Життя без «заначки»: чому насправді люди не роблять заощаджень

Вважається, що мінімальна сума накопичень на випадок непередбачуваних обставин має становити стільки, скільки сім'я зазвичай витрачає за 3 місяці. Або, щоб спростити розрахунки цієї суми, можна вважати 3-місячні зарплати. Звісно, під час війни бажано мати більші заощадження, але цей обсяг можна вважати мінімальною «подушкою безпеки».

До війни більшість українців або не переймались заощадженнями, або просто не мали можливості їх відкладати. Так, за даними опитування групи «Рейтинг», у 2020 році 63% українців повідомили, що у разі припинення отримання доходів, заощаджень їм вистачить менше, ніж на місяць. Ще 16% сказали, що витратять всі свої кошти менше, ніж за 2 місяці.

Коронакриза разом зі зменшенням витрат в умовах локдаунів мала б змінити ставлення до заощаджень. Однак, як демонструють свіжіші дослідження, напередодні російського вторгнення ситуація практично не змінилась. Опитування, проведене Research & Branding Group, продемонструвало, що 55% наших співвітчизників або взагалі не мають заощаджень, або їх вистачить на термін до 1 місяця.

Ще песимістичніші цифри продемонструвало опитування порталу work.ua. Відповідно до нього, не мають заощаджень зовсім або мають лише на місяць 73% опитаних. В цьому випадку варто робити поправку, що порталом із пошуку роботи користуються переважно ті, хто не мають на даний момент роботи або незадоволені рівнем доходів.

Цікаво, що подібну ситуацію фіксують соціологи і в благополучніших країнах. Так, відповідно до опитування, проведеного компанією Bankrate, 51% американців не мають достатньо коштів, щоб прожити 3 місяці без додаткових фінансових надходжень. При цьому кожен четвертий житель США зізнається, що взагалі не має заощаджень.

Окрім невисоких доходів та невміння відкладати гроші, одна з причин, яка стримує накопичення заощаджень, — відсутність навичок розпоряджатись відкладеними грошима. Тому давайте розберемо, що варто робити з «подушкою безпеки», аби не втратити її.

Три правила портфелю «на чорний день»

Для заощаджень на випадок непередбачуваних обставин важливо дотримуватись 3 ключових правил:

  • Диверсифікація,
  • Ліквідність,
  • Надійність.

Принцип «не варто класти всі яйця до одного кошика» важливий за будь-яких обставин. Та в умовах військового часу його значення підвищується, адже заощадження можуть бути фізично знищені. Гроші, відкладені «під матрацом», можуть згоріти у випадку удару по будинку, а тривала відсутність електрики може позбавити оперативного доступу до банківського рахунку.

За нинішніх обставин не існує абсолютно безпечного способу тримати заощадження, тому краще частину з них мати у готівці, а частину — в електронному вигляді.

Також не варто повністю зосереджуватись на одному активі. Адже достеменно ніхто не може знати, який з них виявиться надійнішим, а який знизиться в ціні.

Не менш важливою є й ліквідність, щоб гроші, які використовуються як «подушка безпеки», були під рукою, і ними можна було скористатись без зайвих труднощів. Тому, наприклад, для таких заощаджень не підходить золото, продати яке може бути складно. Або ж доведеться залишити його в ломбарді зі значною знижкою.

Також не підходять всі електронні форми активів, які треба продати, а потім чекати виведення грошей. Існує ризик, що ви просто не зможете це зробити в умовах відсутності електроенергії чи зв'язку.

Не варто забувати і про те, що «подушка безпеки» — це спосіб мати гроші в екстреній ситуації, а не заробити на них. Тому варто обирати надійні активи, забувши про ризиковані. Минулого року біткоїн втратив понад 60%, а найконсервативніший інструмент на фондовому ринку — індекс S&P 500 — 19%. Ці збитки цілком прийнятні, якщо інвестор розпоряджається «довгими» грошима і готовий чекати на відновлення. Але інша річ, коли мова йде про єдині заощадження, які можуть знадобитись у будь-який момент.

Активів, які підходять під ключові правила таких заощаджень, не так вже й багато, однак деякі з них все ж дозволяють не лише зберігати гроші, але й заробити.

Що обрати

Валюта

Безсумнівний лідер заощаджень українців — долар. Всі опитування демонструють, що саме йому віддають перевагу наші співвітчизники. На другому місці — євро. До повномасштабної війни лише 10% українців розповідали, що довіряють гривні. Однак, після чергової девальвації, найімовірніше, більшість з них змінили свою думку.

Долар неодноразово демонстрував свої переваги на довгій дистанції. Припустимо, десять років тому, у січні 2013 року, ви мали 10 тис. грн і вирішили тримати їх у кеші на випадок непередбачуваних витрат. Якби ви їх перевели у долари, то зараз змогли б обміняти на 45,7 тис. грн (виходячи з курсу НБУ). Та ж сама операція з євро дала б 37,2 тис. грн.

Минулого року гривня щодо долара втратила 34% за офіційним курсом і 48% за готівковим курсом в обмінниках. Як українські, так і міжнародні експерти очікують, що цього року гривня продовжить дешевшати. Відрізняються лише оцінки щодо темпів падіння. В бюджеті офіційний курс на кінець року закладений 45,8 грн/$.

Тому, для заощаджень, очевидно, валюта підходить краще, ніж гривня. Окреме питання, яку валюту обирати: долар чи євро. Тут думки експертів розходяться. Зазвичай кризові періоди долар проходить впевненіше. Крім цього, долар в Україні популярніший, а тому у нього вища ліквідність. Разом із тим, останні прогнози передбачають зміцнення євро щодо долара.

