Далеко не всі роблять це миттєво, а державний Приватбанк взагалі вимагає чекати до трьох років. Клієнти не готові так довго сидіти без грошей, а банки відмовляються повернути здані банкноти, через що виникають конфлікти. «Мінфін» прояснив ситуацію у фінустановах та з'ясував позицію Нацбанку.
Хто збирає старі долари та євро
У готівковому обігу України накопичується дедалі більше зношеної іноземної валюти. Деякі доларові та євро-банкноти лише трохи затерті і вільно приймаються касирами, а дехто зовсім зносився — з ними найбільше проблем. Люди хочуть їх швидше позбутися (зарахувати на рахунки, обміняти на нові), але лише менше ніж десять фінустанов мають для цього спеціальну та дорогу послугу під назвою інкасо.
Суть інкасо в наступному: банк збирає зношену інвалюту і вивозить її на обмін за кордон до партнерського банку-кореспондента. Там банкноти перевіряють і замінюють на платіжні, часто на нові (емісійні).
«Зазвичай партнерами банків з України є австрійський Raiffeisen Bank International AG, а останнім часом додався Moneycorp Bank», — розповіли в прес-службі Укргазбанку.
Moneycorp, що додався, лише десять років тому отримав банківську ліцензію, а до цього, з моменту заснування в 1979 році, був платіжною компанією у Великобританії і надавав послуги з обміну валюти та платежам у 120 валютах для бізнесу та фізосіб з філіями в Північній Америці, Європі, Азії без прямого представництва в нашій країні.
Попит на інкасо в Україні помітно зріс у 2023—2024 роках, особливо у великих банків. На загальному фоні тут виділяється державний Приватбанк із найбільшою чисельністю клієнтів (24,1 млн вкладників-фізосіб) та мережею в 1,1 тис. відділень. Він почав приймати стару інвалюту під комісію як пілотний проект минулого року, і попит на послугу зріс одразу в 5 разів, якщо оцінювати клієнтське охоплення, і 2,5 рази — за обсягом операцій.
«2023 року послугою скористалося 270 клієнтів, а загальна сума зданих коштів становила 120,3 тис. доларів та 5,4 тис. євро. А 2024-го — вже 1444 клієнти, а обсяг зріс до 288,7 тис. доларів та 14,6 тис. євро. Працюємо по інкасо тільки з доларом та євро, переважає долар», — повідомив директор департаменту ринків капіталу Приватбанку Антон Коваленко.
Він також уточнив, що пілотний проект «Інкасо» Приват запустив у жовтні 2023 року, а фактично першу партію інкасових банкнот було вивезено в серпні-вересні 2024-го, і в цей період було отримано компенсацію. Тобто збір/обмін пошкодженої готівки зайняв близько 10 місяців, а середня сума (на одного клієнта) старої інвалюти, що здається, скоротилася з $465 до $210.
«Повноцінний запуск послуги плануємо у жовтні-листопаді 2024 року», — уточнив Коваленко в середині жовтня.
У структур, які попрацювали на цьому ринку довше, наприклад, в одеському МТБ Банку, охоплення даного сервісу зросли в 1,5−1,7 рази.
«Кількість клієнтів, які скористалися послугою інкасо в 2023 році, склала 170/21 з доларом і євро, відповідно, було прийнято $15,8 тис. та €740. А 2024 року — 255 осіб з американською та 25 із європейською валютою на загальну суму $27,1 тис. та €1,4 тис. Великим попитом послуга користується в одеському регіоні, пік популярності припав на літо 2023 року», — розповів заступник голови правління МТБ Банку Геннадій Тищенко. Тут видно збільшення середньої зданої на інкасо суми одного клієнта з $87 до $102.
