Головний страх інвесторів
Червень виявився одним із найгірших місяців для фондового ринку Франції за декілька років. Після того, як було оголошено результати соціологічних опитувань і стало зрозуміло, що ультраправе «Національне об'єднання» Марін Ле Пен отримає близько третини всіх голосів виборців, головний індекс фондового ринку країни CAC 40 обвалився впродовж двох днів майже на 5%.
За партією Ле Пен вже десятиліттями тягнеться шлейф расистських і антисемітських заяв. Щоправда, це пов'язано насамперед із засновником політичної сили Жаном Ле Пеном — батьком Марін. Його донька суттєво помякшила риторику політичної сили і намагається дистанціюватись від минулого. Водночас «Національне об'єднання» домагається припинення притоку мігрантів і запровадження обмежень для французів, що мають подвійне громадянство, зокрема, щодо обіймання державних посад.
Пом’якшило «Національне об'єднання» і свою риторику щодо економічних змін. Якщо раніше політична сила виступала за вихід із ЄС та відмову від євро, то зараз обмежується лише встановленням прикордонного контролю та виходом із європейських кліматичних ініціатив.
Найбільші побоювання інвесторів викликали ініціативи партії Ле Пен зі зниження податків. Зокрема, ПДВ, а також зборів із пального та електроенергії. За словами міністра фінансів Франції Бруно Ле Мер, це призведе до фінансової кризи і стрімкого зростання дефіциту бюджету.
Зі свого боку, «Національне об'єднання» намагалося довести, що у фінансових питаннях йому можна довіряти і кризи не буде. Один із лідерів партії Жан-Філіп Тангі напередодні голосування запевнив, що дотримуватиметься фіскальних правил ЄС. Також він обіцяв закрити податкові лазівки, зменшити бюрократію та скоротити витрати, особливо на соціальне забезпечення мігрантів, і саме завдяки цьому профінансувати партійні ініціативи, не вдаючись до позичання грошей.
Чому Ле Пен програла
Близько 33% французів дійсно проголосували за «Національне об'єднання» — більше, ніж за будь-яку іншу політичну силу. Але за кількістю місць в парламенті партія Ле Пен посіла лише третє місце.
Справа в особливості французького виборчого законодавства. Обрання парламенту відбувається там у два тури в одномандатних округах. Для перемоги у першому турі необхідно отримати абсолютну більшість голосів, тому, за його результатами, перемогу здобуває невелика кількість кандидатів.
Все вирішується у другому турі, куди допускаються кандидати, що набрали від 12,5% голосів. Коли ж стало зрозуміло, що перемогу можуть відсвяткувати ультраправі, інші політичні сили запустили план протидії цьому. Ліва коаліція «Новий народний фронт» та центристське об'єднання президента Еммануеля Макрона «Разом за республіку» почали знімати своїх кандидатів, які не мали шансів на перемогу, аби підтримати колег із іншої політичної сили.
Деякі експерти мали сумніви, що цей план спрацює. З одного боку, Ле Пен пом’якшила риторику, і її сила рідше сприймається, як расистська. З іншого — багато консерваторів не були готові голосувати за лівих, і, втративши свого кандидата, могли віддати перевагу ультраправим.
Та план зі зняття кандидатів спрацював. Як наслідок, ліва коаліція отримала 187 депутатських мандати, соратники Макрона — 159, а «Національне об'єднання» Ле Пен — лише 142. Четверте місце за ще однією консервативною партією «Республіканці», яка здобула 45 місць.
Хто формуватиме уряд
Після оголошення результатів виборів прем'єр-міністр Франції Габріель Атталь подав у відставку, але президент Макрон її не прийняв та попросив прем'єра тимчасово залишатись на посаді для «забезпечення політичної стабільності».
Лідери лівих заявляють, що готові сформувати уряд. Та оскільки більшості в парламенті вони не мають, спершу їм потрібно отримати дозвіл від президента. Та Макрон, як вважають експерти, навряд чи поспішатиме з цим рішенням і просто вичікуватиме.
Партія президента все ще має сильні позиції, і цілком можливо, що він розраховуватиме на коаліційний уряд із лівими. Також у нього є варіант в умовах «міжвладдя» сформувати уряд технократів, не пов'язаний із політичними силами. Однозначно зараз можна говорити лише про те, що жодна з політичних сил не об'єднуватиметься з Ле Пен.
У лівого «Нового народного фронту» є низка суттєвих протиріч із Макроном. У Макрона переконані, що їх прихід до влади може призвести до бюджетного дефіциту, так само як і політика ультраправих. Ліві планують скасувати пенсійну реформу, яка збільшила пенсійний вік на 2 роки, підвищити зарплати в державному секторі та соціальні виплати. Профінансувати це вони планують додатковими податками для багатих.
Одна з особливостей «Нового народного фронту» — входження до його складу політичних сил із різними поглядами. Тут є і партії крайнього лівого спрямування, і ближчі до центристів. Деякі оглядачі припускають, що консервативніше крило союзу могло б сформувати коаліцію з Макроном, розірвавши стосунки зі своїми партнерами. Але такий розвиток подій є малоймовірним. У центристів однаково не вистачить голосів, аби мати парламентську більшість, та й репутаційні ризики через розрив із іншими лівими силами будуть зависокими.
