У цьому протистоянні в арсеналі Штатів високі технології, найпотужніша у світі армія та військово-промисловий комплекс, менш зарегульований найбільший фондовий ринок, найбільші офіційні запаси золота та жорстка конкуренція за капітали між великою кількістю компаній, що зростають, що робить їх ще конкурентоспроможнішими. Серед мінусів — агресивна торговельна політика, яка знижує довіру до долара та непередбачуваність у рішеннях керівництва.
У Китаю в плюсах амбіції, 1,4-мільярдне, по-азіатськи завзяте і дисципліноване населення з дивовижно змішаною комуністично-капіталістичною ідеологією, більша прогнозованість і скритність у досягненні своїх цілей, наполегливість і послідовність дій у поєднанні з дуже прагматичним та цинічним підходом у «завоюванні світу». Плюс - вдала стратегія поглинання у всьому світі різноманітних родовищ рідкісноземельних елементів. У цьому китайці точно досягли успіху, порівнюючи зі США та Європою.
До китайських мінусів варто віднести закритість економіки з «ручним» фондовим ринком та курсом юаня, періодичні порушення прав інтелектуальної власності та дуже серйозне розшарування населення та цілих регіонів щодо матеріальних можливостей, ментальності та способу життя. А також старіння населення, що почалося, що для густонаселеного Китаю загрожує значними змінами величезного внутрішнього споживчого ринку. А це боляче б'є по виробниках КНР, а через 30−50 років може зробити Піднебесну країною пенсіонерів із масштабним соціальним навантаженням, яке китайський бюджет ризикує не потягнути.
Особливо, якщо Китай після початку «торговельних війн» Дональда Трампа не зможе ефективно замістити втрату найбагатшого, за світовими мірками, ринку США або знайти лазівки для проникнення на нього без підвищених протекціоністських мит Америки.
Протистояння США та Китаю поки що призводить до послаблення позицій долара США, як світової валюти, та активного формування місцевих центрів економічного та політичного впливу — в Африці навколо ПАР та ЦАР, геополітичного БРІКС, а також ЄС, Японії, арабського світу та ісламських держав під головуванням Ірану та окремо Саудівської Аравії.
У результаті фінансова модель світу поступово видозмінюється. І ця тенденція збережеться і в 2026 році на тлі держборгу США, що зростає (у грудні він уже перетнув позначку у $38,5 трлн) і збільшення витрат на його обслуговування, що перевищили $1 трлн на рік.
Поступову втрату позицій долара добре видно з поведінки найзатребуванішої валютної пари євро/долар у 2025 році, коли з рівнів 1,02 долара за євро в січні 2025 року нацвалюта США ослабла до позначки 1,176 до кінця року.
Графік пари євро/долар із початку року та до моменту написання статті
У цій же парадигмі можна розглядати і поведінку золота, ціна на яке, як на «захисний актив» для інвесторів, уже пробивала наприкінці грудня 2025 року рівень $4 500 за унцію, хоча ще рік тому воно коштувало $2 600 — 2 800 за унцію.
Якщо США продовжать політику активних «торговельних воєн» у поєднанні з ослабленням долара та зниженням ставки ФРС США ще щонайменше двічі протягом 2026 року до рівнів не вище 3—3,25% річних, а ЄС при цьому зберігатиме свої ставки в межах 2,4—2% річних, просідання долара США щодо євро триватиме.
І у 2026 році ми побачимо рівні ситуативного коридору за парою євро/долар у межах 1,145−1,21 долара за євро.
На користь ослаблення долара спрацює також запуск «друкарського верстата» ФРС США: з середини грудня 2025 року Федрезерв щомісяця викуповує з ринку казначейських зобов'язань на суму в межах $40 млрд. Це додасть доларової ліквідності фондовому ринку і позитивно вплине на вартість акцій багатьох найбільших компаній — переважно американських. Але паралельно підштовхне до подальшого зростання цінники на золото. До кінця 2026 року, за моїм прогнозом, до рівнів $5 000 — 5200 за унцію при продовженні ослаблення долара у світі.