Стара інвалюта. Фото надані ПУМБ
Стабільний попит на інкасо зазначив директор департаменту інкасації та грошового обігу ПУМБ Андрій Бодян, чий банк не перший рік займається цим видом діяльності та вийшов на стабільні обсяги. Експерт зазначив, що реальний інтерес до цієї послуги з'явився лише з 2017 року. 2023 року загальна сума прийнятої ПУМБом на інкасо інвалюти склала 500 млн у гривневому еквіваленті ($13,7 млн, якщо перерахувати у долар), і на такий же обсяг планує вийти 2024-го.
«Попит на цю послугу стабільний. 2023 року послугою інкасо в ПУМБ успішно скористалося понад 40 тис. клієнтів. Згідно з тенденціями 2024 року, стільки ж буде і цього року. Найбільший інтерес спостерігався у Києві та Київській області, а також у східних регіонах України. Пік попиту на інкасо помічений у травні та червні 2023 року на тлі штучного інфошуму про недовіру до будь-яких купюр з ознаками будь-якого ступеня зношування, окрім так званого «долара нового зразка», — пояснив «Мінфіну» Бодян.
Чому в країні зростає кількість зношених купюр
Те, що готівкові долари та євро на руках людей і в касах банків не завжди виглядають найкращим чином — факт. Це підтверджується не тільки візуальним спостереженням у банківських відділеннях, а й постійною кількістю скарг читачів «Мінфіну» в розділі відгуків. Найбільше претензій фіксується на адресу Приватбанку. Люди розповідають не лише про факти видачі долара старого зразка з рахунків, а й затертих банкнот на межі зношування, з плямами, написами та іншими недоліками. Клієнти хочуть отримати нові купюри, які ще називають емісійними, щоб не переживати ні про що в майбутньому.
Можна виокремити 5 причин старіння іноземного валютного ряду та зміни ставлення до нього:
- Українці стали вимогливішими до банкнот долара та євро, які накопичують роками чи десятиліттями. Скільки б їх не заспокоював Нацбанк, або касири банків на місцях, люди побоюються будь-яких змін у чинних правилах щодо готівки, особливо в умовах війни. Сьогодні діє один регламент і купюри обміняють, а завтра все зміниться і вони втратять гроші.
- Зловживання касирів у банківських відділеннях на місцях. У відгуках на сайті «Мінфін» достатньо історій про те, як вони підсовують валютним вкладникам у пачки готівки затерті банкноти (видаючи їх за платіжні) і відмовляються приймати їх вже наступного дня, коли клієнт приносить їх для обміну на гривню. Долар чи євро називають не платіжними, і аргумент ви мені вчора це дали — не працює.
- Відсутність у більшості українських банків такої послуги як інкасо. З 62 діючих банків її постійно надають менше ніж 10. Більшість фінустанов просто відмовляється зараховувати старий/зношений долар або євро на рахунки або міняти на гривню. Людині доводиться довго шукати банк для такого обміну і платити чималі комісії. Найбільше проблем у мешканців невеликих населених пунктів із малим представництвом банків.
- Військовий фактор — захоплення міст і сіл, повітряні атаки ворога, які призводять до руйнувань житла, пошкодження майна та накопиченої готівки, зокрема. Банкіри зазначають збільшення кількості обпалених, заплямованих, розірваних іноземних банкнот.
- Скорочення обсягів вивезення іноземної валюти за кордон для обміну на нові емісійні банкноти.
Останній фактор підтверджується офіційною звітністю Нацбанку. У вересні 2024 року українські банки скоротили обсяг вивезення валютної готівки на 21% — до $108,5 млн/міс. Ще більш показовою є тенденція, якщо оцінювати 9 місяців цього року, коли за кордон відправили лише $957,8 млн, що вдвічі менше за аналогічний передвоєнний показник ($1,9 млрд).
Для розуміння динаміки «Мінфін» зібрав дані щодо виведення інвалюти за 9 місяців (січень-вересень):
- 2021 рік — $1,9 млрд;
- 2022 рік — $479,7 млн;
- 2023 рік — $535,3 млн;
- 2024 рік — $957,8 млн.
