Факторів, які впливатимуть на курс і поведінку учасників торгів цього тижня, декілька.
1) Період відшкодувань ПДВ експортерам і завершення місяця.
Перед звітною датою клієнти поспішають закрити свої основні валютні операції не пізніше 1−2 робочих днів до кінця місяця. І в останній день звітного періоду вони лише «рихтують» свої операції в гривні і у валюті на 1-е число.
Найбільші виплати відшкодувань ПДВ експортерам в липні також пройдуть саме цього тижня. Тому вони не поспішатимуть продавати валютну виручку до того часу, поки не витратять отриману від держави гривню. Зазвичай такі настрої експортерів працюють проти нацвалюти на міжбанку.
Цього разу кінець місяця припадає на вихідний. Тому основні угоди по завершенню місяця клієнти проведуть у четвер-п'ятницю. Це збільшить статистику міжбанку 30 червня і особливого ефекту від фактора «закінчення робочого тижня» цього разу не буде;
2) Залежність тренда на міжбанку від виходу на торги великих місцевих гравців і нерезидентів, рішення і поведінка НБУ.
Останні декілька тижнів котирування долара не особливо змінювалися протягом дня. Спекулянтам доводилося працювати за ним лише у форматі «в дві сторони», а також заробляти на євро, котирування якого змінювалися, залежності від поведінки пари євро/долар на зовнішніх ринках.
Але ситуація різко змінилася минулого четверга. НБУ оголосив про підвищення облікової ставки до 8% річних. Це зумовило необхідність перегрупування портфелів ОВДП у нерезидентів і місцевих великих гравців фондового ринку.
Крім того, регулятор заявив про майбутнє найближчим часом посилення монетарної політики для боротьби з інфляцією, що зростає, зокрема, підвищення ставок із рефінансування. Він також попередив про скорочення планових покупок Нацбанком валюти під час інтервенцій до $5 млн на день з нинішніх $20 млн.
Все це призвело до швидкого просідання валютних котирувань. НБУ був змушений виходити у п'ятницю з інтервенціями і купувати долар на початку за ціною не вище 27,06 гривень, а під кінець дня — не вище 27,04 гривні. Так він намагався зупинити зниження курсу та вирівняти попит і пропозицію. Купив Нацбанк всього $32 млн. Це і утримало курс американської валюти вище позначки в 27 гривень на міжбанку.
Багато в чому подібне просідання було ситуативним. Але також спрацював і той факт, що частина великих клієнтів поспішала продати валюту, побоюючись подальшого падіння курсу.
Цього тижня на міжбанк почнуть частіше виходити нерезиденти, яким потрібно коригувати портфель ОВДП (а для цього їм потрібна гривня). До них приєднуватимуться великі місцеві клієнти для закриття звітного періоду. Від їх поведінки багато в чому і залежатиме тренд за курсом протягом дня. Спекулянти намагатимуться підлаштовуватися під виходи великих гравців і максимально заробляти на розгойдуванні курсу.
Читайте також: Новий спосіб сховатися від фінрозвідки та інші новації закону про платіжні послуги
3) Аукціон Мінфіну з розміщення ОВДП 27 липня. На момент написання статті чиновники планували розмістити гривневі облігації на 394 і 483 дні з обмеженнями по 3 млрд гривень для кожних. Інвесторам також запропонують папери і без обмежень на терміни 826, 1071 і 2128 днів. Крім цього, продаватимуться доларові облігації без обмеження за сумою на термін 330 днів.
До кінця місяця у Мінфіну України є декілька великих завдань. 28 червня треба погасити гривневі облігації на суму близько 1,171 млрд гривень і виплатити відсотки ще за 4 іншими випусками. А 29-го числа повинно бути погашення валютних паперів на суму близько $350 млн.
З урахуванням підвищення облікової ставки НБУ для інвесторів є принциповим питання дохідності за гривневими паперами на цьому аукціоні. Торг між потенційними місцевими та іноземними покупцями паперів та Мінфіном тільки посилиться. А поведінка нерезидентів у цей момент буде принциповою для курсоутворення в період з понеділка до середи.
Нагадаємо, що за даними НБУ
За нашим прогнозом 27 червня Мінфін України зможе продати гривневі ОВДП з дохідністю від 10,95% до 12,60% річних, залежно від термінів розміщення, а також доларові папери з дохідністю близько 3,70% річних при загальному обсязі розміщення в межах еквівалента від 6,5 до 14,8 млрд гривень.
4) Ліквідність у банківській системі. Наприкінці липня певна надлишкова ліквідність у банківській системі може стати причиною невеликого зростання котирувань на міжбанку. Але її основний обсяг буде «заморожений» за рахунок: 1) необхідності виконання банками нормативів НБУ; 2) операцій банків із депозитними сертифікатами і покупки клієнтами та самими фінустановами ОВДП на аукціоні 27 липня.
За прогнозом «Мінфіну», коррахунки банків на ранок цього тижня перебуватимуть в межах широкого коридору від 48 до 77 млрд гривень. Але особливої загрози для валютного ринку такий гривневий навіс не матиме, так як більшість клієнтів продовжує відчувати брак у гривні для проведення своїх поточних господарських операцій перед завершенням місяця.
Читайте також: Річний звіт Приватбанку за 2020 рік
Психологічний і стратегічний фактор
Тактика НБУ щодо стримування інфляції і ситуація на глобальних ринках.
