Консенсус-прогноз — 2022: що буде з курсом, інфляцією та економікою

Чому українська економіка не виправдала очікувань

Цього року вітчизняна економіка не виправдала очікувань влади та експертів. У третьому кварталі реальний ВВП України зріс лише на 2,7% (попередня оцінка Держстату — 2,4%), порівннючи з аналогічним періодом 2020 року.

Ще до виходу цих даних НБУ погіршив свій прогноз річного зростання ВВП до 3,1%, хоча спочатку давав більш оптимістичну цифру — 3,8%. Кабінет міністрів розраховував на більш стрімке зростання — плюс 4,8%, та зрештою переглянув свій прогноз до 3%.

Погіршили свої прогнози зростання реального ВВП України у 2021 році банк J.P. Morgan (з 4,5% до 2,3%) та Bank of America (з 4,5% до 3%). МВФ погіршував свій прогноз для України декілька разів.

На початку року фонд припускав, що економіка зросте на 4%. Проте вже влітку, з огляду на поточну ситуацію, знизив прогноз до 3,5%. Та зрештою дійшов висновку, що і такий показник виявиться для України недосяжним. Тож у нещодавно підписаному меморандумі між урядом та МВФ фігурує вже прогноз зростання на нинішній рік у розмірі 3,2%.

Попри різницю в цифрах, всі прогнози сходяться в одному — результат, показаний українською економікою, буде набагато скромнішим, ніж від неї очікували.

Одна з причин — несприятлива кон'юнктура зовнішніх ринків для частини наших експортерів, насамперед — металургів. Якщо навесні вартість залізняку на світовому ринку досягала $210 за тонну, то зараз вона знизилася більш ніж удвічі — до $90 за тонну.

Новий штам коронавірусу загрожує відновленню світової економіки, а отже, обіцяє подальші проблеми нашим металургам.

На думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, найочевидніша причина того, що прогнози зростання не здійснюються, — висока інфляція, яка пригнічує економічну активність.

Як пояснює виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук, промисловість зростає номінально у фінансовому вираженні через інфляційні процеси, але за обсягами виробництва продовжує скорочуватись.

За підсумками листопада інфляція в річному вираженні склала 10,3%, хоча спочатку уряд прогнозував, що цього року споживчі ціни зростуть на 7,3%, а експерти вважали, що цей показник не перевищить 7%.

Щоправда, дехто з експертів вважає, що реальна картина економічного розвитку країни набагато краща за ту, що малює офіційна статистика. Причина перша — економіка ще більше пішла в тінь. Так підприємці відреагували на локдауни і скорочення клієнтів.

Причина друга (конспілорогічна) — офіційна статистика навмисно занижує показники зростання ВВП, аби зменшити зовнішні виплати України. Адже, за умов зростання ВВП від 3% до 4%, нам доведеться здійснювати виплати за ВВП-варантами наступного року.

Серед позитивних новин — цьогорічне зміцнення гривні. Хоча і консенсус-прогноз, і Кабмін очікували слабшої гривні за підсумками року: 29,5 і 28,8 грн/$ відповідно. Наразі долар коштує близько 27,2 грн/$.

Яким буде курс у 2022-му

Середній курс впродовж року становитиме 28,6 грн/$, а на кінець року — 28,7 грн/$. — на таких показниках був зроблений бюджет-2022. Більш оптимістично дивиться на перспективи гривні Міжнародний валютний фонд, за прогнозом якого середньорічний курс становитиме 27,41 грн/$, тобто не суттєво відрізнятиметься від поточного.

Переважна більшість експертів, із якими спілкувався «Мінфін», теж не очікують на курсові потрясіння, хоча і вважають, що гривня трохи ослабне. Середній річний курс за консенсус-прогнозом — 27,8 грн/$, на кінець року — 28,15 грн/$.

Консенсус-прогноз курсу гривні на 2022 рік

На зміцнення гривні цього року очікують лише у Форвард Банку, прогнозуючи на кінець року курс 26 грн/$ за базовим сценарієм, а якщо ситуація складатиметься на користь гривні, то можливе укріплення і до 25 грн/$, кажуть у фінустанові.

«Оптимізм щодо української гривні базується головним чином на очікуванні перемог на зовнішньополітичних фронтах та значному просуванні у вирішенні питання наших східних кордонів. А в парі з підвищенням ставки НБУ до 9% — поверне інтерес нерезидентів до ризику та українських паперів», — пояснює цю позицію керівник управління казначейства Форвард Банк Руслан Королик.

