За даними Франкфуртської фондової біржі, 8 квітня, наприклад, українські бонди з терміном погашення в 2032 році торгувалися за ціною 99,7% від номіналу. Хоча ще в грудні минулого року їх вартість піднімалася вище 110%.

Тоді ціни на наші бонди штовхав вгору статистичний позитив. Україна легше, ніж, скажімо, ті ж таки європейські країни, пережила минулий пандемічний рік. Якщо ВВП Євросоюзу за 2020 рік, згідно з остаточною оцінкою Євростату, впав на 6,2%, то наш — тільки на 4%.

Читайте також: Куди вкласти 800 тис грн в Україні: розбираємо 4 варіанти

Україна закінчила минулий рік з профіцитним поточним рахунком платіжного балансу («плюс» $ 6,6 млрд проти дефіциту в $ 4,1 млрд за підсумками 2019 р).

«Доларовий еквівалент ВВП знизився до $151,5 млрд, проти прогнозованих МВФ $142,2 млрд. При цьому, все більша кількість як внутрішніх, так і зовнішніх аналітиків схильні очікувати ревальваційного тренда для гривні в 2021-му році» — розповідає економіст Незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування Ukraine Economic Outlook Григорій Кукурудза .

Що відбувається з прибутковістю бондів

У міру зростання цін знижувалася прибутковість наших євробондів. Наприклад, ще в січні, за інформацією керівника Ukraine Economic Outlook Михайла Кухара, вона перебувала в діапазоні від 1,7% до 4,3%.

Однак останні кілька місяців ціни на наші бонди падали, а прибутковості, відповідно, зростали. З 22-го березня українські єврооблігації втратили в середньому 1,5−2% від номіналу.

Якби зараз Україна ризикнула вийти на зовнішні ринки капіталу, то, щоб зацікавити інвесторів, мала б запропонувати космічну, як на теперішній час, прибутковість — від 8% і вище.

Скажімо, Вірменія, ВВП якої в минулому році скоротився на 7,5%, не так давно розмістила 15-річні облігації на $ 750 млн під 3,4%.
Більш того, найглибше ціни просіли (відповідно, зросла прибутковість) по нашим «довгим» євробондами, що говорить про те, що інвестори скептично ставляться до перспектив України.

Чому єврооблігації дешевшають

Почасти, причиною такого різкого розвороту стали світові тенденції.

«У лютому-березні фіксувався значний відтік коштів інвесторів з фондів ринків, що розвиваються. Це було викликано побоюваннями відносної стабільності їх вкладень на тлі зростання прибутковості держоблігацій США і можливого зміцнення долара», — пояснює керівник по операціях на зовнішніх ринках Альфа-Банку Україна Іван Угляніца.

У березні чистий приплив іноземних інвестицій в портфелі акцій і облігацій країн, що розвиваються, скоротився до мінімального рівня майже за рік. При цьому 90% всіх коштів, які прийшли на ринки, що розвиваються, освоїв Китай. Це показали дані Institute of International Finance (IIF).

Апетит до ризику і готовність вкладатися в папери країн, що розвиваються, інвестори проявляють тоді, коли їх прибутковість відчутно перевищує бенчмак — прибутковість довгострокових казначейських паперів США. А вона через побоювання інфляції почала різко зростати. В кінці минулого місяця вона доходила до 1,776%, що було найвищим показником за більш, ніж рік.

Навряд чи тенденція сильно зміниться найближчим часом. Оскільки перспективи швидкого відновлення американської економіки і далі розкручуватимуть інфляцію. На Уолл-стріт прогнозують розгін показника до кінця року аж до 2,48%, що є вкрай високим значенням для Штатів.

Побоювання інвесторів щодо вкладень в наші євробонди підігрівають і внутрішні чинники. Це і загострення військових дій на Донбасі, і відсутність прогресу в переговорах з МВФ.

«Якщо програми немає і відсутні перспективи її швидкої появи — це „червоне“ світло для інвесторів. Ринки просто відреагували на це сигнал. Другий момент — останні рішення РНБО. Коли без суду і слідства приймаються рішення, пов'язані з власністю, з активами, для зовнішнього світу це означає просту річ — законність в цьому регіоні поставлена під сумнів. І, як наслідок, ризики тут дуже величезні», — пояснює двічі міністр фінансів, колишній радник Глави Офісу президента Ігор Уманський.