Наразі ми спостерігаємо поступове збільшення обсягів вивезення, проте до довоєнного показника ще далеко. Війна та закриття неба вилилися у проблеми з логістикою — вивозити іноземну готівку за кордон стало складніше. Тому деякі банки призупиняли роботу з інкасо, і на відновлення витрачався час.
«Послуга щодо прийняття іноземних банкнот на інкасо була призупинена через початок бойових дій та неможливість вивезення банкнот в іноземні банки-кореспонденти. Але з 10 липня 2023 року було ухвалено рішення про відновлення цього сервісу», — підтвердили нам у прес-службі Ощадбанку.
Через мобілізацію (дефіцит) працівників та інкасаторів, зокрема, банки згортали власний вивіз зношеного долара/євро та переходили на обслуговування колег.
«На час військового стану у зв'язку з труднощами з логістикою договори на вивезення іноземної валюти, прийнятої на інкасо, укладаються окремі разові договори з різними українськими банками в залежності від обсягів та вартості послуги», — пояснив Геннадій Тищенко з МТБ Банку.
Інкасо може зайняти 3 роки
Через всі ці проблеми обмін старої інвалюти почав затягуватися надовго, що, звичайно, не подобалося клієнтам, які потребують коштів.
«Наприклад, 2022 року термін надання послуги для наших клієнтів був до 1 місяця для більшості випадків. Після початку повномасштабного вторгнення термін інкасо сягав 6 місяців у зв'язку з логістичними питаннями. Але наприкінці 2022 року питання логістики було вирішено і терміни реалізації скоротилися до 1−2 місяців.
У 2023—2024 роках у нашому банку вдосконалили логістику і станом на осінь 2024 року більшість клієнтів отримує відшкодування на інкасо протягом місяця. На терміни впливає ступінь ушкодження купюр, а також необхідність дослідження окремих банкнот банками-емітентами", — пояснив трансформації Андрій Бодян із ПУМБ.
Якщо валютна банкнота сильно пошкоджена або банк підозрює, що це підробка, то багато часу йде на перевірку. Геннадій Тищенко розповів, що сумнівна готівка вилучається і обов'язково надсилається на дослідження до НБУ. На інкасо її приймуть лише після підтвердження справжності з боку Нацбанку України.
Різні нюанси можуть виникати, якщо купюра покрита спецфарбою (обприскана), яку використовують для боротьби з грабіжниками. Якщо злочинці обчищають, наприклад, інкасаторську машину, то після несанкціонованого відкриття інкасаторського мішка вибухає спеціальний балончик із фарбою та забарвлює банкноти. Згодом їх розшукують правоохоронці, і людей із міченими грошима просто так не відпустять. Працюють не лише українські правила, а й вимоги іноземних банків, до яких наші фінансисти відвозять старі та пошкоджені іноземні банкноти.
«Взагалі можуть не прийматися на інкасо банкноти, якщо є пошкодження вогнем. У таких випадках потрібно, як мінімум, мати відповідні документи на пошкоджені гроші від МНС, поліції тощо, та надати додаткові пояснення англійською мовою. Також пошкодження фарбою чи спецфарбою взагалі не розглядається іноземним банком. Ще можливо, що певні серії окремих купюр мають відношення до кримінальних справ по всьому світі — їх також неможливо обміняти на інкасо», — уточнив Бодян.
Все це затягує час обміну. У якихось випадках на місяць-другий, що ще можна зрозуміти, але буває і складніше — коли інкасо триває до 3 років, саме років.
Такий термін щодо цього сервісу в офіційному договорі щодо інкасо інвалюти встановив Приватбанк — від 7 днів до 3 років. У держбанку «Мінфіну» не змогли мотивувати ці 36 місяців, які дуже складно зрозуміти у сучасному світі, де з Європи все ще літають літаки та постійно вдосконалюються технології, що дозволяють проводити різноманітні експертизи/дослідження. Пошкоджених купюр у тому числі.
