Після запуску «гнучкого курсоутворення» НБУ продовжує задавати тон на міжбанку своїми інтервенціями. Фактично, Нацбанк ринковими методами «ламає» тренд на торгах, «заливаючи» міжбанк доларом за досить низьким курсом. Таким чином регулятор не лише усуває диспропорції попиту та пропозиції на ринку, а й поки що підштовхує котирування долара до зниження.
У результаті, саме за рахунок активних інтервенцій регулятора за відносно «низьким» курсом за минулий тиждень офіційний курс долара знизився майже на 19 копійок — із 36,5827 гривень
Курс євровалюти залежав від поведінки пари євро/долар на зовнішніх ринках та курсу долара щодо гривні на міжбанку. За минулий тиждень офіційний курс євро, за рахунок одночасного просідання долара в Україні та зміцнення євровалюти на зовнішніх ринках, практично не змінився: 38,6533 гривень
Динаміка офіційного курсу гривні щодо долара США та євро
Це говорить про те, що НБУ поки що грає на зміцнення позицій гривні, і намагається за рахунок цього впливати на інфляційні процеси в країні. В результаті, імпорт стає дешевшим для купівлі громадянами, бізнесом і держструктурами.
Паралельно Нацбанк, за рахунок поєднання масованих інтервенцій, жорсткого нормативу резервування коштів банків на коррахунку та депозитних сертифікатів, «заморожує» та «відкачує» з ринку частину гривневого навісу ліквідності, що усуває додатковий тиск на курс нацвалюти.
Щоправда, багато в чому за рахунок розпродажу резервів, сплати значних сум банкам за депсертифікатами опосередковано стимулює ще й зростання негативного сальдо торгівлі, яке за 9 місяців цього року перевищило вже $19,5 млрд.
Адже за «низького» курсу імпортні товари активніше розкуповуються, що призводить до зростання попиту на валюту з боку імпортерів за браку її пропозиції від експортерів. Це змушує НБУ знову продавати резерви на міжбанку, щоб покрити дефіцит валюти на ринку. І все знову йде «по колу».
Поки що ж Нацбанку потрібно привчити всіх гравців міжбанку до того, що регулятор здатний залишатися повним господарем на торгах, і дає раду будь-яким викликам, формуючи потрібний йому тренд за офіційним та міжбанківським курсом. Цієї ж тактики активної присутності на торгах із інтервенціями Нацбанк дотримуватиметься і цього тижня.
Але треба пам'ятати, що активне «притискання» офіційного та ринкового курсу долара відбувається за рахунок розпродажів ЗВР. І що, навіть за значної міжнародної допомоги, цей процес не може тривати вічно.
Приплив західної допомоги наразі не припиняється і навіть перекриває втрати резервів на підтримку курсу. Але зростання негативного сальдо торгівлі в умовах війни загрожує зростанням зовнішніх боргів вже в перспективі року-двох. Потім, якщо вітчизняна економіка не запрацює повною мірою, це у перспективі 3−5 років після зниження обсягів західної допомоги призведе до пристойної девальвації гривні.
Читайте також: Збільшення податків та пів зарплати після війни: чого чекати у 2024 році
Поки що у чиновників досить погано виходить стимулювати роботу банківської системи для активізації вкладень у реальний сектор української економіки. Практично все зростання кредитного портфеля банків забезпечується за рахунок видачі позик держбанками та декількома іншими великими гравцями під держпрограми формату «5−7−9». Але вони повністю залежать від виконання державою своїх зобов'язань перед банками та позичальниками.
Місцеві їм міжнародні фінансисти поки що не поспішають вкладатися безпосередньо в українську економіку, і надають перевагу менш ризиковим вкладенням у депсертифікати НБУ або ОВДП. Тож проблема активного фінансування реального сектору економіки України поки що лише посилюватиметься.
Крім стратегічного завдання повного управління офіційним та ринковим курсом, найближчими днями Нацбанку, Уряду та Мінфіну необхідно остаточно узгодити план «Б» із МВФ.
Представники Фонду перебувають у країні вже досить довго, і певного прогресу в просуванні України до наступного траншу досягнуто.
Але частина попередніх «домашніх завдань» щодо реформ, боротьби з корупцією та швидшої адаптації українського законодавства до європейських стандартів очевидно залишиться в новому переліку завдань Фонду.
Тому шанси на отримання нового траншу від МВФ досить високі, а ось нюанси та деталі ще потребують погоджень. Цим чиновники займатимуться весь цей тиждень, що опосередковано вплине і на настрої нашого валютного ринку.
Крім цього, у найближчі п'ять робочих днів на користь гривні працюватиме початок періоду сплати податків компаніями. Фактор потреби бізнесу у гривні для розрахунків із державою за умов війни не такий актуальний, як у довоєнний час. Але ситуативне зростання обсягів пропозиції валюти з боку експортерів, які продають валютний виторг, за моїми розрахунками, додасть на міжбанку 6−20 жовтня близько $100−150 млн додаткової пропозиції. Це полегшить для Нацбанку завдання з підтримки гривні на валютному ринку та знизить суми необхідних розпродажів валюти з резервів.
Читайте також: Минулого тижня НБУ «спалив» $1 152 млн: чи вистачить резервів для підтримки курсу
Із міжнародних факторів опосередковано на наш валютний ринок впливатимуть новини навколо Ізраїлю, особливо щодо ідеї Сенату США про виділення фінансової допомоги спільним пакетом для України, Ізраїлю і, можливо, Тайваню.
