1. засідання ФРС США, що відбулося в середу 14 червня, щодо відсоткової ставки, на якому прийнято рішення про її збереження на попередньому рівні 5,25% річних. Тобто епоху підвищення відсоткових ставок вперше за тривалий період поставлено «на паузу». Судячи з риторики голови Федрезерва Джерома Пауелла, таке рішення чиновників американського регулятора, у поєднанні з бажанням Казначейства США розмістити найближчим часом американських казначейських паперів на суму близько $300 млрд, спровокує певний дефіцит доларової ліквідності на ринку;
2. засідання ЄЦБ у четвер 15 червня щодо грошово-кредитної політики, на якому прийнято рішення про підвищення ключової ставки на 0,25% — до 4% річних. Коментарі президента ЄЦБ Крістін Лагард щодо поточного стану економіки країн ЄС очікувано спровокували чергові ралі за парою євро/долар із певним зміцненням позицій євровалюти. Свій внесок зробили і натяки Лагард на поведінку європейського регулятора щодо подальшого можливого зростання відсоткових ставок для боротьби з інфляцією. Причому все це — на фоні пресконференції голови ФРС США Джерома Пауелла, що відбулася за день до цього.
3. рішення НБУ щодо облікової ставки. Не відстав у частині «постачання новин» від американського та європейського регуляторів і наш Нацбанк. У четвер 15 червня о 14:00 за київським часом він заявив про рішення Правління щодо збереження його ставки на рівні 25% річних, незважаючи на зниження офіційної інфляції до 15,3% рік до року. При цьому, ставка з рефінансування банків буде поки що збережена на рівні 27% річних, а плата за депозитними сертифікатами НБУ буде на рівні 25% річних за ресурсами на термін понад 3 місяці у прив'язці до обсягів вкладів, що залучаються банками на цей або більший термін, та на рівні 20% річних за депсертифікатами «овернайт».
Основна мета такої нечуваної «щедрості» Нацбанку — зберегти привабливість саме гривневих вкладів для населення та бізнесу, щоб «зв'язати» максимальний обсяг вільної гривні на рахунках клієнтів банків та уникнути завдяки цьому додаткового тиску на курс із боку «гарячих» грошей. У поєднанні зі стабільним надходженням усієї обіцяної західної фінансової допомоги — це наразі головне підстрахування для нацвалюти.
В результаті, за тиждень на нашому міжбанку безготівковий євро зріс відразу на 78 копійок — із рівня 39,3039/39,6969 ранку понеділка 12 червня до позначки 40,0901/40,4799 гривень до 15:00 за київським часом на момент закриття торгів п'ятниці 16-го червня.
А курс долара на торгах залишився в межах вже звичного коридору 36,5686−36,9343 гривні, завдяки продовженням інтервенцій Нацбанку з продажу дефіцитної валюти за курсом 36,9343 гривні.
Що відбувалося на готівковому ринку
Незважаючи на загострення ситуації на фронті та валютні стрибки євро, населення сприймає все це досить спокійно і особливого ажіотажу з купівлі валюти не спостерігається. Це також психологічно страхує нацвалюту на ринку.
Ось дані Нацбанку щодо обсягів операцій на готівковому ринку за останні 30 днів:
Операції фізосіб із купівлі/продажу іноземної валюти (30 днів)
Котирування в обмінниках теж не продемонстрували за цей тиждень особливого драматизму, хоч і зреагували на валютні ралі за парою євро/долар на зовнішніх майданчиках.
Ось як поводився готівковий долар:
А ось які зміни відбувалися за курсом готівкового євро:
Секрет відсутності особливого тяжіння з боку громадян до скуповування валюти простий. Триваюче зростання цін на товари першої необхідності, наслідки військових дій з періодичними екологічними катастрофами через дії рашистів та високий рівень безробіття не дозволяють переважній більшості українців активно купувати валюту. Вони просто не мають на це вільної гривні.
Тому фінансисти, щойно закінчується черговий період максимальної турбулентності на світових ринках за парою євро/долар, відразу ж звужують спред між купівлею та продажем долара та євро в обмінниках, щоб заробляти у форматі «з обороту».
Для власників обмінників це наразі єдиний шанс вижити у дуже жорсткій конкурентній боротьбі у військових умовах за низької платоспроможності більшості населення.
Тож, і цього разу — щойно вляглися пристрасті на міжнародних майданчиках і стала зрозумілою подальша політика нашого Нацбанку щодо облікової ставки — спред у більшості обмінників фінкомпаній повернувся до звичайного рівня в 20−25 копійок на доларі і до 25−30 копійок на євро.
Щоправда, деякі обмінники продовжували (і далі продовжуватимуть) занижувати курс прийому доларів та євро. Це або обмінники, які розташовані у «найжвавіших» торгових центрах, де покупцям періодично потрібні великі обсяги гривні для розрахунків за дорогі покупки. Або обмінники у районах із низьким рівнем конкуренції між обмінниками. При цьому «занижувачі» намагатимуться зберігати високим курс продажу валюти і доводитиме спред при купівлі/продажу євровалюти навіть до 1 гривні на євро і до 40−50 копійок на доларі. Але це вже більше специфіка окремих особливо «жадібних» мереж обмінних пунктів, а не загальна практика.
Прогноз готівкового курсу долара та євро на 17−18 червня
Основна частина обмінників цієї суботи та неділі працюватимуть у форматі «з обороту» зі спредом за доларом між купівлею та продажем у межах 20−25 копійок, і за євро — в межах до 30 копійок.
Курс готівкового долара у більшості обмінників фінкомпаній 17−18 червня перебуватиме в межах коридору: прийом 36,50 — 37,15 гривень та продаж від 37,16 до 37,40 гривень.
А курс євро у більшості пунктів обміну цими вихідними буде наступним: прийом у межах від 39,90 до 40,65 гривень та продаж від 40,70 до 41,05 гривень.
В обмінниках за цінниками долара та євро можуть бути ще відхилення у плюс/мінус 3−5 копійок від розрахованих мною курсів, пов'язані вже з індивідуальними завданнями саме даних пунктів обміну валют.
Варто зазначити, що новини щодо рішень ФРС США та ЄЦБ вже «відіграли своє» на міжнародних ринках. І найближчим часом на нас чекає корекція пари євро/долар, а ніяк не наступний глобальний стрибок євровалюти щодо долара.
Тобто на постійне зростання котирувань євро на нашому міжбанку і на готівковому ринку я зараз не розраховував би. І рівнів близьких до 42−43 гривень за євро я б наразі не очікував.