Але, мабуть одним з головних аргументів, які грають проти наших євробондів, залишається провальна кампанія з вакцинації населення від COVID-19. Оскільки саме ситуація з вакцинацією зараз безпосередньо пов'язується з перспективами відновлення національних економік.

Широке охоплення вакцинацією в Україні очікується за 2 роки

Скільки потрібно для обслуговування валютних боргів

Іван Угляніца з Альфа-Банку Україна говорить, що, за історичними мірками, ринкова ситуація все ще залишається сприятливою для України. Однак навряд чи нам вдасться позичати на зовнішніх ринках так само дешево, як у 2020 році. Ймовірно, саме тому Мінфін в цьому році ще жодного разу не виходив на зовнішні ринки капіталу.

Тим не менше, уряду потрібен досить значний валютний ресурс. Сумарне погашення і обслуговування валютного держборгу в 2021-му році — $11,6 млрд. Як мінімум, цю суму доведеться рефінансувати.

«Припустимо, приплив від нерезидентів, які вкладаються в гривневі ОВДП, складе $2 млрд і НБУ викупить цю валюту в резерви для подальшого продажу Міністерству фінансів. Ще 4 мільярди вдасться рефінансувати на внутрішньому ринку через валютні ОВДП (оскільки Мінфін активно працює над поліпшенням валютної структури держборгу і намагається залучати менше нових валютних ОВДП).

У позитивному сценарії можна залучити до $2,1 млрд інституційного фінансування — Єврокомісія, МВФ, транші Світового Банку та ЄБРР. Залишаються приблизно $4 млрд валютного розриву, які потрібно залучити на зовнішньому ринку", — підрахував для «Мінфіну» Григорій Кукурудза з Ukraine Economic Outlook.

На думку старшого фінансового аналітика групи ICU Тараса Котовича, в цьому році Україна може розмістити єврооблігацій на суму близько $3 млрд.

«Перед Україною досить гостро стоїть питання рефінансування піку платежів за зовнішніми боргами у вересні. Тоді потрібно буде погасити відразу два випуски єврооблігацій: випуск 2016 р під гарантії США на $1 млрд; випуск на $ 974 млн., що сформувався в ході реструктуризації держборгу в 2015 році і істотно зменшений з тих пір завдяки операціям з викупу частини паперів з ринку. Таким чином, для країни до літа дуже важливо заручитися зовнішнім фінансуванням «, — пояснив начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов.

За словами Тараса Котовича з групи ICU, українські єврооблігації досить цікаві інвесторам, тому попит на них може бути значно більшим за обсяг випуску.

Читайте також: Нацкомісія допустила єврооблігації Румунії до обігу в Україні

Питання лише в тому, чи буде готовий уряд збільшувати прибутковість за нашими євробондами, аби і далі підтримувати інтерес інвесторів до цього інструменту.
Якщо ж Мінфіну не вдасться зібрати потрібної суми на зовнішніх ринках, доведеться збільшувати план з внутрішніх запозичень, який і без того досить амбітний, або йти на секвестр бюджету.

«Цілком імовірний самостійний вихід на ринок єврооблігацій державних компаній. Це формально може сприяти зниженню обсягів розміщень єврооблігацій Мінфіном, але де-факто дозволяє фінансувати держвидатки і формує приплив валюти в країну», — каже про ще одну можливість Григорій Кукурудза.

Українські євробонди: «вхід» від $ 200 тис

Інвестиції в євробонди можуть стати відмінною альтернативної валютним депозитами, ставки за якими впевнено прагнуть до нульових позначок. Тим більше, що зараз для придбання єврооблігацій України вже навіть не обов'язково самостійно виводити кошти на іноземні фондові біржі.

Читайте також: Максимальна прибутковість депозитів впала до 11% річних

Так, недавно ці папери за дорученням клієнтів-фізосіб став набувати державний Укрексімбанк. «За» такі інвестиції говорить не тільки прибутковість. До «плюсів» також відносяться гарантії погашення, можливість хеджування валютних ризиків і відсутність оподаткування інвестиційного прибутку фізичних осіб з урахуванням курсових різниць.

Правда, такі вкладення доступні лише для власників значних валютних заощаджень: сума угоди стартує від $ 200 тис.

«Інвестиції в єврооблігації України і українських емітентів мають більш високий поріг входу, тривалі терміни погашення і меншу ліквідність, але одночасно більш високу прибутковість у порівнянні з внутрішніми цінними паперами, які номіновані в валюті», — зазначив директор департаменту казначейських-інвестиційних послуг Антон Болдирєв.