Суми американські законодавці називають вельми значні, а крім цього американці та європейці активізувалися у пошуку механізмів фінансування України за рахунок заморожених активів росії. Якщо вони перейдуть від юридичних дискусій та політичних ігор до конкретних дій, це дасть нашій країні шанс на отримання у досить близькій перспективі значних фінансових ресурсів. Подібний розвиток ситуації підтримає гривню найближчі 2−3 роки, що дуже важливо для українського уряду та бюджету в умовах продовження війни та зростання витрат на неї.
Крім цього, вже за 10 днів (26 жовтня) відбудеться засідання ЄЦБ щодо відсоткових ставок, а 1 листопада — засідання ФРС США щодо аналогічного питання. Світові спекулянти, вже починаючи з цього тижня, розпочнуть перші спроби розгойдування пари євро/долар на поточних економічних новинах та швидкому вирішенні європейського та американського регуляторів.
Мій прогноз поки що не змінюється — ЄЦБ підвищить свою ставку ще на 0,25% річних, а Федрезерв збереже паузу в її зростанні. Подібний сценарій закладають і більшість учасників ринку, але якщо щось за показниками інфляції, безробіття та ВВП найближчими днями піде в Європі та США не так — валютні ралі розпочнуться вже найближчими днями. Це суттєво впливатиме на курс євро в Україні на міжбанку та на його цінники в обмінниках.
Але, загалом, цього тижня ситуація буде досить сприятливою для гривні. НБУ повністю контролює розклад сил на міжбанку, що опосередковано впливає на готівковий ринок. Адже значна частина раніше малоконтрольованого попиту з боку населення на готівковому ринку пішла зараз на купівлю валюти на картки або тримісячні валютні депозити. Це дає Нацбанку можливість побічно впливати на ці процеси та на курсоутворення за ними.
Крім цього, непогано поки що дає раду завданням фінансування видатків бюджету за рахунок розміщення ОВДП і Мінфін. На останньому аукціоні 10 жовтня він продав облігацій на 20,99 млрд гривень в еквіваленті. Цього вівторка, 17 жовтня, чиновники запропонують три види гривневих облігацій на терміни 350 днів, 609 днів та 1 078 днів, які мають попит у банків та інвесторів. Мінфін навіть встановив обмеження суми всіх цих паперів, що пропонуються, в межах 12 млрд гривень за номіналом.
Я прогнозую досить успішний аукціон із результатами розміщення облігацій у сумі від 4,9 млрд до 9,2 млрд гривень, що також підстрахує гривню на міжбанку. Причому Мінфін намагатиметься навіть зменшити для себе вартість їх обслуговування, знизивши за ними дохідність.
Але головним курсоутворюючим фактором на валютному ринку залишаться обсяги інтервенцій Нацбанку, його цінники під час їх проведення та тактика виходів на ринок.
Прогноз курсу долара та євро на 16−20 жовтня
Міжбанк:
Долар. Курс безготівкового долара на торгах, як і офіційний курс, залишаться повністю залежними від інтервенцій НБУ, курсу за ними та обсягів запропонованої валюти. За рахунок цього Нацбанк продовжить практично одноосібно формувати тренд за курсом долара в Україні.
Офіційний курс долара щодня коливатиметься в межах 2−6 копійок максимум до чинного за попередній день. Як уже було минулого тижня, сильніших коливань Нацбанк не допускатиме, регулюючи це своїм курсом продажу валюти під час інтервенцій та обсягами таких операцій.
За моїми прогнозами, експортери цього тижня активніше продаватимуть валютний виторг під свої розрахунки з бюджетом. Це дозволить НБУ дещо заощадити резерви, витративши за цей тиждень із них від $320 млн до $540 млн на покриття дефіциту валюти на ринку. Це вже не можна порівнювати з ще нещодавніми «чистими» витратами ЗВР понад $1,15 млрд у період запровадження «гнучкого» курсу.
А курс безготівкового долара перебуватиме в межах від 36,30 до 36,55 гривень.
Євро. За моїм прогнозом, пара євро/долар цього тижня перебуватиме в межах коридору від 1,042 до 1,065 долара з найбільшими коливаннями з середи до п'ятниці на міжнародних економічних новинах та наближенні термінів засідання ЄЦБ.
Курс євро на українському міжбанку протягом тижня перебуватиме в межах від 37,82 до 38,93 гривень за євро.
Готівковий ринок:
Спред при купівлі/продажу валюти у більшості обмінників фінкомпаній та в касах банків перебуватиме в межах від 20 до 30 копійок за доларом та від 20 копійок до 1 гривні за євро.
Практика встановлення окремими мережами обмінників спреду до 1 гривні за доларом та євро у місцях із низькою конкуренцією між обмінниками, а також у ТРЦ та великих торгових точках збережеться. Ажіотажу зі скуповування готівкової валюти в обмінниках фінкомпаній та в касах банків не буде.
Долар. У більшості кас банків долар цього тижня перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 37,10 до 38,35 грн.
А в обмінниках фінкомпаній коридор за доларом за курсом його прийому та продажу коливатиметься в межах від 37,30 до 38,25 грн.
Євро. У банках котирування євро при купівлі/продажу перебуватимуть у межах коридору від 39,40 до 41,10 грн.
А в обмінниках фінкомпаній курс євровалюти перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 39,50 до 41,00 грн.