Минулого тижня було цілих 6 робочих днів, включаючи суботу, і минулого четверга міжбанк лихоманило після оголошення рішення НБУ про збереження облікової ставки на рівні 8,5% річних.

Але потім торги швидко увійшли в свій звичайний ритм і котирування долара до завершення довгої робочого тижня зупинилися на рівні 26,27/26,30 гривень, а євро — на позначці 30,6083/30,6210. Долар вже не повернувся до мінімального рівня в 26,17 гривень, за яким його ще 21-го жовтня викуповував Нацбанк під час інтервенції. Припинив особливо просідати і євро.

«Мінфін» схильний трактувати це як проходження «дна» за курсом долара (рівень в межах 26,17 гривень) і поступову корекцію ринку з майбутнім закріпленням валютних котирувань на міжбанку в межах коридору 26,20−26,50 гривень вже до кінця жовтня.

Читайте також: Криза через крипту. Наскільки вигідні інвестиції в землю? Чому Нацбанк утримує курс долара (відео)

Ми прогнозуємо наступні обсяги щоденних операцій на цей тиждень:

У понеділок — четвер — до $150−210 млн при укладанні до 440−650 угод за рахунок завершення більшістю компаній операцій зі закриття місяця.

У п'ятницю — до $130−170 млн при укладанні до 410−520 угод за рахунок впливу фактора завершення робочого тижня, навіть незважаючи на те, що ця п'ятниця буде останнім робочим днем жовтня.

Про що давно час задуматися НБУ та уряду

Уже з'явилися причини, через які тренд постійного зміцнення гривні на міжбанку вже не повернеться. Головна з них в дні жовтня, що залишилися, — початок відшкодувань ПДВ експортерам на тлі подальшого зростання цін на енергоносії на світових ринках.

У зв'язку зі зміною кон'юнктури на руду і метал, металурги вже не можуть забезпечувати значний і постійний приріст валютної виручки на наш ринок. Основними «постачальниками» доларів і євро на український міжбанк залишаються аграрії і найбільші держкомпанії, що набралися не так давно нових валютних боргів за кордоном і в місцевих банках.

З аграріями все зрозуміло: відмінний урожай дозволить їм як мінімум ще місяць-два відігравати основну роль в частині обсягів продажів валютної виручки на нашому міжбанку.

З держкомпаніями все не так просто. Кошти, отримані від кредиторів у валюті, не нескінченні. Вони поступово розпродаються на міжбанку, в міру потреби гривні у цих структур, що також поки що працювало на зміцнення нацвалюти.

Потім пропозиція валюти на міжбанку з їх боку скоротиться, що змінить співвідношення попиту і пропозиції на торгах. У недалекому майбутньому вони взагалі перетворяться з продавців на покупців валюти, адже за валютними кредитами і облігаціями потрібно буде гасити відсотки і повертати основні суми.

Перші подібні виплати пройдуть вже цього опалювального сезону, коли до цього попиту додасться ще й необхідність постійного валютного фінансування закупівель енергоносіїв на зовнішніх ринках, а аграрії вже закінчать основний розпродаж зібраного врожаю.

При зміні загального стану ринку тиск на курс національної валюти різко збільшиться. Зростання курсу на міжбанку призведе до поступового зростання цінників і на готівковому ринку, що автоматично збільшить попит на валюту з боку громадян. У них вже накопичилося на поточних рахунках в банках до 400 млрд гривень в еквіваленті і значна сума з цих «гарячих» грошей у нацвалюті.

З огляду на ментальність наших громадян, при існуючому рівні інфляції багато хто при найменшому зростанні валютних цінників побіжить запасатися валютою в обмінки, вбачаючи в цьому певний захист своїх заощаджень. Хоча це неправильно, з точки зору показників доларової інфляції у світі і у США, українців не переробиш.

У підсумку, якщо подивитися на подібний сценарій розвитку подій в перспективі найближчих декількох місяців, і готівковий, і безготівковий ринки скоро почнуть грати «на підвищення».

«Паливом» для цього будуть насамперед «гарячі» гроші населення і частково кошти імпортерів, яким треба буде все більше витрачати валюти на покупку енергоносіїв в опалювальний сезон.

З урахуванням того, що банки не поспішають підвищувати ставки за вкладами громадян, а самі ставки вже не відповідають інфляційним реаліям, кількість «гарячих» ресурсів у банківській системі становить суттєву загрозу для курсу найближчі три місяці-півроку.

Про описані вище ризики для гривні давно варто було б задуматися нашим чиновникам у НБУ та уряді. Адже крім рекордного врожаю (який теж не може бути постійним) і поки ще відносно хороших цін для наших експортерів металу не можна робити ставку і на постійне зростання припливу коштів від заробітчан.

Якщо програми зі залучення наших громадян до роботи в тій же Польщі, Чехії та інших країнах із подальшим їх пільговим кредитуванням на житло тощо, запрацюють на повну силу, люди почнуть остаточно осідати там і забирати туди свої сім'ї. Це досить швидко скоротить їх потребу в переказуванні валюти на батьківщину.

Читайте також: Польща спрощує легалізацію перебування і роботу іноземців

Поки що цифри перерахувань заробітчан в Україну зростають, але якщо наші чиновники «проґавлять» те, що відбувається, і не почнуть проводити реальні реформи щодо зміни умов життя, це джерело поповнення валютою місцевого валютного ринку також почне скорочуватися або принаймні припинить зростати.

У підсумку, на тлі негативної демографічної ситуації, не завжди тільки позитивних змін у динаміці світових цін на традиційні статті українського експорту, в умовах суттєвих проблем із коронавірусом Україна ризикує знову залишитися на узбіччі економічного світового співтовариства.