Що буде з курсом долара та євро в Україні у 2026 році
Україна, з огляду на війну, що триває, сировинну модель економіки, малоефективну стратегію розвитку, залишиться заручником цієї ситуації. Курс долара, як і раніше, контролюватиме НБУ в рамках політики гнучкого курсоутворення. Для курсу гривні в цей період дедалі важливішим буде світовий тренд за парою євро/долар, оскільки через перерахунок пар євро/долар і долар/гривня валютний ринок України і «виходитиме» на курс євро щодо гривні.
Нацбанк уже у 2025 році намагався максимально згладжувати не лише коливання американської валюти на міжбанку за допомогою інтервенцій із продажу долара, а й опосередковано згладжувати стрибки євро. Фактично, НБУ поки що «не випустив» офіційний курс євровалюти вище рівня 50 гривень за євро. Ця тенденція постійних спроб Нацбанку згладжувати волатильність обох валют щодо гривні збережеться й у 2026 році.
Щоправда, середньорічні курси долара та євро, закладені урядом до бюджету-2026 на рівні 45,7 грн/$ та 49,4 грн/євро дають середньорічний курс пари євро/долар на рівні 1,081. А це «не в'яжеться» зі світовими реаліями та трендом співвідношення євро щодо долара. Там рівень котирувань вже перебуває у межах 1,17−1,18 доларів за євро. Тому ймовірність майбутнього у 2026 році стрибка курсу євро вище за поріг у 50 гривень дорівнює практично 100%.
Девальвація гривні у 2026 році продовжиться, а ось її темпи залежатимуть щонайменше від наступних чинників:
-
термінів та умов завершення війни рф в Україні;
-
графіків та обсягів покриття нашими західними партнерами дефіциту українського бюджету;
-
розмірів золотовалютних резервів України, політики та тактики Нацбанку на валютному ринку під час проведення інтервенцій, як маркетмейкера;
-
динаміки негативного сальдо торгівлі та можливостей українського експорту;
-
успішності запуску серйозних інвестицій в українську оборонну промисловість із боку наших західних (насамперед європейських) партнерів. І головне — заходу цих інвестицій до основного капіталу підприємств, а не у вигляді чергових кредитів;
-
структури (валютних та гривневих) витрат на обслуговування боргів держави. Нагадаю, що розрахункова величина вже становить до 1 трлн грн в еквіваленті за 2026 рік;
-
наповнюваності дохідної частини бюджету та потенційного обсягу зростання витрат держави на оборону у разі продовження війни рф проти України у період всього 2026 року.
Продовжить змінюватись і структура ЗВР України у 2026 році. Якщо на початок 2025 року частка євро в них не перевищувала і 10%, то станом на 1 грудня 2025 року ця частка досягла вже $17,475 млрд в еквіваленті, або 31,9%.
З огляду на те, що у 2026 році основна фінансова допомога Україні надходитиме від ЄС в євро, а інтервенції НБУ проводить у доларах США та «прив'язує» гривню до долара, питома вага євро у ЗВР України продовжуватиме зростати.
За моїми розрахунками, до кінця 2026 він досягне щонайменше 55−65%. Щоб не отримувати додаткових курсових ризиків за підтримки гривні на міжбанку, Нацбанк запустить, окрім інтервенцій у доларі, ще й інтервенції в євро, продаючи як долар, так і євро на торгах, залежно від потреб банків та їх клієнтів.
При цьому, варто наголосити, що НБУ залишиться і в 2026 році головним гравцем на нашому валютному ринку, при цьому продовжать діяти жорсткі валютні обмеження, основну частину яких було введено ще на самому початку війни. Все це дозволить Нацбанку утримувати ситуацію з курсом гривні як щодо долара, так і євро під своїм повним контролем.