На його думку, ключові ризики щодо національної валюти пов’язані зі згортанням стимулів ФРС США і початком стійкого періоду підвищення облікової ставки. За таких умов інвестори почнуть виходити з ринків, що розвиваються. Тож Україні, аби втримати інтерес принаймні до наших ОВДП, доведеться підвищувати їх дохідність. А це призведе до збільшення видатків на обслуговування держборгу, які і без цього є доволі суттєвими: на обслуговування та погашення державного боргу наступного року буде витрачено 38% усіх видатків бюджету-2022.

Що впливатиме на гривню

Негативний платіжний баланс стане ключовою причиною ослаблення національної валюти. За підрахунками голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищука, цього року дефіцит платіжного балансу становитиме 2−2,5% ВВП. «Ціни на енергоносії залишатимуться високими тривалий час, проте ціни на ключові товари українського експорту поступово відкоригуються», — пояснює він. Зокрема, очікується кращий світовий врожай зернових у світі, що спровокує падіння цін на продовольство. Уповільнення економік ЄС, Туреччини і Китаю тиснутиме на вартість сталі та руди.

Підтверджує такий прогноз керівник департаменту персональних банківських послуг Укрсиббанку Ігор Левченко. «Підтримка курсу з боку експортерів, швидше за все, зменшуватиметься і на це впливатимуть ціни на сировину, яка вже подешевшала, порівнюючи з піками 2021 року», — говорить він.

Нерезиденти, які інвестували у ОВДП, можуть суттєво вплинути на стабільність національної валюти, якщо почнуть виводити свої кошти. За підсумками 2021 року вони тримали «на руках» ОВДП на 93 млрд грн, або понад 9% від усього обсягу випущених паперів. Це на 8 мільярдів більше, ніж торік. До продажу облігацій їх може підштовхнути посилення військових ризиків і жорсткість монетарної політики ФРС і ЄЦБ.

Водночас експерти розглядають можливість продовження притоку інвестицій нерездентів у ОВДП, що зіграє на зміцнення гривні. Як зазначає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович, через нерезидентів Мінфін може залучити до 25 млрд грн. «Із кінця березня найбільший випуск ОВДП вже буде у індексі J.P. Morgan, і відбуватиметься накопичення інших випусків для подальшого розширення частки України в індексі», — пояснює він одну з причин цього. Висока облікова ставка НБУ сприятиме підвищенню дохідності за цінними паперами.

Поновлення співпраці з МВФ у листопаді 2021 року та отримання кредиту на $700 млн відкриває можливість отримати чергові транші у квітні та червні наступного року. Загалом за умовами нинішньої програми stand-by Україна вже отримала від Фонду $2,8 млрд і очікує ще на $2,2 млрд.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, продовження співпраці з МВФ дозволить Україні закрити майже половину потреб у зовнішньому фінансуванні і зробити це за низькою ставкою. Але для отримання коштів Україна має виконати ряд вимог Фонду, зокрема, провести аудит Фонду боротьби з коронавірусом, покращити процедуру відбору голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ти посилити незалежність цього органу, продовжити судову реформу тощо. Невиконання умов здатне знов заморозити співробітництво з фондом.

Борги не тиснутимуть на Україну так суттєво, як цього року. Бюджет-2022 передбачає, що загалом на погашення та обслуговування державного боргу буде витрачено 574,7 млрд грн., це на 8,3% менше, ніж було у 2021 році. До того ж із цієї суми майже 348 млрд грн припадає на гривневі ОВДП. Зважаючи ж на те, що золотовалютні резерви України становлять близько $30,5 млрд (на $1,4 млрд більше, ніж рік тому), проблем із виконанням зобов’язань не буде.

Перекази заробітчан — серед ключових факторів, які наступного року підтримуватимуть курс гривні. Підсумкових даних щодо обсягу їхніх вливань у 2021 році ще немає, але, за даними НБУ, станом на початок листопада українці переказали з-за кордону $11,9 млрд, що на 23% більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Цей показник вже наближається до показників за весь доковідний 2019 р. — $12,9 млрд.

Читайте також: ЄСВ та єдиний податок для ФОП: скільки платитимуть спрощенці у 2022 році

У 2022 році, прогнозують фахівці, обсяги переказів будуть ще більшими. Керівник відділу аналітики ГК Forex Club Андрій Шевчишин вважає це можливим за умов відновлення світової і, зокрема, європейської економіки.

Що буде з економікою

За прогнозами Кабміну, у 2022 році ВВП зросте на 3,8%. Майже такі ж цифри називає МВФ — 3,6%. Для порівняння: світова економіка за оцінками Фонду додасть 4,9%.

