Після початку повномасштабної війни росії проти України лідери ЄС, Канади та США сформували трансатлантичну робочу групу для впровадження фінансових санкцій. Задля посилення контролю над незаконними грошовими операціями ЄС запропонував створити взаємопов'язаний «Реєстр активів», який має обслуговувати всі його країни-члени.
Ініціатива спрямована на те, щоб допомогти національним органам влади перевіряти активи або власників депозитних скриньок, пов’язаних із підсанкційними особами або представниками тіньового бізнесу.
Про роботу над створенням такого реєстру, зокрема, в інтерв'ю Bloomberg повідомив голова податкового підкомітету Європейського парламенту Паскуале Трідіко.
Передбачається, що новий реєстр обмежить можливості ухилення від сплати податків і допоможе підвищити ефективність глобальних правил корпоративного оподаткування. Як розповів Трідіко, за допомогою такого реєстру буде набагато легше заповнити прогалину між цілями правил контролю за оподаткуванням і тим, як система працює зараз. Очільник податкового підкомітету каже: наразі контролюючим органам не вистачає цифрової інтеграції даних між державами-членами.
Хоча детальної інформації про те, як може бути влаштований реєстр, немає, вважається, що він охоплюватиме широкий спектр активів, таких як нерухомість, банківські рахунки, цінні папери, транспортні засоби, предмети мистецтва та дорогоцінні метали.
Завдяки зібранню всіх цих даних в одному місці національні контролюючі органи влади зможуть простіше перевіряти активи або бенефіціарів банківських скриньок, пов'язаних із особами, що потрапили під санкції, або наркоторговців.
ЄС реанімує стару ідею
Вперше ідея створення такого реєстру потрапила до інформаційного простору у 2001 році. Тоді ЗМІ дізналися, що Європейська комісія оголосила тендер на техніко-економічне обґрунтування створення такого реєстру. У тендері зазначалося, що виконавець має вивчити «способи збору та зв’язку інформації, доступної з різних джерел про власність на активи (наприклад, земельні реєстри, реєстри компаній, трастів і фондів, центральні депозитарії власності на цінні папери тощо), а також провести аналіз обсягу і викликів для такого реєстру активів».
Крім цього, у документі зазначалося, що, окрім вже вказаних активів, у ньому мають збиратися дані про криптовалюту, твори мистецтва, нерухомість і золото.
Ідея полягала в тому, що виконавець тендеру надасть повний огляд можливих ресурсів, на які міг би опиратися цей реєстр, а також розгляне операційні та ІТ-проблеми, політичну та правову доцільність і технічну реалізацію глобального проєкту.
Аналогічний тендер оголошено і зараз. Переможець досліджуватиме способи збору та зв’язування даних із різних джерел, включаючи земельні реєстри, реєстри компаній, трастів і фондів, а також центральні депозитарії власності на цінні папери.
За що проєкт критикують
Ще на старті ініціатива жорстко критикувалася. За словами нідерландської юристки Елен Тіммер, не зрозуміло, чому, на думку авторів проєкту, недостатньо реєстрації активів у нинішніх податкових органах та яку додаткову користь принесе спільний реєстр.
Німецький європарламентар від Християнсько-соціального союзу Маркус Фербер переконаний, що, починаючи підготовку до створення реєстру, Єврокомісія суттєво перевищила свої повноваження.
«Мета цього цифрового чудовиська —нібито відстежувати терористів, тих, хто відмиває гроші, і податкових шахраїв. Але навіщо терористам або відмивачам грошей повідомляти про свої активи до реєстру? Водночас чесні громадяни будуть обтяжені подібними зобов'язаннями щодо звітності, подібними до другої щорічної податкової декларації, якщо не гірше», — говорить Гері Клайд Хафбауер, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона, аналітичного центру з фінансової політики.
Не менш важливе питання — збереження конфіденційності. Прихильники створення реєстру стверджують, що збережені у ньому дані будуть доступними тільки «компетентним органам».
«Але ця фраза охоплює тисячі державних службовців. Ми знаємо з досвіду IRS, що конфіденційні дані можуть просочитися в ЗМІ. У разі витоку дані реєстру стануть золотою жилою для претензій незадоволених чоловіка або дружини та інших позивачів. Як тільки вони повідомлять про свої активи до реєстру, чесні громадяни можуть стати вразливими до безлічі хижаків, якщо дані потраплять до чужих рук», — вважає Хафбауер.
