Вже з 4 листопада валютний ринок увійде до свого звичайного робочого ритму, що призведе до збільшення статистики щоденних торгів до $185 млн-270 млн.
Основними покупцями валюти цього тижня будуть державні та приватні енергокомпанії, підприємства, що працюють на оборону, та ритейлери, які вже відкрили сезон розпродажів. На побоюваннях можливої девальвації гривні торговці зараз спішно конвертуватимуть отримуваний гривневий виторг у валюту і намагатимуться сплатити нею максимумально свої валютні контракти з іноземними постачальниками.
Це найближчими днями додасть попит на валюту з боку всіх великих гравців цього ринку — від мереж із продажу електроніки та гаджетів до мереж продуктових супермаркетів та автосалонів.
Крім того, на початку листопада відкриються нові ліміти із купівлі громадянами валюти на свої картки в межах до 50 тисяч гривень та до 200 тисяч гривень в еквіваленті на валютні депозити строком від 3-х місяців. Отримають також свої виплати від держави і військові, які також активно купують за ці кошти валюту.
У результаті, за рахунок усіх перерахованих чинників, попит на валюту на ринку зросте, а ось із пропозицією проблеми почнуть поступово наростати. Аграрії вже не поспішають розпродавати свій валютний виторг, сподіваючись на швидке зростання курсу. До того ж вони вже профінансували у гривні свої основні витрати на сільгоспроботи перед початком зими. Тому зниження пропозиції ними валютного виторгу на міжбанку може прискоритися.
Особливо з боку тих компаній агросектору, які ще чекають на бюджетне відшкодування ПДВ. Такі компанії теж тягнутимуть із продажем валюти до останнього, сподіваючись якнайшвидше отримати від держави гривню, і саме її вже витрачати на поточні потреби, а валютні кошти поки що зберегти на майбутнє.
Через початок опалювального сезону зросте потреба у валюті й у держкомпаній, які забезпечують ЖКГ. Додаткові обсяги ВКВ доведеться закуповувати під імпорт заміни пошкодженого обстрілами рф обладнання критичної інфраструктури. У цих умовах головним продавцем долара на міжбанку залишиться лише НБУ.
Для покриття зростаючих потреб у валюті та підтримки курсу гривні Нацбанк буде змушений витратити більше коштів із золотовалютних резервів, ніж раніше. За моїми розрахунками, за період із 3 до 7 листопада НБУ витратить із ЗВР не менше $650 млн — 840 млн. І такий порядок щотижневих витрат золотовалютних резервів триватиме вже щонайменше до кінця листопада 2025 року. При резервах у межах $46,6 млрд і міжнародної допомоги, що стабільно надходить, регулятор зможе собі це дозволити.
У ці дні перед НБУ стоятимуть два завдання, що доповнюють одне одного: з одного боку, згладжувати різкі стрибки курсу, при цьому періодично допускаючи плавну девальвацію гривні, з іншого — валютними інтервенціями забезпечити компаніям необхідні обсяги валюти для закриття потреб країни.
Різкі девальваційні рухи небезпечні для НБУ, оскільки населення, яке має стабільно на власних рахунках понад 1,3−1,5 трлн гривень в еквіваленті, може почати ще активніше скуповувати валюту. Аналогічно можуть вчинити і юридичні особи, які працюють за зовнішньоекономічними операціями, що в результаті різко посилить тиск на курс гривні.
Тому зараз Нацбанк вкрай зацікавлений у збереженні відносно стабільної та прогнозованої ситуації до кінця 2025 року, коли до гривневих ресурсів, що вже є на рахунках клієнтів, додадуться ще й кошти, що надходять з бюджету для закриття розрахунків за роком.
Тим паче, це важливо для Нацбанку, з огляду на поточні перспективи закінчення війни. Минулого тижня зустріч президента США Дональда Трампа і голови КНР Сі Цзіньпіна, хоча трохи й розрядила напруженість між країнами, але не принесла надій на швидке завершення війни.
Читайте також: Переговори Трампа та Сі: чому Україну відклали на потім
А отже, уряду України доведеться дедалі більше коштів спрямовувати на потреби оборони та відновлення цивільної інфраструктури, яка зараз щодня зазнає атак від російських ракет і дронів. У цій ситуації Нацбанк залишиться головним гравцем на нашому валютному ринку, який закриває усі ці складні завдання. І від того, в яких обсягах, із якими цінниками і з якою частотою він виходитиме на міжбанк із продажем дефіцитної валюти, залежатиме поточний тренд за курсом долара на торгах цього тижня.