Доки ж ціни на український експорт залишаються хорошими, заробітчани ще не відірвалися від батьківщини, ми знову ризикуємо наступити на курсові та валютні граблі. Але це вже, швидше за все, буде при нових чиновниках, які традиційно знову все валитимуть на «попередників». Тільки Україні та її громадянам від цього буде не легше, адже втрачені роки вже не повернеш.

Що грає «проти» і «за» гривню

Повернемося до плинності. Цього тижня, крім початку відшкодувань ПДВ експортерам, проти гривні зіграє ще й фактор закінчення місяця. В умовах посилення пандемійних обмежень клієнти намагатимуться оперативно закривати свої розрахунки в гривні і по валюті.

А збої в логістиці, які зараз відбуваються в усьому світі, призведуть до того, що імпортери намагатимуться оперативно закривати всі свої валютні зобов'язання, щоб бути точно впевненими в постачанні товарів у максимально можливі короткі терміни. Це також працює проти гривні.

Останнім часом готівковий ринок теж пожвавився: власники обмінників вже не відчувають нестачі в клієнтах, які бажають купити валюту. Підвищення попиту також не додає оптимізму в частині перспектив гривні на найближчий час.

«Виручають» нацвалюту аграрії, які разом з іншими експортерами (насамперед металургами) поки що перекривають попит на валюту і навіть забезпечують в кінцевому підсумку викуп Нацбанком надлишків пропозиції долара в ЗВР.

Фактор найближчого аукціону з розміщення ОВДП та ліквідності у банківській системі цього тижня можна особливо не розглядати.

Збереження облікової ставки Нацбанком на тому ж рівні розчарувало нерезидентів і вони навряд чи почнуть активно скуповувати облігації на аукціоні 26 жовтня. На момент написання статті чиновники хотіли розмістити ОВДП у нацвалюті на суму 500 млн гривень на 98 днів, по 3 млрд гривень — на 303 і 448 днів та без обмежень — на 735, 980 й 2037 днів, а також папери в доларі на 358 днів.

Ми впевнені, що після консультацій з первинними дилерами перелік пропонованих паперів скоротиться до 4−5, у тому числі одні залишаться в доларі, а решта 3−4 в гривні. Всього ж, за нашим прогнозом, 26 жовтня Мінфін зможе розмістити гривневі ОВДП з дохідністю від 9,5% до 13,05% річних, залежно від їх термінів, а доларові — з дохідністю 3,7% річних при загальному обсязі продажу в межах еквівалента від 3,4 до 7,6 млрд гривень.

Такі обсяги продажів облігацій не сформують погоди ані на ресурсному, ані на валютному ринках, а коррахунки банків на ранок у період 25−29 жовтня перебуватимуть в межах від 45 млрд до 64 млрд гривень.

Переважно користуватимуться попитом папери на 2037 днів, де дохідність знаходиться в межах максимальних 13,05% річних, а також гривневі облігації терміном на 303 дні і доларові папери на 358 днів.

Певну загрозу для курсу гривні має погашення 27 жовтня гривневих облігацій на суму понад 12,4 млрд гривень і виплата відсотків ще за 6 випусками ОВДП.

Але, за нашими даними, основними одержувачами коштів будуть місцеві держбанки і приватні банки, а не нерезиденти. Швидше за все, ці ресурси переважно підуть на покриття поточних операцій банків, а не на валютний ринок. Частково вони куплять на них і нові гривневі ОВДП.

Крім цього, за нашою інформацією, поки що не всі великі банки закрили норматив резервування на коррахунку в НБУ. Тому частина з них збереже свої ресурси на коррахунку, щоб закривати норматив, а не почне розміщувати ці ресурси в активні операції, в тому числі і в скупку валюти в межах своєї валютної позиції.

Традиційно буде великою роль Нацбанку в курсоутворенні. Йому доведеться практично щодня виходити на ринок із відповідними інтервенціями, а їх цінники будуть головним сигналом щодо курсу для всіх учасників торгів.

Читайте також: В НБУ знизили прогноз міжнародних резервів на кінець року

Прогноз курсів готівкового ринку і котирувань міжбанку на тиждень

На готівковому валютному ринку. У перших двох декадах жовтня через зростання попиту з боку населення готівковий ринок все більше перетворювався на окремого повноцінного гравця всього валютного ринку. Ця ж тенденція збережеться і цього тижня. Переважно власники обмінників орієнтуватимуться не стільки на поведінку міжбанку, скільки на реальний обсяг попиту і пропозиції з боку громадян.

«Мінфін» прогнозує на 25−29 жовтня коридор:

за готівковим доларом — в обмінниках фінкомпаній в межах 26,15 — 26,55 гривень при спреді 15−20 копійок і в банках — 26,10 — 26,60 гривень при спреді в межах до 20−25 копійок.

за готівковим євро — в обмінниках фінкомпаній в межах 30,25 — 30,90 гривень при спреді в межах до 20−25 копійок і в банках — 30,20 — 30,95 гривень при спреді до 25−30 копійок.

На міжбанку. Головними факторами для курсоутворення на торгах у період 25−29 жовтня будуть:

  • операції найбільших клієнтів, суми і час зарахувань експортерам відшкодувань ПДВ;
  • виходи НБУ з інтервенціями та їх цінники;
  • спрямування місцевими гравцями гривневих коштів, отриманих від великих погашень гривневих ОВДП 27 жовтня;
  • реакція бізнесу на посилення карантинних обмежень в Україні.

За прогнозами «Мінфіну», 25 — 29 жовтня коридор за доларом на міжбанку перебуватиме в межах 26,20 — 26,50 гривень, а євро — в межах 30,25 — 30,90 гривень.

Украине начнет сильно меняться. И на то есть целый ряд объективных причин.