Зміцнення гривні точно не сподобалося регулятору і НБУ почав виходити на міжбанк і викуповувати надлишок. Цим він практично зупинив тренд на зниження котирувань американської валюти. Схоже, Нацбанк намагається розгорнути ринок в сторону збільшення курсу, хоча б до рівнів 27 гривень і вище.

Регулятор намагається всидіти відразу на багатьох стільцях:

  • НБУ треба боротися з інфляцією, що зростає, і тут зміцнення гривні є дуже доречним;
  • але зниження курсу призводить до збитків самого Нацбанку при переоцінці золотовалютних резервів. Це буде проблемою для регулятора, якому потрібне зростання прибутку для виконання власних зобов'язань перед бюджетом;
  • низький курс долара стратегічно не цікавий ані бюджету, що розрахований за показником за рік в 29,1 гривень за долар, ані відомствам, які його наповнюють. Мінфін України, митниця і податківці не готові до різкого зміцнення гривні, оскільки це скорочує надходження податків і зборів, прив'язаних до офіційного курсу. Більше того, їм навіть цікаве зростання цін, щоб без особливих клопотів рапортувати про перевиконання планів за дохідною частиною бюджету;
  • не цікавий дешевий долар і уряду. Отримавши зараз кошти від МВФ, він захоче витратити їх не тільки на виплату зовнішніх боргів у вересні, але й на різні проєкти, проконвертувавши валюту за максимально високим курсом.

І хоча незалежний Нацбанк формально не відповідає за завдання уряду і Мінфіну України, в результаті вони все одно «в одному човні». НБУ не може повністю скидати з рахунків інтереси Кабміну, Мінфіну України та загалом бюджету. Тим паче, що влада набрала досить багато нових соціальних зобов'язань. Без узгоджених дій між усіма цими органами Нацбанк не зможе впливати на ті складові інфляційних процесів в країні, які носять немонетарний характер, але на які можна хоч якось впливати всередині України.

Читайте також: За три роки мінімальна зарплата зросте на $35,5, пенсія — на $14

На тлі зовнішнього подорожчання цін на енергоносії, зависання переговорів із МВФ за програмою stand by, ситуації на Донбасі, проблем з неплатежами за комунальні послуги населення, загроз нової хвилі пандемії, — ефективно керувати грошово-кредитною політикою Нацбанку стає все складніше. Стан валютного ринку і курсоутворення — тільки один із таких прикладів. Але ж є ще інтереси реального сектора економіки — експортерів та імпортерів. Вони постійно вносять свої корективи в те, що відбувається на міжбанку, і не готові бути «спонсорами» експериментів чиновників.

У цій ситуації Нацбанку періодично доводиться маневрувати між інтересами всіх зацікавлених сторін і проявляти чудеса економічної дипломатії. Тому різкого зміцнення гривні НБУ допустити не може. Регулятор намагається хоча б частково згладити курсові коливання, які об'єктивно виникають через приплив валюти в країну різними каналами — від експортерів, нерезидентів і МВФ, який до Дня Незалежності перерахує нам $2,7 млрд. Свій вклад роблять і заробітчани з їх безготівковими переказами родичам і передачею готівкової валюти через водіїв міжнародних рейсів.

Для учасників торгів зараз є три головних питання:

1. до якої позначки НБУ дозволить долару подешевшати;

2. наскільки активно регулятор почне грати на підвищення валютних котирувань, проводячи масовані інтервенції з викупу надлишку пропозиції;

3. коли настане цей час «х» і регулятор почне «боротися» за курс.

Можна згадати, що НБУ нещодавно офіційно оголосив про скорочення планового щоденного викупу долара на міжбанку з $20 млн до $5 млн. При цьому тільки за минулий тиждень він викупив $76,3 млн. Тому подальша поведінка регулятора і його тактика при проведенні інтервенцій стають принциповим питанням для курсоутворення на міжбанку на найближчий час.

Читайте також: НБУ почав згортати довге рефінансування. Що це означає для банків

Багатоплановість завдань, що стоять перед Нацбанком, і протиріччя між основними структурами фінансової влади в країні не дозволять гривні зміцнитися до рівнів близько 26 гривень за долар. Надто вже багато причин у Кабміну, Мінфіну України та навіть самого Нацбанку для того, щоб не допустити цього.

