Ці вихідні знову були неспокійними на фінансових ринках. Президент США Дональд Трамп у суботу оголосив про введення 30% мит на товари з Мексики та Європейського союзу. Підвищені тарифи набувають чинності 1 серпня 2025 року.

Трамп зробив ці оголошення через свій акаунт у Truth Social у суботу вранці за американським часом, опублікувавши листи, надіслані Клаудії Шейнбаум Пардо, президенту Мексики, і Урсулі фон дер Ляєн, президенту Європейської комісії.

Новини спровокували негайний попит на долар як на актив-притулок, що підірвало євро як на спотових, так і на ф'ючерсних ринках. Поведінка пари євро/долар позначиться і на нашому ринку — на курсі гривні до євро.

На користь зміцнення гривні як щодо долара, так і євро спрацює період бюджетних платежів у клієнтів. Цього разу 19 і 20 липня — це вихідні, тому в основної частини компаній залишається не дуже багато часу на розрахунки з державою за податками та зборами.

У результаті експортери вже незабаром почнуть активніше продавати валютний виторг. А в імпортерів буде менше вільних гривневих ресурсів на купівлю валюти, оскільки їм також потрібно розрахуватися з бюджетом. Подібний розклад частково полегшить Нацбанку завдання щодо згладжування коливань курсу долара на нашому міжбанку та заощадження золотовалютних резервів.

Крім того, останні дані регулятора з моніторингу купівлі/продажу валюти населенням показують, що громадяни вже оговталися від шоку «євро майже за 50» і тепер знову купують валюти ненабагато більше, ніж її продають.

Відпрацював уже своє і чинник нових лімітів щодо придбання валюти громадянами на свої картки в межах еквіваленту 50 тисяч гривень, що починає працювати щомісяця з 1 числа. Ті з громадян, хто мав вільну гривню та бажання перевести її у безготівкову валюту на своїх картках, уже здебільшого це зробили.

Тобто тиск на гривню з боку готівкового ринку та покупок населення на свої картки нині знизиться, щоправда, за умови відсутності нових різких валютних стрибків.

Операції фізичних осіб із купівлі /продажу іноземної валюти (30 днів)

Про зміну загальної ситуації з валютою говорять й інші цікаві дані Нацбанку. Обсяги купівлі населенням України валюти у червні перевищили обсяги її продажів на $0,28 млрд у доларовому еквіваленті, порівнюючи з $0,25 млрд у травні цього року.

Тобто суттєві коливання курсу євро щодо гривні все ж таки спровокували зростання попиту на валюту. Але це вже й не $970 млн перевищення купівлі валюти громадянами над її продажем, як було ще, наприклад, у червні минулого року.

Причому важливими є й тенденції у перевагах українців при купівлі готівкової валюти. За даними того ж Нацбанку, безпосередньо готівкових доларів населення купило у червні на $1 158,3 млн, що на $56,5 млн менше, ніж у травні. При цьому й продали громадяни доларів на $41,9 млн менше — лише на $1 114,7 млн.

Водночас купівля населенням готівкових євро зросла в доларовому еквіваленті в червні на $62,5 млн — до $577,2 млн, тоді як здача євро в обмінники зросла всього на $6,2 млн — до $301,2 млн в еквіваленті. Це говорить про те, що люди серйозно прислухаються до інформації про послаблення позицій долара на світових ринках і, навіть попри зростання курсу євровалюти, вважають за краще скуповувати саме її.

І можна вже з упевненістю говорити, що якщо курс євровалюти в Україні знову «злітатиме» на 1−2 гривні за короткий період часу, то наші громадяни ще активніше скуповуватимуть саме цю валюту, зменшуючи частку долара у своїх заощадженнях.

Певним сигналом для фахівців є й те, що «чисті» валютні інтервенції Нацбанку у червні збільшилися до $2,961 млрд, із $2,923 млрд у травні цього року. Це поки що некритичне відхилення для нашого ринку, з огляду на те, що ЗВР України станом на 1 липня зросли до $45,1 млрд. Але дуже важливою буде динаміка цього показника ближче до осені-початку зими. Адже, за інформацією прем'єра Дениса Шмигаля, потреби України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік залишаються на критично високому рівні та перевищать $40 млрд.

Але поки що Україна «законтрактувала» з них лише $22 млрд допомоги від західних партнерів. І якщо питання про покриття міжнародною допомогою витрат нашого бюджету 2026 року не буде остаточно закрито, Нацбанк почне скорочувати свою присутність на торгах щодо продажу валюти, щоб «не спалити» значну частину резервів. У результаті тиск на курс різко зросте. І вже не вдасться уникнути швидкої девальвації гривні, щоб вирівняти всі дисбаланси на ринку.

Паралельно із цими сигналами на перспективу в середині липня проти гривні спрацюють активні закупівлі палива імпортерами енергоносіїв. Через ціни на нафту, що зросли, вони змушені витрачати на купівлю бензину і дизпалива більше валюти.

Тобто попит на валюту через це зросте. Збільшуються і потреби армії в паливі через активізацію атак рф на фронтах, що також підвищує попит на валюту на міжбанку з боку держкомпаній і структур, які обслуговують ЗСУ та оборонний сектор.