А сама девальвація гривні перебуватиме лише у тих межах, на які піде Нацбанк. Тому, за моїм прогнозом, протягом 2026 року на нас чекає коридор за доларом у межах від 42 до 45,5 гривень (тобто приблизне просідання гривні на 8,3%). Щодо євро — ситуативний коридор перебуватиме в межах 49,20−53,5 гривень (тобто знецінення гривні щодо євро на 7,9%), порівнюючи з поточними рівнями котирувань міжбанку в 49,50−49,6 гривень за євро.
При цьому готівковий курс долара на 20−40 копійок перевищуватиме курс міжбанку, а готівковий курс євровалюти - на 30−70 копійок.
З огляду на те, що значна частина акцизів та митних зборів в Україні прив'язана до офіційного курсу євро, а також у структурі ЗВР частка євровалюти у 2026 році зростатиме, це при переоцінці золотовалютних резервів дозволить Нацбанку отримати додаткову позитивну різницю від девальвації гривні як щодо долара, так і щодо євро.
А митниці та податковій такий розвиток подій на валютному ринку дозволить перевиконати план щодо надходження податків та зборів за тими товарами, які прив'язані до офіційного курсу євровалюти. Але за такого розкладу, за рахунок зростання цін на паливо та інші імпортні товари, зав'язані на євро, знову доведеться забути про 6,6% планової офіційної інфляції, яку поки що закладає Нацбанк до своїх прогнозів на кінець 2026 року.
Курсовий прогноз на січень
На світових ринках:
- Пара євро/долар — коридор від 1,163 до 1,191 долара за євро.
- Зниження 28 січня відсоткових ставок ФРС США до рівнів 3,25−3,5% річних із подальшим ще щонайменше одним зниженням ставок на 0,25% протягом 2026 року.
- Збереження 5 лютого ставок ЄЦБ на поточному рівні - від 2% річних до 2,4% річних. І надалі, якщо не буде жодних сюрпризів, я думаю, ЄЦБ намагатиметься їх зберегти на таких рівнях весь 2026 рік.
- Коридор золота в січні — на початку лютого 2026 року від $4 190 до $4 580 за унцію.
Курс долара та євро в Україні в січні 2026 року:
- безготівковий долар — коридор на кінець січня в межах 42,50−43,20 гривень. На готівковому ринку при цьому котирування продажу долара на 20−40 копійок вище за рівень міжбанку.
- безготівковий євро — коридор на кінець січня 2026 року від 49,20 до 50,90 гривень за євро. На готівковому ринку курс продажу євро буде на 30−50 копійок вищим за міжбанк.
- НБУ доведеться постійно бути присутнім на ринку з метою контролю над ситуацією. І для цього йому доведеться витратити із резервів у січні 2026 року від $2,9−4,3 млрд.
Поради щодо диверсифікації заощаджень у січні
Тим, хто залишається в Україні, я радив би тримати грошові заощадження в січні в такому співвідношенні:
- до 40% - у гривневих інструментах (ОВДП, депозити);
- до 60% - у валютних інструментах (валютні ОВДП, депозити, готівкова валюта). Причому в доларі близько 40% від суми валютних заощаджень, у євро - до 50−55%, у швейцарських франках чи золоті - до 5−10%.
Якщо ж ви перебуваєте за кордоном і не плануєте найближчим часом (протягом пів року та більше) повертатися до України, то в січні 2026 року я б рекомендував грошові заощадження тримати у співвідношенні:
- до 50% — у національній валюті країни перебування (депозити у банках чи облігації відомих у цьому регіоні емітентів, тобто інструменти з фіксованою дохідністю, номіновані у валюті країни перебування).
- до 40% — у валютних інструментах у доларі та євро (казначейські зобов'язання США, депозити, номіновані у доларах США чи євро).
- до 10% — у золоті (у вигляді злитків або інвестиційних монет).
У будь-якому разі, варто врахувати, що чинник геополітики продовжить тиснути на світові ринки. Тому я б зараз обов'язково переглядав усі вищезгадані пропорції своїх грошових заощаджень не рідше 1 разу на 1,5 місяці.