Серед міжнародних чинників, які впливатимуть на світові валютні ринки та опосередковано на курс євро в Україні, варто відзначити продовження шатдауну у США та політичні баталії демократів та республіканців у Сенаті та Конгресі США.
Дональд Трамп та його команда будуть змушені постійно гасити політичні «пожежі», що, у поєднанні зі збереженням складної геополітичної обстановки у світі, підвищує ймовірність нових суперечливих заяв американського керівництва як із питань внутрішньої, так і зовнішньої політики.
Будь-які такі заяви знову вноситимуть хаос у поведінку інвесторів на фондовому, валютному та сировинному ринках світу. Відлуння цих процесів постійно впливатимуть на настрої всіх українських гравців валютного ринку.
При цьому ухвалення минулого тижня Федрезервом США рішення про зниження своїх відсоткових ставок до рівня 3,75−4% річних та Європейським центральним банком про збереження своїх ставок на рівні 2−2,4% річних дещо знизить пристрасті на міжнародному валютному ринку і дасть деякий перепочинок із боку суто економічних стресів.
Проте високі геополітичні ризики, як і раніше, позбавлятимуть спокою фінансових гравців у всьому світі.
Читайте також: Прогноз курсу долара та євро на листопад: як довго ще може падати гривня
Прогноз курсу долара та євро на 3−7 листопада
Міжбанк
Після підбиття перших підсумків жовтня, вже з вівторка, 4 листопада, клієнти банків оперативно закриватимуть свої валютні зобов'язання перед зовнішніми контрагентами через побоювання подорожчання валюти.
Більшість перерахованих чинників, які впливатимуть на поведінку учасників валютного ринку найближчими днями, спрацюють проти гривні. У цих умовах НБУ продовжуватиме щодня виходити на торги з інтервенціями з продажу долара для згладжування валютних коливань курсу долара щодо гривні та закриття дефіциту валюти.
За моїм прогнозом, коридор за парою євро/долар на міжнародному ринку в цей період перебуватиме в межах від 1,145 до 1,169 долара за євро.
При прогнозному коридорі з котирувань безготівкового долара на торгах у цей період у межах від 41,65 до 42,30 гривень курс євро на міжбанку теоретично може перебувати в межах коридору від 47,68 гривень до максимум 49,45 гривень.
Але, з огляду на політику НБУ «гнучкого курсоутворення» щодо долара, яка зберігається та опосередковано позначається і на курсі безготівкового євро, прогнозний коридор євро на міжбанку в період із 3 до 7 листопада, за моїм прогнозом, перебуватиме у вужчому діапазоні — від 48,15 до 48,90 гривень.
Готівковий ринок
Валютні ризики для власників обмінників зараз залишаються високими, а попит на валюту з боку громадян різко збільшився. Тому фінансисти цього тижня без особливих соромів розширять спред між купівлею та продажем: за доларом — до 20−30 копійок, а за євро — до 20−50 копійок. За моїми прогнозами, перевищення купівлі валюти громадянами над обсягами її продажу банкам та обмінникам становитиме цього тижня щодня від $32 млн до $75 млн.
І оптові, і роздрібні пункти обміну валют продовжать оперативно змінювати свої цінники протягом дня, залежно від того, що відбуватиметься на українському міжбанку та світовому ринку за парою євро/долар.
Курс купівлі та продажу готівкового долара в банках перебуватиме в межах коридору від 41,40 до 42,60 гривень, а в обмінниках фінкомпаній — від 41,50 до 42,50 гривень.
Курс готівкового євро в банках перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 48,00 до 49,30 гривень, а в обмінниках фінкомпаній — в межах від 48,15 до 49,20 гривень.
Загалом туманність перспектив закінчення війни, збереження геополітичної напруженості у світі та значний дефіцит бюджету України на тлі зростаючих витрат на оборону продовжать суттєво впливати на настрої всіх учасників українського валютного ринку щодо можливої девальвації гривні до кінця цього року щонайменше до 43−44 гривень за долар і до 50−51 гривні за євро.