Чому зараз євровалюта програє долару
Нещодавні «перегони друкарських верстатів» центробанків розвинутих країн обернулися шаленим зростанням цін. За червень інфляція в ЄС у річному вимірі досягла 8,6%, у США — 9,1%. І хоча багато аналітиків запевняють, що пік зростання вже пройдено, ціни продовжують ставити нові рекорди.
Головна проблема полягає в тому, що в Європі та в Америці подальше розкручування інфляції спричинене немонетарними причинами. А це означає, що традиційні монетарні важелі управління цінами не спрацюють так, як цього хотілося б ЄЦБ і ФРС.
Читайте також: Яким буде курс гривні до кінця року, якщо НБУ відпустить його знову
Зростання логістичних витрат, стрибок цін на енергоносії, війна в Україні, закономірне подорожчання продовольства (населення Землі майже досягло 8 млрд), скорочення природних ресурсів та кліматичні зміни — ось ті причини, які неможливо вирішити виключно підвищенням ключових ставок та охолодженням економік розвинених країн.
«Перегони відсоткових ставок» лише дещо згладять негативні наслідки інфляційних процесів у світовій економіці. Подорожчання вартості життя і зростання витрат на залучення капіталу в розвинених країнах через зростання відсоткових ставок не додасть можливостей компаніям наростити пропозицію товарів для покриття попиту, що зростає, а лише скоротить сам попит із боку населення та ринку.
Щоб вирішити поточні проблеми, необхідно не тільки знижувати попит, але й здешевлювати ресурси, що споживаються. Насамперед, енергоносіїв, продуктів харчування та логістики. Саме цим зараз займається США та частково Європа.
Фіскальні стимули для постачальників енергоносіїв та видобувних компаній США, та спроби американського істеблішменту домовитися про збільшення пропозиції нафти та газу на світовому ринку поступово дають позитивний ефект.
Крім того, інвестори позитивно сприймають безпрецедентну відвертість керівництва ФРС США щодо планів підвищення облікової ставки (вже 27 липня вона буде знову збільшена ще, щонайменше, на 0,5%-0,75% річних). А відносна незалежність Штатів у частині самостійного забезпечення своїх потреб у природних ресурсах та ємний платоспроможний внутрішній ринок лише додають очки США у боротьбі за світове економічне лідерство. Усе це грає на зміцнення долара.
На цьому фоні Європа виглядає менш ефективною. Залежність від російського газу та перебої з його постачаннями загрожують серйозним просіданням ВВП більшості країн ЄС, як мінімум, у 2022—2023 роках. Ускладнює проблеми євро нерішучість ЄЦБ у підвищенні ключової ставки для швидкого перегрупування фінансових ринків. Якщо додати до цього великі відмінності у стані економік та інтересах європейських країн, стає зрозумілим, чому на цьому етапі євровалюта програє «зеленому».
Читайте також: Валюта під подушкою знову переграла депозит
Сьогодні ЄЦБ, найімовірніше, оголосить про підвищення відсоткової ставки на 0,25%-0,5% річних фактично з нульового рівня. Однак цього буде точно недостатньо, якщо врахувати діапазон ключових ставок у США в 1,5%-1,75% річних, перспективу їх подальшого підвищення вже 27 липня і заяву Федрезерва про можливе їх зростання до 3,4% до кінця 2022 року та 3,8% — до кінця наступного.
Тож політика «сильного» долара ФРС поки що працює проти євровалюти.
На що робити ставку українському інвесторові
У разі війни диверсифікація вкладень є особливо важливою. Абсолютно логічно тримати частину заощаджень у валюті. Питання лише — в якій?
Як зазначалося вище, інфляція у США та ЄС сильно б'є по реальній купівельній спроможності долара та євро. Через наслідки війни поки що це не особливо позначається на курсі цих валют щодо гривні. Ба більше, зростання дефіциту бюджету та його фінансування багато в чому за рахунок емісії Нацбанку провокують подальше зростання курсу долара та євро в Україні. Тому принциповим стає питання не лише суми, а й пропорцій, і навіть термінів вкладень у валюту.
Політика «сильного» долара триватиме ще як мінімум півроку — рік. За прогнозами «Мінфіну», це сформує коридор за парою євро/долар від 0,97 до 1,05 долара за євро. З періодичними валютними ралі та відхиленнями від цього коридору в період оголошення нових відсоткових ставок та інших принципових економічних новин за країнами ЄС та США.
Тому, якщо розглядати інвестиції у валюту терміном на півроку — рік, то ставку треба робити на долар із пропорцією до 60−70% у валюті США, до 30−40% у євро.
Якщо ж грати «в довгу» (на термін від 1 до 2−3 років), то можна розглядати купівлю більшого обсягу євро як варіант інвестицій на відносному курсовому «дні» щодо долара.
В умовах глобальної конкуренції політика «сильного» долара в перспективі 2−3 років призведе до послаблення позицій американських товарів на світових ринках та почне тиснути на виробників у США. Європа ж, після російського нафтового та газового струсу перебудує своє споживання енергоносіїв, що підвищить ефективність та незалежність її економіки.
У перспективі найближчих двох-трьох років результатом стане активне зміцнення позицій євро на світових майданчиках.
Тому, якщо ви готові вкладатися у валюту на декілька років, то, за нашим прогнозом, це можна було б зробити й у пропорції до 60% у євро та до 40% у доларі. При цьому, купівлю євро за гривню на поточному етапі при співвідношенні пари євро/долар близько 1,01−1,02 можна розглядати як купівлю євровалюти на «дні» цього співвідношення.
За такої тактики український інвестор може заробити не лише за рахунок потенційної девальвації гривні щодо долара до рівнів 38−40 гривень протягом найближчих декількох місяців, але й за рахунок зміни співвідношення пари євро/долар із поточних 1,01−1,02 долара за євро до рівнів 1,07−1,12 через два-три роки.
Ба більше, при ситуативних коливаннях вище цього коридору інвестор матиме можливість зафіксувати результат, залежно від його завдань у кращому для себе часовому проміжку та курсовому гривневому коридорі.