Нова фінансова криза: з чого може початися і як позначиться в Україні

Перший за шість років візит китайського лідера до США американський президент Джо Байден позитивно оцінив. Він назвав зустріч із Сі Цзіньпіном «однією з найконструктивніших і найпродуктивніших дискусій, які у нас були», але одразу знову назвав свого співрозмовника диктатором. До того ж щодо Тайваню переговорники високого рівня залишилися кожен при своїй думці.

Зустріч американського та китайського лідерів хоч і внесла позитивну ноту у світову політику, проте не зняло побоювань фінансистів, які наразі все частіше говорять про можливість нової світової економічної кризи. І на цей раз його причиною можуть стати не збій у світовій системі фінансів, а політика.

Хто заговорив про кризу

Тему майбутньої світової кризи обговорювали минулого тижня на саміті глобальних фінансових лідерів, організованому Валютно-кредитним управлінням Гонконгу. У ході заходу виконавчий директор американського Morgan Stanley Джеймс Горман зазначив, що «проблеми демократії в деяких країнах світу є абсолютно очевидними», і припустив, що тригером наступної глобальної фінансової кризи, найімовірніше, стане геополітичний чи політичний простір.

За словами гендиректора німецького Deutsche Bank Крістіана Сьюїнга, ринки значною мірою стійкі перед глобальними подіями, але будь-яке затишшя є вразливим перед ризиком нових подій.

«Мій найбільший страх полягає в тому, що ще одна геополітична ескалація — і це може статися досить швидко — і ринки в якийсь момент фактично втратять спокій, і тоді на ринку відбудеться подія», — сказав Сьюїнг.

Ця розмова сталася під час обговорення конфлікту між Ізраїлем та Сектором Газа, який, як зазначили спікери, додав невизначеності глобальним економічним перспективам на фоні затягування війни в Україні та підвищення градуса у відносинах між Китаєм та США через Тайвань.

Читайте також: Керівники світових банків зазначають, що ринок вразливий до геополітичної ескалації та регуляторного тиску

Як реагують в Україні

В Україні визнають озвучені у Гонконгу ризики.

«Звісно, будь-яка велика війна — величезний чинник нестабільності та надвисоких ризиків. І якщо декілька років тому масштабні війни у Старому Світі не виглядали реалістичними, то сьогодні про них говорять усі, включаючи найбільших фінансистів. Звичайно, вони вже не можуть ігнорувати ризики та погрози, які ці війни несуть. Іншим потенційним чинникам кризи за останні десятиліття навчилися давати раду», — зазначив у розмові з Мінфіном керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.

Серед причин криз можуть бути порушення фінансових зв'язків між країнами, неможливість виконувати зобов'язання як на рівні держав, так і на рівні міжнародних компаній (вимушені дефолти). Руйнування чи суттєве подорожчання логістичних зв'язків, ресурсних баз, виробничих потужностей та ринків збуту.

«Сучасними прикладами такої дестабілізації у світовій економіці була війна росії проти України. Країна, яка виступала ресурсним енергетичним джерелом для європейських економік, потрапила під санкції, що значно вплинуло на рівень інфляції в країнах ЄС, і спровокувало вихід багатьох іноземних компаній з російського ринку.

Ці компанії зазнали значних втрат і вплинули на міжнародні фінансові ринки. Але фінансової кризи не сталося, тому що ці події не вплинули, насамперед, на США, які є найпотужнішою економікою cвіту", — пояснив нам начальник департаменту персональних банківських послуг Ukrsibbank BNP Paribas Group Ігор Левченко.

Експерти зазначають, що зараз спостерігається зростання ризиків для світової фінансової системи через накопичення боргів на фоні зростання військових витрат і помітного збільшення кредитних ставок у всьому світі — рефінансувати борги (перекредитовуватися) стає дедалі дорожче та складніше.

«Для урядів багатьох країн характерне нарощування інвестицій у воєнний сектор у відповідь на посилення геополітичної напруги. Такі заходи зазвичай здійснюються за рахунок нарощування боргових зобов'язань уряду, що на фоні активної боротьби провідних центробанків із інфляцією призводить до збільшення вартості обслуговування такого боргу та значних фіскальних ризиків», — уточнив «Мінфіну» директор департаменту казначейсько-інвестиційних послуг Укрексімбанку Антон Болдирєв.

Тому аналітики пильно стежать за ситуацією на борговому ринку.