Дорожчає і вартість логістики постачання палива до України — як за рахунок активізації ударів ворога по сховищах палива, так і за рахунок ефекту офіційного курсу євро, що суттєво збільшився, до якого прив'язані в Україні податки та збори за нафтопродуктами.

І хоча останніми днями курс євро дещо відкотився, усі нещодавно закуплені партії нафтопродуктів, які лише доставляються до України, проплачувалися за курсом євровалюти «близько 50». Всі ці витрати постачальники палива перекладуть на плечі споживачів, тобто закладуть до своїх цін.

В умовах дуже затисненого обмеженнями Нацбанку валютного ринку, зростання золотовалютних резервів і досить незначних щоденних обсягів валютного міжбанку (у межах $300 млн), Нацбанку не складе особливих труднощів утримувати курс долара в потрібному йому коридорі.

Але ось за курсом євро щодо гривні Нацбанк і цього тижня залишиться повністю залежним від поведінки пари євро/долар на зовнішніх ринках, що негативно впливає на наш споживчий ринок. Оскільки всі імпортери продукції з Євросоюзу (а потік цих товарів поступово зростає) закладають до своїх гривневих цін максимальний курс євро щодо гривні, це спричиняє зростання цін на імпортні товари з ЄС.

Оскільки Нацбанк не може впливати на поведінку пари євро/долар у світі, що опосередковано впливає і на курс євро в Україні, проти гривні вже з цього тижня почне працювати і чинник наближення засідання ЄЦБ (24 липня) щодо відсоткових ставок, а потім засідання Федрезерва США щодо цього питання (30 липня). Це завжди призводить до ралі за парою євро/долар на світових майданчиках, а отже, до чергових гойдалок за курсом євро щодо гривні.

Якщо додати до цього ще й продовження торговельного протистояння США-ЄС, отримуємо досить вибухонебезпечну суміш чинників, що впливають на тренд за євро/доларом у світі. Адже будь-які агресивні висловлювання чиновників США та ЄС здатні миттєво створювати «американські гірки» за цією парою.

Тому Нацбанку, залежно від розвитку подій на світових майданчиках, доведеться й надалі гасити курсові пожежі на ринку за доларом, а за можливості, опосередковано і за курсом євро щодо гривні. І це при тому, що навіть на момент написання статті стабільним співвідношення пари євро/долар не назвеш.

Графік євро/долар

Крім того, 24 липня Нацбанк оголосить своє рішення щодо облікової ставки. Після зниження офіційного рівня річної інфляції з 15,9% у травні до 14,3% у червні Нацбанк навряд чи буде готовий підвищувати облікову ставку з 15,5% річних, що діють зараз.

Найімовірніше, чиновники або залишать її на поточному рівні, що було б найлогічнішим кроком у нинішній непростій ситуації з фінансами в Україні, або знизять до рівнів 14,5−15% річних, що негативно позначиться на гривні, з інвестиційного погляду.

Оскільки, слідом за зниженням облікової ставки банки спробують знижувати ставки за депозитами та вкладами, а Мінфін — дохідність за новими розміщеннями гривневих облігацій. У ситуації дуже умовної стабільності гривні під час війни подібний крок Нацбанку може спровокувати відтік гривні з рахунків населення в банках на купівлю валюти, що зараз вкрай небажано з усіх поглядів. Тому Нацбанк все ж таки, найімовірніше, поки що візьме паузу у зміні облікової ставки.

У результаті за рахунок усієї сукупності зовнішніх та внутрішніх чинників український валютний ринок продовжить лихоманити і цього тижня. Насамперед за курсом євро.

За моїми прогнозами, у період із 14 до 18 липня обсяг операцій на міжбанку за системою Блумберг перебуватиме у межах від $165 млн до $260 млн. Пік активності клієнтів припаде на 15−18 липня, коли бізнес почне активно розраховуватися з бюджетом за податками і всім компаніям потрібна буде гривня для цих операцій.

Дефіцит долара на торгах традиційно закриватиме НБУ. Найімовірніше, йому доведеться проводити свої інтервенції практично щодня. За моїми розрахунками, для підтримки курсу гривні на торгах на період із 14 до 18 липня Нацбанк витратить близько $560 млн-810 млн.

Прогноз курсу долара та євро на 14−18 липня

Міжбанк

Коридор за парою євро/долар на міжнародному ринку на цей період, за моїм прогнозом, перебуватиме в межах 1,162−1,179 долара за євро. При котируваннях безготівкового долара на торгах у цей період у межах коридору від 41,65 до 41,95 гривень курс безготівкового євро перебуватиме в межах коридору від 48,39 до 49,46 гривень.

Готівковий ринок

Більшість обмінників фінкомпаній та банків пропрацюють цими днями зі спредом у межах від 20 до 25 копійок за доларом, та від 20 до 35 копійок за євро. Оптові обмінники продовжать працювати усі дні цього тижня зі спредом у межах до 15−20 копійок за обома валютами.

Курс купівлі та продажу готівкового долара у банках перебуватиме в межах коридору від 41,30 до 42,20 гривень, а в обмінниках фінкомпаній — у межах від 41,40 до 42,10 гривень.

Курс готівкового євро в банках перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 48,20 до 49,80 гривень, а в обмінниках фінкомпаній цей коридор цінників перенбуватиме в межах від 48,25 до 49,70 гривень.