Про що йде мова?
По-перше, проти гривні психологічно спрацює зниження розмірів ЗВР України майже на 3%. Це сталося, попри досить активні надходження валюти від МВФ та інших наших західних партнерів. Основна частина витрачених резервів припала на продаж Нацбанком долара під покриття дефіциту валюти на міжбанку для згладжування курсових коливань, а також для забезпечення виплат боргів України в іноземній валюті.
Чистий продаж валюти Нацбанком у червні на торгах склав $2 994,6 млн. Учасники ринку розуміють, що поки що розраховувати на зменшення в найближчому майбутньому таких витрат регулятора не варто.
Тобто Україна стає все залежнішою від графіка надходження міжнародної допомоги, і тут Нацбанк із його резервами стає заручником ситуації, а не особливо самостійним гравцем. У разі збоїв із обсягами допомоги резерви доведеться ще більше заощаджувати. Отже, менше продавати на міжбанку для покриття дефіциту валюти. І це прямий шлях до зростання курсу на торгах, опосередковано і на готівковому ринку, — тобто до нової девальвації гривні.
По-друге, проти гривні працює обслуговування зовнішніх боргів України та наближення дедлайну щодо реструктуризації частини зовнішніх заборгованостей перед західними кредиторами. Тут знову показовою є статистика Нацбанку за минулий місяць:
Надходження на користь уряду на валютні рахунки в Національному банку становили $2 431,7 млн. Із них: $2 021,4 млн — від EC за програмою Ukraine Facility, $407,3 млн — від розміщення валютних ОВДП, $3 млн — від Світового банку.
А за обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті виплачено $444,5 млн: $315,7 млн — обслуговування та погашення раніше випущених валютних ОВДП, $73,6 млн — обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком, $12,6 млн — обслуговування та погашення боргу перед Credit Agricole Corporate and Investment Bank, а також $42,6 млн — сплата боргу перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна виплатила МВФ $247,6 млн.
Просідання резервів могло б бути серйознішим, але Нацбанку в червні пощастило в частині переоцінки фінансових інструментів за рахунок позитивної зміни ринкової вартості та курсів валют. Завдяки цій переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася відразу на $111,9 млн, що покращило загальну статистику щодо резервів.
Але треба розуміти, що такі подарунки міжнародний ринок підноситиме нашому НБУ не часто, а іноді й робитиме «мінуси» за рахунок швидкої зміни ринкової кон'юнктури окремих активів, на що український центральний банк може впливати дуже мало. Тобто витрати на обслуговування зовнішніх боргів зростатимуть у міру збільшення зовнішнього боргу та обсягів розміщених валютних облігацій. А от із надходженнями ВКВ на валютний ринок буде складніше.
Тому Нацбанку, Мінфіну та уряду потрібно терміново приймати додаткові програми зі стимулювання експорту для збільшення надходження валютного виторгу до країни. А не робити ставку лише на отримання валютних кредитних коштів від Заходу, які треба буде потім віддавати.
В умовах війни, перебоїв із електрикою, дефіциту робочої сили, мобілізації та маси інших викликів активізувати експортерів непросто. А якщо ще й стоїть завдання збільшення податкових надходжень для зниження бюджетного дефіциту (і робити це хочуть за рахунок зростання податкових та інших зборів для бізнесу), переконати експортерів розширювати виробництво можна лише за рахунок зрозумілих та грамотних методів стимулювання їхнього розвитку. І тут уряд і Нацбанк значного набору пропозицій для бізнесу поки що не мають.
Без стимулювання експорту зростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі неминуче, а у поєднанні зі зростанням боргового валютного навантаження на бюджет виходить небезпечна суміш для валютного ринку та курсу гривні.
На цьому фоні додатковий стрес на валютному ринку України найближчими днями викликатиме ще й невирішене питання щодо реструктуризації зовнішнього боргу — дедлайн щодо нього вже на початку серпня.
Поки що обговорення деталей реструктуризації з власниками боргу триває, попри всі зусилля МВФ, Мінфіну та частини наших західних партнерів. Потенційна загроза дефолту психологічно відіграє проти гривні.
Читайте також: 5 видів дефолту: який із них справді загрожує Україні
Імпортери намагаються максимально швидко закривати свої контракти на побоюваннях можливого зростання курсу за рахунок розгойдування ринку на новинах про реструктуризацію зовнішнього боргу. А експортери не поспішають розпродавати свій валютний виторг, витрачають його мінімально і лише в ті періоди, коли їм потрібна гривня на поточні господарські потреби. У результаті закривати дефіцит валюти на міжбанку змушений НБУ, що тисне на ЗВР.