«Нещодавно опубліковані дані від Bloomberg свідчать, що США повинні наступного року сплатити трохи більше $1 трлн відсотків за своїм боргом. Загальний держборг цієї країни становить приблизно $32 трлн, що у відносному вираженні становить 120% від ВВП. Вже зараз на ринку уважно стежать за тим, як легко Сполученим Штатам вдається залучати нові запозичення. Якщо попит на їхній держборг зменшиться, це може спричинити критичну ланцюгову реакцію у всій світовій фінансовій системі», — спрогнозував нам директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Але поки що американська влада дає раду своїм борговим проблемам, від Вашингтона не чекають серйозних фінансових потрясінь, і ключовим ризиком вважається воєнний та геополітичний.

Ще один серйозний воєнний конфлікт цілком здатний переповнити чашу, перевищити запас міцності і призвести, щонайменше, до рецесії у великих економіках. За якою цілком реально може початися й серйозний економічний шторм", — припустив голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Великі ризики зараз бачать у можливому розростанні конфлікту між Ізраїлем та Сектором Газа, якщо в нього втрутяться інші країни — Хезболла (Ліван), Іран, Сирія та Ємен із активнішими воєнними діями (нещодавно оголосив війну Ізраїлю та заявляв про пуск ракет у його бік). Нафто- та газодобувні країни, що тягне за собою ризики подорожчання вуглеводнів та пов'язаних із ними виробництв.

«Наразі вплив такого конфлікту на ринки обмежений на фоні зниження побоювань серед ринкових гравців. Проте, реалізація найгіршого зі сценаріїв може призвести до подібності з нафтовою кризою 1973 року. До суттєвого обмеження видобутку та зростання цін на нафту понад 120 доларів за барель», — визнав Антон Болдирєв.

Не виключається також ескалація конфлікту між Китаєм та Тайванем, арбітром та учасником якого у разі серйозного загострення стануть США. Усі країни відіграють значну роль у світовій економіці й можуть спровокувати ідеальний шторм.

Менш ймовірною зараз вважається війна між Північною та Південною Кореєю, до якої також можуть включатися Сполучені Штати. Хоча неприємні сюрпризи все ж таки не виключаються.

Читайте також: Гроші дорожчають вперше за 30 років: як це позначиться на вкладниках та інвесторах

З чого почнеться криза

Важливе питання — з чого, хоча б теоретично, може розпочатися нова світова криза? Звичайно, точної відповіді на нього поки що немає, але деякі припущення вже будуються.

«Зазвичай, причин фінансових криз декілька. Це або знецінення вторинних активів через нездатність емітентів забезпечити їх ліквідність, або політична необхідність очистити економіки від надмірних зобов'язань, або незгода найбільших гравців (країн) із раніше встановленими правилами.

Думаю, зараз може накластися цілий набір факторів — спроба переглянути правила глобальної торгівлі, послабити конкурентів за рахунок удару по фінансових ринках та логістиці, спроба списати борги на підставі загострення військової ситуації та інших форс-мажорів. Наприклад, одне з міжнародних рейтингових агенцій погіршило прогноз щодо рейтингів США", — зазначив у розмові з «Мінфіном» директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Багато економістів тримають у голові рекордний розмір американського держборгу і пам'ятають про шатдауни (з тимчасовою зупинкою роботи держорганів влади), які вже переживали Штати. Ризик нового є в листопаді, якщо обидві палати Конгресу США не дійдуть компромісу щодо держбюджету.

Навряд чи новий шатдаун спровокує глобальну кризу та ланцюгову реакцію у всьому світі, але напруженість точно підвищить. Економісти давно сперечаються про можливість першого повноцінного дефолту сучасних США. Перебої з оплатою держборгу в Штатах були і до цього, проте їх найчастіше називають технічними дефолтами і не відносять до сучасної історії:

• 1790 рік: після війни за незалежність і заснування Сполучених Штатів перший американський президент Джордж Вашингтон разом із секретарем Казначейства Олександром Гамільтоном провели реструктуризацію боргів Конгресу, що накопичилися за час війни за незалежність, і випустили нові облігації федеральної позики — у «континентальних доларах», які згодом були девальвовані у співвідношенні 38:1. А після влада погодилася викупити ці папери за 1% від номіналу, фактично допустивши дефолт.

