Окупація близько 20% територій, падіння ВВП (за розрахунками, на 35−45% протягом 2022 року), прогнозована річна інфляція не менше 30% та зростаючий дефіцит бюджету — ось далеко не повний список чинників, які працюють зараз проти гривні.
Попереду осінь та зима, які й у найкращі довоєнні роки завжди були небезпечним періодом для нацвалюти у плані девальвації. Що ж вплине найбільше на курс і чого чекати від котирувань міжбанку та готівкового ринку цієї осені:
Дефіцит бюджету та джерела його покриття. Враховуючи війну, витрати на соціальну допомогу та армію продовжать зростати. І, за моїми розрахунками, навіть з урахуванням повернення всіх податків із палива, а також згортання майже всіх фіскальних послаблень перших місяців війни, розрив між доходами та видатками держбюджету збільшиться до щомісячних $6−7 млрд, замість теперішніх близько $5 млрд. Адже країні ще потрібно готуватися та пройти опалювальний сезон. Джерело покриття касових розривів скарбниці буде головною «бомбою уповільненої дії» для курсу гривні цієї осені.
Незважаючи на 25-відсоткову облікову ставку НБУ та інфляцію понад 30% за роком, Мінфін поки що не наважився підвищувати дохідність військових облігацій. Це є основною перешкодою для того, щоб забезпечити необхідний обсяг надходження коштів до бюджету від розміщення боргових паперів держави.
За фактом, після міжнародної допомоги та кредитів НБУ залишиться головним «латальником» дір бюджету. Наші західні партнери до кінця цього року обіцяли ще надати щонайменше $12−13 млрд. Тобто всього на 2−3 місяці покриття касових розривів бюджету. Решту треба закривати за рахунок інших джерел.
Вже є й нові плани народних депутатів щодо чергового збільшення видаткової частини бюджету цієї осені. Тому запланованих Нацбанком щомісячних максимальних 30 млрд емісійних гривень на покриття цих витрат очевидно не вистачить. Найімовірніше, НБУ доведеться збільшити такі емісійні вливання до ситуативних 35−55 млрд гривень на місяць, як мінімум, у жовтні-листопаді. Це створить додатковий тиск на курс гривні вже з жовтня цього року.
«Військові» зміни в українській економіці, проблема ЗВР та брак валюти на міжбанку. Основна частина боїв восени цього року проходитимуть у промислових районах на сході України, які забезпечували у мирні роки до 25−45% усього промислового експорту країни, та у південних областях, що дають до 50% усієї агропродукції. Тому розраховувати на особливе збільшення обсягів експортного виторгу, навіть в умовах розблокування портів, поки що не доводиться.
Це означає, що при зростанні обсягу імпорту (насамперед енергоносіїв для забезпечення потреб армії та проходження опалювального сезону) та слабкому експорті дефіцит пропозиції валюти на міжбанку збережеться, і навіть збільшиться.
Читайте також: Україна накопичила у сховищах вже понад 13 мільярдів кубометрів газу
У серпні Нацбанк щотижня продавав для покриття дефіциту валюти в середньому «чистими» до $300−500 млн. Вже з вересня ця сума може поступово зрости до $450−600 млн, а у жовтні-листопаді — і до $650−800 млн.
З одного боку, це тиснутиме на ЗВР і, за моїми розрахунками, вони знизяться до $18,8 — $20,6 млрд до кінця листопада, що є негативним чинником для оцінки платоспроможності країни. Але з іншого — продажі валюти Нацбанком «стерилізуватимуть» на міжбанку щотижня до 29,5 млрд гривень, що знизить загальний гривневий навіс на валютному ринку і підтримає нацвалюту. Нацбанк залишиться основним продавцем валюти на торгах, що дозволить йому практично «диктувати» безготівковий курс долара цієї осені.
Міжнародна допомога, співпраця з МВФ, війна та готівковий валютний ринок. Вже з 1 жовтня повноцінно почне працювати американський ленд-ліз, який передбачає не лише військову, а й пряму грошову фінансову допомогу для покриття дефіциту бюджету України та соціальних програм уряду. У поєднанні з надходженням валюти від інших міжнародних структур це покриватиме частину дефіциту бюджету, але не весь.