Експерти, з якими спілкувався «Мінфін», дивляться на перспективи України песимістично. За базовим консенсус-прогнозом ВВП збільшиться лише на 3%. Найгірші показники за базовим сценарієм пророкує IBI-Rating — зростання лише на 1,2%. Прогноз, подібний до базового прогнозу Кабміну, дали фахівці Укрсиббанку та Фрідом Фінанс, а ще вищих цифр не очікує ніхто.

Інфляцію фахівці прогнозують на рівні 8,5%. Це вище за очікування уряду в 6,2% і навіть МВФ — 7,1%. Не кажучи вже про Нацбанк, який бачить умови повернути інфляцію до 5%.

Консенсус-прогноз ВВП України та інфляції на 2022 рік

Що впливатиме на економіку

Ситуація на міжнародних ринках буде менш сприятливою для України, ніж минулого року. На думку голови департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександра Мартиненка, існують суттєві ризики сповільнення глобального економічного зростання. «Найбільше на світову економіку впливатимуть збій у виробничих ланцюгах, антивірусні обмеження, високі ціни (особливо на енергоносії) і згортання стимулів урядами та центробанками», — вважає він.

Сільське господарство, яке стало ключовим драйвером для зростання ВВП у 2021 році, навряд чи зможе знову продемонструвати настільки ж високі показники. Насамперед через зростання вартості добрив, пального та посівного матеріалу. Як пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, ціна добрив вже тисне на аграріїв із іншим сільськогосподарським циклом, які вже починають посівні кампанії. Таким чином висока вартість продовольства значною мірою нівелюватиметься високими витратами на виробництво.

Інфляція так само залежатиме переважно від зовнішніх факторів. Її зростанню сприятимуть висока вартість енергоносіїв та виробничі і логістичні проблеми у всьому світі. Хороші новини полягають в тому, що, на думку МВФ, інфляційний пік на ринках, що розвиваються, вже минув наприкінці минулого року, а, за прогнозом Фонду, допандемічні рівні повернуться всередині 2022 року.

Читайте також: Бюджет-2022: звідки візьмуть і кому роздадуть 1,5 трильйона

Це дає впевненість і українському регулятору, який очікує на вирішення цієї проблеми на глобальному рівні. «Керівники ФРС більше не говорять про транзитивну природу інфляції. На мою думку, у центральних банків у розвиненому світі немає проблеми з приборканням інфляції, вони навчилися це робити ще після кризи 1970-х років. Натомість у провідних центробанків є величезні проблеми з тим, щоб розігнати інфляцію з нульових рівнів до мети у 2%. На мою думку, ця проблема нікуди не зникла, і через декілька років ми знову повернемося до неї», — прогнозує заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.

Внутрішні фактори. Передусім, шалене зростання цін виробників почне проявлятися і на кінцевих цінах.

«Індекс цін виробників за 10 місяців 2021 року склав 151,5%, тоді як споживча інфляція за цей період зросла лише на 8,5%. Такий дисбаланс виснажує економіку та може призвести до скорочення обсягів виробництва і зарплат у реальному секторі. Частину виробничої інфляції буде перенесено на товари кінцевого споживання із певним лагом уже у 2022 році, а подорожчання продукції стимулюватиме імпорт.

Таким чином, наступного року очікується сповільнення динаміки ВВП та більш суттєве зростання інфляції", — переконаний директор департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Те ж саме стосується і штучно відтермінованого урядом зростання цін на комунальні послуги. Якби не рішення урядовців заблокувати підвищення цін на газ цього опалювального сезону, інфляція в Україні була б суттєво вищою і впевнено здолала б позначку в 10%. Однак у 2022 році підвищення тарифів уникнути не вдасться.

Як зазначає Юрій Гайдай, заплановане підвищення ціни на газ становить 6%. Страмити ситуацію і не допустити ще більшого злету може хіба покращення ситуації на міжнародних ринках. За прогнозом Нацбанку, ціна газу в першому кварталі 2022 року знизиться на європейському ринку до $700−750 за тис куб. м., а далі впаде і до $300−400. В середньому за рік ціна становитиме $460.

Розкручуватиме ціни подальше зростання соціальних стандартів. Хоча у переважній більшості зарплати і пенсії зростуть не більше ніж на 8%.

Читайте також: 5 головних ризиків, які можуть відправити фондовий ринок у нокдаун

Не можна виключати і «чорних лебедів», які також впливатимуть на Україну. Серед головних ризиків — обвал американського і глобального фондових ринків через посилення монетарної політики ФРС, проблеми на китайському ринку нерухомості, невизначеність щодо поширення коронавірусу та ефективності вакцин, а також військові ризики через підведення російських військ до кордону України. Однак у базовому сценарії фахівці, з якими спілкувався «Мінфін», ці фактори не розглядають. На їхню думку, економіка України хоча й зростатиме незначними темпами, але все ж рухатиметься вгору.