На скільки реально зросли депозити
За підсумками липня, відбувся відтік вкладів населення з банківської системи. Впродовж місяця їх загальна сума знизилась приблизно на 4 млрд грн — із 1,147 трлн грн до 1,143 трлн. Зниження 0,35% здається незначним, але стало несподіванкою, адже до цього сума на рахунках громадян щомісяця впродовж року зростала.
Нацбанк поспішив запевнити, що вже на початку серпня ситуація змінилася і притік коштів вже відіграв попередню втрату. Однак це стало приводом уважніше придивитися до показників сектору.
Наразі найсвіжіша статистика на сайті НБУ щодо депозитів у банківській системі — станом 1 вересня цього року. Тому саме її і візьмемо для порівняння з даними на 1 лютого 2022 року — напередодні повномасштабного вторгнення.
Загальна сума коштів фізичних осіб у банківській системі (як строкових депозитів, так і залишків на рахунках) становить близько 1,152 трлн грн, а напередодні повномасштабного вторгнення вона дорівнювала 713,5 млрд грн. Таким чином, ця сума зросла на 438,5 млрд грн, а це 61,5%.
Порівняємо зростання депозитів із інфляцією за цей самий період. У 2022 році вона становила 26,6%, у 2023 році — 5,1%, а з початку цього року до 1 серпня — 4,3%. Користуючись розрахунком складного відсотку, з'ясовуємо, що загальна інфляція з початку повномасштабного вторгення становила трохи менше 39%. Виходячи з цього, притік коштів у банківську систему випереджав знецінення національної валюти.
Очевидно, що зростання коштів на банківських рахунках залежить від доходів населення. Чим більшу люди отримують зарплату, тим більше грошей опиняється у них на рахунку на початок місяця, коли НБУ збирає статистику. У лютому 2022 року середня зарплата в Україні становила 14 133 грн, а за підсумками другого кварталу цього року, повідомляє Держстат, — 20 964 грн. Тобто середня зарплата за час повномасштабної війни зросла на 6 831 грн, або ж на 48%. Таким чином, приріст вкладів випереджає і зростання зарплат.
Звісно, можна заперечити, що Держстат не володіє інформацією про реальні доходи населення і зміну тіньових заробітків. Так само часто можна почути невдоволення розрахунками інфляції, бо «реальні ціни в магазинах зросли суттєвіше». Однак, у будь-якому разі, офіційна статистика є найдостовірнішою, а виходячи з неї, зростання коштів громадян на рахунках випереджає й інфляцію, й зростання зарплат. Багато в чому, звичайно, через виплати військовим та їх родинам.
Як фінансисти дають раду проблемі «коротких» грошей
«Військовими» виплатами частково пояснюється і те, що значну частку коштів людей у банках розміщено на поточних рахунках, ще частину — на вимогу, у вигляді безстрокових депозитів, які можна забрати у будь-який час.
Відповідно до статистики НБУ, наразі таких коштів 746,7 млрд грн, що становить 64,8% від загальної суми грошей громадян у банках. Станом на 1 лютого 2022 року ця сума становила майже 399 млрд грн, і тоді це було близько 56%.
Використання таких коштів потребує від банків особливої обережності.
«Існує два потенційних чинника, що обмежують використання коштів на вимогу банками. Перший і системний чинник, який не залежить від монетарної політики регулятора, — неможливість чітко та однозначно прогнозувати обсяг ліквідності.
Такі кошти можуть у будь-який момент бути виведені із банківської системи. І хоча традиційно 30−50% залишків не знімаються з рахунків навіть у кризові періоди, абсолютної впевненості у строковості таких коштів жоден банк мати не може. Це обмежує можливість вкладати такі кошти у довгострокові інструменти", — розповів «Мінфіну» голова правління Unex Bank Іван Світек.
Другий чинник, що актуальний наразі, — це норми резервування, які знову було підвищено з 11 жовтня: 25% — для гривневих коштів населення, розміщених на поточних рахунках та депозитах строком до 92 днів, і 15% — для розміщених на аналогічних умовах грошей підприємств. Ці гроші фактично заморожені на рахунку в НБУ і це підвищує вартість коштів на вимогу.
Водночас більшість банкірів, із якими поспілкувався «Мінфін», запевняють, що особливих проблем висока частка коштів на вимогу не створює.
«Це абсолютно типова ринкова умова для більшості банків у всьому світі. Для належного використання коштів клієнтів банки формують відповідну структуру портфелю активів, в тому числі інвестують у високоліквідні активи (наприклад, депозитні сертифікати НБУ).
Крім цього, впроваджуються спеціальні моделі ліквідності, які дозволяють контролювати потенційні ризики і керувати строковістю банківських продуктів", — розповів керівник офісу з управління пасивами і активами та бізнес-аналітики Райффайзен Банку Богдан Михалевич.
Те, що банки можуть використовувати різні види коштів клієнтів, підтверджує і начальник управління стратегічного аналізу банку «Південний» Костянтин Хведчук.
