Стреси щодо пари євро/долар, які визначали настрої ринку минулого тижня, завершилися. Пов'язані вони були із засіданням ФРС США та досить агресивним початком циклу зниження Федрезервом (зменшив ставки відразу на 0,5% — до рівнів 4,75−5,0% річних).
Ще один стрес був «місцевого» рівня: рішення НБУ щодо облікової ставки. Нацбанк зберіг її на 13% річних, але посилив нормативи резервування, знизивши плату за депсертифікатами на 3 місяці та ставку рефінансу. Цього тижня саме місцеві чинники будуть визначальними щодо курсу валют в Україні.
П'ять основних чинників, що вплинуть на курс
1. Традиційно в числі основних чинників залишаються військові та інфраструктурні:
- обстановка на фронтах,
- атаки росії на критичну інфраструктуру України,
- необхідність підготовки до осінньо-зимового опалювального сезону.
Вони вимагатимуть від держави фінансувати значні валютні витрати на відновлення зруйнованої агресором енергогенерації, а також закупівлі держструктурами палива та енергоносіїв для забезпечення армії та для ЖКГ для успішного опалювального сезону для населення.
Це потребує додаткових валютних ресурсів, що «тиснутиме» на валютний ринок найближчим часом.
2. Бюджетні проблеми. Особливо захоплюватися девальвацією гривні до рівня 42,1 гривні за долар до кінця грудня 2024 року Нацбанк не може, оскільки це безпосередньо підштовхне зростання цін, за стабільність яких, згідно із законом, відповідає НБУ.
У результаті балансування інтересів держави щодо наповнення дохідної частини бюджету за рахунок послаблення позицій нацвалюти і водночас утримання інфляції в межах, погоджених із МВФ, — це завдання, яке доведеться спільно вирішувати Мінфіну, Нацбанку та уряду.
І це дуже складне завдання в умовах і так перекошеної економіки України, та ще й під час війни з рф.
3. Наближення завершення місяця та кварталу. На 30 вересня — останній робочий день місяця та початок наступного тижня — вже ніхто свої основні господарські операції не залишатиме. Тому всім клієнтам треба закрити свої розрахунки з українськими та іноземними контрагентами на звітну дату саме цього тижня.
Це збільшить активність компаній та самих банків на валютному міжбанку цими днями.
За моїми прогнозами, обсяг торгів за системою Блумберг зросте цього тижня до щоденних від $150 млн до $290 млн.
4. Загальне пожвавлення покупців та продавців валюти. Ключовими «постачальниками» валюти на ринок будуть аграрії і сам Нацбанк, якому, як і раніше, доведеться закривати не менше половини, а то й більше, всього попиту на валюту на нашому міжбанку.
А ось покупцями долара будуть практично всі: від невеликих імпортерів та великих постачальників нафтопродуктів, держкомпаній, оборонки та торговців ширвжитком, і до самих банків.
Останні активно «затарюватимуть» свою валютну позицію доларом, щоб потім, на початку жовтня, продавати його населенню на картки в межах щомісячного ліміту, що відкрився на жовтень, на 50 тисяч гривень в еквіваленті або в межах до 200 тисяч гривень на 3-місячні валютні депозити.
5. Інтервенції Нацбанку та його тактика на ринку. Масоване придбання валюти бізнесом, банками та громадянами змусять Нацбанк знову витрачати резерви в межах щотижневого продажу на міжбанку від $650 млн до $850 млн.
Витрата резервів «не подобається» вже ані самому Нацбанку, ані нашим партнерам із МВФ та інших міжнародних організацій. Адже активне витрачання ЗВР на тлі поки що не закритого обсягу всієї необхідної міжнародної допомоги на 2025 рік (із потрібних бюджету близько $37 млрд поки що є домовленості лише на близько $25 млрд) може призвести до швидкого просідання резервів, що «погано» для здатності Нацбанку підтримувати гривню на валютному ринку навіть у коротко- та середньостроковій перспективі. Не кажучи вже про довгострокові плани Нацбанку щодо грошово-кредитної та валютної політики.
Що зроблять Нацбанк та Мінфін
У результаті НБУ намагатиметься заощаджувати резерви і не завжди покриватиме весь незакритий попит на долар на міжбанку. А це шлях до поступового зростання курсу та контрольованої девальвації гривні. Тим паче, що у бюджеті на кінець грудня 2024 року закладено офіційний курс 42,1 гривні за долар.
На момент написання статті офіційний курс долара становить 41,4445 гривень, тобто чиновники поки що мають люфт щонайменше у межах до 66 копійок на доларі. Це дозволяє Нацбанку з одного боку — поки що «допомагати» Мінфіну виконувати деякі бюджетні показники за рахунок плавної девальвації гривні, а з іншого — поки що при цьому вписуватись у закладені на цей рік монетарні параметри.
Хоча певні досить тривожні сигнали грошові агрегати подають уже й зараз.
За даними НБУ, сьогодні в українців на руках уже близько 752,4 млрд грн. І хоча це й становить лише 23% від усіх обсягів гривневої маси в країні, але в перерахунку на 1 жителя України можна побачити суттєве зростання цього показника.
