Чи варто говорити, що схожі питання ставлять інвестори у всьому світі. Усі їхні страхи безпосередньо позначаються на вартості одного з найвідоміших захисних активів — золота.
Динаміка вартості золота на момент написання статті
На цьому тлі і долар, і євро можуть бути серйозно випробувані на міцність, що істотно загрожує розгойдати пару євро/долар вже найближчим часом. А це вдарить і по курсу євро щодо гривні в Україні.
Проти євро грає:
Безпосередня близькість біля кордонів Євросоюзу війни рф проти України. Останнім часом до цього додалися ще й провокації росії проти країн-членів НАТО. Це вимагає від Європи значних грошових вливань у військову галузь, а джерела таких вливань потрібно постійно шукати.
Політична криза у Франції, яка є одним із економічних локомотивів ЄС. Основний виклик для президента Еммануеля Макрона полягає у внутрішній соціально-економічній ситуації, зокрема, поляризації суспільства та зростанні бідності.
Демографічна криза, яка, з одного боку, загострює проблему мігрантів та фінансування соціальної сфери, а з іншого — зберігає безробіття серед молоді та не формує для неї соціальних ліфтів.
Низькі темпи зростання ВВП Євросоюзу, що межують зі стагнацією на тлі серйозного розшарування країн-членів ЄС за економічними показниками. У результаті це знижує загальну економічну ефективність усього Євросоюзу.
Страхує євровалюту:
Низький рівень інфляції (близько таргету в 2%), якого досяг ЄС і ЄЦБ послідовною і передбачуванішою (порівнюючи з американською) економічною та кредитною політикою.
Можливе пожвавлення економічної активності в країнах ЄС за рахунок вимушеного збільшення фінансування європейського ВПК на тлі загроз з боку росії, а також потенційні можливості європейських компаній щодо відновлення України після закінчення війни.
Відносно низькі світові ціни на нафту і газ, гру «на зниження», за якими зараз активно проводить президент США Дональд Трамп.
Збереження відносно рівних економічних зв'язків ЄС із Китаєм. Євросоюз та КНР продуктивніше рухаються до вирішення торговельних протиріч. У результаті логістика китайських товарів до Європи та потік високих технологій з Євросоюзу до Китаю перебувають на досить прогнозованому та стабільному рівні, на відміну від аналогічної ситуації у США.
Для долара США до плюсів можна записати:
Початок циклу зниження відсоткових ставок Федрезервом США, що має стимулювати американську економіку у найближчому майбутньому.
Збереження «бичачого» ринку з цінних паперів американських компаній, що приваблює інвесторів та капітали до країни.
Активна політика Дональда Трампа «щодо повернення» промислових гігантів та їх капіталів до США. Це йому вдається не завжди, але позитивні зрушення в цьому питанні все ж таки є.
Посилення ролі американського ВПК завдяки отриманню міжнародних замовлень на озброєння, а також прискорений розвиток інших високотехнологічних галузей, що, безсумнівно, прискорить зростання ВВП США.
Збереження першості за рівнем запасів золота в золотовалютних резервах. «Золоті» резерви США у другому кварталі 2025 року склали 8 133,46 тонни (близько 261,5 мільйона тройських унцій). У найближчого конкурента — Німеччини — лише 3 359 тонн золота, тобто у 2,42 раза менше.
Таким чином, за вартістю унції золота на початку січня 2025 року на рівні $2 623 і теперішньої ціни золота в межах $4 189 на момент написання статті, лише за рахунок переоцінки ціни золота, що зростає, у своїх резервах США додають собі фінансову подушку в розмірі $409,51 млрд.
Збереження за доларом статусу провідної світової валюти для розрахунків за енергоносії, золото та основні сировинні ресурси у світі, хоча й з певними застереженнями останнім часом.
Проти американської валюти наразі грають безліч чинників, основні з яких:
Величезний держборг США в межах $37,637 трлн, за даними на вересень 2025 року.
