Доступні інструменти
Підприємці все більше усвідомлюють, що їм потрібна можливість керувати валютним ризиком, з яким вони стикаються у процесі своєї бізнес-діяльності та під час управління особистими фінансами.
Валютне хеджування, або управління валютним ризиком здійснюється за допомогою похідних фінансових інструментів — деривативів. Наразі в Україні доступні наступні інструменти валютного хеджування:
Валютний форвард
Це контракт, у якому покупець та продавець погоджуються на постачання валюти на певну дату в майбутньому за заздалегідь зафіксованим курсом. Форварди бувають постачальними (DF) і безпостачальними — NDF.
Важливо розуміти, що форвардний курс — це не прогноз курсу на заданий період часу. Насправді в калькуляції форвардного курсу відсутня будь-яка романтика у вигляді прогнозів та припущень, як поводитиметься та чи інша валюта під впливом макроекономічних чи політичних подій.
Форвардний курс визначає нудна математика різниці відсоткових ставок базової та зустрічної валюти (у разі USD/UAH — це долар США та гривня) та прив’язаної до терміну форварда.
SWAP
Це комбінація форексної операції з датою розрахунку сьогодні-завтра та зворотною форексною операцією з розрахунками на певну дату у майбутньому (постачальний форвард).
По суті, це обмін ресурсами в різних валютах на певний термін, вартість якої визначається як різниця між процентними ставками в цих валютах, оформлена як комбінація. Зрозуміла альтернатива цієї операції — це кредит в одній валюті під заставу депозиту в іншій валюті в еквіваленті за ринковим курсом.
Ф’ючерси
Валютні ф’ючерси — біржовий стандартизований форвард, з певним номіналом та терміном. Наразі в Україні ф’ючерси торгуються на Українській біржі.
Валютні ОВДП
Валютні ОВДП часто використовують як аналог валютного форварда.
Хеджування дає можливість компаніям гарантовано управляти та прогнозувати майбутні фінансові потоки, чутливі до змін валютного курсу. До таких фінансових потоків можна віднести не тільки заплановані надходження та оплати за зовнішньоекономічними контрактами, але й оплату продукції внутрішнього виробника, до собівартості якої входить імпортна складова — нафтопродукти, кольорові метали, хімія.
Хеджування — це страхування валютних ризиків бізнесу. І, як і в будь-якому іншому виді страхування — медичному чи ОСЦПВ, цінність хеджування яскравіше відчувається тоді, коли застраховані ризики виникають. Якщо за період страхування все було добре, витрачені гроші можуть сприйматися як додаткові витрати, без яких можна було б обійтися.
На мій досвід спілкування з українськими підприємцями, багато хто, як і раніше, сприймає валютне хеджування як аналог маржинальної торгівлі: якщо правильно спрогнозував або просто вгадав — можеш добре заробити. Як, втім, дуже багато втратити. І тут потрібно чітко розуміти, що хеджування — це не можливість «зіграти на курсі», тому що у разі відсутності значної волатильності валютного курсу форвардний курс на дату його виконання може виявитися менш вигідним, ніж ринковий курс цієї дати.
На мій погляд, таке сприйняття хеджування пов’язане з поки що недостатнім рівнем проінформованості бізнесу про доступні інструменти валютного хеджування. Культура стандартизації управління валютним ризиком, без якої не можна уявити жодної великої компанії в економічно розвинених країнах, у нас поки що лише зароджується. І велику роль у розповсюдженні цієї культури відіграють, звичайно, самі банки.
Роль банків у популяризації хеджування
Саме банки можуть стати хедлайнерами з популяризації грамотного використання інструментів валютного хеджування. У банків достатньо досвіду в управлінні валютними ризиками, яким вони можуть поділитися зі своїми клієнтами, тим самим сприяючи зростанню кількості учасників на ринку валютних деривативів, а отже, й зростанню самого ринку. Адже чим вищий попит і пропозиція на ринку — тим вища його ліквідність, а значить, і кращі котирування та ціни на сам продукт.
У цьому процесі необхідно наголосити і на ключовій ролі НБУ. 7 лютого 2019 набула чинності Валютна Лібералізація — по-справжньому епохальна подія не лише для українського валютного ринку, а й загалом для економіки всієї країни. І регулятор продовжує крок за кроком скасовувати заборони та розширювати можливості для всіх учасників МВРУ, що сприяє пожвавленню ринку та появі нових для України валютних інструментів.
Читайте також: Захід лякає можливою війною: як це позначається на економіці України
Але, незважаючи на зростання обертів за форвардними операціями, для багатьох компаній ця сфера, як і раніше, залишається терра інкогніто: за даними НБУ, деривативи становлять не більше 30% від усіх валютних операцій в Україні.
Ринок ф’ючерсів: ще є куди зростати
Ще один ринок валютних деривативів, окрім МВРУ, з потенційно величезною зоною зростання — біржовий ринок ф’ючерсів. Ф’ючерс має істотну перевагу перед тим же форвардом — для придбання ф’ючерсу законодавство не вимагає вести зовнішньоекономічну діяльність. І це робить його доступним для всіх українських підприємців.
Як і для будь-якого іншого ринку, для розвитку біржового ринку ф’ючерсів насамперед необхідна ліквідність — а вона безпосередньо залежить від попиту у клієнтів та від маркетмейкерів (банки та великі експортери-імпортери), які зможуть забезпечити цей попит.
Але чому тоді маркетмейкери недостатньо активні на цьому ринку?
Перший аргумент — відсутність достатньої ліквідності на біржі. Виходить замкнене коло: маркетмейкерів на біржі немає, бо там невисока ліквідність, а ліквідність невисока, бо відсутні маркетмейкери.
Другий аргумент — багато хто не бачить доцільності виходити на цей ринок, оскільки їхні потреби цілком закриває участь у Міжбанківському валютному ринку України, де процеси давно налагоджені та рівень ліквідності перебуває на досить високому рівні.
Читайте також: Який курс гривні побачимо на кінець року: три можливі сценарії
І все-таки я вважаю, що розвиток ринку ф’ючерсів значно пожвавить ринок валютних деривативів. Що, безсумнівно, сприятиме подальшій популяризації культури хеджування в Україні та зробить нашу економіку ринковою та цивілізованою, а отже, більш привабливою як для внутрішнього, так і зовнішнього інвестора.