Головна тенденція — перехід від класичних обмінників до платформ, які поєднують технологічні сервіси, партнерські мережі та цифрові рішення. У світі з’являється дедалі більше фінансових маркетплейсів і сервісів, що пропонують не сам обмін, а інфраструктуру для нього: аналітику, автоматизацію, бронювання курсу чи інтеграцію з банківськими системами.
Гроші стають віртуальними
Валютні операції у світі швидко переходять у цифровий формат. Те, що раніше відбувалося лише у фізичних пунктах обміну, сьогодні дедалі частіше реалізується через технологічні платформи, мобільні додатки та фінансові маркетплейси.
Фінтех-компанії на кшталт Wise (Велика Британія) та Nium (Сінгапур) розвивають мультивалютні сервіси, що дозволяють клієнтам миттєво обмінювати кошти й проводити міжнародні платежі без участі банків. Паралельно зростає роль блокчейн-інфраструктури — зокрема, мережа Stellar (США) створила відкриту систему для обміну валют і токенізованих активів у режимі реального часу.
В Україні цифровий перехід відбувся завдяки законодавчим змінам на початку 2019 року, коли банки отримали можливість купувати і продавати валюту онлайн. Фізособи змогли купувати долари чи євро як для розміщення на депозиті, так і щоб тримати на валютному рахунку. Ці законодавчі зміни дали поштовх і для розвитку віртуальних валютних карток.
Вже за кілька місяців після появи такої можливості ряд великих банків забезпечили можливість дистанційного придбання валюти. Серед них Приват, monobank, Укрсиббанк, ОТП, àбанк тощо. На сьогодні ця функція запроваджена вже у всіх банках, які працюють в масовому сегменті.
Після появи такої можливості українці купували на місяць близько $50 млн. Наразі обсяги торгівлі валютою онлайн зросли врази. За підсумками вересня цього року наші співвітчизники придбали в такий спосіб $323 млн., а продали валюти за той самий час майже на $350 млн.
Водночас попри розвиток сегменту українці все ще надають перевагу готівковій валюті. У вересні її купили на $1,89 млрд, а продали — на $1,5 млрд. Тобто обсяги купівлі паперових грошей виявились майже у 6 разів вищими за ті ж операції онлайн.
Перевагу готівці надають через поєднання ряду факторів:
- вища ліквідність паперових грошей, які можна швидше обміняти і витратити у разі потреби. В тому числі у випадку відсутності електроенергії, зв'язку, чи збою онлайн-сервісів;
- недовіра до банківської системи та небажання тримати всі заощадження у фінустановах;
- страх фінансового моніторингу.
Придбання готівки, на перший погляд, залишається незмінним. Воно відбувається у віконцях банків чи обмінних пунктів. Однак насправді і тут можна помітити технічні зміни, які роблять процес більш зручним і вигідним.
Як працюють маркетплейси
Основна технологічна зміна, яка відбувається на ринку готівкового обміну валют — поява маркетплейсів де збираються пропозиції обмінників. Завдяки цьому клієнт може зі свого смартфона чи комп'ютера дізнатися де йому придбати валюту за кращим курсом, який обмінник знаходиться поряд і вже цілеспрямовано приїхати до нього, замість того щоб проходити ряд кіосків, перевіряючи умови.
У результаті валютний ринок перестає бути лише місцем обміну грошей — він стає частиною ширшої фінансової інфраструктури, у якій головну роль відіграють не каси, а технології, довіра та швидкість взаємодії між учасниками.
Один з прикладів побудови такого маркетплейсу — мультисервісна фінтех-платформа КИТ Group. Вона об'єднує фінансові компанії та надає їм цифрові інструменти для обміну валют, бронювання курсу й аналітики.
КИТ Group не проводить валютні операції самостійно, роль сервісу — бути інфраструктурною платформою, що надає партнерам технологічні, маркетингові та аналітичні інструменти.
Однією з найпомітніших ініціатив компанії стала можливість бронювання курсу на 60 хвилин — інструмент, який, за словами представників маркетплейсу, став важливим антикризовим рішенням у періоди хаотичних коливань валют. Така опція дозволяє клієнтам зафіксувати курс і провести обмін пізніше, зберігаючи вигідні умови. Завдяки цьому користувачі можуть бути певними, що отримають саме ту суму, на яку розраховували, незалежно від короткострокових коливань.
«Наразі бронюванням курсу активно користуються понад 30% клієнтів наших партнерів. Це показує, наскільки затребуваними стають сервіси, що дають передбачуваність у непередбачуваний час», — зазначають у КИТ Group.
Ще один напрямок, у якому працює компанія, — аналітика та автоматизація.
КИТ Group допомагає партнерам оптимізувати операційні процеси, мінімізувати людський фактор і скоротити час обслуговування клієнтів. Усе це — частина ширшої стратегії цифровізації фінансових послуг.
«Диджиталізація — це вже не запит і не очікування, а спосіб бути ближче до свого клієнта, гарантуючи йому безпеку, прозорість, оперативність, надійність. Для цього КИТ Group постійно працює у напрямках аналітики й автоматизації», — кажуть у компанії.
Водночас у KИT Group наголошують, що цифровізація — це не лише про швидкість і технології, а й про доступність. Платформа прагне враховувати потреби всіх категорій користувачів, роблячи процес простим, зрозумілим і безпечним. Такий підхід формує принцип цифрової інклюзії, коли фінансові сервіси однаково зручні для всіх клієнтів, незалежно від їхнього досвіду чи місця перебування.
«Безпека — один із найважливіших аспектів фінансових операцій. Посилення всіх заходів безпеки, зокрема ретельна перевірка купюр, покращення систем відеонагляду, мають бути на ринку тим вагомим стандартом, що гарантує клієнтам прозорість і надійність», — наголошують у KИT Group.
У компанії також визнають, що наступний логічний крок — інтеграція штучного інтелекту у клієнтські сервіси. Зараз розглядаються можливості автоматизованого аналізу ринку, персоналізованих рекомендацій і перевірки ризикових операцій у режимі реального часу.
Майбутнє валютного ринку — у технологіях
Цифровізація валютного ринку змінює не лише інструменти, а й саму логіку бізнесу. У світі формується нова модель взаємодії між клієнтами, фінансовими компаніями та технологічними платформами. Обмін валюти поступово перестає бути окремою операцією — він стає частиною комплексної фінансової екосистеми, де технології забезпечують не лише швидкість, а й прозорість та довіру.
Технологічні платформи змінюють локальні обмінники, створюючи середовище, у якому ключовими цінностями стають безпека, аналітика й передбачуваність.
Український фінансовий сектор розвивається у дусі цих глобальних змін: від традиційних операцій — до цифрових рішень.