Непередбачуваність зовнішньої та внутрішньої політики президента США Дональда Трампа, що часто відлякує інвесторів від вкладень в американську економіку та фондовий ринок Америки (насамперед у казначейські зобов'язання США).
Можлива заміна у 2026 році нинішнього голови ФРС США Джерома Пауелла на лояльнішу Дональду Трампу людину. Це може призвести до втрати незалежності Федрезерва у фінансовій політиці. Такий поворот — колосальний «мінус» в очах інвесторів під час ухвалення рішень щодо вкладення в ті чи інші активи.
Глобальний торговельний конфлікт із Китаєм, який часто виходить за межі виключно економічних питань та супроводжується поступовою поляризацією світу на групи країн із проамериканською чи прокитайською орієнтацією. У тому числі й щодо валюти для розрахунків за товари та послуги, де раніше завжди була монополія долара, як засобу платежу.
Продовження шатдауну. З початку жовтня у США знову оголошено шатдаун — тимчасова зупинка роботи федерального уряду. Це відбувається тоді, коли Конгрес не затверджує бюджет на новий фінансовий рік. Шатдаун — не рідкість для американської системи. З 1976 року подібні ситуації відбувалися понад двадцять разів. Найтриваліший із них був 35 днів наприкінці 2018 — на початку 2019 року, коли сторони не змогли домовитися про фінансування будівництва стіни на кордоні з Мексикою.
Для фінансових ринків шатдаун — це сигнал підвищеної невизначеності. Хоча короткостроковий ефект на індекси є часто обмеженим, при затяжних сценаріях він може позначатися на макроекономіці: знижується ділова активність, падають витрати споживачів та відкладаються держінвестиції.
У довгостроковій перспективі подібні кризи підривають довіру до бюджетної дисципліни США та підвищують волатильність долара.
Проте поки що долар залишається головним світовим засобом для розрахунків із часткою близько 50%, але періодично цей показник почав просідати. Наприклад, на піку в січні 2025 року (близько 50,2%) вона потім знизилася до серпня-вересня цього року до 46,94%. При тому, що, згідно з даними системи SWIFT, у лютому вона становила 48,95%, а в березні — 49,08%.
Але тут потрібно враховувати ще й початок циклу зниження ставок Федрезервом США на тлі збереження ставок ЄЦБ на минулих рівнях. В результаті різниця між відсотковими ставками американського та європейського фінансового ринків скорочується і становить уже менше ніж 2% річних.
А саме відносно висока дохідність американських активів, опосередковано прив'язаних до ставок ФРС США, завжди була додатковим аргументом для інвесторів під час виборів між вкладеннями в американський та європейський фондові ринки. У результаті це теж може спровокувати зниження інтересу до американських боргових паперів уряду США з боку світових інвесторів та відтоку капіталів на інші привабливіші за дохідністю ринки.
Тобто посилюються тенденції щодо зниження ролі долара у світовій економіці. Геополітика зараз має дедалі більший вплив на реальну економіку. Отже, небезпечні сигнали для долара продовжуватимуться доти, доки геополітична напруженість і невизначеність залишатимуться головним викликом поточного часу. На тлі цього євро виглядає прогнозованіше, і це стимулює інтерес інвесторів робити ставку на євровалюту.
З огялду на викладене вище, мій прогноз щодо пари євро/долар на період із середини жовтня 2025 року і до кінця першого кварталу 2026 року (за прогнозами багатьох політичних аналітиків, саме цей період буде піком глобальної світової напруженості) — це суттєва волатильність пари в межах коридору від 1,138 до 1,19 коридору, залежно від геополітичних та економічних розкладів на ринках у цей період часу.
Що з доларом та євро в Україні, і що робити громадянам та бізнесу
В умовах війни, що триває, наш бюджет і стабільність курсу гривні зараз безпосередньо залежать від одержуваної міжнародної фінансової допомоги. А вона здебільшого нині йде від європейських країн в євро.
При цьому поки що Нацбанк зберігає прив'язку гривні до долара і проводить свої інтервенції для підтримки курсу гривні на міжбанку саме в доларі. В результаті частка долара в українських ЗВР скорочуватиметься, а євро — зростатиме.