Самого ж голову податкового підкомітету Паскуале Трідіко, який входить до фракції «лівих» в Європарламенті, звинувачують у тому, що через створення Реєстру він хоче забезпечити дотримання принципу OECD PillarTwo, який вимагає мінімального податку в розмірі 15% на прибуток транснаціональних корпорацій, де б вони не були отримані.
Низка європейських медіа попередили, що реєстр може використовуватися як репресивний інструмент. Австрійська газета Die Presse порівняла його з романом Джорджа Оруелла «1984», а німецький журнал Focus застеріг від репресивних наслідків.
«Якщо цей реєстр запрацює, то наслідки очевидні. Політично неугодним громадянам — серед яких не тільки злочинці — стане набагато складніше займатися своєю діяльністю. Це можуть бути, наприклад, журналісти-розслідувачі або інформатори, яким загрожують цілеспрямовані репресії», — йдеться в публікації Focus.
Обурилася й Асоціація платників податків Європи, де заявили, що запланований контроль над грошовими потоками, інвестиціями та активами суперечить людській гідності.
Переваги реєстру
Друга хвиля активного обговорення проєкту розпочалася після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну та запровадження санкцій проти осіб, пов'язаних із режимом путіна.
Як відзначає експерт Центру Жака Делора Себастьян Мак, важко ефективно розправитися з активами наближених до путіна, які часто використовують витончені методи приховування не лише справжнього власника багатства, але й місцезнаходження активів, а іноді навіть саме їх існування.
При цьому, за словами Мака, реєстр має допомогти відшукати не лише підсанкційні активи, але й допомогти в боротьбі з іншими фінансовими злочинами, які в ЄС сягають від 117 до 210 млрд євро на рік.
«Децентралізоване зберігання інформації, несумісні формати даних і надто суворі правила захисту даних перешкоджають безперешкодному обміну інформацією. Як наслідок, за даними Європолу, лише близько 2% підозрілих активів вилучається і лише 1% остаточно конфіскується», — зазначає експерт.
На якому етапі перебуває запровадження реєстру
Наприкінці липня Focus повідомив про завершення техніко-економічного дослідження можливості створення реєстру активів. Тому журналісти припустили, що після цього Єврокомісія зможе перейти до його створення.
Водночас речник Єврокомісії Ерік Мамер заявив, що наміру створення централізованої бази активів зараз немає. За його словами, комісія на запит Європарламенту лише проводить дослідження з метою вивчення існуючої практики реєстрації активів у 27 країнах-членах ЄС. Дане дослідження, мовляв, спрямоване на опис практики, але не включає будь-які плани подальших дій на основі отриманих результатів.
Невдовзі відсутність планів зі створення реєстру підтвердила і прессекретар Єврокомісії Франческа Далбоні. Вона також запевнила, що мова йде лише про проведене дослідження нинішніх практик у різних державах.
Власне, Єврокомісія, навіть якби сильно бажала, однаково не могла б самостійно запустити механізм створення цього реєстру. Як відзначає Паскуале Трідіко, зміни в податковій політиці вимагають одностайного голосування всіх 27 членів Союзу. «Ми знаємо, що податкова політика — це національне питання», — визнає один із основних апологетів створення реєстру.
За цих умов Трідіко планує вести «гру в довгу», просуваючи цю ініціативу. «Ми збираємося працювати з експертами, проводити дослідження, слухати науковців, представників університетів та всіх зацікавлених сторін», — сказав Трідіко.
Читайте також: Несправедливо, коли частина громадян працюють офіційно, а решта — оптимізують податки
Наразі виглядає так, що євробюрократи за останні декілька років не надто просунулися в реалізації цієї бази даних. Можливість, що уряди всіх країн ЄС підтримають реєстр, залишається невисокою. Проти ініціативи суспільні настрої, острах втечі капіталу та небажання низки урядів віддавати більше владі Брюсселю.
До того ж практична користь від створення нового органу теж є сумнівною. У Австрії вже була спроба створення локального реєстру активів, але, як виявилось, його було надзвичайно складно вести, а дохід, який він приносив, виявився меншим за вартість обслуговування.