Федрезерв взяв паузу
Федрезерв підвищував ключову ставку з березня минулого року, намагаючись таким чином утихомирити інфляцію, що розганяється. За цей період процентна ставка зросла з 0−0,25% до 5−5,25%. Reuters вже назвав таке агресивне посилення грошово-кредитної політики ФРС «історичним»: ця серія підвищень стала найагресивнішою з 1980-х років.
При цьому в прес-релізі Федеральний комітет з операцій на відкритому ринку ФРС США зазначив, що для поступового повернення інфляції до 2% «може бути доречним» додаткове посилення політики.
Це чіткий сигнал про те, що регулятор має намір відновити підвищення ставки, пише Bloomberg. З оновлених прогнозів, які були опубліковані разом із рішенням щодо ставки 14 червня, випливає, що дев'ять із 18 членів комітету очікують ще два підвищення цього року. Середній прогноз — досягнення діапазону 5,5%-5,75% до кінця року, але один із чиновників ФРС припустив, що ставка підніметься вище за 6%.
Про можливість подальшого підвищення ставки цього року сказав на прес-конференції за підсумками засідання з грошово-кредитної політики й голова ФРС Джером Пауелл. За його словами, всі наслідки посилення грошово-кредитної політики ще доведеться відчути і певне подальше підвищення ставок, ймовірно, доцільно цього року.
Наступне рішення Федеральної резервної системи США за процентною ставкою очікується за підсумками засідання 25−26 липня. Як показує інструмент FedWatch, який розраховує товарна біржа Чикаго (CME) на підставі ф'ючерсів на ставку, від наступного засідання ФРС трейдери з ймовірністю близько 70% очікують підвищення ставки на 25 б.п.
Рішення Федрезерва стало ключовою подією цього тижня для фінансових ринків. Воно безпосередньо впливає на поведінку світового ринку акцій та облігацій, вартість американських трежеріс, а також на дії спекулянтів на сировинному ринку та ринку золота. Лакмусовим папером тут може бути ринок золота.
Ось що відбувалося з котируваннями золота вже перед засіданням ФРС США на 16 годину за Києвом 14 червня:
А так поводилася пара євро/долар перед засіданням Федрезерва:
На тлі рішень Федрезерва прибутковості держоблігацій США помітно зросли, що підтримало долар, який подорожчав проти основних валют.
Інтриги додає не лише саме рішення ФРС США про збереження процентної ставки на рівні 5,25% річних, а й весь комплекс дій Федрезерва та Міністерства фінансів США на світовому фінансовому ринку.
Після затяжних баталій навколо підняття стелі держборгу Казнечейству США терміново потрібні гроші, що буде зроблено за рахунок продажу інвесторам значних обсягів казначейських зобов'язань (трежеріс). Це спричинить значний відток доларової ліквідності з ринку.
До кінця червня Держказначейсво США планує акумулювати близько $400 млрд на своїх рахунках, розмістивши трежерис на суму близько $300 млрд. Це не обіцяє нічого хорошого ні банківському сектору, ні світовому фондовому ринку.
Насамперед, знову почне лихоманити ринок акцій та облігацій. Потім це вдарить і по ринку золота, а також вартості та обсягів кредитування реального сектору економіки Штатів.
Зростання обсягів запозичень та подальше підвищення процентної ставки Федрезерва додасть видатків федеральному бюджету США. Оскільки вартість залучення коштів до американського бюджету багато в чому залежить від рівня відсоткових ставок ФРС. Занадто швидке їхнє зростання автоматично збільшує вартість обслуговування держборгу.
Та й ринок нерухомості, банківський сектор та різні показники настроїв споживчого ринку США дають Федрезерву чіткий сигнал, що цикл збільшення ставок потрібно завершувати.
Усе питання — коли це станеться. Нинішнє рішення чиновників ФРС, а також коментарі глави Федрезерва Джерома Пауелла говорять, що перший крок на цьому шляху вже зроблено.
На користь останнього рішення американського регулятора, безперечно, зіграли і нові дані щодо зниження інфляції (рік до року) до 4%, хоча при цьому базова інфляція зросла до 5,3% (рік до року). Тобто, небезпека нового зльоту цін зберігається.
Нині чиновникам Федрезерва потрібно обирати між:
- досягненням бажаного рівня інфляції у 2% по році ціною серйозного просідання економічної активності у США із загрозою глибокої рецесії на кілька років;
- невеликим, але відносно стабільним економічним зростанням з перевищенням рівня інфляційного таргету на тлі майбутніх президентських виборів.
Поєднання всіх цих суперечливих факторів і штовхає Федрезерв до більш обережної грошово-кредитної політики.
Що скаже Європейський центробанк
Роль рішень ЄЦБ більш локальна. Але об'єднує ці засідання регуляторів два важливі загальні елементи:
1) спроба приборкати інфляцію як у США, так і в Європі за рахунок старих рецептів підвищення процентних ставок та певного охолодження економіки виявилася малоефективною;
2) наслідки постійного зростання ставок і втрати економік США та ЄС видно вже зараз, що загрожує соціальними проблемами не тільки в Америці та Європі, а й у світі.