Але на практиці виявилося ще більше проблем, оскільки з'ясувалося, що на місцях — у відділеннях Приватбанку — людям обіцяють провести інкасо всього за півроку. А скандал виникає після того, як люди приходять через 7 місяців і не можуть отримати свої гроші. Подібні ситуації не поодинокі, в чому можна переконатися під час вивчення публічних скарг клієнтів на сайті «Мінфіну», як, наприклад, у випадку з Василем Костянецьким з Краматорська.
В іншому відділенні Приватбанку — у Дніпрі — сталася аналогічна історія. Людина також не змогла отримати за півроку обмін по інкасо, хоча заздалегідь сплатила цей сервіс Привату (комісія у 10% сплачується у гривні). А в офіційній відповіді банку йому заявили, що він може чекати до трьох років.
Люди запевняють, що чують про 3-річний термін уперше — спочатку у відділенні їм такі умови не озвучували. Різниця між 6 та 36 місяцями величезна, тому й виникають конфлікти. Сергій Васильович віддав банку стару валюту ще 30 жовтня 2023 року, і навіть за рік не зміг отримати оплачену послугу.
А якщо згадати наведений вище коментар директора департаменту ринків капіталу Приватбанку Антона Коваленка, то зрозуміло, що у жовтні 2023 року держбанк лише запустив пілотний проект з інкасо, а фактичний вивіз та обмін зношених банкнот на нові провів лише за 10 місяців.
Виходить, що весь цей час їх збирали, щоб накопичити побільше для відправки. Виходячи з чого обіцяти людям піврічний термін у відділеннях було, як мінімум, непорядно. Або це було пов'язано із запуском «сирої», не відпрацьованої послуги, або зі слабким навчанням персоналу Приватбанку на місцях, який не знає регламентів щодо власних сервісів. Це якщо не згадувати третій варіант: не хочеться вірити, що клієнтів спеціально вводили в оману, надаючи неправдиву інформацію.
У самому банку напирають на те, що 3-річний термін вказаний у них у базовому договорі на сайті, він не змінювався, даючи зрозуміти, що приватівці не бачать власної провини в тому, що менеджери на місцях називають клієнтам інші терміни.
«Термін компенсації не змінювався з моменту запуску послуги. До трьох років. Дані терміни озвучено банком-кореспондентом та внесено до договору про касове обслуговування на сайті Приватбанку. Рішення про відшкодування та термін виконання такого відшкодування приймаються та визначаються банком-кореспондентом», — сказав «Мінфіну» Антон Коваленко.
Відмовитися від послуги неможливо
Головна проблема послуги інкасо в тому, що людина не має можливості від неї відмовитися, якщо її більше не влаштовують умови банку. Є відмінність з іншими фінансовими сервісами щодо відмови. Наприклад, якщо банк раптом вирішив підняти відсоткову ставку за картковим кредитом, а людину вона не влаштовує, то вона має вибір: можна погасити наявну заборгованість, закрити кредитну картку і залишити банк. Тобто повернутися до вихідної точки, відмовившись від послуги.
З інкасо клієнта позбавляють такої можливості. Він не може повернути собі стару банкноту, щоб звернутися в інший банк з кращими умовами.
«Банк не може віддати клієнту банкноту, яку раніше взяли у нього для відправки до банку-кореспондента, оскільки банкнота не зберігається у відділенні, а надсилається до банка кореспонденту для отримання компенсації», — підтвердив Антон Коваленко.
Приватбанк тут не виняток, аналогічна практика і в інших фінустановах.
«Потрібно розуміти, що якщо купюра вже поїхала до банку партнера в Україні, або за кордон, або вона перебуває на дослідженні в емітента, то повернення купюри до терміну закінчення процедури вже неможливе», — пояснив Андрій Бодян із ПУМБ.
