Але з них два, на жаль, в умовах воєнного часу втратили колишню значущість: період сплати податкових платежів у клієнтів та наближення закінчення кварталу.
У мирний час ці фактори суттєво збільшували кількість охочих продавати валюту для забезпечення гривневих розрахунків із бюджетом та контрагентами на звітну дату. Але при падінні ВВП, зниженні ділової активності та значній кількості непрацюючих підприємств такий період зараз не створить великого приросту пропозиції валюти на міжбанку, а отже — і не особливо підстрахує гривню на торгах.
Найбільш істотною підмогою для нацвалюти будуть два інші моменти: активний розпродаж долара Нацбанком для перекриття дефіциту валюти на торгах і обсяги фінансової міжнародної допомоги в Україну, які збільшуються та надходять за чітким графіком.
Майже щоденна присутність регулятора на торгах із продажем долара по 36,9343 гривні — нині головний елемент перекриття дефіциту валюти на ринку та водночас інструмент для часткового відкачування надмірно надрукованої гривневої маси у банків та їхніх клієнтів.
Тобто Нацбанк, з одного боку, емітує нацвалюту через викуп облігацій у Мінфіну, але з іншого, через депозитні сертифікати та продаж валюти хоча б частково згладжує негативний вплив емісійних вливань гривні в банківську систему.
Але питання підключення до цього ще одного підстрахування для нацвалюти — активного продажу нових військових облігацій, як і раніше, не вирішене. Мінфін не підвищує дохідність за своїми паперами. Це провокує подальше падіння обсягів гривневих ресурсів, що залучаються на первинному ринку, до бюджету від інших інвесторів, крім самого НБУ.
Читайте також: Українцям дозволили купувати військові облігації через «Дію»
«Крайнім» у цій ситуації стає Нацбанк. Тому що всі «шишки» через зростаючий курс і підвищення цін сипляться в основному на нього, а не на чиновників Мінфіну.
Ціну такої поки що безрезультатної «дискусії» між чиновниками Мінфіну та НБУ добре демонструють такі цифри: за даними Мінфіну та уряду, щомісячна потреба у фінансуванні дефіциту держбюджету у 2022 році через війну становить близько $5 млрд.
Частину коштів надає НБУ за рахунок емісійного фінансування через покупку держоблігацій. У червні через брак зовнішньої допомоги НБУ збільшив прямий викуп ОВДП до 105 млрд грн, однак у липні, серпні та вересні поки що надавав по 30 млрд грн — у межах раніше узгодженої з урядом загальної стелі 400 млрд грн загалом на рік.
Поки що Нацбанк виділив лише 315 млрд грн, тобто навіть за планами чиновників НБУ, ще «надрукує» щонайменше 85 млрд гривень до кінця 2022 року. Це пряма загроза стабільності гривні.
При цьому на тлі збільшення дірки у бюджеті швидкими темпами зростає переліквідність банків, яку вони не вкладають в економіку та реальний сектор. Натомість понад 200 млрд гривень розміщено ними в депозитні сертифікати НБУ. Питання залучення надмірної ліквідності банківської системи саме до латання бюджетних дірок за допомогою продажу банкам облігацій Мінфіну замість вкладання у депозитні сертифікати Нацбанку стоїть дедалі гостріше.
Але для того, щоб простимулювати хоча б часткове перетікання цих ресурсів у облігації Мінфіну і таким чином скоротити емісію гривні до мінімуму, необхідно підняти дохідність боргових паперів уряду на первинному ринку з теперішніх максимальних 16% річних хоча б до рівнів дохідності депозитних сертифікатів НБУ (23% річних).
А також сформувати максимально ліквідний вторинний ринок ОВДП та військових облігацій. Але чиновники Мінфіну не хочуть піднімати дохідність на первинному ринку, що впливає і на поведінку вторинного ринку. Коло замикається.
Зростання дефіциту бюджету при емісії, що триває, на тлі зростаючої ліквідності в банківській системі — найбільша загроза стабільності гривні в даний час.
Щодо міжнародної фінансової допомоги, то тут намітився певний прогрес:
1. Пожвавився ЄС та перспективи отримання як мінімум 9 млрд євро найближчим часом реальні як ніколи. Хоча йдеться і про можливий набагато більший обсяг фінансових вливань в Україну найближчим часом. Але бюрократія в Європі не гірша за українську і між заявами про допомогу та фізичним отриманням коштів минає дуже багато часу. Тому треба орієнтуватися лише на фактичні надходження.
Читайте також : Міжнародні донори стали частіше донатити на оборону та розмінування України (інфографіка)
2. Окрім чинної фінансової підтримки з боку США за «старою» програмою допомоги Україні, яка приходить досить регулярно, вже з початку нового фінансового року (в Америці — з 1 жовтня) запускається повноцінний ленд-ліз для України. Крім військової допомоги, він передбачає надання нової потужної фінансової підтримки українському бюджету.
Нещодавнє збільшення ЗВР України до $25,4 млрд із перспективою отримання восени цього року нової допомоги від наших західних партнерів — фактично головний аргумент на користь реальної підтримки курсу гривні найближчим часом.