До вторгнення рф при офіційній чисельності населення в 41,2 млн осіб (відкинемо спірність цієї цифри) припадало близько 14,1 тисяч гривень на одного українця, а зараз це вже майже 21,5 тисяч гривень з розрахунку на 35 млн населення.
Можна довго сперечатися, що спричиняє такий темп зростання цього показника: від можливої недовіри до банків та прагнення «піти в тінь» до елементарної необхідності людей мати більше грошей в умовах потенційних проблем із електрикою, війною. Та й просто через зміну масштабу цін, коли громадянам для поточних потреб і покупок дорогих товарів потрібно мати більше кешу в гаманцях.
Головне тут інше — ці кошти на руках у населення, у поєднанні ще й зі значними залишками коштів на поточних рахунках громадян, створюють надто великий «гривневий навіс» над валютним ринком у вигляді «гарячих грошей».
Щоб якось пов'язувати ці ресурси та стимулювати як банки, так і опосередковано чи безпосередньо й самих громадян до фінансування дефіциту військового бюджету, Нацбанк та Мінфін зараз намагаються діяти злагоджено.
З 11 жовтня 2024 року НБУ підвищив нормативи обов'язкового резервування на 5 відсоткових пунктів (за винятком нормативів для строкових вкладів фізичних осіб у гривні терміном на 93 календарні дні і більше), і паралельно з цим Нацбанк збільшив до 60% частку обов'язкових резервів, яку банки можуть покривати за рахунок бенчмарк-ОВДП.
В умовах, коли ставки за вкладами в банках знижуються та оподатковуються податком та військовим збором, а доходи за ОВДП податком не оподатковуються — це стимулюватиме додатковий попит на ОВДП як із боку самих банків, так і громадян, які частину своїх депозитів практично перенаправлять не на валютний ринок чи скуповування товарів (що провокує додаткове зростання цін), а на купівлю ОВДП, що лататиме «дірки» військового бюджету України.
За різними оцінками чиновників Мінфіну та самого Нацбанку, це дозволить уряду продати паперів банкам та населенню на суму не менше 220 млрд гривень, тобто на ті обсяги, які зараз закладено та схвалено Верховною Радою до програми покриття додаткової 500-мільярдної потреби бюджету у фінансуванні армії найближчим часом.
Беземісійний шлях закриття дірок бюджету — запорука хоча б відносної і вельми умовної, але все ж таки стабільності на валютному ринку найближчим часом.
Прогноз курсу долара та євро на 23−27 вересня
Попри загальну тенденцію до поступової девальвації гривні, але з огляду на те, що Нацбанк відповідає за цінову стабільність, а курс долара та євро вже стали каталізаторами зростання споживчої інфляції до 7,5% у серпні цього року, «заганяти» зараз курс до офіційних 42 гривні за долар та до 47 гривень за євро НБУ готовий не буде.
Адже в цьому випадку, він уже свідомо використовує весь можливий «запас міцності» як у частині переоцінки ЗВР, так і суттєво звузить свої можливості щодо політики «курсової гнучкості» на цей рік. А попереду дуже складний та потенційно інфляційно- та девальваційно-небезпечний 4 квартал 2024 року.
Тому зараз Нацбанк буде змушений намагатися утримувати офіційний та міжбанківський курси нижче 42 гривень за долар та нижче 47 гривень за євро. Принаймні, до листопада-грудня цього року.
Міжбанк
НБУ буде змушений залишатися головним продавцем долара на ринку, але максимально намагатиметься заощаджувати резерви. Це формуватиме тенденцію щодо постійної нестачі валюти на ринку та «тиснутиме» на курс. З огляду на те, що курс євро в Україні безпосередньо залежить від поведінки пари євро/долар на зовнішніх ринках та від динаміки курсу долара до гривні на нашому ринку — на 23−27 вересня мій прогноз щодо пари євро/долар наступний: євровалюта перебуватиме в межах коридору від 1,108 до 1,119 доларів за євро.
І в цьому випадку, якщо котирування долара на міжбанку 23−27 вересня за моїм прогнозом перебуватимуть у межах коридору від 41,15 до 41,55 гривень, то через перерахунок пар євро/долар і долар/гривня курс євро на торгах цього тижня перебуватиме у межах коридору від 45,59 до 46,49 гривень.
Читайте також: 42,3 грн/$ до грудня максимум: яким буде курс долара до кінця 2024 року та у 2025-му
Готівковий ринок
Більшість обмінників фінкомпаній та банків виставлятимуть спред за доларом у межах від 20 до 25 копійок та за євро в межах від 20 до 40 копійок. Але збережуться й мережі обмінників фінкомпаній, які продовжуватимуть тримати спред між купівлею та продажем за доларом та євро в межах до 70 копійок і навіть до 1 гривні. Особливо цим «грішитимуть» обмінники у великих торгових точках, де завжди спостерігається підвищена потреба населення у гривні, і бажаючих здати валюту досить багато.
Курс купівлі та продажу готівкового долара у банках перебуватиме в межах від 40,90 до 41,85 гривень, а в обмінниках фінкомпаній — у межах від 41,00 до 41,80 гривень.
А курс готівкового євро в банках перебуватиме в межах коридору купівлі та продажу від 45,30 до 46,90 грн. В обмінниках фінкомпаній цей коридор перебуватиме традиційно у вужчих межах — від 45,60 до 46,85 грн.