Читайте також: У серпні Україна отримала рекордну суму фінансової допомоги від іноземних партнерів
Саме тому уряду доведеться посилити податковий тягар, що не завжди є ефективним в умовах втрат в економіці через війну. Також уже з вересня чиновникам треба прискоритися у переговорах із МВФ щодо нового формату співпраці. Уряд сподівається запустити програму в межах від $12 млрд до $20 млрд вже з листопада.
Враховуючи те, що нормативна база МВФ не передбачає кредитування військових витрат країн-позичальників, чиновникам Фонду доведеться або серйозно переглянути свої методички, або розробити програму фінансування України з великою кількістю обмежень щодо витрачання коштів Фонду в умовах війни. Знаючи бюрократію Фонду, найімовірніше, Україна отримає другий варіант із масою обмежень та умов отримання і використання коштів МВФ.
За моїм прогнозом, листопад, як термін початку роботи нової програми співпраці з МВФ, надто оптимістичний. У кращому випадку, це відбудеться в загальному обсязі не більше ніж $4 млрд — $5 млрд не раніше весни 2023 року. Тому уряду доведеться знову зрізати всі витрати, окрім військових та найважливіших соціальних статей. А також активізувати розпродаж активів, реквізованих у пов'язаних із РФ структур, і максимально проводити приватизацію частини держоб'єктів. Щоправда, за умов війни великих коштів від розпродажу такого майна держава не отримає.
Обстановка на фронтах, рівень інфляції в країні та новини про емісійні вливання Нацбанку істотно впливатимуть на поведінку готівкового ринку. Психологічний тиск на курс гривні посилиться у жовтні-листопаді, коли традиційно відбудеться черговий інфляційний виток цін, пов'язаний із початком опалювального сезону.
Крім того, на цей період припадає завершення термінів перших оформлених тримісячних валютних депозитів, які провели банки під купівлю валюти громадянами за гривню, згідно з послабленнями Нацбанку.
Від того, чи зможуть банки забезпечити своєчасність та повноту видачі цих депозитів готівковою валютою, багато в чому залежатиме довіра населення до цього інструменту, та опосередковано — курс в обмінках. Найвірогідніше, НБУ доведеться проводити у жовтні-листопаді готівкові інтервенції щодо продажу долара, щоб допомогти банкам забезпечити повернення валютних вкладів громадянам. За моїми розрахунками, витратити регулятору на це доведеться не менше ніж $550 млн — $900 млн резервів.
Поведінка пари євро/долар, рішення ФРС США та ЄЦБ щодо підвищення відсоткових ставок. Українці все більше залежать від цього співвідношення, оскільки будь-які зміни пари негайно відбиваються на курсі євро щодо гривні.
Після підвищення влітку ключової ставки ЄЦБ до 0,5% річних та ставки Федрезерва до 2,5% річних показники інфляції в Європі та США, як і раніше, залишаються високими.
Це змусить регуляторів і надалі підвищувати свої ставки, що періодично виливатиметься у валютні ралі за парою євро/долар. До кінця осені ЄЦБ проведе ще два засідання — 8 вересня та 27 жовтня, а ФРС США — 21 вересня та 3 листопада.
Найвірогідніше, ЄЦБ знову буде обережним і підвищить свою ставку максимум на 0,25%-0,5% річних 8 вересня та ще на 0,25% наприкінці жовтня. А ось американці будуть радикальнішими — і збільшать відсоткову ставку відразу на 0,5%-0,75% річних 21-го вересня і ще на 0,5% на початку листопада.
Читайте також: Інфляція в єврозоні досягла нового рекордного рівня
Ці сценарії вже закладені ринком у співвідношення пари євро/долар, і така політика призведе до подальшого посилення позицій долара щодо євро у короткостроковій перспективі.
Будь-які відхилення регуляторів від подібних сценаріїв спровокують значні коливання євровалюти щодо долара. Тому, окрім періодичних валютних ралі на новинах економік ЄС та США за парою євро/долар, на українців чекають і суттєві коливання євро щодо гривні. Особливо в моменти оголошень рішень ЄЦБ та ФРС США щодо відсоткової ставки.
За моїм прогнозом, пара євро/долар восени цього року перебуватиме в межах досить широкого коридору від 0,98 до 1,05 долара за євро, що істотно вплине на курс євро щодо гривні.
Курсова політика Нацбанку. В умовах війни, певної подальшої девальвації гривні восени цього року уникнути, найвірогідніше, не вдасться. Занадто багато чинників працює проти нацвалюти.