Інші валюти для такого портфелю не варто розглядати. Так, є ймовірність, що почне укріплюватись, наприклад, фунт чи швейцарський франк. Однак, ліквідність у них нижча, а різниця між ціною купівлі і продажу вища.

Недолік долара в тому, що через високу інфляцію він однаково поволі втрачатиме свою цінність. ФРС очікує, що річна інфляція у США складе близько 3%. У деяких банках можна розмістити доларовий депозит під 2−3% річних. Однак, такі ставки, як правило, передбачають лише вклади до 12 місяців, а тому для «подушки безпеки» вони не підходять. Натомість, доларові депозити до запитання пропонують зовсім небагато банків, а відсотки за ними, як правило, символічні: від 0,01% до 0,25%.

Гривневі заощадження

Частину екстреного запасу варто тримати у гривні через її максимальну ліквідність — у випадку з доларом однаково доведеться шукати обмінник. До того ж, зважаючи на ризики блекауту, не вдасться обійтися і без гривневого кешу.

Звісно, в Україні висока інфляція. Минулого року вона склала 26,6%, а цьогоріч Нацбанк очікує 21%. Якщо максимально спрощувати, то за відкладені 1000 грн через рік можна буде купити товарів, як за 790 грн зараз.

Знизити інфляційні втрати (але, на жаль, не повністю нівелювати) можна, розмістивши кошти на депозиті. Як вже зазначалось вище, найприбутковіші річні депозити для таких заощаджень не підходять. Тому можна обрати безстрокові вклади, які дозволять забрати кошти в будь-який момент. Ставки за такими депозитами, як правило, коливаються в межах 5−8% (без врахування податків, які «з'їдають» п'яту частину прибутків).

Підбери оптимальний депозит та отримай бонус до ставки

Трохи підвищити дохідність дозволяють строкові депозити на невеликі терміни. Вже зараз за вкладом на 3 місяці можна знайти дохідність до 15%. Також, як повідомляв «Мінфін», очікується, що в січні низка банків запустять депозити терміном на один чи декілька тижнів. Зараз можна знайти такі вклади з дохідністю до 15%, а підвищення конкуренції, можливо, призведе і до зростання ставок.

ОВДП

Ще один спосіб знизити інфляційні втрати — придбання державних облігацій. Однак, у зв'язку зі специфікою портфелю, підійдуть лише ті, які будуть погашені найближчі місяці. Вибір тут невеликий.

Зараз можна купити військові облігації з погашенням 1 березня і 5 квітня. Дохідність за першими, залежно від брокера, до 11,5%, за другими — до 12,5%. Виходячи з того, що з відсотків за ОВДП не сплачуються податки, ця дохідність приблизно така ж, як і у випадку зі строковими депозитами на 1−3 місяці.

Читайте також: Як купити ОВДП в «Дії»: «Мінфін» особисто перевірив, як працює новий сервіс

На вторинному ринку можна знайти й річні валютні облігації, за якими вже наближається термін погашення, тому фактично їх треба тримати лише декілька місяців. Дохідність у доларах за ними становить до 2,5−2,75% річних. Але різні банки та брокери можуть пропонувати різну ставку.

Приклад «подушки безпеки»

Середня заробітна плата в Україні напередодні російського вторгнення становила 14,5 тис. грн. Після полномасштабного вторжения офіційна статистика не оновлювалась, тому для прикладу виходимо з цих цифр.

За класичними стандартами, сім'я, де працюють обидва партнери, повинна мати заощадження на 3 місяці у розмірі 87 тис. грн. Розглянемо варіант розподілу цих коштів.

Зважаючи на девальваційні ризики, найбільшу частку розміщуємо у готівкових доларах. Це забезпечить як високу ліквідність, так і менші втрати від інфляції. Купуємо $1 тис. за курсом в обмінниках. За даними «Мінфіну», це нам обійдеться у 40,53 тис. грн, тобто 46,6% портфелю.

Також, щоб знизити ризики коливань валют, додаємо до кошика 200 євро. На це, виходячи зі середньої ціни в обмінниках, витратиться ще 8 574 грн, що становить 9,9% заощаджень.

Ще одну частину грошей вкладаємо у безготівковий доллар. Нині є можливість придбати ВКВ за нижчим, ніж в обмінниках, курсом, але з подальшим розміщенням на 3-місячний депозит, достроково закрити який не вдасться. Про умови придбання валюти на такі депозити редакція вже розповідала. Припустимо, що зараз ми купуємо $400 за курсом 37,5 грн/$. На цю частину портфелю витратили 15 тис. грн (17,2%) від всієї суми.

Таким чином, через девальваційні ризики ми спрямували 73,7% у валюту. Однак, і без гривні не обійтись.

Читайте також: Золото знову зростає: коли можна вигідно увійти до цього активу

Гривню можемо розподілити наступним чином: 5 тис. (5,75%) — готівка, і ще стільки ж — короткострокові ОВДП, або строкові депозити на період від 1 до 3 місяців, щоб гроші «працювали». А решта — 12 896 грн. (14,8%) — депозит до запитання або дебетова картка, якщо на залишок нараховуються відсотки.

Загалом, «подушка безпеки» виглядає так:

  • $1 тис. готівкою (46,6%);
  • $400 на банківському рахунку (17,2%);
  • 200 євро готівкою (9,9%);
  • 12,9 тис. грн (14,8%) на депозиті до запитання;
  • 5 тис. грн (5,75%) — депозит або ОВДП на короткий термін;
  • 5 тис. грн (5,75%) готівкою.

Звісно, цей приклад — не інвестиційна порада, а лише варіант розподілу коштів, враховуючи різні типи диверсифікації.

Пишіть у коментарях, як би ви змінили розподіл коштів, або які б ще інструменти додали. А також розкажіть, скільки вам вистачить «подушки безпеки».