Майбутнє вже з 11 березня чергове посилення нормативу резервування залишається першорядним «головним болем» для топменеджменту банків. Із початку року норматив буде підвищено вже втретє. Тож фінансисти практично вичерпали свої стартові можливості щодо перегрупування ліквідних активів таким чином, щоб виконати нові вимоги регулятора.
Банки першої «двадцятки» ще зберегли можливості для маневру: вони продовжать поступово скорочувати свої вкладення в депсертифікати, зменшувати старий портфель цінних паперів і, наскільки можна, поповнювати його за рахунок купівлі бенчмарк-ОВДП. А ось у дрібних та середніх фінустанов такого запасу міцності за гривнею вже немає.
Їм доведеться активізувати не лише купівлю тих самих бенчмарк-ОВДП, але й залучення коштів від населення та бізнесу на термінові депозити. Вони також намагатимуться скорочувати залишки на поточних рахунках клієнтів, пропонуючи натомість короткі депозити. Це дозволить їм змінювати базу фондування для мінімізації суми нормативів резервування.
Читайте також: НБУ змусив банки полювати на гроші населення
Комусь із «малюків» та «середнячків» додатково доведеться продавати і валюту з власної валютної позиції, щоб отримати додаткові гривневі ресурси. Це не величезні суми, але також позитивний фактор для курсу гривні, оскільки дещо збільшить обсяг валютної пропозиції на міжбанку.
В умовах дефіциту гривневої ліквідності, що зростає, зростатимуть ставки на ресурсному міжбанку: можлива стеля — 27% річних, тобто рівень ставок рефінансування «овернайт» Нацбанку. Також збільшиться кількість звернень банків до НБУ за отриманням рефінансування «овернайт» для закриття проблем із нормативом резервування.
Канал емісійного фінансування бюджету, за погодженням із нашими західними партнерами та МВФ, із початку року практично закритий. Тобто економіка нині вже не накачується незабезпеченими грошима, що є однією з основних гарантій стабільності валютного ринку.
Читайте також: Друкарський верстат НБУ на паузі вже 2 місяці: як фінансується бюджет
Із позитивного для фінансової системи можна ще вказати і на загальну зміну тенденцій на ринку ОВДП. Із початку 2023 року надходження від розміщення цих паперів перевищують їх погашення, тоді як у 2022 році ситуація була прямо протилежною.
За перші півтора місяці цього року Мінфін уже розмістив облігацій на суму 77,8 млрд гривень при тому, що повинен погасити за січень-лютий 41,1 млрд гривень. При цьому головними покупцями паперів держави були банки, а не Нацбанк, як це було весь минулий рік. Результати аукціону від 21 лютого та майбутнього, останнього цього місяця, аукціону 28 лютого лише покращать статистику.
Якщо додати до цього ще й «відкачування» гривні з банківської системи через періодичні інтервенції Нацбанку з продажу долара, то можна сміливо стверджувати, що дефіцит вільної гривні загалом за банківською системою гарантує нацвалюті досить стабільне майбутнє на валютному ринку. Принаймні, найближчі місяць-два. Причому, як на міжбанку з безготівковою валютою, так опосередковано — на готівковому ринку.
Єдине, що завжди було складно спрогнозувати на готівковому ринку, — це поведінка населення. Але зараз українці виявляють настільки стійку позицію на всіх фронтах, у тому числі й валютному, що навіть у період стресів блекауту, ракетних обстрілів, нескінченних повітряних тривог та знакової для всіх дати 24 лютого черг біля обмінок не вишиковується. Це дуже гарний психологічний знак для всього банківського сектору України та валютного ринку, зокрема.
Подальша поведінка курсу гривні залежатиме від:
- розмірів та своєчасності надходжень міжнародної допомоги;
- обсягів ЗВР;
- надходжень валютної виручки від експортерів;
- ситуації на фронті;
- реального дефіциту бюджету.
Будь-які серйозні зрушення за кожним із цих пунктів стануть сигналом для всіх учасників валютного ринку про швидку зміну ситуації щодо курсу.
Але є й негатив. За січень зовнішній товарообіг склав $7,9 млрд, що на 35% менше, ніж у січні 2022 року. Як повідомляє Держмитслужба, у січні до України імпортували товарів на суму $4,8 млрд, а експортували — на $3,1 млрд. Тобто негативне сальдо торгівлі лише за перший (зазвичай, не найактивніший) місяць року пішло в мінус на $1,7 млрд.
