Високі ставки ЄЦБ вже максимально відіграли своє у боротьбі з інфляцією в єврозоні і продовження «закручування гайок» у грошово-кредитній політиці на стримування зростання цін вже особливо не впливає.
Наразі базова відсоткова ставка ЄЦБ становить 4,5% річних, кредитна — 4,75%, а депозитна — 4% річних. При цьому, за даними Євростату, інфляція в єврозоні у березні 2024 року зросла до 2,4% рік до року, але при цьому зменшила темпи зростання, порівнюючи з 2,6% у лютому. Загалом, інфляція в Європі зменшує темпи зростання третій місяць поспіль і поступово наближається до таргету ЄЦБ у 2% за рік.
З огляду на те, що вже декілька разів посадовці європейського регулятора натякали, що розпочнуть цикл зниження відсоткових ставок лише після ФРС США, а Федрезерв поки що не поспішає знижувати свої ставки — учасники ринку, переважно, закладають сценарій збереження у квітні відсоткових ставок ЄЦБ на чинному рівні. Той самий прогноз закладено ринком і у поточне співвідношення євро/долар.
Мій прогноз: ЄЦБ збереже 11 квітня ключову ставку на тому ж рівні у 4,5% річних. А основна увага всіх гравців ринку буде прикута до коментарів керівництва ЄЦБ щодо перспектив початку переходу до циклу зниження ставок та до економічних прогнозів щодо єврозони.
Що відбувається за парою євро/долар
З середини лютого співвідношення євро/долар перебуває у відносно неширокому для євро коридорі від 1,07 до 1,096 долара з «черговими» коливаннями в межах до «плюс-мінус» 1 американський цент на євро під час оголошення економічних новин щодо США або єврозони :
На фоні майбутнього оголошення рішення ЄЦБ у період із 10−11 квітня на нас чекає традиційне пожвавлення спекулянтів із валютними ралі за парою євро/долар на зовнішніх ринках у межах коридору від 1,071 до 1,09 долара за євро. Власне, на міжнародних ринках активність гравців уже зростає (графік євро/долар на ранок 11 квітня):
Традиційно ж, пара євро/долар на зовнішніх ринках істотно волатильна. Графік поведінки пари євро/долар у період із довоєнного 2021 року і до теперішнього моменту наочно показує коридор коливань за цей період від рівнів 0,96 до 1,23 долара за євро.
Поведінка євро/долар 2021−2024 рік:
Чому цей факт має значення для українців
«Мінфін» уже оцінював перспективи анонсованої Нацбанком прив'язки до євро як далекі. Проте, повідомлення НБУ про можливу готовність у майбутньому розглянути зміну основної курсової прив'язки гривні з долара на євро, а до цього почати щодня розраховувати курс гривня/євро швидко розігріли апетити валютних спекулянтів. У деяких ЗМІ навіть пішла хвиля «страшилок» для українців про необхідність термінового обміну своїх доларів на євро, інакше — «все пропало».
Однак, графік, наведений вище, показує, що за великої питомої ваги євро у ЗВР України це призводитиме до суттєвих переоцінок резервів у гривневому еквіваленті. І не завжди лише у «плюс» для країни та балансу Нацбанку.
Неважко собі уявити масштаби стрибків позитивної та негативної переоцінки ЗВР України в балансі Нацбанку за умови, якби частка євровалюти в наших резервах була б суттєвішою, ніж зараз.
Опосередковано, саме через значні курсові ризики поведінки пари євро/долар, більшість казначеїв українських банків воліють швидко закривати свої валютні позиції в євро і замикати більшість клієнтів усередині банку, виходячи зараз на торги в євровалюті тільки з нетто-позицією між внутрішніми покупками та продажами клієнтів.
Так вони мінімізують як ризики самого банку і мають можливість максимально коректно закривати за курсом євро і продавців, і покупців даної валюти на ринку. Не тримають значних відкритих позицій у євро й власники обмінників, особливо у періоди підвищеної турбулентності на міжнародних ринках. Та й сам НБУ діє так само, тільки вже в державних масштабах.
Як ми вказували раніше, 84,5% українських золотовалютних резервів номіновано саме в доларі (36,981 млрд із 43,763 млрд в еквіваленті). А в євро — лише 8,42% (3,685 млрд доларів в еквіваленті).
Крім того, основна частина вкладень ЗВР припадає на доларові цінні папери, за якими зараз, через кон'юнктуру відсоткових ставок ФРС США та ЄЦБ, дохідність вища, ніж у цінних паперах, номінованих у євро.
Тобто якби зараз НБУ реально хотів би швидко переходити від прив'язки гривні до долара до прив'язки гривні до євро, то йому треба було б суттєво збільшити частку резервів у євровалюті, скоротивши частку у доларі.
Але при подальшому розміщенні їх у цінні папери в євро Нацбанк втратив би в дохідності розміщених активів, на що жоден із посадовців НБУ не наважиться через звинувачення потім у завданні збитків державі.
