Що буде з гривнею, ставками за ОВДП і виплатами за державним боргом без кредиту МВФ

Від України чекають зрушень з декількох питань:

1. Відмова від держрегулювання в енергетиці. Американцям не сподобалася мінімальна ціна 6,99 за куб газу, встановлена Кабміном. Вони наполягають на ринкових цінах і відмові від субсидування населення.

2. Зниження дефіциту держбюджету. Нинішній дефіцит у МВФ вважають надмірно завищеним. Це можна зрозуміти, адже він склав 5,5% ВВП і майже 19% надходжень до скарбниці. У бюджеті-2021 дефіцит закладений на рівні 246,6 млрд грн: його дохідна частина передбачена 1,084 трлн грн, а видаткова — 1,32 трлн грн. Мінфін запланував на цей рік запозичення в розмірі 701,8 млрд грн: 497,3 млрд грн — внутрішні і 204,5 млрд грн — зовнішні. Велика їх частина спрямується на поточні боргові виплати. Беремо нові борги, щоб гасити старі: за внутрішнім держборгом у 2021-му потрібно виплатити 399,5 млрд грн, а за зовнішнім — 98,9 млрд грн.

3. Активнішої і прозорішої боротьби з корупцією. А саме — щодо прийняття закону про Вищу раду правосуддя. А також невтручання в роботу Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

4. Посилення управління Нацбанку і прийняття пачки фінансових законів. По-перше, закону з корпоративного управління НБУ, який регулює діяльність Ради Нацбанку. По-друге, законів, спрямованих на врегулювання питань щодо проблемної заборгованості, а також про фінансовий і страховий ринок.

У нашої влади трохи більше місяця для зрушень. Наступна місія МВФ може відбутися в квітні-травні 2021 року.

Читайте також: Мінфін збільшив прогнози за виплатою держборгу в першому кварталі

Чи вистачить грошей

Фінансисти по-різному оцінюють висновок глобального кредитора.

«Таке рішення від МВФ було очікуваним, враховуючи той спектр питань, який Україна повинна була вирішити для отримання нового траншу в частині антикорупційного законодавства, енергетики в контексті внутрішніх цін на газ тощо. Тому учасники ринку оцінювали ймовірність схвалення виділення коштів як низьку», — сказав «Мінфіну» директор департаменту ризик-менеджменту ПАТ «КБ» Акордбанк" Микола Войтків.

У чому солідарні фінансисти — це в частині наслідків відмови МВФ.

«Зараз це не критично для України. Валютних резервів у нас достатньо, а великих виплат до вересня практично немає», — запевнив «Мінфін» керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Читайте також: Половина всіх платежів за зовнішнім держборгом припадає на початок осені-2021

За підсумками січня 2021 року розмір золотовалютних резервів Нацбанку скоротився на 1,1%, проте залишився на досить високому рівні — $28,8 млрд. Цього точно вистачить на поточні виплати за держборгом.

«Нинішній розмір ЗВР покриває 4,7 місяців майбутнього імпорту (небезпечна межа — 3 місяці імпорту). Найближча велика виплата за держборгом 12 березня — це 295 млн СДР, тобто близько $420 млн. Тому нічого критичного в затримці надходжень траншу від МВФ немає. Це навіть без урахування активних покупок НБУ валюти на міжбанку. Хоча зауважу: за перший тиждень лютого регулятор придбав $160 млн в резерви», — сказав «Мінфіну» голова правління Кредитвест банку Ігор Тихонов.

Виплати МВФ часто йдуть парами: тіло кредиту + відсотки. Всього у 2021 році ми повинні виплатити Міжнародному валютному фонду 1,15 СДР (special drawing rights, спеціальні права запозичення — валюта МВФ), тобто $1,6 млрд грн. У лютому вже перерахували $149,2 млн.

Решта платежі припадають на наступні 7 місяців.

Якби Україна отримала цього року від Фонду три кредитних транши на $2,2 млрд, як прогнозує Нацбанк, то країна перекрила б повністю дані виплати. Обсяг чистого залучення (надходження мінус виплати) склав би $0,6 млрд.

