позиції України на міжнародній арені.
Читайте також: В НБУ розповіли, як фінансисти можуть оптимізувати податки
Бюджет на 2025 рік — це не просто фінансовий документ, а відображення стратегічного бачення майбутнього України. Від того, наскільки ефективно будуть використані обмежені ресурси та реалізовані необхідні реформи на шляху до ЄС, залежить не лише Перемога та економічне відновлення, але й здатність України будувати стійке майбутнє.