Дивіться також: Час обмінювати долари на євро? Чи прив'яжуть гривню до євро, чи потрібно зараз скуповувати євро (відео)
Тож чи може на курсі позначитися «прив'язка» до євро
Насправді, в умовах декларації України про прагнення до ЄС, публікація фінансових та статистичних даних у гривні, доларі та євро виглядає логічним кроком для розуміння американськими та європейськими інвесторами, що у нас відбувається в тому чи іншому секторі економіки. І нічого поганого у цьому немає.
Крім цього, можливе запровадження норми щодо опублікування найближчим часом індикатора довідкового значення курсу гривні щодо євро станом на 12 годин (зараз таке робиться тільки щодо долара) буде корисним для учасників ринку. Вони зможуть точніше прогнозувати тенденції щодо офіційного курсу долара та євро, який буде встановлено наступного робочого дня ввечері після закриття торгової сесії.
Жодного безпосереднього впливу на курс євро та долар в Україні рішення Нацбанку «подумати на майбутнє» про прив'язку гривні до євро нині не чинить. Тому бігти в обмінники терміново обмінювати долари на євро сенсу немає.
Адже обмін всіх ваших доларів на євро призведе, в результаті, лише до підвищених ризиків для ваших заощаджень, оскільки знизить рівень диверсифікації ваших активів і зробить їх повним заручником поведінки євро на міжнародних ринках.
Максимум, що на нас чекає за євро найближчим часом, 10 та 11 квітня, так це стрибки курсу євро щодо гривні в Україні в межах від 17 до 50 копійок на євро як за офіційним, так і за ринковими курсами, внаслідок пожвавлення спекулянтів із валютними ралі за парою євро/долар на зовнішніх ринках перед очікуванням на рішення ЄЦБ.
Проте, судячи з реакцій і українського міжбанку, і готівкового ринку, нічого критичного у тому, що стосується ситуативних коливань пари євро/долар та євро щодо гривні зараз не відбувається. Це говорить про те, що ані банки, ані власники обмінників, ані клієнти особливих сюрпризів в Україні саме від цього засідання ЄЦБ не очікують.
Торги за євро на момент написання статті:
І ось як на це реагує готівковий ринок за євро:
Як можуть розвиватися події далі
Фактично, щоб обслуговувати зовнішні борги в євровалюті, що зростають, і не брати на себе курсові ризики стрибків пари євро/долар, Нацбанку все одно доведеться поступово збільшувати частку ЗВР в євро, щоб проводити дані розрахунки без курсових втрат і не ставати «заручником» поведінки пари євро /долар на зовнішніх майданчиках на момент подібних платежів.
Логічним є й збільшення товарообігу, номінованого в євро, і який, фактично, обслуговується нашими банками. І тут є очевидні диспропорції, які також впливають на стратегічні рішення Нацбанку. Якщо подивитися на частку євровалюти в операціях поточного рахунку платіжного балансу України, то вже у 2023 році вона зросла з 15% до 31% у надходженнях, та з 23% до 46% — у виплатах. Хоча при цьому долар у надходженнях та виплатах переважає — 67% та 51% відповідно.
Нацбанк при поглибленні диспропорцій у зовнішній торгівлі щодо збільшення частки євро у розрахунках буде змушений збільшувати частку євро у ЗВР, але робитиме це дуже обережно та «без надриву».
Реальним сигналом до того, що НБУ реально буде хоч якось готовий до прив'язки гривні до євро, буде збільшення у ЗВР частки в євро хоча б до 35−50%, чого за поточної структури резервів не тільки не спостерігається, а й фізично поки що складно зробити за короткий проміжок часу.
Крім цього, за валютною структурою резервів Нацбанк залишатиметься багато в чому заручником рішень західних партнерів щодо виділення міжнародної допомоги та у валюті, в якій вона фізично надходитиме на рахунки уряду. Чим більшою буде частка євро у наших ЗВР, тим буде важче на певному етапі Нацбанку хеджувати свої валютні ризики доти, доки зовнішня торгівля України зберігає значні диспропорції щодо структури валютних надходжень у розрізі валют.
Як зберегти заощадження
Свою рекомендацію щодо диверсифікації своїх грошових гривневих та валютних заощаджень з горизонтом планування на 3 місяці поки що залишаю в силі:
- до 65−70% у гривні (депозити чи ОВДП — у кожного інструменту свої переваги та недоліки) — за низького рівня коливань курсу — це для заробітку саме на відсотках.
- до 30−35% у валюті. У пропорції цієї суми заощаджень — до 55% — у доларі, до 35% — у євро, 10% — або у швейцарських франках, або в британському фунті.
Якщо Ви звикли працювати тільки з гривнею, доларом та євро, то пропорція виглядала б так:
- до 65−70% у гривні,
- до 30−35% заощаджень у валюті, з яких у доларах до 65−70%, у євро — до 30−35% від суми валютних заощаджень.
Цю структуру заощаджень рекомендую переглядати кожні два-три місяці, залежно від ситуації на ринку.