А так доведеться витрачати резерви і запаси уряду: нещодавно повідомлялося, що Кабмін накопичив на своїх рахунках у Нацбанку $1,5 млрд, які будуть використовуватися під виплати за держборгом. Принаймні, до отримання нових валютних вливань.

Що скажуть інші кредитори

Загальновідомо, що співпраця з МВФ є обов'язковою умовою для кредитування України іншими міжнародними фінансовими організаціями. Тому відразу після негативного висновку Фонду з'явилися побоювання на предмет інших кредитних ліній. Хоча фінансисти намагаються розвіяти.

«На МВФ зав'язані такі програми, як макрофінансова допомога від Євросоюзу (€600 млн) і кредити від Світового банку (близько $800 млн). Але в залежності від ситуації в країні, ці програми можуть відв'язати від МВФ, як це було зроблено з першим траншем від ЄС наприкінці минулого року», — вважає Олександр Паращій.

Як приклад експерти зараз наводять кредитну угоду України з Європейським інвестбанком на 50 млн євро під закупівлю вакцин проти коронавірусу і на 270 млн євро під удосконалення інфраструктури аеропорту «Бориспіль», про укладення яких прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив днями.

Що буде з покупками ОВДП

Хто може негативно зреагувати на невтішну заяву МВФ — це іноземні покупці наших облігацій внутрішньої держпозики. Вони звертають увагу на такі речі, і можуть робити паузи у вкладеннях.

До речі, саме так і сталося цього тижня. Цього вівторка, 16 лютого, Мінфіну вдалося розмістити 7 нових випусків ОВДП на 9,5 млрд грн. На п'ять гривневих припало лише 5,9 млрд грн. Якщо раніше нерезиденти щотижня заводили в Україну долари на еквівалент 3−4 млрд грн ($100−150 млн) для покупки цих паперів, то цього тижня їх вкладення оцінили приблизно в 1−1,5 млрд грн.

Чим більше валюти заводиться під скупку ОВДП, тим сильніше зміцнюється курс гривні. Якщо вона не надходить, то долар може поступово дорожчати.

Читайте також: Якщо перемовини з МВФ не матимуть успіху, нерезиденти менше купуватимуть ОВДП

Експерти поки що не прогнозують довгострокового падіння попиту на гривневі держоблігації через тривалі переговори з МВФ, однак допускають скорочення вкладень. Що може провокувати поступове підвищення ставок за держоблігаціями. Нашому Мінфіну просто доведеться підвищувати привабливість своїх паперів, щоб зібрати кошти.

«Є ймовірність незначного зростання ставок за ОВДП. Але якщо це і станеться, то в рамках 0,5%. Зараз дохідність ОВДП і без того дуже висока, і значно перевищує рівень облікової ставки НБУ. Мінфін навряд чи погодиться на істотне зростання», — вважає Ігор Тихонов.

Середня дохідність за держоблігаціями почала підвищуватися ще восени 2020 року. Найсильніше вона підскочила у грудні, коли уряд спішно перекривав дефіцит бюджету. Діапазон ставок підвищився з 7−10% річних до 9,8−12,5%.

«Досвід кінця 2020 року показав, що затримки з отриманням траншу МВФ не завадили успішно розмістити євробонди і отримати перший транш макрофінансової допомоги ЄС. Так, це було зробити складніше, але все ж можливо», — підкреслив Тихонов.

Що буде з курсом гривні

Експерти впевнені, що гривня зміцнюватиметься навіть при слабкій активності на ринку ОВДП. Вони бачать для цього передумови.

«В першу чергу, світові ціни на основні експортні позиції України (руда, метал, зернові) зараз знаходяться на значеннях, близьких до історичних, що з тимчасовим лагом дає істотний приріст валютної виручки. При цьому попит на валюту залишається помірним. Наприклад, ті ж туристичні подорожі, які формують багатомільярдний попит на валюту, далекі від рівня, який був до пандемії covid-19», — підкреслив Микола Войтків.

Фінансисти вважають, що тимчасове подорожчання долара може бути першою реакцією ринку на заяву МВФ, а також результатом дії спекулянтів. Але після цього все одно чекають зміцнення гривні.

