Навіщо українцям криптовалюта
Сьогодні в багатьох столичних валютних обмінниках на табло з курсами фіатних валют можна зустріти символи найпопулярніших криптовалют. Так, поряд зі звичними обмінними операціями долара, євро, злотого на гривню і навпаки, вже не один місяць паралельно йде обмін криптовалюти на гривню і навпаки.
Враховуючи появу такої послуги, можна констатувати той факт, що вона користується попитом. Ба більше, за час війни цей попит показав феноменальне зростання.
Взагалі, у 2022-му Україна посіла третє місце у рейтингу прийняття криптовалюти населенням, за даними ресурсу Chainanalysis, поступившись тільки В'єтнаму і Філіпінам. Сьогодні понад 6,5 мільйонів українців володіють криптовалютою. Аналітики цього ж ресурсу вказували, що у березні 2022 року обсяг торгівлі в українській гривні на платформах Binance та LocalBitcoins зріс на 121%. Причини такого зростання цілком очевидні.
По-перше, в часи криз, якою, в тому числі, стала війна, люди традиційно шукають для себе захисний актив, і в Україні таким активом, після готівкового долара і євро, для багатьох стала криптовалюта. Якщо раніше цифрові активи були більше прерогативою айтішників та криптоентузіастів, то війна підштовхнула опанувати її тонкощі навіть тих, хто раніше не надто цікавився новинками на ринку фінансових послуг.
До речі, за неофіційною інформацією, в перші два тижні війни тільки на одну біржу Binance було виведено близько $500 млн. А ще були інші криптобіржі, PayPal, Revolut тощо.
Фактом є те, що в перші тижні війни криптовалюти використовувались з метою збереження власних коштів. Адже мало в кого було розуміння, як працюватиме банківська система України найближчим часом і чи лишиться вона взагалі.
Ще одним важливим фактором підвищення популярності криптовалюти стала ініціатива Міністерства цифрової трансформації, завдяки якій Україна почала приймати пожертви в криптовалюті для підтримки армії та біженців, і вже за декілька днів були зібрані суми, еквівалентні десяткам мільйонів доларів США.
Що цікаво, значна частина пожертвувань у криптовалюті — у ній же і витрачалась. Цей процес значно спрощував і пришвидшував закупівлю речей оборонного та гуманітарного призначення, що, зі свого боку, постало величезною перевагою над традиційною банківською системою, особливо враховуючи те, що в перші дні війни кожна хвилина була вирішальною.
Сьогодні усі ці інструменти продовжують активно використовуватись переважно з метою обходу обмежень НБУ для простішого і швидшого проведення транзакцій. Часто для закупівлі автомобілів та інших необхідних для фронту речей фізичними особами, допомоги родичам, які виїхали закордон тощо.
Як ринок стає цивілізованим
Проте, незважаючи на такий різкий сплеск використання криптовалюти в Україні, український крипторинок і досі повноцінно не запрацював у легальному правовому полі.
15 березня 2022 року Президент України підписав Закон України «Про віртуальні активи», який, однак, набере чинності після ухвалення змін до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами. Крім того, наразі згаданий Закон переглядається з метою адаптації до європейських норм, прописаних у MiCA.
Попри все, це дає позитивні надії, що на даному етапі уже закладаються підвалини для формування і повноцінного функціонування ринку криптовалют в Україні.
Також у 2022 році був прийнятий Закон України «Про платіжні послуги», який забезпечить краще регуляторне середовище для фінтех-сектору, зокрема для платіжних послуг.
Закон дасть старт запровадженню концепції оpen-вanking, що означатиме відкриття банками своїх API для сторонніх надавачів платіжних послуг та надання можливості підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися з ними даними кожному учаснику ринку, який надає платіжні послуги і має на це дозвіл регулятора.
Це знову ж створить додаткові умови для активного розвитку фінтеху і певну конкуренцію для банків за клієнтів. Наближчим часом, очевидно, варто очікувати на процес осучаснення інфраструктури платежів, або перехід на нове покоління системи електронних платежів у режимі 24/7 та на основі міжнародного стандарту ISO 20022, а також інтеграції в Єдину зону платежів в євро (SEPA).
Читайте також: Парламент прийняв за основу законопроєкти щодо розвитку віртуальних активів та цифрового контенту
Подальші перспективи
Після війни, коли поступово зніметься більшість валютних обмежень, населення, вірогідно, продовжить активно користуватись інструментами, які освоїло від початку війни, тому що це зручніше, швидше та простіше.
Плюс через декілька років у фазу ділової активності вступить покоління зумерів, яке повністю відкрите до фінансових інновацій. Це означає, що досить великий відсоток транзакційного доходу від платежів із високою ймовірністю мігрує з банків до фінтех-компаній.
Крім того, світова архітектура фінансів активно змінюється, — так, це не всім і не завжди очевидно, але це факт. Вона трансформується в щось принципово нове, з’являються абсолютно нові за своєю суттю фінансові продукти та інструменти. Принципово нові канали доставки коштів — як в транскордонних переказах, так і на місцевих ринках. Ба більше, з’являються нові види грошей, які несуть під собою зовсім інше смислове навантаження, сутність, рішення задач. Для підростаючого покоління зумерів гроші — це вже більше не готівка і не пластикові картки. Для них гроші — це концепт, який зберігається у хмарі.
Особливість розвитку фінансових інновацій полягає в тому, що їх виникнення досить часто жодним чином не контролюється фінансовими регуляторами, оскільки більшість таких інновацій перебувають поза правовим полем і регулятивними актами. Яскравий тому приклад — статус криптовалют у більшості країн світу або історія з запуском піриногового кредитування Приватбанком. Тобто формально вони нічого не порушують, але досить часто не підпадають під жодні правила гри, прописані регулятором, оскільки останні просто ще не встигли вивчити і дати оцінку цій інновації, прописати відповідні правила.
Крім того, навіть після введення конкретної інновації до правового поля, з’являються нові, які теж потребують вивчення, оцінки і визначення їх місця у фінансовій екосистемі місцевого чи глобального рівня. Частину цих інновацій якось контролювати або регулювати взагалі може бути технічно майже неможливо. Це гра, в якій регулятори завжди будуть в позиції наздоганяючого.
Враховуючи це, регулятору необхідно буде побудувати ефективну стратегію взаємодії з новими учасниками ринку, а фінансовим установам — підготуватись до нових реалій на фінансовому ринку.