Рішення правління НБУ щодо облікової ставки та його наслідки
На фоні зниження споживчої інфляції в Україні до 7,1%, у четвер, 26 жовтня, рішення Правління Нацбанку здивувало всіх. Ринок закладав сценарій: зниження облікової ставки на 2% річних — до 18%, за депсертифікатами «овернайт» — до 14% річних, та за тримісячними депсертифікатами — до 18% річних.
Натомість, Нацбанк різко знизив облікову ставку відразу до 16% річних. При цьому зберігши інші значення: депсертифікати «овернайт» — 16% річних, тримісячні депсертифікати — 20% річних, тобто вищі за облікову ставку на 4% (!!!) річних, кредити рефінансування — 22% річних. Рішення набуло чинності з 27 жовтня.
Крім цього, з грудня 2023 року базою для розрахунку ліміту вкладень банків у тримісячні депсертифікати буде виключно приріст строкових гривневих депозитів фізичних осіб терміном понад три місяці. І з 3 листопада НБУ допускатиме до купівлі тримісячних депсертифікатів лише банки, які не мають заборгованості за довгостроковими кредитами рефінансування. Регулятор також знизив частоту проведення тендерів щодо розміщення тримісячних депсертифікатів із щотижневої до одного разу на два тижні.
За задумом Нацбанку, все це стимулюватиме банки до ще більшої конкуренції за вкладників із депозитами у гривні від 3-х місяців і більше.
Моя думка: таке рішення НБУ не надто позначиться на політиці банків щодо відсоткових ставок за комерційними кредитами, оскільки в умовах війни ніхто з них не буде готовий знижувати за ними ставки, мотивуючи свої дії високими ризиками. А програми формату «5−7−9» і так не прив'язані до облікової ставки, а більше спираються на можливості держави їх фінансувати.
За відсотковими ставками гривневих депозитів будуть спроби окремих банків знизити ставки ще на 0,25−2% річних, залежно від термінів. Мотивуватимуть такі спроби, знову ж таки, рішенням НБУ щодо зниження облікової ставки до 16% річних.
Але в умовах збереження старого розміру плати за депозитними сертифікатами подібні спроби фінансистів — це просто додатковий шанс для банкірів ще заробити на збільшенні різниці між вартістю залучення ресурсів у населення та розміщенням цих коштів у депсертифікати.
І більшість банків не підтримає таких «ініціатив» своїх колег на побоюваннях відтоку клієнтів до інших, «щедріших» фінустанов. Тобто для вкладників банків особливих наслідків від такого рішення Нацбанку за обліковою ставкою не варто очікувати. Банкіри не ризикнуть лояльністю клієнтів заради щохвилинної та досить спірної вигоди від економії на витратах, але з подальшим відтоком клієнтів до конкурентів.
На валютному ринку зниження облікової ставки у форматі останнього рішення Нацбанку щодо редизайну грошово-кредитної політики дещо підстрахує гривню, але не більше. І навіть анонсоване чиновниками далі у грудні нове зниження облікової ставки до 15% річних особливо не додасть стабільності для нацвалюти.
Адже для курсу гривні на даному етапі ключове — розмір та своєчасність надходження міжнародної допомоги, реальний розмір «дірки» у бюджеті, успіхи ЗСУ на фронті та адаптація реального сектора економіки та його зростання в умовах продовження російської агресії. І на ці показники облікова ставка Нацбанку особливо не впливає.
Тобто проблема ефективного використання банківською системою наявних у неї гривневих ресурсів для стимуляції зростання реального сектора економіки збережеться.
Що дещо полегшить життя уряду та чиновникам Мінфіну — це те, що якщо НБУ продовжить подібну грошово-кредитну політику за системою «нижнього кордону», то скоротиться вартість обслуговування тих ОВДП, дохідність яких прив'язана до облікової ставки Нацбанку.
Не варто також забувати, що наразі ефективно страхує гривню саме можливість купівлі населенням валюти на картки (до 50 тисяч гривень на місяць в еквіваленті в одному банку) або на конверсійні валютні тримісячні депозити (до 200 тисяч гривень в еквіваленті).
Тобто безпосередньо до обмінників, де курс зараз вищий, ніж картковий чи депозитний конверсійний у банках, — йде лише невелика частина людей. Тому попит на валюту з боку тих громадян, хто все ж таки вирішить, що таке різке зниження облікової ставки НБУ — це «поганий знак», і сформує цим приріст ситуативного попиту на ринку, не стане великою загрозою для курсу. Адже цей попит буде легко «перетравлений» готівковим ринком без особливих наслідків зростання цінників обмінників.
