Чинників, які серйозно вплинуть на поведінку курсу нацвалюти в короткостроковій та середньостроковій перспективі, є декілька:
Рішення Нацбанку щодо облікової ставки та зміни у грошово-кредитній політиці від 25 квітня. Інтригу навколо облікової ставки завершено. Ставку зменшено на 1 в.п. — до 13,5% річних, що приблизно й закладав ринок до своїх розрахунків.
Також скориговано два найважливіші зараз для банків маркери гривневого ресурсного ринку — плата за депозитними сертифікатами Нацбанку: ставка за депсертифікатами «овернайт» тепер становить 13,5% річних і за тримісячними сертифікатами — 16,5%.
Це призведе до досить швидкої реакції банків щодо зниження ними ставок за вкладами населення. Хоча деякі фінустанови, навпаки, не поспішають, і навіть проведуть декілька акцій за вкладами на тривалі терміни, пропонуючи привабливіші відсотки, щоб переманити у конкурентів частину вкладників на довгострокове обслуговування.
Читайте також: НБУ може знизити «обліковку»: які ставки за депозитами та кредитами побачимо наприкінці весни
А ось зниження ставки за кредитами рефінансування на 2 в.п. — до 17,5% річних — на реальну поведінку учасників ринку особливо не вплине, оскільки НБУ — «кредитор останньої інстанції», і банки наразі до нього за ресурсами практично не звертаються.
А тому не надто прив'язуються до його цінника з рефінансу при видачі своїх кредитів населенню та бізнесу. Хоча психологічно — це все ж таки меседж регулятора фінустановам про необхідність знижувати свої кредитні ставки і більше фінансувати реальний сектор економіки. Питання лише в тому, чи самі банкіри готові прислухатися до побажань регулятора в умовах війни.
Визначеність у перспективах ставок за гривневими ресурсами завжди створює підстрахування для нацвалюти на валютному міжбанку, оскільки вартість гривні опосередковано впливає на поведінку курсу.
Щоправда, заяви урядовців НБУ про подальше пом'якшення валютних обмежень (насамперед, йдеться про можливість обслуговувати комерційні валютні кредити) спрацюють на користь утримання курсу на досить високому рівні.
Логіка проста: якщо регулятор дозволить купувати валюту для обслуговування зовнішніх комерційних позик бізнесу, то попит на неї зросте. Це не дасть курсу долара та євро суттєво просідати, навіть у разі виникнення ситуативно вигідних для гривні моментів на ринку.
Позитивне рішення США щодо виділення військової та фінансової допомоги Україні, що гарантує збереження високого рівня ЗВР найближчим часом. За розрахунками НБУ, в Україну може зайти $38 млрд зовнішньої бюджетної допомоги цього року. Закриття бюджетного дефіциту неемісійним шляхом — головний виклик для курсу гривні у 2024 році.
Звісно, за умови, що Мінфін та уряд до кінця літа зможуть успішно домовитися із західними кредиторами про реструктуризацію зовнішніх боргів на орієнтовну суму в $20 млрд. А при найвдалішому розкладі для України — ще й вирішити питання про часткове списання боргів в умовах війни.
Читайте також: Дефолт чи нова відстрочка: як Україні домовитися щодо євробондів
У поєднанні з активізацією експортерів із продажу валютного виторгу та посиленням валютного контролю з боку Нацбанку, все це, в ідеалі, полегшить регулятору виконання завдання підтримки стабільного курсу гривні як на міжбанку, так і опосередковано на готівковому валютному ринку.
Завершення місяця, що зазвичай супроводжується активністю на ринку всіх клієнтів щодо закриття своїх валютних та гривневих розрахунків із контрагентами на звітну дату. Це збільшить статистику міжбанківських торгів 29 та 30 квітня, оскільки змусить багатьох експортерів оперативніше продавати валюту для забезпечення своїх розрахунків у гривні. Щоправда, й імпортери також будуть у ці дати максимально активними на міжбанку з купівлі валюти для закриття своїх контрактів. Це періодично змушуватиме Нацбанк виходити на торги з інтервенціями.
Як найбільший продавець долара на міжбанку, НБУ матиме чудову нагоду своїми цінниками інтервенцій «керувати» як міжбанківським, так і, фактично, офіційним курсом долара щодо гривні.
Після нещодавнього стрибка міжбанківського та готівкового курсу до рівнів близько психологічної позначки 40 гривень і вище та позитивних новин із США, котирування долара минулого тижня дещо знизилися. Цей позитивний для гривні тренд має шанси на збереження й цього тижня на настроях учасників ринку. А відносно стабільна і поки що невелика різниця курсів на готівковому ринку та міжбанку, та їхня майже синхронна поведінка знижують ризики спекулятивних атак на гривню за рахунок гри між котируваннями готівкової та безготівкової валюти.
Задовільні результати поточних аукціонів Мінфіну з розміщення ОВДП, зростання портфеля ОВДП у населення у поєднанні з продовженням активної стерилізації зайвої гривневої ліквідності через депозитні сертифікати. Все це знижує тиск гривневого навісу як на міжбанку, так і опосередковано на готівковому ринку. Фінансування бюджетних видатків за рахунок залучення коштів інвесторів із ринку, а не за рахунок «друкарського верстата», — завжди позитив для гривні.