Частина країн-локомотивів європейської економіки, за фактом, вже перебувають у рецесії, насамперед Німеччина. На підході до цієї небезпечної межі вже і Франція. Непроста ситуація у Італії, Іспанії. Майже все погано, за винятком частково Польщі та Чехії, у країнах Східної Європи.
За початкової нерівномірності економічного розвитку в країнах ЄС постійне підвищення ключової ставки загрожує ЄЦБ проблемами для всього Євросоюзу. У цій ситуації можливість маневру щодо подальшого підвищення ключових ставок ЄЦБ для приборкання інфляції скорочується, хоча ще повністю і не вичерпана.
За моїми розрахунками, економіка Євросоюзу може витримати ще 2−3 послідовні підвищення ставок по 0,25%-0,5% річних до 4,75%-5% річних до кінця 2023 — першого кварталу 2024 року.
Якщо за цей період рівень ключової ставки в 5% річних буде перевищено, рецесія з усіма негативними процесами в економіках більшості країн Європи гарантована.
Це призведе до ще більшого розшарування країн ЄС за рівнем фінансового стану, що, своєю чергою, спровокує зростання політичних, економічних та соціальних проблем у Європі.
Тому сьогодні всю увагу світових гравців буде прикуто навіть не стільки до нинішнього підвищення ключових ставок (мій прогноз: ЄЦБ підвищить її ще на 0,25% до 4% річних), а до наступних коментарів глави ЄЦБ Крістін Лагард щодо подальших перспектив розвитку ситуації та дій європейського регулятора.
Як реагуватиме курс євро в Україні
За збереження Федрезервом процентної ставки на рівні 5,25% річних, за моїм прогнозом, 15 червня ЄЦБ зробить хід у відповідь і підвищить ключову ставку ще на 0,25% до 4% річних.
Враховуючи всі вищезгадані чинники щодо американської економіки, подальша риторика чиновників ФРС буде наразі ставати більш «голубиною» у стилі: «давайте подивимося, що буде далі, і поспішати з новими підвищеннями ставки найближчим часом не станемо».
Схожої політики дотримуватиметься і ЄЦБ. Хоча можливості для маневру щодо подальшого продовження підвищення ставок у європейського регулятора більші, ніж у його американського колеги. Але страх рецесії, з якої Європа через озвучені вище причини, та ще й за наявності війни в Україні, вибиратиметься значно довше, ніж США, охолодить бажання європейського регулятора робити радикальні кроки щодо швидкого збільшення ключових ставок.
У цій ситуації розворот євро у бік його здешевлення щодо долара або взагалі обвал котирувань євро на міжнародному ринку не принесе ні особливих преференцій європейцям, ні особливої вигоди американцям. Тому після засідань регуляторів на нас чекає період певної корекції всіх ринків у межах 2−3 тижнів з поправкою на дії Казначейства США щодо розміщення трежерис.
Нестача доларової ліквідності в цей період підстрахує американську валюту: пара євро/долар до кінця червня перебуватиме в межах досить широкого коридору від 1,069 до 1,095 долара за євро залежно від активності інвесторів зі скупки американських державних боргових паперів.
Усі перипетії валютних ралі за парою євро/долар на зовнішніх ринках автоматично відбиватимуться і на українському валютному ринку. На міжбанку за збереження коридору НБУ за безготівковим доларом 36,5686 — 36,9343 гривні, коридор безготівкового євро буде в межах від 39,09 до 40,44 гривень.
А на готівковому ринку в періоди посилення валютних коливань на світових майданчиках українські фінансисти віддадуть перевагу розширенню спреду з купівлі/продажу євровалюти, щоб мінімізувати свої ризики і перекласти їх на громадян — покупців і продавців євро.
У періоди найбільшої волатильності власники обмінників встановлять спред євро в межах до 1 гривні. А потім знову його звузять до більш прийнятних для громадян меж від 25 до 35 копійок на євро.
Традиційно банки перестраховуватимуться і встановлюватимуть котирування за готівковим євро в межах ширшого коридору покупок і продажів від 39,40 до 40,95 гривень. Обмінники фінкомпаній працюватимуть у вужчому коридорі від 39,50 до 40,85 гривень.
Крім цього, при курсоутворенні на готівковому ринку фінансисти врахують і суто український чинник — рішення Нацбанку щодо облікової ставки, яке буде озвучено 15 червня о 14:00 за Києвом.
Зберігаючи її зараз вищою за рівень офіційної інфляції (15,3% у травні), Нацбанк намагається зберегти привабливість гривневих вкладів та інструментів для вкладень населення, щоб уникнути додаткового тиску на курс.
Активні переміщення громадянами «гарячих» гривневих ресурсів з поточних рахунків у довгострокові за військовими мірками вкладення терміном від 3-х місяців і більше також є додатковим підстрахуванням для гривні на готівковому валютному ринку України.