По-перше, Постанова Правління НБУ № 197 від 2 вересня, якою він вніс чергові зміни до роботи всього валютного ринку. Вони набули чинності з 6 вересня і торкнуться практично всіх клієнтів, які працюють із валютою.
А саме:
По готівковому ринку. Тепер НБУ до обсягу готівкової валюти, який банк може запропонувати населенню, включив усю суму придбаної ним у громадян безготівкової ВКВ з 13 квітня 2022 року, а не половину від нього, як було раніше.
Це розширює формальну можливість банків збільшити продаж готівкової валюти населенню. Для забезпечення нею 7 вересня НБУ вже провів продаж готівкової валюти 12 системно важливим банкам у сумі близько $100 млн. А 12 вересня пообіцяв зробити те саме і по готівковому євро.
Розраховувати на те, що цих двох операцій у доларах та євро банківській системі вистачить на закриття всіх проблем із готівковою валютою, не варто. Але початок покладено. Тепер для ринку дуже важливо, щоб НБУ продовжив це робити своєчасно та у необхідних обсягах.
Для клієнтів-юридичних осіб регулятор запропонував провести реструктуризацію кредитної заборгованості перед нерезидентами на умовах не гірших за умови реструктуризації Україною своїх зовнішніх боргів. І для цього дозволив їм купувати валюту для сплати відсотків за такими кредитами за дотримання низки умов.
Сама собою рекомендація Нацбанку хороша. Але вона, швидше за все, залишиться лише рекомендацією, оскільки кредитори-нерезиденти навряд чи погодяться з відстрочкою погашення ним комерційних боргів практично на умовах кредитування держави. Вони захочуть вищого рівня кредитних ставок, справедливо вважаючи, що кредити бізнесу більш ризикові і мають бути відповідно дорожчими для позичальника.
Купівля валюти бізнесом для розрахунків у ВКВ та валютний нагляд банків. Найнебезпечніше нововведення Нацбанку. Він визначив, що для здійснення розрахунків в іноземній валюті клієнт повинен спочатку використовувати іноземну валюту, яка є у нього, і тільки потім (за потреби) купувати її на міжбанку.
Іншими словами, клієнти втрачають право купувати валюту за її наявності на своїх рахунках. Це на першому етапі збільшить пропозицію валюти на торгах та розрахунки в ній українських контрагентів за рахунок залишків на їхніх рахунках.
Але потім досить швидко знизить загальну валютну ліквідність банків як залишків коштів на коррахунках в іноземних банках, оскільки клієнти витратять валюту. Паралельно з цим компанії-експортери зменшать заведення валютної виручки в країну лише до тих обсягів коштів, які їм потрібні у гривневому еквіваленті для підтримки госпдіяльності в Україні. Бізнесу явно не сподобається ситуація з обмеженнями свободи у виборі та витрачання власних зароблених коштів.
Чи виграє від цього банківська система вже у середньостроковій та довгостроковій перспективі — велике питання.
Щоб клієнти взагалі не розслаблялися, регулятор вимагає від банків продовжувати валютний контроль над експортними та імпортними операціями українських підприємств, навіть якщо ті надали документи про припинення зобов'язань шляхом взаємозаліку. Це додасть роботи банкірам і створить безліч спірних ситуацій для їхніх клієнтів щодо загрози отримання штрафів від чиновників за недотримання валютного законодавства.
Тому останні два нововведення Нацбанку вирішують лише короткострокові завдання та можуть створити додаткові проблеми всьому валютному ринку.
По-друге, рішення НБУ щодо облікової ставки і не лише за нею. Серед учасників валютного ринку ходили наполегливі чутки про те, що Нацбанк 8 вересня знову проведе корекцію офіційного курсу у бік девальвації гривні і паралельно з цим почне грати з обліковою ставкою.
У результаті чиновники не лише зберегли ставку на тому ж рівні 25% річних, а й у відповідях на запитання журналістів пояснили, що поки не бачать сенсу в корекції офіційного курсу на побоюваннях подальшого зростання інфляції в Україні.
Це трохи заспокоїло клієнтів, що розхвилювалися, і населення, але готівковий курс долара і євро все одно підріс. Причина — тепер ще одне рішення Нацбанку про викуп чергових боргових паперів Мінфіну на 15 млрд гривень. Емісія ніколи не йшла на користь нацвалюті і цього разу не стала винятком. Цінники обмінок і кас банків пішли на повний розбій. А багато особливо вразливих власників обмінок відразу підняли свої курси продажу долара та євро на 50−60 копійок, і навіть більше.
Крім цього, перед власниками обмінок вже чітко замаячило швидке збільшення на них податкового навантаження у вигляді фіксованих авансових платежів на прибуток, що вони негайно і з випередженням у часі відразу почали закладати в курс продажу валюти для покриття своїх майбутніх витрат. Тобто фінансисти знову спробують усі свої податкові витрати перенести на покупців валюти, а не скорочуватимуть свій прибуток.
По-третє, засідання ЄЦБ 8 вересня. Європейський регулятор для боротьби з інфляцією, що росте, нарешті набрався сміливості і рекордно підняв ключову ставку відразу на 0,75% річних. Таким чином, процентна ставка за основними операціями рефінансування та процентні ставки за маржинальною кредитною лінією та депозитною лінією будуть збільшені до 1,25%, 1,50% та 0,75% відповідно. І станеться це вже з 14 вересня 2022 року.
У результаті, відбулися чергові ралі з пари євро/долар, що негайно відбивалося на курсі євро щодо гривні. Щоб розуміти, що відбувалося 8 вересня на міжнародних майданчиках з пари євро/долар, достатньо подивитися на графік цієї пари за цей день:
А ось, як зреагували міжнародні ринки загалом на напружену ситуацію до, під час та після оголошення рішень ЄЦБ, тобто з 7 вересня до середини дня 9 вересня:
У більшості обмінок котирування євровалюти будуть у межах: прийом 40,20 — 40,95 гривень та продаж 41,15 — 41,70 гривень.