Наприклад, з 1 січня до 1 жовтня 2025 року частка євро у ЗВР України зросла з 6,8% до 27,3%, а в абсолютному обсязі — з $2,983 млрд до $12,715 млрд в еквіваленті. Ця тенденція збережеться щонайменше до кінця весни 2026 року.
Окрім того, Євросоюз є найбільшим торговим партнером України. Але це навіть непогано для Нацбанку, з погляду курсових ризиків, але тільки в тому випадку, якщо він незабаром все ж таки перейде від прив'язки гривні до долара до прив'язки гривні до євро.
Інакше, при скороченні частки долара в резервах і паралельно з цим активної витрати цієї валюти на підтримку курсу гривні до долара при проведенні інтервенцій на міжбанку, регулятор братиме на себе додаткові валютні ризики через необхідність конвертації євро на долари, які у нього є.
Поки що ж Нацбанк утримує курс долара на міжбанку протягом року в межах досить вузького коридору в 1 гривню, якщо врахувати такий тимчасовий проміжок часу, — від 41,13 до 42,18 гривень.
Курс долара (міжбанк)
А всі світові перипетії поведінки пари євро/долар у нас позначаються на курсі євро.
Курс євро (міжбанк)
І тут масштаб коливань за курсом євро щодо гривні за цей же період уже є значним — від 43,06 до 49,18 гривень за євро, тобто в межах 6,12 гривень на євро.
Відмінністю цього періоду є те, що зараз готівковий ринок спокійніший, ніж міжбанк, який постійно реагує на будь-який рух євро щодо долара на світових майданчиках.
Нацбанк ніяк не може впливати на поведінку пари євро/долар на світових майданчиках. Проте через політику «гнучкого курсоутворення» регулятор намагається згладжувати не лише коливання курсу долара щодо гривні, а й курсу євро щодо гривні. Цієї тактики НБУ дотримуватиметься і надалі.
З огляду на війну, загальну світову невизначеність та геополітичне протистояння, єдиним способом мінімізувати свої курсові ризики для українського бізнесу та громадян залишається диверсифікація своїх коштів та заощаджень, виходячи з поточних реалій.
Я поки що запропонував би наступну консервативну пропорцію щодо грошових заощаджень:
- до 40−50% — у гривневих інструментах (депозити та гривневі ОВДП),
- до 40−45% — валютні заощадження (у євро — до 60%, у доларі — до 40%),
- до 5−10% — у золоті (як глобальному підстрахуванні) від суми грошових заощаджень.
При цьому саму пропорцію я переглядав би кожні 1−1,5 місяці, із огляду на поточні реалії, а саму корекцію пропорції робив би за рахунок додаткового придбання тієї чи іншої валюти, а не обміну однієї валюти на іншу.
Щодо прогнозного курсу на міжбанку, то до кінця 2025 року за доларом я очікував би плавної девальвації до рівнів 42−43 гривні на міжбанку і відповідної реакції готівкового ринку до цих цінників у межах до 50 копійок при встановленні ціни продажу американської валюти громадянам.
У першому кварталі 2026 року я закладав би продовження плавної девальвації до рівнів 44−45 гривень за долар на міжбанку і такої ж корекції в межах до 50 копійок за цінниками готівкового ринку.
Щодо євро — я б орієнтувався на такий коридор за курсом щодо гривні:
- до кінця цього року в межах 47,60 — 49,30 гривень,
- на перший квартал 2026 року — від 48,60 до 52,90 гривень із такою самою корекцією в межах до 50 копійок за цінниками готівкового ринку.
Наразі, з огляду на умовну «дешевизну» долара і зниження співвідношення пари євро/долар (на момент написання статті близько 1,162 долара за євро, хоча не так давно у вересні це співвідношення доходило і до 1,185 долара), я б купував насамперед євровалюту, а потім би вже «розбавляв» ці покупки придбанням долара із дотриманням загальної пропорції в євро до 60%, а в доларі до 40% заощаджень.