Ось, наприклад, результати останнього аукціону Мінфіну від 23 квітня, на якому до бюджету було залучено понад 7,5 млрд гривень, та показники ринку ОВДП на 26 квітня у поєднанні з динамікою розміщення банками ресурсів у депозитні сертифікати:
ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю
Портфель ОВДП населення вже перевищив 61,75 млрд грн в еквіваленті та продовжує стабільно зростати.
Обсяг операцій НБУ з регулювання ліквідності банків
Банки останніми днями активно розміщували свої вільні гривневі ресурси у депсертифікати Нацбанку — періодично ці суми перевищували 400 млрд гривень.
Цього тижня, 30 квітня, Мінфін планує розміщувати облігації з термінами погашення 364, 686 та 1162 дні з обмеженнями за сумою пропозиції в 2 млрд гривень за кожним випуском. Ці папери мають стабільний попит, що дає можливість урядовцям не лише розраховувати на досить великі обсяги залучення коштів від їх продажу, а й на зниження дохідності за ними.
За моїми прогнозами, Мінфін зможе продати на цьому аукціоні облігацій на суму від 4,3 млрд до 5,6 млрд, що теж підтримає гривню як на ресурсному, так і опосередковано на валютному ринку.
У поєднанні з одержуваною міжнародною допомогою від західних партнерів, надходженнями до бюджету податків та зборів та активізацією продажів валюти експортерами на міжбанку, це дає можливість:
- не запускати емісійний варіант покриття дефіциту бюджету, як і передбачено у Меморандумі з МВФ;
- зменшити витрати ЗВР із боку Нацбанку на підтримку курсу гривні на міжбанку;
- мати досить сильну позицію у переговорах із західними кредиторами щодо реструктуризації тієї частини зовнішнього боргу, рішення щодо якого треба ухвалити до початку осені.
Проти нацвалюти наразі грає:
Становище на фронтах. Затримка, що зберігається, в постачанні боєприпасів та озброєння з боку західних партнерів, призвела до того, що рф має зараз стратегічну ініціативу на полі бою та активно атакує українських захисників на багатьох ділянках фронту, руйнує українську інфраструктуру. Це не лише негативно позначається на економіці, а й психологічно тисне на учасників валютного ринку.
Проблеми, що зберігаються, з блокуванням українського агроекспорту частиною наших сусідів. Це призводить до зростання вартості логістики для українських товарів та негативно впливає на всі показники економіки України. Цей чинник Нацбанк вважає одним із головних негативів для показників зовнішньої торгівлі нашої країни.
При цьому Україні доводиться активно імпортувати товари (від палива до комплектуючих для відновлення зруйнованої рф енергогенерації), що збільшує негативне сальдо торгівлі України і тисне на курс.
Тому, як і минулого тижня, ситуація наприкінці квітня-початку травня на валютному ринку залишиться складною, але повністю контрольованою Нацбанком.
Прогноз курсу долара та євро на 29 квітня — 3 травня
НБУ продовжуватиме виходити на торги з інтервенціями з продажу долара, але обсяги його вливань валюти на міжбанк будуть не дуже значними. За моїми прогнозами, за 29 квітня−3 травня Нацбанк витратить на це близько $320 млн-510 млн.
Ситуація на міжбанку:
Обсяги операцій за системою Блумберг не перевищуватимуть $115−280 млн. Найбільша активність на торгах спостерігатиметься у період 29−30 квітня, коли основна частина клієнтів закриватиме свої операції у валюті та гривні на звітну дату.
Поведінка євро щодо долара безпосередньо впливає і на курс євровалюти щодо гривні. Тому мій прогноз щодо пари євро/долар на 29 квітня−3 травня 2024 року буде в межах коридору від 1,064 до 1,078 долара за євро.
Тому, якщо у період із 29 квітня до 3 травня на міжбанку котирування долара перебуватимуть у межах 39,25−39,80 гривень, то через перерахунок пар євро/долар та долар/гривня курс безготівкового євро у цей період перебуватиме в межах коридору від 41,76 до 42,90 грн.
На готівковому ринку:
Більшість обмінників фінкомпаній та банків виставлятимуть спред у межах від 20−25 копійок за доларом та євро — у межах від 20 до 35 копійок. Як завжди, найагресивніші обмінники в районах із невеликою конкуренцією продовжать виставляти спред і до 1 грн як за доларом, так і за євро.
Коридор цінників купівлі та продажу за готівковим доларом у банках перебуватиме в межах від 39,10 до 40,20 гривень, а в обмінниках фінкомпаній — в межах від 39,00 до 40,00 гривень.
Котирування за готівковим євро в банках перебуватимуть у межах коридору купівлі та продажу від 41,50 до 43,30 грн. А у пунктах обміну валюти фінкомпаній цей коридор цінників перебуватиме в межах від 42,15 до 43,25 грн.