Але якщо дивитися на проблему з позиції клієнта, він перебуває у заручниках банку: якщо фінустанова починає затягувати терміни, клієнт вже ніяк не може відстояти свої права споживача.
Що говорить Нацбанк про захист споживача
У Національному банку не перший рік функціонує підрозділ, який має захищати клієнтів фінустанов, принаймні це випливає з його назви — Управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ. Тому «Мінфін» звернувся з офіційним запитом до регулятора, щоб з'ясувати, як він може допомогти і практично допомагає споживачам сервісу інкасо, які опинилися в складній ситуації.
Але, на жаль, жодних практичних порад простим людям ми не отримали.
«Щодо питання прийняття банками валюти на інкасо, то Національний банк давав відповідні роз'яснення, згідно з якими банкноти іноземних держав, які під час обігу значно зносилися або мають значні пошкодження, згідно з Інструкцією Національного банку України від
Якихось корисних уточнень та порад для споживача він не додав. «Мінфін» вивчив вказану постанову НБУ № 103, і не знайшов там обмежень за терміном. Тобто банку дозволено встановлювати будь-який термін інкасо, не лише 3 роки, а навіть 5 чи 10 років. До його обов'язків входить лише відкрите інформування клієнта щодо тарифу та терміну послуги. А повідомленням вважається не те, що касир/менеджер усно повідомив у відділенні, а відкриту інформацію на стенді або на касі банку, або, і це дуже важливий момент, на електронних пристроях.
Це означає, що банку достатньо розмістити всі дані у себе на сайті, і там же він може їх змінювати, коли і як потрібно. Все за правилами відкритої оферти. З клієнтом у таких випадках ніхто нічого не погоджує і навіть окремо інформувати його не зобов'язані. Людину просто поставлять перед фактом, коли вона прийде скаржитися до відділення.
В таких умовах не можна назвати права споживача послуги інкасо захищеними.
Напевно, саме тому проблема неможливості зняти/обміняти валюту продовжує входити до трійки найпоширеніших — посідає 7% усіх звернень людей до контакт-центру НБУ у другому кварталі 2024 року.
Це дані останнього звіту Управління захисту прав споживачів фінансових послуг Нацбанку. У ньому не вказується, як саме підрозділ пропонує вирішувати цю проблему, але постраждалі клієнти повідомили «Мінфіну», що зазвичай консультанти регулятора пояснюють людям, що 3-річним терміном інкасо банки не порушують чинні в Україні правила (постанова НБУ № 103), і що це клопіт клієнта вивчити всі нюанси послуги перед її оплатою, не покладаючись на усні роз'яснення.
Немає порушення — немає заходів НБУ щодо фінустанови. Особливо незадоволеним клієнтам зазначають, що у них залишається право подати позов та відстояти свої права у суді.
Читайте також: За пів року до України ввезли $7,5 млрд готівкової валюти: чому людям видають «негарні» долари
Миттєве інкасо та тарифи
В умовах війни та збереження чинних правил регулятора ситуація щодо інкасо залишиться непростою.
«Розмір комісії фінустанов (банків та обмінних пунктів) може досягати 50% вартості купюри, але все ж таки залежить від ключових параметрів. По-перше, від ступеня зношування банкноти, по-друге — від року випуску, тобто чи знаходиться вона в обігу, і в цьому випадку комісія може бути більшою», — розповів начальник департаменту казначейства Глобус Банку Тарас Лєсовий.
Люди, розуміючи всі ризики та мінливість чинних правил, будуть запитувати у своїх банків емісійні (нові) банкноти. А також скорочуватимуть безготівкові покупки долара/євро у тих банках, на які виникає все більше скарг на видачу готівки старого зразка. Такий висновок можна зробити з численних скарг на сайті «Мінфіну», які заявляють про переказ коштів та закриття рахунків. Клієнтів не завжди зможуть переконати новими нацбанківськими правилами, вони не готові брати на себе ризики.
