«MiCA захищатиме від ситуацій, подібних до банкрутства FTX»
Нещодавно Європарламент схвалив новий закон про регулювання криптовалют (MiCA). Про що він?
MiCA впроваджує чіткі правила ліцензування класифікації криптоактивів, вимог до їх емітентів, розкриття інформації вайтпейпера (документа, що викладає суть, цілі та принципи роботи криптовалютного проєкту — ред.), прописує, як припинятиметься маніпулювання ринком, та правила роботи постачальника, з погляду розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів. Ці правила структурують крипторинок і роблять його більш схожим до класичного фінансового ринку.
Насамперед, це дозволить ефективніше захищати права інвесторів. Наприклад, MiCA встановлює досить високі вимоги до капіталу емітентів токенів із прив'язкою до активів.
MiCA — це частина цифрової реформи ЄС, яка передбачає також пілотний проєкт у рамках європейського регулювання фінансових ринків MiFID. Цим проєктом регулюється використання Security-токенів, токенізованих акцій та облігацій.
Ухвалення цих правил відбулося після гучних банкрутств на крипторинку, зокрема біржі FTX. Якби MiCA діяло, а FTX працювала за ними у Європі, це допомогло б не допустити краху компанії?
Так, адже головна причина банкрутства FTX — безконтрольний рух активів клієнтів. Також компанія, як маркетмейкер, брала участь у власному проєкті, розганяючи свою монету. Проти подібних дій, у тому числі, й спрямована MiCA.
Для функціонування MiCA ще буде прийнято багато підзаконних актів. І, як я очікую, всі ці правила у комплексі мають створити систему, схожу на ту, що діє на класичному ринку капіталу. У тому числі, буде й традиційний контроль за використанням активів клієнтів.
Чи означає це, що європейський ринок буде очищений від шахрайських криптопроєктів?
Будь-яке законодавство не дає таких гарантій. Навіть за умов кращого американського регулювання піраміда Мейдоффа існувала десятиліттями. Скрізь можна знайти проломи, обдурити регулятора, але загалом MiCA захищатиме від ситуацій, подібних до банкрутства FTX.
Ініціатива запровадити окреме регулювання криптоактивів готувалася, радше, у зв'язку із заявами Facebook про власну платіжну систему на базі криптовалюти Libra. Уряди розуміли, що Libra може скласти конкуренцію звичним інструментам на фінансових ринках.
Якщо ми уявимо ситуацію, що існує криптовалютна біржа, зареєстрована в Південно-Східній Азії, і вона хоче працювати в Європі. Як регулюватиметься її діяльність? У Європі вона має відповідати одним правилам, а в Азії — іншим?
Якщо людина захоче зареєструватись як клієнт на біржі з Азії, вона може це зробити. Але якщо компанія захоче вийти на європейський ринок, їй доведеться отримати тут ліцензію.
Ба більше, якщо компанія має ліцензію Кіпру, то для роботи і на класичних ринках, і на криптовалютному, потрібно буде пройти процедуру паспортизації. Це коли компанія заявляє до відповідного органу країни про те, що вона хоче вести тут діяльність та залучати місцевих клієнтів. Ця процедура сповіщувального характеру — від місцевого регулятора потрібно отримати відповідь та зареєструвати її у кіпрській комісії.
Якщо говорити спрощено, то азійська біржа отримує європейську ліцензію та в Європі подає звітність?
Так.
Те саме стосується і токенів? Якщо біржа починає працювати в Європі, то місцевим клієнтам вона має пропонувати лише ті токени, які відповідають європейським правилам?
Так, якщо токен обертається на європейській біржі, він має відповідати правилам Європи, основне з них — це розкриття інформації. На інших ринках можуть бути представлені токени, відповідно до інших правил.
Це звичайна практика й для класичних фінансових ринків. Немає однакового законодавства у всьому світі. Кожне відрізняється за фінансовими інструментами. Десь одні інструменти є, десь їх немає і потрібно проходити процедуру допуску.
«Не всі криптобіржі переживуть наступні 18 місяців»
Що із впровадженням MiCA може змінитися для приватних інвесторів?
Потрібно враховувати потенційні ризики для зберігання коштів на майданчиках, які ще не адаптувалися під MiCA. Нові правила підвищують вимоги до компаній і не всі зможуть їх виконати, у багатьох зламається бізнес-модель. Вони вже звикли працювати поза регульованим полем.
Тому не всі криптобіржі переживуть впровадження MiCA наступні 18 місяців. Я б не тримав істотних коштів на гарячих гаманцях бірж. Але уточню, що ризики стосуються, насамперед, маленьких бірж.
Чи правильно я розумію, що децентралізовані біржі не підпадають під це регулювання тому, що їх у принципі неможливо регулювати?
Щодо цього кейсу у світі йде велика суперечка, як все ж таки регулювати децентралізовані біржі. На мою думку, тут регулювання йтиме само собою, тому що людина не зможе весь час жити у світі віртуальних активів, їй все одно знадобиться вихід у фіат. І ось тут без документів про те, як було придбано крипту, і виникнуть складнощі.
