Чому падала гривня

Головними факторами девальвації гривні були:

1. Активний вихід нерезидентів із українських ОВДП.

Станом на 26.11.2021 року портфель нерезидентів, за даними НБУ, скоротився до 92,15 млрд гривень в еквіваленті. Хоча ще нещодавно знаходився в межах 96−98 млрд гривень. Іноземці чекали підвищення ставки НБУ, але цього не сталося. Вони сподівалися, що Мінфін України збільшить дохідність ОВДП при нових розміщеннях, але підвищення, на їхню думку, виявилося несуттєвим у порівнянні з інфляцією в Україні та рівнем ризиків. У результаті нерезиденти позбавляються наших паперів і виводять валюту.

2. Покупки валюти «зеленими енергетиками», імпортерами енергоносіїв та мережами з торгівлі товарами широкого вжитку та продуктами харчування перед «чорною п'ятницею».

Фактично значна частина валюти, раніше купленої Нацбанком у Укренерго, знову повернулася клієнтам за рахунок активних інтервенцій регулятора. НБУ активно продавав долар наприкінці минулого та практичновесь цей тиждень.

Нагадаємо, що за даними НБУ, його «чиста купівля» за період 1−19 листопада становила майже $1,070 млрд. Але різке зростання попиту на валюту змусило регулятор змінити поведінку. За оцінками аналітиків та за інформацією самого регулятора, за період 22−26 листопада він продав $630,10 млн.

Щоправда, зробив це НБУ з дуже великою вигодою для себе. Купував він долар в основному в межах 26,065−26,21 гривень, продавав — за ціною від 26,59 гривень до 27,12 гривень. Тобто з маржою від 38 копійок на доларі або значно більшою (залежно від дня інтервенції).

Таким чином, при продажі $630,10 млн заробіток НБУ склав як мінімум 239,44 млн гривень. Враховуючи, що значні викупи валюти проходили за рівнями нижчими 26,10 гривень, а останні великі продажі — по 27,04 гривні, 27,05 гривень і по 27,12 гривень, реальний результат Нацбанку значно більший. Ми не враховуємо у цьому розрахунку фактор курсової переоцінки, прив'язаної до офіційного курсу Нацбанку, а говоримо лише про «живий» заробіток регулятора.

За весь цей «банкет» заплатить населення. Бізнес, який «потрапив у халепу» у черговий раз на курсі, закладе всі свої курсові втрати у цінники товарів та послуг, та ще й із певним запасом на побоюваннях подальшої девальвації гривні.

3. Чутки про початок нової ескалації військового конфлікту з боку Росії та зростання попиту на валюту з боку населення.

Населення купувало валюту з двох причин. З одного боку, громадяни побоюються подальшої девальвації гривні. З іншого, валюта їм була потрібна для оплати товарів на міжнародних інтернет-майданчиках у період розпродажів. Збільшення попиту на долар і євро в такий період дозволило банкам і власникам обмінок підвищувати свої цінники при продажі як готівкової валюти в касах, так і через онлайн-додатки.

Крім цього, банки активно прокредитували населення у сезон розпродажів на купівлю товарів, що теж обіцяє їм надалі непоганий дохід за рахунок таких кредитів громадянам.

Читайте також: Чорна п'ятниця: як замовити та оплатити товар на AliExpress

Якщо додати до цього фактор початку сезону виплат основних сум відшкодувань ПДВ експортерам, а також поступове зміцнення позицій долара на світових фінансових ринках, ми отримуємо цілий «мікс» факторів, які зіграли проти нацвалюти в останні дні.

Ринок не помітив транш МВФ

Уся сукупність цих негативних сигналів практично повністю перекрила таку позитивну та важливу новину, як отримання Україною траншу МВФ у $700 млн та продовження програми stand-by з Фондом до літа 2022 року. Поки ринок майже «не помітив» цієї події ні у своїй поведінці, ні у своїх прогнозах на найближче майбутнє.

На завершення п'ятниці девальваційні настрої на міжбанку і взагалі на валютному ринку збереглися і тому фінансисти на цьому активно зароблятимуть у вихідні.

  • По-перше, у форматі «з обороту» — оскільки підвищений попит забезпечує їм швидку реалізацію купленої валюти.
  • По-друге, за рахунок гри на страхах населення шляхом поступового підвищення цінників продажу долара та євро.

Активно підвищувати курс прийому валюти у населення ніхто з фінансистів не стане. А для мінімізації своїх ризиків 27−28 листопада більшість власників обмінок встановлять спред по долару в межах до 15−20 копійок, а в деяких місцях і до 25 копійок, а по євро — не менш, ніж 20−30 копійок.

Прогноз за готівковим курсом на 27−28 листопада

Котирування долара в більшості пунктів обміну фінкомпаній будуть перебувати у межах: прийом 27,00−27,15 гривень та продаж 27,20 — 27,30 гривень. Основна частина обмінок намагатиметься максимально завищувати курс продажу валюти в межах платоспроможного попиту, який складається в їхньому регіоні. Деякі з пунктів обміну валют можуть скоригувати прогнозні цифри Мінфіну ще на плюс-мінус 3−8 копійок на доларі залежно від своїх індивідуальних завдань.

Котирування євро. За парою євро/долар почався новий цикл валютних ралі, хоча якщо дивитися на ситуацію хоча б у місячній ретроспективі, то зараз все ще триває поступове посилення позицій долара. Наші фінансисти врахують це при розрахунку готівкових цінників з євро у суботу та неділю та закладатимуть у свої розрахунки співвідношення пари євро/долар у межах коридору від 1,1270 до 1,1350 долара за євро з відповідним перерахунком і курсу гривні щодо євро.

За прогнозом «Мінфіну», власники обмінок на ці вихідні виставлять такі цінники за готівковим євро: прийом у межах коридору 30,30 — 30,50 гривень та продаж у межах 30,55 — 30,80 гривень.

Розраховані нами курси, деякі обмінники можуть скоригувати ще на плюс-мінус 6−9 копійок на євро в залежності від своїх власних можливостей та цілей. Ключовим для фінансистів буде співвідношення пари євро/долар, рівень платоспроможного попиту з боку населення у своєму регіоні, наявність у касах обсягів гривні та готівкового євро.

Як і минулого тижня, серед долара, євро та рубля з точки зору курсових ризиків — євровалюта залишиться у ці вихідні найнебезпечнішою для фінансистів.

Котирування російського рубля. На суботу та неділю власники обмінників виставлять такі котирування по російській валюті: прийом за 1 рубль у межах 0,350 — 0,359 гривень та продаж 0,360 — 0,370 гривень.

При курсоутворенні по рублю основну роль гратимуть:

  • фактор реального попиту та пропозиції щодо даної валюти в конкретному регіоні;
  • міжнародне співвідношення пари долар/рубль із перерахунком потім курсу гривні до рубля через пари долар/рубль та гривня/долар;
  • географічний фактор. У регіонах, що межують з РФ — спред по рублю буде нижчим, а більшість обмінок працюватиме у форматі «з обороту». А в західних областях України спред по рублю буде більшим і розкид цінників прийому та продажу цієї валюти набагато ширшим.