Поки що ж для нацвалюти все складається добре. Основною загрозою для курсу може стати тільки погашення 11 серпня ОВДП на 11,2 млрд гривень, а також виплата відсотків ще за 3 іншими випусками гривневих паперів. Частину цих ресурсів отримають нерезиденти, що потенційно може спровокувати додатковий попит на валюту на міжбанку. Ну і, звичайно, гривня може опинитися в небезпеці, якщо НБУ «перестарався» з викупами долара на торгах і створить штучний дефіцит валюти на міжбанку.

На поведінку учасників міжбанку цього тижня також вплинуть:

1. Збереження сприятливої кон'юнктури на зовнішніх ринках для наших аграріїв і металургів на тлі сезону літніх відпусток. Це забезпечить приплив валютної виручки в Україну на міжбанк при досить низькому попиті на неї з боку багатьох імпортерів і зниження загальної ділової активності;

2. Перевищення обсягів здачі валюти населенням над її купівлею. На даний час готівковий ринок виступає додатковим постачальником «дешевої» валюти на міжбанк, що також сприяє зміцненню позицій гривні.

Читайте також: Українці встановили рекорд із продажу валюти. Продано майже $2,07 мільярда

3. Результати чергового аукціону Мінфіну з розміщення ОВДП, який відбудеться 10 серпня. На момент написання статті чиновники планували продавати гривневі облігації терміном на 380 і 469 днів з обмеженнями по 3 млрд гривень кожні. І папери на 812, 1057 і 1736 днів — без обмежень.

На великий приплив валюти цього разу від їх продажу нерезидентам розраховувати не варто. Подальше отримання Україною $2,7 млрд від МВФ істотно знижує тиск на бюджет у вересні цього року і дозволяє Мінфіну маневрувати як за термінами нових залучень, так і за дохідністю за новими розміщеними паперами. Тому сподіватися на різке збільшення дохідності нерезидентам і місцевим гравцям немає чого, а отже — і особливо збільшувати свої портфелі вони не почнуть. Швидше за все, вони поступово просто перевкладуть кошти, отримані від погашення ОВДП 11 серпня. Це не призведе до додаткового припливу нерезидентської валюти на міжбанк.

Ми прогнозуємо, що Мінфін України зможе розмістити гривневі ОВДП з дохідністю від 11,15% до 12,59% річних, залежно від їх термінів при загальному обсязі продажу облігацій в межах від 2,8 до 7,6 млрд гривень.

4. Ліквідність у банківській системі. Ліквідність збережеться на високому рівні і, за прогнозами «Мінфіну», коррахунки банків на ранок цього тижня перебуватимуть в межах від 41 до 64 млрд гривень. Особливою проблеми для валютного ринку ці кошти не створять.

Читайте також: Мінцифри: «В Україні можна буде легально розраховуватися криптовалютами»

Прогноз курсів готівкового ринку і котирувань міжбанку на тиждень

На готівковому валютному ринку. Готівковий ринок залишиться заручником поведінки міжбанку і почне орієнтуватися на два основних чинники:

1) котирування міжбанку;

2) реальний попит і пропозиція за готівковою валютою у своєму регіоні.

«Мінфін» прогнозує на 9−13 серпня коридор:

  • за готівковим доларом — в обмінниках фінкомпаній в межах 26,70 — 27,10 гривень при спреді до 20 копійок і в банках 26,60 — 27,15 гривень при спреді в межах до 25 копійок.
  • за готівковим євро — в обмінниках фінкомпаній в межах 31,45 — 32,10 гривень при спреді в межах 20- 25 копійок і в банках 31,35 — 32,15 гривень при спреді до 30 копійок.

На міжбанку. Основними для курсоутворення на торгах у період 9−13 серпня будуть:

  • поведінка і поточні курсові завдання найбільших гравців, як місцевих, так і нерезидентів;
  • інтервенції Нацбанку з викупу надлишків пропозиції долара на міжбанку і його цінники. Головне, щоб НБУ «не перестарався» і не створив штучний дефіцит пропозиції долара на торгах;
  • співвідношення пари євро/долар на міжнародних ринках з перерахунком курсу євро щодо гривні на українському міжбанку.

За прогнозами «Мінфіну», 9−13 серпня коридор за доларом на міжбанку перебуватиме в межах 26,70 — 27,05 гривень, а євро — в межах 31,35 — 32,00 гривень.

Обсяги щоденних операцій складуть:

У понеділок — середу — в межах до $130−155 млн при укладанні до 430−580 угод.

У четвер — п'ятницю — в межах до $110−135 млн при укладанні до 410−530 угод.