За його словами, сама сутність банківської діяльності передбачає трансформацію короткострокових вкладів у довгострокові кредити та інвестиції, зокрема, у цінні папери. «Цим українські банки наразі й займаються. Ми спостерігаємо нарощування гривневих кредитних портфелів як бізнесу, так і населення, вкладень банків в ОВДП», — пояснив він.
Гривневі депозити: ринок чекає на рішення НБУ
Разом зі зниженням облікової ставки, яке розпочалося минулого року і триває в цьому, НБУ поступово зменшує дохідність одного з головних інструментів заробітків фінансистів — депозитних сертифікатів. Відповідно, банкіри ріжуть ставки вкладів для своїх клієнтів.
Якщо минулого року ставки за річними депозитами для громадян у найщедріших банках сягали 20% річних, а в середньому коливались в межах 14−15%, то зараз максимум, що вдасться знайти на ринку, — 15,75%, а середні ставки ледве перевищують 13% річних.
Прогнози банкірів щодо можливої зміни облікової ставки розділилися. Частина не очікує на її подальше зниження принаймні до кінця року, і, відповідно, відсотки за депозитами теж коливатимуться близько нинішнього рівня.
«Перегляд облікової ставки та ставки за 3-місячними депозитними сертифікатами є малоймовірним: очікується, що облікова ставка перебуватиме на рівні 13%, а ставка за 3-місячними депсертифікатами, на основі якої формується дохідність гривневих вкладів, залишиться на позначці 16%. Відтак, ймовірна корекція ставок (на рівні ринкового тренду) майже виключена», — переконаний директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку Дмитро Замотаєв.
Зі свого боку, керівник корпоративного бізнесу РВС Банку Олег Черненький вважає, що вже на кінець цього року НБУ знизить ставку на 1 в.п. — до 12%. «Це дзеркально позначиться на депозитних ставках. Якщо облікова ставка знизиться ще на відсоток, максимальна ставка за депозитами перебуватиме в районі 13,5%, а в середньому — 10−12%», — прогнозує він.
На зниження облікової ставки, якщо не цього, то вже наступного року, очікує і начальник управління казначейських операцій та менеджменту активів і пасивів Укрсиббанку Руслан Левчин.
«Динаміка вкладів у гривні залежатиме від привабливості ставок у гривні щодо інфляції та ситуації на валютного ринку. Однак при реалізації НБУ зваженої монетарної політики, суттєвого відтоку вкладів у гривні не повинно бути», — вважає експерт.
Валютні депозити: ФРС і ЄЦБ не вплинуть на вартість вкладів в Україні
Якщо Нацбанк знижує облікову ставку вже вдруге, то ФРС зробила це у вересні вперше з 2020 року. Американський регулятор встановив ключову ставку в межах 4,75−5%, що на 0,5 в.п. менше попереднього рівня.
Також Європейський центробанк на останніх засіданнях вже двічі поспіль знижував базову відсоткову ставку, і зараз вона тримається на позначці 3,65%. Експерти ж не мають сумнівів, що ФРС, ЄЦБ та й інші ключові регулятори продовжуватимуть пом'якшувати свою грошово-кредитну політику, щоб зробити гроші дешевшими.
Однак на ситуацію з відсотками за доларовим та євровими депозитами в Україні світові тенденції практично не впливатимуть, переконані представники банків.
«Зміна відсоткових ставок ФРС і ЄЦБ не матиме впливу на ставки за депозитами в іноземній валюті на внутрішньому ринку. Відсоткові ставки залишаться на діючому рівні, але все залежатиме від поточної ситуації на ринку, облікової ставки НБУ та інфляції», — пояснили «Мінфіну» в Сенс Банку.
Ключова причина — і без того вкрай низькі відсотки за валютними вкладами в Україні. Середня ставка за вкладами в доларах наразі становить 1,32%, а за євро — 0,78%. Можна знайти і трохи щедріші банки, але і вони платять 3% та 2% відповідно. За цих умов, вважає Product Owner департаменту некредитних продуктів банку ПУМБ Сергій Кравченко, знижувати ставки за валютними вкладами будуть лише ті банки, які зараз тримають найвищу на ринку дохідність.
Випробування податками
Минулого тижня Верховна Рада ухвалила низку податкових новацій, серед яких підвищення військового збору з депозитних доходів: із 1,5% він зріс до 5%. Припустимо, ви отримували за гривневим вкладом на 1 тис. грн 13% річних. Таким чином, банк за рік нараховував 130 грн відсотків, але після стягнення ПДФО (18%) і попереднього військового збору залишалось 104,6 грн. Таким чином, реальна дохідість вкладу становила 10,46%
Тепер, коли військовий збір становитиме 5%, чистий заробіток із такого вкладу знизиться до 100,1 грн, тобто реальна ставка буде близько 10%.
Зміна дохідності депозитів, залежно від розміру військового збору
Розрахунки: HUG'S
Читайте також: На чому заробляють банки і чому 50% податок на прибуток для них — це чесно
Водночас хвилюватись фінустановам про можливу втечу клієнтів через низьку дохідність поки що зарано. Їхній спокій забезпечує значна сума на рахунках громадян і, що ще важливіше, відсутність справді популярних альтернатив депозитам. І доки це не зміниться, населення продовжуватиме нести кошти до банків.