«Постановами від
Також банки не можуть встановлювати обмеження за номіналом та роком емісії банкнот іноземної валюти, що є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави. Зазвичай клієнти банків не хочуть отримувати в касах банків іноземну валюту окремих років випуску (для американських доларів США — 1996, 2001, 2003 так звані «білі») або ту, що отримала незначні ушкодження, вважаючи їх зношеними", — уточнили нам у прес-службі Укргазбанку.
Але навіть при цьому всьому не можна рекомендувати споживачам приймати ненові долари або євро, оскільки ніхто не може передбачити зміни нацбанківських постанов у майбутньому. А ставлення до скарг простих споживачів з боку Нацбанку можна зрозуміти за його відповідями «Мінфіну». Людям варто орієнтуватися на незношені іноземні банкноти, які не виводяться країною-емітентом із грошового обігу.
Українцям же зі старою іноземною купюрою на руках можна порадити користуватися послугою миттєвого інкасо, яка є у одиниць. Наприклад, у Райффайзен Банку, ПУМБ та МТБ Банку. Вона дозволяє людині отримати моментальний валютообмін старого долара/євро — у день здачі зношених банкнот.
«Наш банк надає послугу „Миттєве інкасо“ (обмін значно зношеної іноземної валюти на платоспроможну) з 27 червня 2023 року. Умови послуги з моменту запровадження до цього часу не змінювалися. Надається фізособам за тарифом 7% від суми. Основними банкнотами даного сервісу є долари, а потім євро. Банк працює з провідними банками Європи та США, до співпраці можуть залучатися нові партнери», — повідомили «Мінфіну» у прес-службі Райффайзен Банку.
У ПУМБ можна отримати різні види інкасо з різними тарифами, і миттєвий у тому числі.
«Для фізосіб прийняття на інкасо банкнот може здійснюватися з комісією 12%. У цьому випадку відшкодування клієнту провадиться після отримання відшкодування від іноземного банку-партнера. У середньому така процедура забирає близько 30 днів на всі етапи, проте в поодиноких випадках отримання рішення від емітента грошей може займати до 2 років. Прийняття на інкасо банкнот безпосередньо на момент виконання операції коштує 14% комісії.
Обмін банкноти виконується при виконанні операції. Але є обмеження, касир має бути впевненим, що банкнота відповідає чинним вимогам іноземного банку щодо прийняття банкнот на інкасо", — пояснив його працівник Андрій Бодян.
У державному Ощаді цей сервіс дорожчий, але, мабуть, умови можуть змінюватися в залежності від колег.
«Наразі діє комісія у розмірі 20% від суми прийнятих на інкасо банкнот у національній валюті, але не менше ніж 300 грн. Зміна умов залежить від собівартості послуги та тарифів на ринку серед банків-конкурентів», — сказали нам у прес-службі Ощадбанку.
Такий самий тариф у одеського МТБ Банку, хоча раніше його цінник сягав 50% від суми.
«Розмір комісії змінювався залежно від попиту на вказану послугу без зміни умов відшкодування. Довгий час вона становила 50% (мінімум 100 грн), а з 25 вересня 2023 року і до цього часу діє комісія 20% (мін. 100 грн). Зміна зумовлена зростанням попиту на інкасо серед населення після низки інформаційних повідомлень у пресі, на телебаченні з приводу банкнот старого зразка та про ознаки зношування», — зазначив його заступник голови Геннадій Тищенко.
Приватбанк тримає свій тариф по інкасо на рівні 10% від суми, але зберігає умову виплати до 3 років, що не планують змінювати.
«Нічого не змінювалося для клієнтів і найближчим часом не планується жодних змін. Скасувати послугу не плануємо», — повідомив Антон Коваленко.
Більшість опитаних банків припускає подальше збільшення попиту на інкасо у найближчі роки.