• 1861 рік: спочатку Америка не мала єдиної банкнотної системи, там розраховувалися здебільшого золотими/срібними монетами або зливками. Але громадянська війна вимагала великих коштів, і Федеральне казначейство США в 1861 році випустило облігацій на $60 млн, і з'явилися грошові купюри з зеленою фарбою, які називали greenbacks (зелені спинки). Було заявлено про обмін цих грошей на золото у співвідношенні 1:1, чого не сталося — нові долари обмінювали на золото з дисконтом 50%, і облігації різко знецінилися. Долар зміг повернути собі позиції лише у 1887 році, коли було обмежено його емісію.

• 1933 рік: на прохання президента Франкліна Д. Рузвельта Конгрес ухвалив скандальну валютну резолюцію («Спільну резолюцію про забезпечення єдиної вартості для монет і валют Сполучених Штатів Америки»), за якою власникам американських облігацій було відмовлено у виплаті золотом — як передбачалося умовами випуску, і фактично, долар девальвував на 40% щодо інших валют того часу. Йшлося про військові облігації («Облігації свободи») на $7 млрд, які були випущені у 1918 році після вступу США у Першу світову війну для її фінансування. Але потім з'ясувалося, що золота в запасі Штатів не вистачило для обіцяних інвесторам золотих виплат.

• 1979 рік: через адміністративну плутанину Казначейство не провело вчасно виплату за своїми облігаціями на $122 млн. Це був локальний випадок, проте справа дійшла до позову власників облігацій у Каліфорнії. Влада із запізненням розплатилася, намагалася залагодити скандал і навіть доплатила інвесторам відсотки за затримку.

З технічних причин чи через політичні розбіжності в Конгресі, технічний дефолт у США не виключається і зараз. Його ризик обговорюється у ЗМІ.

Але при цьому на реальний і серйозний удар по світових фінансах чекають і з боку реального сектора.

«Відправною точкою для кризи може стати хвиля банкрутств у фінансовому чи банківському секторі провідних економік світу. Саме проблеми в цих секторах здатні завдавати найбільших збитків економіці загалом», — вважає голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

Але відразу нагадаємо, як влада США цієї весни змогла швидко відреагувати на кризу американських регіональних банків: забезпечити проблемні сектори доступом до значного фінансування та полегшеного регуляційного режиму. Оперативні заходи допомогли локалізувати проблему.

Не виключається також, що старт новій світовій кризі дасть загострення у війні, що відразу вдарить по ринках — від фондових до енергетичного та продовольчого.

«Цілком очікувано, що реалізація найгіршого сценарію за допомогою прямої воєнної конфронтації із залученням провідних держав матиме руйнівні наслідки для ринків. На практиці гравці можуть зіткнутися з тимчасовим припиненням торгів на фондових біржах, падінням вартості державних облігацій в умовах зростання потреб у залученні фінансування та ймовірного попиту інвесторів до виходу в найбезпечніші матеріальні активи. Крім того, ймовірне і суттєве подорожчання деяких сировинних товарів — насамперед, продовольства та енергоносіїв, на фоні ймовірного розірвання логістичних ланцюгів», — сказав Антон Болдирєв.

Якщо щось подібне станеться, від центробанків у всьому світі чекають такої ж реакції, як і під час кризи після початку пандемії ковіда:

• Зниження відсоткових ставок;
• Програми кількісного пом'якшення — емісія національних валют.

Що, безперечно, спровокує новий виток інфляції, але дозволить уникнути чи пом'якшити кризу. Самі ж регулятори намагатимуться підкріплювати свої резерви золотом, що роблять і зараз.

«Поки що центробанки активно скуповують золото та інші дорогоцінні метали, а деякі країни (США, Китай, рф, Індія, Франція, Туреччина) нарощують власні виробництва. Іноді через вигіднішу економічну політику, іноді директивно, або під впливом зовнішніх санкцій», — зауважив Віктор Шулик.

У XXI столітті світові фінанси лихоманило неодноразово, і глобальні гравці навчилися робити з них висновки та вживати оперативних заходів:

• Іпотечна криза неплатежів 2007—2008 років: спричинила посилення безробіття та неплатоспроможність багатьох бізнесів та домогосподарств, погіршила якість життя людей у багатьох країнах. Після чого відбулася перебудова фінансових систем розвинених країн, для зменшення банківських ризиків було прийнято жорсткіші вимоги щодо банківського нагляду — Базель III (посилення вимог щодо капіталу, ліквідності тощо). Економіку залили грошима.
• Криза COVID-19 2020−2022 років: вилилася в обмеження мобільності та економічної діяльності населення та бізнесу. Було зруйновано багато економічних та логістичних ланцюгів, суттєво обмежені попит/пропозиція товарів та послуг. Центробанки підтримали економіки субсидіями та дешевими кредитами, що спровокувало зростання інфляції, з якою досі ведуть боротьбу у всьому світі.