Як на курс вплинуть рішення ЄЦБ щодо відсоткових ставок
26 жовтня на засіданні ЄЦБ щодо відсоткових ставок Європейський центральний банк на побоюваннях ризику рецесії в Німеччині та у Франції не наважився ще на одне підвищення, і перервав 10-разовий цикл зростання ставок, залишивши ключові ставки на рівні: за депозитами — 4% річних, базова ставка за кредитами — 4,5% річних, ставка за маржинальними кредитами — 4,75% річних. На фоні валютних ралі до, під час і відразу після оголошення рішення ЄЦБ — курс євро щодо долара і гривні суттєво змінювався:
На міжнародному ринку це відбувалося так:
На українському міжбанку ось так:
А на готівковому ринку так:
У результаті, за цей тиждень безготівковий євро подешевшав на 26 копійок — із 38,6316/38,6454 до 38,3708/38,3773 гривень станом на 15:00 за київським часом 27.10.2023, а на готівковому ринку до вечора п'ятниці євро можна купити в обмінниках фінкомпаній за 40,22 — 40,40 гривень.
А долар на торгах за 23−27 жовтня подешевшав на 9 копійок — із 36,50/36,52 до 36,41/36,43 гривень. На готівковому ринку «бакс» в обмінниках просів нижче 38 гривень — до рівнів продажу за 37,89 — 37,97 гривень на вечір п'ятниці.
Але треба розуміти, що курс долара на міжбанку практично залежить лише від одного гравця — Нацбанку, обсягів його інтервенцій та курсу продажу валюти на них. Будучи практично монополістом серед продавців долара, НБУ повністю спрямовував офіційний та міжбанківський курс у потрібний йому бік, за допомогою виставлення цінників своїх продажів. Тому повністю ринковим таке курсоутворення на нашому «хилому» валютному ринку не назвеш.
Прогноз готівкового курсу долара та євро на 28−29 жовтня
Але, загалом, тиждень на валютному ринку минув відносно спокійно, що дозволить власникам обмінників відпрацювати вихідні у форматі «з обороту» і за доларом, і за євро.
Працюючи у форматі «з обороту», більшість обмінників фінкомпаній виставлятиме спред за доларом у межах від 20 до 40 копійок, а за євро — в межах від 20−25 копійок до 35−45 копійок.
Але вже наступного тижня у середу, 1 листопада, відбудеться засідання Федрезерва США щодо відсоткових ставок. І після невеликого перепочинку від новин ЄЦБ, вже десь із другої половини понеділка і до самого вечора середи розпочнуться нові міжнародні валютні ралі за парою євро/долар.
Тобто для власників українських обмінників євровалюта все ж таки залишиться досить ризиковим інструментом. Тому вони намагатимуться розширити спред за євро вже цими вихідними для мінімізації своїх майбутніх ризиків. І розмір цього розширення спреду залежатиме, переважно, від рівня конкуренції між обмінниками в даному регіоні.
Нічого критичного для громадян не станеться, але вони мають бути готові до того, що невелика частина особливо «жадібних» обмінників виставлятиме спред між купівлею та продажем євро в межах до 1 гривні. Причому з упором на заниження курсу прийому валюти у громадян, залишаючи курс продажу при цьому на середньоринковому рівні для свого регіону.
Курс долара у більшості обмінників цієї суботи та неділі перебуватиме в межах коридору: прийом від 37,50 до 37,85 гривень та продаж від 37,90 до 38,05 гривень.
А курс євро 28−29 жовтня в обмінниках фінкомпаній перебуватиме в межах: прийом від 39,90 до 40,15 гривень та продаж від 40,20 до 40,90 гривень.
У цій ситуації особливих загроз за курсом долара та євро цими вихідними очікувати не варто. Ажіотажу з купівлі готівкової валюти з боку громадян не буде. Тому поспіх з купівлі/продажу валюти цими днями точно не потрібний, що дозволить Вам спокійно обрати найоптимальніші для себе умови валютообміну.
Варто, щоправда, врахувати, що збережеться «націнка за ризик» у тих регіонах, які зазнають активніших атак і обстрілів із боку рашистів. Вона, як правило, становитиме додаткові 5−10 копійок на доларі та на євро до розрахованих мною вище коридорів із купівлі/продажу валюти.