Керівництво ФРС вже попередило ринок про те, що продовжить підвищувати ключову ставку як мінімум до кінця 2023 року. Це відвертий сигнал ринку, чого Федрезерв так прямолінійно майже ніколи не робить. Але зараз особлива ситуація: регулятор побоюється колапсу фондового та інших ринків, тому готує до найгіршого всіх гравців заздалегідь.
Читайте також: Прощавайте бігтехи: що купувати, коли ФРС штовхає економіку в рецесію
На відміну від Федрезерва, ЄЦБ діє дуже обережно. Європейський регулятор лише нещодавно згорнув політику «кількісного пом'якшення» і лише збирається підвищити у липні ставку на 0,25% річних. Здавалося б, у такій ситуації долар має досягти паритету з євро вже до кінця другої декади червня цього року.
Але тільки-но опустившись нижче 1,04, котирування пари євро/долар знову пішли вгору. Чому ж поведінка валют є настільки нестандартною?
Що тиснутиме на долар США
Причина — загроза швидкої рецесії у Штатах. Тому надто сильний долар особливо невигідний американській економіці. У США складається парадоксальна ситуація: на фоні стрімкого зростання цін на продукти та паливо домогосподарства лише зараз починають скорочувати свої витрати, а безробіття залишається на дуже низькому рівні.
Дуже показовим є, наприклад, прогноз Goldman Sachs, згідно з яким США увійдуть до рецесії наступного року з ймовірністю 30%. Раніше вони вважали, що ймовірність такого сценарію розвитку подій не перевищує 15%.
Якщо рецесії вдасться уникнути і в 2023 році, то вона з 25%-ою часткою ймовірності почнеться у 2024 році. А сукупний ризик рецесії протягом найближчих двох років вже становить, на думку аналітиків Goldman Sachs, 48% проти 35% за попередніми оцінками. Схожі прогнози дають й інші великі інвестиційні банки США.
У таких умовах, Федрезерву та американському уряду доведеться застосовувати механізм зростання відсоткових ставок, щоб частково охолодити споживчий попит на внутрішньому ринку, і одночасно задіяти всі можливі механізми зниження цін на енергоносії (від продажу стратегічних запасів нафти до фіскального стимулювання для нафто- і газовидобувачів) та зменшення цін на продовольство через механізми підтримки місцевих фермерів.
За прогнозом «Мінфіну», реальний ефект від подібних заходів буде лише у разі послідовного підвищення відсоткової ставки до кінцевого рівня 3,25−3,75% річних до кінця першого кварталу 2023 року. Причому, зовсім м'якого просідання у ФРС не вийде. Тому періодично ми спостерігатимемо значні перекоси на фондовому, валютному та сировинних ринках у періоди оголошення чергових рішень Федрезерва. Значною мірою обвал ринку криптовалют також зараз пов'язаний з діями ФРС. На черзі — ринок нерухомості та антикваріату.
За нашими розрахунками, річна інфляція в США при цьому, за результатами 2022 року, знизиться з нинішніх 8,6% до (у кращому випадку) 4,5−6,3%, що значно вище за цільові 2%. Тому поступове зростання відсоткової ставки триватиме і весь 2023 рік. За умови відносно сильного долара — загалом цей результат вважатиметься позитивним для США.
Що відбувається з євро
Запізнення ЄЦБ із рішеннями щодо підвищення відсоткових ставок, завершенням політики «кількісного пом'якшення» на тлі війни в Україні та результати недалекоглядної газової політики країн ЄС провокують низку проблем, які швидко не вирішити.
Рівень інфляції у країнах Євросоюзу у травні досяг 8,1% у річному обчисленні. Причини такого високого рівня споживчої інфляції мають не лише монетарний характер. Відсутність резервів зі скорочення логістичних витрат, дорогий газ при заповненні сховищ трохи більше 50% від потреби для проходження опалювального сезону, суттєва різниця в економічних показниках країн Європи за високого рівня безробіття підвищує ризики стагфляції.
На цьому фоні дорогий євро — точно не помічник економічного зростання країн ЄС. Європі будь-що потрібно оживити економіку, але при цьому ще й домогтися істотного зниження споживання енергоносіїв. Це складне завдання для такого різношерстого колективу європейських країн із протилежними економічними інтересами. У результаті ЄЦБ «кидається» у прийнятті своїх рішень і втрачає дорогоцінний час для розбудови економіки.
А головне — європейський центробанк очевидно програє ФРС США у швидкості ухвалення рішень та «кроці» змін відсоткової ставки. В результаті євро зміцнюється щодо того ж долара, що також нестандартно. Але це загалом не приносить виграшу європейцям. Відбувається так тому, що «дорогий» євро закриває виробникам із ЄС частину ринків збуту, які й так ще не відновилися через covid-19, війну Росії проти України та загальносвітові проблеми з постачанням.
Читайте також: Нова світова криза: перспективи долара та євро, політика ФРС, інфляція. Прогноз курсу валют (відео)
Євро VS долар: на що очікувати українцям та як зберегти свої гроші
Американці виглядають у такій ситуації надійнішими, що дає надію інвесторам на вихід із кризи з мінімальними втратами навіть за відсутності сильного долара та високої інфляції.
ЄС же, через свою неповороткість і значне зростання світових цін на енергоносії, навіть за відносно сильного євро так і досі й не знайшов свого рецепта боротьби з інфляцією в єврозоні.
У цих умовах паритет курсу долара до євро навряд чи можливий, оскільки такий сценарій не є вигідним для Штатів. За прогнозами «Мінфіну», співвідношення пари євро/долар, навіть з урахуванням змін відсоткових ставок ФРС США (ще прогнозується їх підвищення до кінця літа на 0,5%-0,75% річних) та поведінки ЄЦБ (максимальне підвищення у цей період відсоткової ставки на 0,25−0,5% річних) перебуватиме до кінця літа в межах коридору 1,02 — 1,08 долара за євро.
Якщо не буде змін у нормативній базі Нацбанку щодо валютних обмежень і ситуація на фронтах зберігатиметься на поточному рівні, то при замороженому офіційному курсі долара на міжбанку курс американської валюти в літній період перебуватиме в межах коридору від 29,25 до 29,55 гривень, курс євро — у межах коридору 29,84−31,91 гривень.
На готівковому ринку в період останньої декади червня та до кінця серпня при курсі долара в межах коридору від 34,50 до 38,50 гривень курс готівкового євро буде від 35,19 до 41,58 гривень.
В умовах глобальної невизначеності у світі та війни в Україні лише диверсифікація активів здатна хоча б частково закрити ризики втрати коштів громадянами країни. За розрахунками «Мінфіну», це може бути така пропорція: 60% — у валюті (причому 60% -70% із цієї суми в доларі, решта 30−40% — у євро), 30−35% — у гривні в ОВДП, військових облігаціях або депозитах та 5−10% — у золоті.