Криза на порозі

У фінансовому світі вирують серйозні проблеми. У ЄС та у США наростають інфляційні процеси. У березні споживчі ціни у країнах зони євро зросли на 7,5%, що є найвищим показником із моменту запровадження єдиної європейської валюти у 1999 році.

У США, за даними Міністерства праці, інфляція у лютому сягнула 7,9%. Останні показники рівня безробіття та поведінки внутрішнього ринку в Європі та США свідчать про те, що світ стрімко скочується до загальносвітової стагфляції.

На фоні зростання світових цін на енергоносії та продовольство, проблем із логістикою через пандемію та війну в Україні, з прямими загрозами застосування зброї масової поразки — стандартні рецепти підтримки економіки не спрацьовують.

На початку пандемії фінансові регулятори США та ЄС пішли шляхом політики кількісного пом'якшення, тобто запуску друкарського верстата для стимулювання економіки та контрольованої інфляції для пожвавлення бізнесу. Тепер вони вже майже не в змозі приборкати інфляційного джина, що вирвався з пляшки. В результаті ми бачимо початок нового етапу фінансової світової трагедії — перегони підвищення ставок ФРС та ЄЦБ як спроби утримати інфляцію під контролем.

Але реакція регуляторів запізнилася. Більшість аналітиків говорить про те, що на сьогодні ставка ФРС вже мала б складати близько 1,5% річних, а не 0,25%. А ЄЦБ взагалі поводиться нерішуче і частково ховає голову у пісок, зберігаючи ставки на практично від'ємному чи нульовому рівні.

Це дорого коштує окремим країнам-локомотивам ЄС. Наприклад, у Німеччині погіршено прогноз ВВП країни до 1,8% (раніше планувалося 4,6%), а середню інфляцію очікують на рівні не менше 6,1% (очікувалася в межах 3,4% за рік). За фактом інфляція у ФРН вже 7,3% рік до року і лише за неповний березень вона додала 2,5%. В інших країнах ЄС ситуація не краща. Проблема зростання цін і глобальної рецесії і стагфляції, що насувається, — вже практично реальність для Європи.

ЄЦБ готується підвищувати відсоткову ставку. За оцінками «Мінфіну», щоб досягти якогось прогресу у боротьбі з інфляцією, її потрібно підвищити до рівня 1,0−1,5% річних вже у 2022 році. І це вочевидь не межа.

У США вже окремі представники ФРС США говорять про те, що доведеться агресивно збільшувати відсоткові ставки як мінімум на 0,5% річних на кожному засіданні, з метою «нагнати» ставки до 2,5% або навіть 3% у найближчий рік-півтора.

Читайте також: Економіка США сповільниться, ЄС опиниться на порозі рецесії. Економісти погіршують прогнози

Європа та США: чого чекати від долара та євро

Радикальні рішення ЄЦБ і ФРС США завжди призводять до турбулентності пари євро/долар та до постійної лихоманки на всіх сегментах фінансових ринків світу. Ця проблема тільки наростатиме. Нас чекає дуже складний період у 2022−2023 рр.

На користь американського долара зараз грають:

  1. оперативніша реакція ФРС США на економічні виклики у самій Америці та світі;

  2. відносна самодостатність американського внутрішнього ринку зі значною кількістю провідних світових транснаціональних корпорацій-лідерів у своїх галузях економіки;

  3. гегемонія долара, що поки що зберігається, у глобальних розрахунках на ринках енергоносіїв, дорогоцінних металів, сировини і капіталів;

  4. сучасна сильна та високотехнологічна армія;

  5. відносно високий рівень життя з розвиненою сферою послуг та стабільною фінансовою системою.

Читайте також: Інвестор Карл Айкан припустив рецесію економіки США​

Проти євровалюти глобально працює:

  1. абсолютно різний економічний рівень розвитку окремих країн ЄС і звідси — їхні завдання та можливості щодо регулювання своїх ринків;

  2. близькість до бойових дій під час війни України та Росії;

  3. «неповороткість» і «значний бюрократизм» при прийнятті рішень у всіх керуючих структурах Європи — від ЄЦБ до Європарламенту;

  4. поки що ще існуюча залежність від російських енергоносіїв і як наслідок — періодичного шантажу РФ у політичних, військових та інших питаннях.

Перспективи долара та євро на найближчі рік-два

Тому, якщо дивитися в середньостроковій перспективі, євровалюта виглядає менш привабливою, порівнюючи з доларом.

Але треба розуміти, що агресія РФ проти України у самому центрі Європи повністю змінить світ після закінчення війни. І це торкнеться всього — від механізмів колективного захисту окремих країн до повного перезавантаження політичного, військового та економічного розвитку світу.

Найімовірніше, посилиться роль у світовій економіці китайського юаня (як засобу розрахунків), швейцарського франка (як валюти-притулку) та британського фунта (як одного з інструментів для диверсифікації ризиків).

А ось чия частка у світовій торгівлі скоротиться — долара чи євро — залежатиме від результатів економічного розвитку США чи ЄС цього року. А також від ефективності економічної моделі цих країн у період «глобального стресу» у світі.

Читайте також: У чому центробанки зберігатимуть резерви після війни

Що буде з курсом долара та євро в Україні

Найімовірніше, на гривню чекає певна девальвація.

Серед причин:

1) значні втрати у нашій економіці у зв'язку з агресією РФ. За попередніми оцінками, ВВП України може впасти щонайменше на 35% (за даними уряду, зі збитком на $1 трлн);

2) продовження військових дій на території країни;

3) внутрішня міграція 6,5 млн громадян та зовнішня еміграція 3,5 млн осіб;

4) вимушена емісійна модель фінансування видатків держбюджету на соціальну та військову сфери.

Читайте також: Скільки грошей надрукував НБУ за місяць з початку війни

Є два сценарії розвитку подій:

№ 1 Війна закінчиться швидко

Якщо військові дії продовжуватимуться відносно недовго (до кінця квітня максимум), то при збереженні обмежень НБУ на валютному ринку курс готівкового долара в обмінниках фінкомпаній наприкінці квітня — на початку травня перебуватиме в межах 37−40 гривень.

№ 2 Війна затягнеться до літа

Якщо війна триватиме довше і уряд продовжить фінансування видатків за рахунок емісії через різні механізми, то котирування обмінок можуть зрости до мети 45−50 гривень до середини літа.

Курс готівкового євро залежатиме як від поведінки долара, так і від співвідношення пари євро/долар на міжнародних майданчиках. А її волатильність буде дуже високою. За нашими прогнозами, коридор за парою євро/долар у період до середини літа перебуватиме в межах від 1,08 до 1,16 долара за євро.

Відповідно, курс готівкового євро за першого сценарію розвитку подій перебуватиме в межах коридору від 39,96 до 46,40 гривень. При другому варіанті — коридор розшириться до рівнів від 48,6 до 58 гривень.

Тому тим, хто хотів би зараз зробити ставку на відносну стабільність котирувань, варто віддавати перевагу долару.

Ті ж, хто планує їхати з країни або захоче «пограти» на курсі та полоскотати собі нерви, можуть зробити ставку на євро. Євровалюта залишиться головним спекулятивним інструментом на валютному ринку України навіть у цей, дуже складний і важкий час.