«Вважаю, відчутного впливу на курс заява не матиме. Він поступово продовжить посилюватися в діапазоні 27−27,5 грн/$ до кінця лютого», — запевнив «Мінфін» старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Коли домовимося з МВФ

Ключове питання зараз — скільки часу може знадобитися українським чиновникам, щоб виконати вимоги МВФ і домовитися про виділення кредитного траншу? Найоптимістичнішими варіантом вважається квітень-травень. До цього часу тема газових тарифів може відійти на другий план, завдяки завершенню опалювального сезону, і нашому уряду буде легше в чомусь переконувати кредиторів.

Втім, перемовини можуть і затягнутися.

«На мою думку, шанси отримати транш ще влітку або на початку осені вищі. Заява Люнгмана має стати хорошим дзвіночком і холодним душем для влади. А пікові виплати за боргами у вересні ніхто не скасовував», — підкреслив Сергій Ніколайчук.

У вересні Україна має заплатити іноземним кредиторам відразу $2,9 млрд. Це піковий, з точки зору виплат, місяць. Платіжний календар за зовнішнім держборгом виглядає так:

• I квартал — 32,6 млрд грн;

• II квартал — 25,7 млрд грн;

• III квартал — 89,4 млрд грн;

• IV квартал — 17,5 млрд грн.

Беремо мало — платимо багато

Найгірший сценарій — якщо МВФ перенесе кредитування України на 2022 рік. Його допускають лише одиниці. Але навіть в цьому випадку очікується, що Кабмін зможе перекрити недонадходження за рахунок резервів Нацбанку, розміщення єврооблігацій і більш активних продажів ОВДП. Хоча за цими боргами доведеться платити підвищені відсотки.

Чиновники не найкращим чином оцінюють співпрацю з Міжнародним валютним фондом за останні роки. «Мінфін» отримав доступ до внутрішнього документу Національного банку, в якому робиться безсторонній висновок.

З нього зрозуміло, що відсотки і комісії, які Україна сплатила за кредитами МВФ, перекривають значну частину чистої вигоди від кредитування нашої країни.

«За період з 2014 року (станом на кінець III квартал 2020 року) чисті надходження за кредитами МВФ (з урахуванням погашень за попередніми програмами) склали $4,2 млрд. При цьому, на користь МВФ було сплачено комісій і відсотків на суму близько $1,7 млрд», — йдеться в ньому.

Вкрай слабка результативність пояснюється двома причинами:

• Країна набрала в Міжнародному валютному фонді стільки кредитів, що виплати за ними ледве перекриваються новими позиками. Ми віддаємо близько 2/3 від того, що кожного разу позичаємо заново, і ходимо колом.

• Україна платить не тільки 2% річних відсотків за залученими кредитами МВФ, але ще й додаткову комісію (неустойку) від тієї суми кредиту, яку фактично не отримуємо. Не отримуємо, бо не виконуємо вимоги кредитора.

Це видно за структурою платежів за останні роки.

Щоб зрозуміти, чому накопичилися такі великі комісії, достатньо вивчити дані за схваленими і фактично отриманими кредитними траншами:

• 2014−2015 роки за програмою stand by — схвалено фінансування на $17,01 млрд, але фактично отримані два транші загальним обсягом $4,2 млрд;

• 2015−2018 роки за програмою EFF (розширене фінансування) — схвалено $17,5 млрд, але фактично отримано 4 транші на $8,6 млрд;

• 2018−2019 роки за програмою stand by — схвалено $3,9 млрд, але фактично отримали $1,4 млрд;

• 2020−2021 рік за програмою stand by — схвалено $5 млрд, але поки що фактично отримано $2,1 млрд.

Виходить, що з 2014 року ми могли отримати $43,5 млрд, але реально взяли лише $16,3 млрд. З них чисті (за вирахуванням погашень за старими кредитами МВФ) — це лише $4,2 млрд. При цьому $1,7 млрд довелося викласти за відсотками та комісіями.

Щоб знизити витрати на обслуговування держборгу і менше платити комісій/неустойок, владі потрібно активніше скорочувати свої запозичення у МВФ. Принаймні, якщо вони не бачать можливості для виконання вимог Фонду. Так ми не будемо платити хоча б за ті гроші, якими не користуємося.