Як відреагував фондовий ринок Франції
Французькі інвестори загалом залишились задоволені результатами голосування. Ключовий індекс французької біржі CAC 40 після оголошення результатів виборів зріс приблизно на 1%, хоча потім дещо впав і закінчив торговельний день на 0,6% нижче, ніж починав.
Також впродовж дня зростали акції французьких банків BNP Paribas, Societe Generale та Credit Agricole, хоча ближче до завершення торгів трохи пішли в мінус. Суттєвіше постраждав на фоні посилення лівих сил лакшері-сегмент. Акції Hermes впали приблизно на 1%, а LVMH — на понад 2%, хоча на початку дня теж зростали.
Читайте також: «Вовк у кашемірі»: як Бернар Арно побудував найбільшу в історії імперію розкоші
Загалом складається враження, що інвестори зраділи програшу Ле Пен, але після цього почали переосмислювати реальність, яка однаково виявилась не такою райдужною.
Стратеги Bloomberg Intelligence Лоран Дуйє и Кайді Мен переконані, що програма лівих — найбільш «антиринкова» серед всіх політичних партій. Зокрема, через них можуть постраждати банки, адже політики виступають за посилення вимог до їх капіталу та збільшення зборів із транзакцій. Крім цього, «Новий народний фронт» планує оподатковувати зворотний викуп акцій, що зробить його менш вигідним для компаній.
За словами голови стратегії з європейських акцій Barclays Емануеля Кау, невизначеність, яка виникає через відсутність парламентської більшості, змушуватиме ринки хвилюватись. Водночас, у Bloomberg в цій ситуації бачать позитивні наслідки — і ліві, і праві будуть обмежені у діях, адже їхні сили не отримали остаточної переваги.
Наоптимістичніше на ситуацію у Франції дивляться аналітики Morgan Stanley, які почали вітати інвесторів щойно стало зрозуміло, що Ле Пен не матиме більшості.
«Ми вважаємо, що за двома ключовими сценаріями виборів у Франції — відсутність більшості або абсолютна більшість (лівих чи центристів, — ред.) — зрештою піде відновлення французьких і загальноєвропейських фондових індексів», — заявили аналітики інвестбанку ще напередодні голосування. Аналітики Morgan Stanley рекомендують придивитися до акцій банку BNP Paribas, девелопера Saint-Gobain та комунальної компанії Veolia.
Чого чекати Україні
Прийнято вважати, що Марін Ле Пен займала проросійську позицію. Представники її партії були спостерігачами на так званому «референдумі» в Криму у 2014 році, а сама вона підтримала окупацію півострова. Згодом вона повторювала російські тези про необхідність федералізації України та закликала зняти санкції з рф.
Водночас після початку повномасштабної війни її позиція змінилась. «Вторгненням в Україну 24 лютого 2022 року росія спровокувала війну на порозі ЄС та геополітичну кризу, яка, безсумнівно, є найдраматичнішою за останні двадцять років. Ми зобов'язані висловити нашу повагу і підтримку українському народу, який зазнав нападу», — заявила Ле Пен. На початку повномасштабної війни підтримувала вона і членство України в НАТО, хоча потім знову змінила свою думку.
Ле Пен та її однопартійці виступали рішуче проти ініціативи Макрона з відправки французьких військ до України та проти надання далекобійних ракет. Водночас скасувати військову і фінансову допомогу для України вона не вимагала та заявляла, що поставки зброї мають зробити сильнішою позицію України на переговорах.
Із лівим союзом, який отримав найбільше місць в парламенті, ситуація складніша. Подібно до Ле Пен, лідер лівої коаліції Жан-Люк Меланшон виступив різко проти відправки французьких військ до України. Також у 2020 році він називав росію «надійнішим партнером, ніж Сполучені Штати».
Зараз Меланшон різкіше висловлюється на адресу росії та закликає до проведення переговорів із рф. При цьому його однопартійці з «Нескореної Франції» уточнюють, що умови, на які піде Україна, має визначати саме українська влада.
Варто уточнити, що «Нескорена Франція» і Меланшон представляють найбільш ліво-радикальну силу у коаліції. Як відзначає політолог Жерар Грюнберг, ліві сили вже сотню років мають діаметрально різні позиції щодо всіх міжнародних питань. Те ж саме стосується і коаліції «Нового народного фронту». Щодо війни в Україні, є «антинатівські та пронатівські ліві, готові докласти всіх зусиль, щоб допомогти Україні», пояснює політолог.
Читайте також: Індія: майбутній світовий лідер чи чергова фінансова бульбашка
На проукраїнських позиціях в коаліції стоять два з чотирьох її ключових членів — Соціалістична партія та «Зелені». Тому навряд чи від лівих варто очікувати на неприємні сюрпризи для нашої держави. Тим паче, що, найімовірніше, їм рано чи пізно доведеться шукати компромісу та спільних точок із партією Макрона, яка залишається ключовим союзником України.