Запуск транзиту російського аміаку має підвищити лояльність рф до морського експорту українського продовольства, оскільки є другою частиною угоди, оформленої в меморандумі з ООН. Меморандум включає розблокування експорту російського продовольства і добрив, відновлення Россельхозбанка в SWIFT, відновлення поставок запчастин до сільгосптехніки і роботи експортного аміакопроводу «Тольятті—Одеса».
ООН має намір лобіювати подальше розширення «зернового коридору». Паралельно з підготовчою роботою із запуску аміакопроводу «Тольятті—Одеса» Організація хоче провести переговори щодо розширення угоди щодо Чорного моря. Як стверджує джерело Reuters, йдеться про включення до Зернової угоди не лише нових українських портів, а й нових вантажів, які можуть експортуватися через них.
«Зерновий коридор» працює, але його роботу не можна назвати повноцінною. Так характеризує інтенсивність експорту нашої агропродукції через морські порти зараз Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
З 22 по 28 травня 2023 року з портів Великої Одеси було відвантажено лише чотири судна (як і тиждень тому), а інспекцію на вхід пройшло 15 суден. «З такими показниками експортувати надлишки продукції на території України до початку надходження нового врожаю буде надзвичайно складно. Російська сторона продовжує гальмувати роботу цього каналу експорту», — резюмує УКАБ.
Частково заручником ситуації стала і Туреччина, як один із головних ініціаторів цього проекту. Саме по собі одностороннє трактування росією дії зернової угоди лише до 18 травня мало як політичне, так і економічне підґрунтя:
З політичної точки зору ця дата у разі продовження угоди була спробою рф підіграти ближчому кандидату в президентських перегонах у Туреччині. Для росії Туреччина в умовах санкцій стала другим торговим партнером (після Китаю) і основним виходом до Європи. Найімовірніше, у разі своєї перемоги суперник чинного Президента Туреччини Реджепа Ердогана проєвропейський лідер опозиції Кемаль Киличдароглу прикрив би цю лазівку для росії.
З точки зору економіки тому ж Ердогану в умовах найжорстокішої кризи в Туреччині «зерновий коридор» необхідний для пожвавлення економічної активності в турецьких регіонах, задіяних у угоді. З огляду на це росія спробувала нав'язати свою гру Туреччини та ООН.
Заява Ердогана напередодні виборів про продовження роботи «зернового коридору» ще на 2 місяці, до 18 липня, у тому числі дозволила йому набирати політичні очки у боротьбі з опозицією. І це відіграло певну роль у тому, що 28 травня за підсумками другого туру на президентських виборах у Туреччині Реджеп Тайіп Ердоган таки випередив єдиного кандидата від опозиції Кемаля Киличдароглу.
Як працює Зернова угода зараз
Але тепер уже Україні треба розуміти, що зараз реально відбувається із «зерновим коридором», наскільки він надійний і чим буде корисним найближчим часом. У тому числі й для валютного ринку. І тут розпочинаються основні питання.
Незважаючи на формальне продовження термінів угоди, коридор не працює повноцінно. Як пише Reuters з посиланням на ООН, Зернова угода охоплює три українські порти, але з 29 квітня жодному судну не було дозволено заходити до порту «Південний».
Нагадаю, що спочатку операція передбачала експорт Чорним морем з трьох портів Одеського регіону, а за фактом — з них нормально не працює жоден.
Станом на 21 травня Україна заявляла про блокування на території лише порту «Південний» понад 1,5 млн. тонн агропродукції, призначених для 10 країн світу. Цей порт є найбільшим за пропускною спроможністю хабом та його блокування суттєво знижує експортні обсяги операцій України.
Неоднозначна ситуація з експортом і через решту портів «зернового коридору».
«Про Миколаїв та Ольвію. Ті заяви, які звучали протягом останніх днів, це у контексті заяви президента Туреччини, який буквально сказав, що вийдуть кораблі, які знаходяться в портах Миколаїв та Ольвія», — прокоментував ситуацію міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
За словами міністра, кораблі з цих портів зможуть вийти, проте не заходитимуть. «Це означає, що поки домовленостей про повноцінну роботу цих портів немає», — додав він.
Що означає «зерновий коридор» для економіки України
На момент написання статті багато технічних питань організації експорту в рамках Зернової угоди не вирішено. Але з огляду на наявні у відкритому доступі дані можна оцінити значення цього каналу експорту та його вплив на валютний ринок України.
Усього з початку роботи «зернового коридору» з 1 серпня 2022 року Україна змогла експортувати понад 30 млн. тонн продукції АПК. Але через дії росії інтенсивність та обсяги відвантаження української агропродукції в різні періоди можуть сильно відрізнятися.