Провісниками коригування офіційного курсу долара у бік його зростання будуть масовані інтервенції Нацбанку для покриття браку валюти на торгах та збільшення різниці між курсом міжбанку та готівкового ринку в межах від 6−7 гривень та вище.
У цьому випадку регулятору доведеться девальвувати гривню, щоб уникнути значного падіння ЗВР та підвищити курс долара до нового ринкового рівня. Найімовірніше, цей новий офіційний курс буде в межах 40−41 гривні за долар у жовтні-листопаді цього року.
Прогноз за курсом гривні щодо долара та євро на осінь 2022 року
Основні ризики для гривні:
- обстановка на фронтах та збільшення дефіциту бюджету за нестабільних джерел його фінансування;
- продовження зростання світових цін на нафту, газ та інші енергоносії в умовах найскладнішого військового опалювального сезону за всю історію України;
- високий рівень інфляційних процесів в Україні, які багато в чому мають немонетарний характер;
- різкі зміни на світових фондових, фінансових, валютних та сировинних ринках після рішень ФРС США та ЄЦБ.
Із урахуванням базового сценарію підвищення відсоткових ставок ФРС США та ЄЦБ восени цього року, найімовірніше, пара євро/долар у цей період перебуватиме в межах коридору 0,98−1,05 долара за євро з можливими незначними та короткочасними відхиленнями у моменти оголошення принципових економічних новин.
Я припускаю три можливих сценарії розвитку подій щодо курсу долара та євро у період вересень-листопад 2022 року, залежно від ситуації на фронтах та економічних процесів в Україні та світі.
За оптимістичного сценарію (поступове покращення позицій ЗСУ на фронтах, своєчасне надходження всієї запланованої міжнародної допомоги та початок співпраці з МВФ вже з листопада цього року в розмірі до $20 млрд, рішення ФРС США та ЄЦБ проходять в очікуваних учасниками ринку масштабах):
- Міжбанк: долар у межах коридору від 36,57 до 36,94 гривень, євро у межах коридору від 35,84 до 38,79 гривень;
- Готівковий ринок: готівковий долар у межах коридору від 39,50 до 41,50 гривень, євро — від 38,70 до 43,58 гривень.
За базового сценарію (на фронтах починається позиційна війна з перспективою її затягування до середини 2023 року, своєчасне надходження всієї запланованої на осінь 2022 року міжнародної допомоги, початок нової програми співпраці з МВФ лише з весни 2023 року і в межах не більше ніж $4−5 млрд, американський та європейський регулятори «не особливо дивують» своїми рішеннями щодо відсоткової ставки):
-
Міжбанк: долар у межах коридору від 36,57 до 36,94 гривень у вересні та коридор від 40 до 41 гривні у жовтні-листопаді; євро у вересні в межах коридору від 35,84 до 38,79 гривень та в межах коридору від 39,2 до 43,05 гривень у жовтні-листопаді;
-
Готівковий ринок: долар у вересні в межах коридору від 39,50 до 41,50 гривень та від 42 до 44,50 гривень у жовтні-листопаді; євро у вересні — від 38,70 до 43,58 гривень та коридор від 41,16 до 46,73 гривень у жовтні-листопаді цього року.
За негативного сценарію (на фронтах починається позиційна війна з перспективою її затягування, щонайменше, до кінця 2023 року, несвоєчасне надходження запланованої на осінь 2022 року міжнародної допомоги, пробуксування нової програми співпраці з МВФ при закритті дефіциту бюджету за рахунок емісії НБУ в межах до 55 млрд щомісячно та продовженні незначних надходжень до бюджету коштів від реалізації військових облігацій на первинному ринку, ЄЦБ та Федрезерв починають радикально відхилятися від прогнозів учасників ринку):
-
Міжбанк: долар у межах коридору від 36,57 до 36,94 гривень у вересні та коридор від 45 до 48 гривень у жовтні-листопаді; євро у вересні в межах коридору від 35,84 до 38,79 гривень та в межах коридору від 44,1 до 50,40 гривень у жовтні-листопаді;
-
Готівковий ринок: долар у вересні в межах коридору від 41 до 44 гривень та від 47 до 50 гривень у жовтні-листопаді; євро — у вересні від 40,18 до 46,20 гривень та коридор від 46,06 до 52,50 гривень у жовтні-листопаді цього року.