Рівень інфляції вже істотно перевищив всі прогнози НБУ, а зростання індексу цін виробників — забирає будь-яку надію на те, що зростання цін сповільниться найближчим часом.
Не на всі фактори, що провокують зростання цін в Україні, у Нацбанку є реальні важелі впливу. Подорожчання енергоносіїв, імпорт інфляції з США і країн ЄС, пробуксування переговорів із МВФ, бюджетні перекоси — ось той мінімум проблем, які суттєво ускладнюють можливості НБУ у боротьбі зі зростанням цін. Багато в чому інфляція зараз носить немонетарний характер і тому Нацбанку зараз дуже непросто.
Читайте також: МВФ залишається на паузі: як Україна платитиме за боргами і закриватиме бюджет
Підвищення облікової ставки з небаченою раніше відкритою заявою про можливість її подальшого підвищення до конкретних 8,5% річних (зазвичай регулятор уникає конкретних цифр у цьому питанні); підвищення ціни рефінансу для банків; зміна операційного дизайну при рефінансуванні; зниження щоденних планових покупок валюти до «смішних» навіть для українського міжбанку $5 млн — все це спроби Нацбанку посилити монетарну політику.
А за фактом — спровокувати певний додатковий гривневий голод у клієнтів. Це повинно привести до зміцнення позицій нацвалюти на ринку і придавити курс, а значить — і скоротити вплив курсового фактора на інфляційні складові.
Але можливе швидке рішення ФРС США щодо скорочення політики кількісного пом'якшення почне «охолоджувати» світові ринки. Воно призведе до перекосів на світовому фондовому ринку, ринку дорогоцінних металів і поступово підвищить вартість запозичень на зовнішніх майданчиках для таких країн, як Україна.
Читайте також: Протестували «Індекс страху»: скільки заробили і що зробили потім
Якщо додати до цього поступове зростання негативного сальдо торгівлі, який тільки посилиться при відновленні економіки після пандемії, і не надто райдужні перспективи для традиційних статей нашого експорту — сільгосппродукції і металургії на тлі зростання вартості імпортованих енергоносіїв — ми отримуємо значне зростання ризиків для України. Його пік припаде на кінець цього року — перше півріччя наступного.
У цій ситуації, та ще й на тлі пікових виплат зовнішніх боргів восени цього року, підвищення облікової ставки Нацбанком і спроба вплинути на інфляцію через монетарні інструменти — тільки «проба пера». Це розуміють всі інвестори — і нерезиденти, і великі місцеві гравці. Підвищення ставки і дії Нацбанку — це спроба відстежити можливість і ступінь реального впливу на ці негативні процеси з боку регулятора.
Ми впевнені, що Нацбанку доведеться до кінця року ще принаймні один раз підвищувати облікову ставку, а швидше за все — двічі. У серпні — вересні перший раз до 8,5% річних, і в листопаді-грудні — другий до 9−9,5% річних.
У цій ситуації фактор нерезидентних спекулятивних дій на ринку ОВДП і на валютному ринку стає серйозною загрозою для курсу в четвертому кварталі цього року. І від того, як у кінцевому підсумку зараз на подібне рішення Нацбанку відреагують валютний, ресурсний та інші ринки і економіка України загалом, багато в чому залежить те, які заходи почне застосовувати НБУ надалі в боротьбі з інфляційними процесами в країні.
Прогноз курсів готівкового ринку і котирувань міжбанку на тиждень
На готівковому валютному ринку. Готівковий ринок залишиться заручником поведінки міжбанку. Як і всі останні тижні, досить часто власникам пунктів обміну валюти доведеться змінювати свої цінники по євро протягом дня в зв'язку з коливаннями пари євро/долар на міжнародних ринках.
«Мінфін» прогнозує на 26 — 30 липня коридор:
- за готівковим доларом — в обмінниках фінкомпаній в межах 26,90 — 27,35 гривень при спреді в 15−20 копійок і в банках 26,80 — 27,40 гривень при спреді в межах до 25 копійок.
- за готівковим євро — в обмінниках фінкомпаній в межах 31,60 — 32,35 гривень при спреді в межах 20−25 копійок і в банках 31,50 — 32,45 гривень при спреді до 25−30 копійок.
На міжбанку. Головними для курсоутворення на торгах у період 26−30 липня будуть:
1) графік, суми і реальний час отримання відшкодувань ПДВ експортерами на тлі загального зростання активності клієнтів перед кінцем місяця;
2) результати аукціону з розміщення ОВДП 27 липня;
3) виходи на ринок НБУ з інтервенціями, результативність дій спекулянтів із розгойдування курсу в моменти виходу на торги великих гравців, поведінка пари євро/долар на міжнародних ринках, а також дії нерезидентів на вторинному ринку ОВДП. Саме рішення Нацбанку щодо виходу/невиходу на торги цими днями та його цінники і почнуть формувати остаточний тренд за курсом долара на міжбанку цього тижня.
За прогнозами «Мінфіну», 26−30 липня коридор за доларом на міжбанку перебуватиме в межах 26,90 — 27,30 гривень, а євро в межах 31,60 — 32,40 гривень.
Обсяги щоденних операцій складуть:
- Понеділок-четвер — в межах до $115−155 млн при укладанні до 430−650 угод;
- У п'ятницю — в межах до $110−125 млн при укладанні до 410−560 угод.