Ось приклад активного тижня (з 27 березня до 2 квітня 2023 року)
Наочно саботаж росією своїх зобов'язань перед ООН щодо безперебійної роботи «зернового коридору» добре демонструє наступна інфографіка Міністерства інфраструктури України:
Цей канал так і не став головним «вікном у світ» для української агропродукції, але відіграє суттєву роль у загальній статистиці експортної виручки України:
Як бачимо, левову частку в агропродукції, що постачається за кордон, складають саме культури, які здебільшого експортуються саме «зерновим коридором».
Допомагає Україні у лобіюванні своїх інтересів під час обговорення питань «зернового коридору» світова увага до його роботи. Щоразу, коли йдеться про продовження термінів Зернової угоди, на цьому наполягають країни «Великої сімки» і навіть Китай, не кажучи вже про країни всього азіатського та африканського регіонів, де росія намагається сколотити антиукраїнську та антизахідну коаліцію.
Тому рф не може ігнорувати думки своїх потенційних союзників у цьому геополітичному пасьянсі і змушена продовжувати дію угоди, хоча і постійно максимально гальмує її практичне виконання.
Як «зерновий коридор» впливає на валютний ринок України
Якщо не станеться нічого екстраординарного, в середньому, за оцінками експертів, завдяки «зерновому коридору» Україна може експортувати агропродукції щомісяця на суму близько $1,2 млрд. Враховуючи чинну нормативну базу Нацбанку та економічні реалії, левова частка цієї валютної виручки не затримується на рахунках експортерів та досить швидко потрапляє на міжбанк.
Проте імпортні операції значно перевищують експортні, тому НБУ доводиться майже щодня перекривати своїми валютними інтервенціями дефіцит ВКВ на міжбанку.
Безготівковий валютний ринок України
У середньому, якщо експортери отримують близько $1,2 млрд завдяки роботі «зернового коридору», то, з урахуванням робочих днів на місяць, це становить близько $55 млн пропозиції на день. Майже повністю вони викупаються імпортерами.
За даними НБУ, у квітні 2023 року (у травні «зерновий коридор» практично не працював) денні продажі валюти клієнтами у доларовому еквіваленті на міжбанку становили від $98,8 до $278,3 млн. Тобто, усереднено, залежно від конкретної дати виручка аграріїв, які працюють через «зерновий коридор», становила від 19,7% до 55% клієнтської пропозиції на міжбанку.
Зрозуміло, що у окремі дні суми пропозиції валюти такими експортерами на ринку могли відрізнятися від середньостатистичних, але загальна тенденція простежується добре.
Такі продажі валюти частково закривали нестачу валюти на ринку та скорочували витрати резервів Нацбанком на покриття дефіциту валюти. У січні 2023 року, за даними НБУ, «чистий» продаж валюти регулятором на міжбанку становив $3082,1 млн, у лютому — $2431 млн, у березні — $1668,9 млн, у квітні — $1370,4 млн.
Таким чином, продаж валютної виручки аграріями, отриманої за допомогою роботи через «зерновий коридор», можна порівняти з обсягами інтервенцій Нацбанку за ці періоди.
Якби не було таких надходжень, а вивезти додатково такі обсяги агропродукції через інші логістичні маршрути (наприклад, через Європу автомобільним транспортом) навряд чи було б можливо, НБУ довелося б ще витратити з резервів за січень-квітень 2023 року додатково близько $4,8 млрд.
За наявної в цьому періоді динаміки ЗВР (
У найближчі 120 днів (заявлений термін роботи «зернового коридору») я поки не розраховував би на щомісячні надходження понад $1,2 млрд, враховуючи прогноз щодо врожаю, посилення інтенсивності військових дій і не дуже сприятливу зараз кон'юнктуру для нашої агропродукції.
Через те, що зараз вся міжнародна допомога надходить у країну регулярно і в повному обсязі, а Нацбанк продовжує утримувати коридор по безготівковому долару в межах 36,5686−36,9343 гривні, стрибків курсу відсутність «зернового коридору» не спровокувала б, але суттєво вплинула на розмір ЗВР України та обсяги інтервенцій Нацбанку для покриття дефіциту валюти на ринку.
Але якщо НБУ у цей період вирішить відпускати курс, скорочення щомісячної пропозиції валюти на міжбанку в середньому на $1,2 млрд (за відсутності повноцінної роботи коридору) призведе до додаткового тиску на курс. За моїми розрахунками, це може спровокувати додаткове зростання котирувань на міжбанку в межах 35−50 копійок на доларі протягом кожного місяця.