До цього треба ще додати відтік коштів через витрати наших біженців за кордоном (Нацбанк говорить про суму близько $2 млрд на місяць), а також досить нестабільну ситуацію у наших експортерів-аграріїв через позицію Росії щодо «зернового коридору». Таким чином, особливої стабільності з експорту зараз немає, а щомісячний брак валюти в Україні перекривається лише надходженнями міжнародної допомоги.
Не забуваймо ще й про те, що вже з березня цього року уряд проведе індексацію пенсій, яка торкнеться 10 млн осіб. А це також вимагатиме значних додаткових видатків бюджету та Пенсійного фонду. Джерело фінансування цих витрат також є важливим для прогнозу поведінки валютного ринку найближчим часом. Поки що йдеться про фінансування цих витрат за рахунок знову ж таки міжнародної допомоги, тобто не за рахунок «друкарського верстата».
Тому, як кажуть наші військові аналітики, ситуація складна, але контрольована.
Цього тижня Нацбанк продовжить перекривати своїми інтервенціями брак валюти на міжбанку, продаючи долар по 36,9343 гривні. За моїм прогнозом, за 27 лютого — 3 березня «чистий» продаж валюти регулятором становитиме близько $530−720 млн.
Крім цього, опосередковано на всіх учасників ринку вплине фактор завершення місяця, який у військовий період знизив свою значущість, але все ж таки працює. У плюс чиновникам Нацбанку та Мінфіну можна записати і нещодавні новини про прогрес у переговорах України з МВФ, які психологічно також страхують гривню найближчим часом.
Ну і, звісно, на курс євровалюти щодо гривні впливатиме поведінка пари євро/долар на зовнішніх ринках. Там зараз спостерігається очевидно недовгий «бічний» тренд із поступовим щоденним невеликим зміцненням позицій долара щодо євро.
Це пов'язано з останніми даними щодо економіки США, які знову дають сигнали інвесторам щодо можливого продовження «яструбиної» політики Федрезерва щодо підвищення відсоткових ставок. Подібні настрої знову роблять долар привабливішим інструментом для інвесторів, порівнюючи зі станом справ ще один-два тижні тому.
Читайте також: Goldman Sachs очікує ще три підвищення ставки ФРС США у 2023 році
Прогноз курсу долара та євро на 27 лютого — 3 березня
Міжбанк:
Безготівковий курс долара перебуватиме в межах коридору НБУ від 36,5686 до 36,9343 гривень. А ось розкид котирувань за євровалютою буде значнішим, що пов'язано з потенційним зростанням коливань пари євро/долар цими днями.
За моїм прогнозом, цього тижня пара євро/долар перебуватиме в коридорі 1,05−1,068 долара за євро. За вищевказаного коридору Нацбанку за доларом євро торгуватиметься в межах від 38,39 до 39,45 гривень за євро.
Готівковий ринок:
Тенденція поступового звуження спреду між купівлею та продажем за доларом збережеться: він перебуватиме в межах від 20 до 70 копійок.
За євровалютою спред теж не буде максимальним, але залишиться суттєвим. Можливі ризики посилення коливань за євро, що зберігаються, призведуть до того, що найобережніші фінансисти почнуть утримувати спред за євровалютою в межах від 25−30 копійок до 90 копійок. А в районах із низьким рівнем конкуренції між обмінниками найвідчайдушніші не побояться підвищити його і до 1 гривні.
Більшість банків та обмінників фінкомпаній весь цей тиждень продовжать працювати у форматі «з обігу» з періодичною зміною своїх цінників за євровалютою протягом дня, залежно від тренду пари євро/долар на міжнародних ринках.
У банках котирування готівкового долара при купівлі/продажу перебуватимуть у межах коридору від 39,00 до 40,20 грн, за євро — від 40,50 до 42,60 грн.
В обмінниках фінкомпаній курси долара та євро будуть традиційно у вужчих межах:
долар — коридор купівлі та продажу від 39,30 до 40,10 гривень,
євро — коридор купівлі та продажу від 41,20 до 42,30 гривень.