Читайте також: Як перемогти, якщо Захід припинить підтримувати Україну грошима

Як світова криза позначиться на Україні

Економісти намагаються не згущувати фарби. Прямого та швидкого удару по нас поки що не передбачають, оскільки український Мінфін та великі корпорації більше не розміщують облігації на зовнішньому ринку. І навряд чи почнуть це робити до перемоги над рф.

«Ми повністю ізольовані від світових фінансових ринків, тому фінансова криза на нас не вплине. Однак, наша економіка все ще є дуже чутливою до глобальних цін на агропродукцію, руду та сталь. Істотне падіння світових цін, очевидно, збільшить проблеми для всіх наших експортних галузей, включаючи АПК, гірничо-металургійний комплекс (які й так себе не дуже добре сьогодні почувають) та IT, і, відповідно, посилить економічну кризу в країні», — розповів Олександр Паращій.

Проте, всі розуміють, що влада США та Європи, насамперед, вирішуватимуть свої фінансові проблеми, якщо вони у них посиляться, і тільки другорядно — допомагатимуть нашій країні.

«Для України в її нинішньому становищі світова економічна криза — це, насамперед, загроза суттєвого скорочення фінансової та військової допомоги з боку розвинених країн», — визнав Олександр Мартиненко.

У нинішній економічній ситуації таке скорочення, на думку Дмитра Чуріна, буде для нас особливо болючим: «Війна зруйнувала нормальне функціонування економіки України, і зараз переважна більшість видатків держбюджету тримається завдяки фінансовій підтримці закордонних партнерів. У разі серйозної глобальної кризи отримувати зовнішнє фінансування для України буде ще важче».

Залежність нашого бюджету від міжнародної допомоги лише зростає:

• 2022 рік — $31 млрд;
• 10 місяців 2023 року — понад $35 млрд (очікується до кінця року $10 млрд);
• прогноз 2024 року — $39−41 млрд.

Хтось бачить у такій залежності слабкість України, а хтось упевнений, що через це нас не залишать без підтримки, розуміючи наслідки припинення фінансування.

«Ситуацію можна порівняти з пацієнтом, який постійно отримує лікування від хвороби, яка стала причиною пандемії. Доки решта намагаються врятуватися від зараження, шукають дефіцитні препарати, такому пацієнтові нічого не загрожує», — вважає Іван Світек.

До того ж, важливу роль продовжать відігравати воєнні ризики, їхнє подолання, про яке не повинні забувати в Європі та США. У цьому контексті очікується збільшення фінансової допомоги нашій країні.

«За останні два роки країни Великої сімки надавали фінансову та воєнну допомогу у розмірі близько 0,1% від їхнього ВВП, що майже непомітно для них. Тут важливішим буде питання, чи зможе надання Україні такої допомоги запобігти новій глобальній війні. Якщо відповідь на це питання буде позитивною, то обсяги допомоги Україні мають суттєво зрости», — зазначив Олександр Паращій.

Втім, це не означає, що можливість скорочення міжнародної допомоги або її невчасне надходження повністю заперечується. Його в 5-ці основних ризиків вже регулярно називає керівництво Національного банку, оцінюючи монетарну та макроекономічну ситуацію в країні.

А економісти говорять про такі можливі наслідки для нашого ринку:

• Емісійний ризик — за гострого браку коштів Нацбанк може знову запустити «друк» гривні для забезпечення бюджетних виплат. Почне викуповувати держоблігації Мінфіну, як зробив це на 400 млрд грн у 2022 році.
• Девальваційний ризик — НБУ почне заощаджувати долар у своїх резервах, менше продаючи валюти на міжбанку. Що загрожує зростанням міжбанківського курсу гривня/долар, безготівкового — для населення, а потім і готівкового.
• Інфляційний ризик — емісія, девальвація та інші фактори неодмінно виллються в зростання споживчих цін. Інфляція, зниження якої влада досягла у 2023 році, знову почне зростати.

Читайте також: Як змінилася економіка України і чому важко зростатиме​