Читайте також: Хто фінансує фіксований курс долара: все, що потрібно знати про резерви НБУ
Щоправда, наші партнери м'яко, але наполегливо говорять і про те, що не постійно лататимуть дірки нашого бюджету. Саме тому український уряд у бюджет 2023 року закладає лише близько $3 млрд. щомісячного закриття дефіциту бюджету за рахунок допомоги з боку західних партнерів, а не теперішні планові щомісячні $5 млрд.
Різницю Україні доведеться закривати вже самій як за рахунок активнішого адміністрування податків, що дуже проблематично в умовах війни та падіння ВВП, так і за рахунок максимального використання інших джерел фінансування.
Насамперед, за рахунок максимального скорочення бюджетних видатків. Тому витрати бюджету-2023 року фактично складаються здебільшого лише з військових та соціальних витрат. Гранично жорсткий контроль за видатками бюджету — позитивний чинник для перспектив курсу гривні на найближчий час та наступного року. Але лише в тому випадку, якщо Нацбанк зможе тримати оборону та не дасть активізувати емісійне покриття фінансування дірок бюджету. Поки що НБУ з цим справляється, але тиск наростає.
Також надії чиновників пов'язані з новою програмою співпраці з МВФ, переговори щодо якої поки що йдуть досить складно. І якщо дивитися об'єктивно, навряд чи забезпечать отримання $12−20 млрд вже в листопаді цього року, як цього дуже хоче уряд.
У результаті, поки що Нацбанк гідно справляється із забезпеченням роботи банківської системи. В умовах війни навіть 25% девальвація гривні — не найгірший варіант. Але напруга наростає і від того, яким чином буде вирішено проблему фінансування дефіциту бюджету, залежить як курсова стабільність в Україні, так і показники інфляції.
Окрім українських фінансових завдань, ще цього тижня на всіх нас чекає черговий валютний ребус за курсом євро щодо гривні. 20−21 вересня відбудеться засідання ФРС США щодо відсоткової ставки.
Мій прогноз — її піднімуть знову на 0,75% річних через високі показники інфляції в США. Такий рівень зростання ставки вже закладено учасниками ринку у співвідношення пари євро/долар.
Але якщо Федрезерв вирішить радикально її підняти одразу на 1% річних чи навпаки, побоїться та збільшить її лише на 0,5% річних, ми спостерігатимемо нові глобальні ралі за парою євро/долар. Це негайно вплине на курс євро щодо гривні.
У будь-якому випадку, розширення волатильності щодо пари євро/долар створить додаткову нервозність на українському міжбанку в період проведення засідання ФРС та оголошення його рішень.
Мій прогноз: пара євро/долар цього тижня буде в межах коридору від 0,98 до 1,02 долара за євро зі значною волатильністю 20−21 вересня.
Прогноз курсу долара та євро на 19−23 вересня
Міжбанк:
Долар. Поки збережуться обмеження Нацбанку, безготівковий долар перебуватиме в межах коридору від 36,5686 до 36,9342 гривень .
Попит на американську валюту перевищуватиме пропозицію і Нацбанк продовжить інтервенції щодо продажу долара для покриття її дефіциту на міжбанку. За моїм прогнозом, його «чистий» продаж із резервів цього тижня складе до $310−560 млн.
Євро. Поведінка пари євро/долар на світових ринках продовжуватиме основний вплив і на курс євро щодо гривні. За моїми розрахунками, цього тижня коридор з пари євро/долар перебуватиме в межах від 0,98 до 1,02 долара за євро, коридор за курсом євро щодо гривні на торгах у період 19−23 вересня буде в межах від 35,83 до 37,67 гривні за євро.
Готівковий ринок:
Заходи Нацбанку щодо насичення кас банків готівкою на $200 млн і 72 млн євро короткостроково дещо послаблять напругу на валютному ринку саме щодо фізичного проведення валютообмінних операцій банками. Але це не означає, що банки будуть готові знижувати свої котирування та цим створювати серйозну конкуренцію обмінникам фінкомпаній.
Більше того, за моїм прогнозом, Нацбанку скоро знову доведеться проводити нові операції із забезпечення банків валютною готівкою як мінімум ще на $100−200 млн і на 20−50 млн євро.
Враховуючи підвищені валютні ризики як через суто українські чинники, так і через майбутнє засідання ФРС США, банки та обмінники фінкомпаній збережуть широкий спред між купівлею та продажем долара та євро в межах від 20 копійок до 1,2 гривні. Причому у банків він традиційно буде набагато ширшим, ніж у обмінників фінкомпаній.
Більшість банків по готівковому долару працюватимуть у межах широкого коридору від 39,50 до 42,55 грн, а по євро — від 39,00 до 42,30 грн.
Власники обмінників фінкомпаній оперативно змінюватимуть свої курси з євровалюти в залежності від поведінки пари євро/долар на зовнішніх ринках, особливо 20-го та 21-го вересня. Цінники більшості обмінників фінкомпаній будуть у традиційно вужчому коридорі порівняно з банками:
долар — коридор купівлі та продажу від 41,10 до 42,50 гривень,
євро — коридор купівлі та продажу від 40,20 до 42,20 гривень.