Відсутність позитивних новин щодо реструктуризації зовнішнього боргу суттєво впливатиме на поведінку гравців на нашому валютному ринку вже до кінця липня. Причому цей тиск на гривню лише посилюватиметься в міру наближення дедлайну щодо переговорів Мінфіну з кредиторами.
Щоб гасити ці психологічні моменти, Нацбанк буде змушений цього тижня знову активно бути присутнім на міжбанку. За моїми розрахунками, для підтримки гривні йому доведеться продати щонайменше $520 млн — $850 млн із резервів.
Крім того, через незрозумілість із реструктуризацією зовнішніх боргів практично поставлений на паузу внутрішній ринок ОВДП. Достатньо подивитися на низьку динаміку портфелів банків (він навіть скоротився майже на 2 млрд грн), бізнесу та населення за минулий тиждень, з 1 до 5 липня:
ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю
ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю
Читайте також: Комісії за зняття готівки та карткові перекази: на чому зароблятимуть банки
По-третє, великі експортери вже багато в чому закрили свої основні потреби у гривні для розрахунків із персоналом за минулий місяць та постачальниками за першу половину липня. А це означає, що вони знизять активність на міжбанку з продажу свого валютного виторгу, а ось потреба у ВКВ у імпортерів зростатиме. У тому числі, й щодо імпорту електроенергії, яка зараз активно закуповується Україною для заміщення вітчизняної електрогенерації, зруйнованої ракетними обстрілами росії.
Це також додає попиту на валюту на міжбанку, що знову лягає на плечі Нацбанку у вигляді додаткової необхідності продажу валют через інтервенції на торгах. І також негативно впливає на поведінку валютного ринку.
По-четверте, зберігається негативна для курсу гривні тенденція щодо перевищення обсягів купівлі валюти населенням над сумами її здачі. Причому як за підсумками місяця (показник близько $1 млрд за місяць), так і щодня (сальдо близько $50 млн на день):
Операції фізичних осіб із купівлі/продажу іноземної валюти (12 місяців)
Операції фізичних осіб із купівлі/продажу іноземної валюти (30 днів)
Поєднання всіх перерахованих чинників цього тижня спрацює проти гривні, і єдиним основним союзником для неї цими днями буде Нацбанк. Йому доведеться активно бути присутнім на ринку з інтервенціями з продажу дефіцитної валюти та своїми цінниками практично формувати як курсовий тренд на міжбанку, так і в результаті офіційний курс. Саме Нацбанк, його тактика при проведенні інтервенцій, їх обсяги та своєчасність проведення будуть головним підстрахуванням для гривні на валютному ринку цього тижня.
Поки що Нацбанк жорстко протистоятиме зайвій девальвації гривні за рахунок масованих інтервенцій на міжбанку, з огляду на прискорення інфляції, що почалося, невизначеність щодо багатьох питань зовнішнього і внутрішнього фінансування бюджетних витрат.
З огляду на нещодавні надходження коштів від МВФ, а також фінансування від наших західних партнерів, поки що особливої девальвації гривні найближчим часом я не очікував би. Але ситуативні коливання (особливо в міру наближення термінів реструктуризації зовнішньої заборгованості) можуть поступово посилитися ближче до кінця цього місяця.
Прогноз курсу долара та євро на 8−12 липня
Міжбанк
НБУ змушений і надалі щодня виходити на торги з інтервенціями з продажу долара. Своїми цінниками таких вливань долара він практично управляє офіційним та міжбанківським курсом.
Курс євро на міжбанку, як завжди, залежатиме від двох складових — поведінки пари євро/долар на міжнародних майданчиках та курсу долара щодо гривні на нашому ринку. Мій прогноз щодо пари євро/долар на 8−12 липня 2024 року перебуватиме в межах коридору від 1,073 до 1,09 долара за євро.
Таким чином, якщо в цей період на торгах котирування долара перебуватимуть у межах коридору 40,40 — 40,80 гривень, то через перерахунок пар євро/долар і долар/гривня курс безготівкового євро на міжбанку перебуватиме в межах коридору від 43,34 до 44,47 грн.
Готівковий ринок
Більшість обмінників фінкомпаній і банків виставлятимуть спред у межах від 20 до 30 копійок за доларом, а за євро — в межах від 20 до 40 копійок. Хоча збережуться і окремі гравці готівкового ринку, які виставляють спред за обома валютами у межах до 60 копійок — 1 гривні.
Коридор котирувань купівлі та продажу за готівковим доларом у банках перебуватиме в межах від 40,10 до 41,20 гривень, а в обмінниках фінкомпаній — у межах від 40,25 до 41,25 гривень.
Котирування готівкового євро в банках перебуватимуть у межах коридору купівлі/продажу від 43,15 до 44,60 грн. У пунктах обміну валюти фінкомпаній цей коридор буде, як завжди, вужчим — у межах від 43,45 до 44,55 грн.