Децентралізовані майданчики не стануть масовими, більшість користувачів криптовалют все ж таки перебуватимуть в централізованих біржах.
Які ще великі юрисдикції можуть найближчим часом ухвалити закони про регулювання віртуальних активів та чи корелюють вони з MiCA?
Над такими законами працюють Велика Британія та США. Але це не обов’язково буде координація з європейським законодавством. Наразі заяви голови американського SEC Гері Генслера говорять про те, що США йдуть у бік того, щоб вважати всі віртуальні активи фінансовими інструментами.
Ці принципи мають на увазі регулювання, яке відрізняється від європейського. Подивимося, що буде в майбутньому, чи змінить США свій підхід, але цілком можливо, що законодавство не буде синхронним.
Крипторинок зараз перебуває у ситуації, у якій класичний фінансовий світ був понад сто років тому. Коли ще не було усталених визначень, класифікації. Ми живемо в ринку, що формується. Згодом, можливо, у всьому світі буде гармонізація принципів, навіть не з метою нагляду, а класифікації.
Читайте також: В Україні ліквідували дев'ять криптовалютних обмінників
Відмінності у законодавстві різних країн створюють ризики для крипторинку?
Я думаю, що ні. Компанії працюють або на європейському ринку, або на азіатському, або на американському. Якщо глобальна компанія працює на всіх ринках, то вона може дозволити собі витрачати достатні ресурси, щоб у кожній юрисдикції не порушувати законодавство.
Якою є подальша доля MiCA? Нове регулювання вже точно набирає чинності чи потрібні додаткові рішення?
Точно набирає чинності. Передбачено 18 місяців на імплементацію правил. ESMA — регулятор фінансового ринку ЄС — розроблятиме додатки для трактування норм MiCA і безпосередньо вказуватиме, що потрібно робити місцевим регуляторам.
«Закон про віртуальні активи фактично повністю змінюватиметься»
За тиждень до прийняття MiCA НКЦПФР заявила про завершення роботи над правками до українського закону про віртуальні активи, відповідно до нових європейських правил. Що планується змінити?
Закон про віртуальні активи фактично повністю змінюватиметься. НКЦПФР напрацювала принципи MiCA для нової редакції закону, з огляду на ідеологію європейського регулювання. Коригування зроблено лише щодо особливостей національного права, але основні засади ми зберігаємо.
Україна планує вступити до Європейського Союзу і, відповідно, наше законодавство має бути синхронізованим із європейським.
Коли закон про віртуальні активи лише розроблявся, було багато розмов про те, що він має бути максимально лояльним до компаній, щоб зробити Україну привабливою для інвестицій. Але якщо наш закон відповідатиме європейському, то й суттєвих переваг Україна не отримає?
Все вірно. Але з лояльністю до компаній є велика проблема, як уберегтися від порушень з їхнього боку. В умовах не дуже розвиненої правоохоронної та судової системи ми можемо зіткнутися з великими ризиками.
Необхідний контроль за діями та відповідальністю професійних учасників. Якщо його зробити за принципом «усі всім довіряють», це може призвести до негативних наслідків. Навіть американський ринок, на якому досить жорстке регулювання, постраждав від краху FTX.
Якби наш закон про віртуальні активи набув чинності у його первісному вигляді, в України могла б виникнути проблеми з ЄС?
З боку ЄС ні, це сприймалося б, як внутрішні справи України. Але ось з боку контролю за відмиванням грошей дійсно могли б виникнути питання.
На мій погляд, у початковій редакції були моменти, які б не дозволили запустити крипторинок. Тому він у будь-якому разі потребував доопрацювань.
Які перспективи ухвалення нової редакції закону?
Наразі вже готовий фінальний текст. Тепер треба дати його почитати ринку, вислухати його думку. Також проєкт мають почитати в НБУ, у парламенті. НКЦПФР збиратиме думки і на їхній основі підготує фінальну версію, яку і внесуть до парламенту.
Попереду — масштабна робота. Проєкт займає понад сто сторінок. До того ж, він ще вимагатиме розробки внутрішніх положень про регулювання.
Читайте також: Майк Новограц: як професійний борець став володарем Галактики та двічі мільярдером
Раніше ми очікували набрання чинності закону після ухвалення змін про оподаткування доходів від операцій з віртуальними активами. Я правильно розумію, що набрання чинності нинішньої версії закону вже неможливе?
Цього, найімовірніше, не буде. Очікується, що це буде синхронний процес — ухвалення нового закону та змін до Податкового кодексу. Можливо, раніше набудуть чинності зміни до Цивільного кодексу.
Чи обговорюються наразі зміни до Податкового кодексу? Якими можуть бути ставки податків для доходів із віртуальних активів?
Хотілося б, щоб ставки були нижчими. Моя особиста позиція — це має бути близько 5%. Ми маємо показати, що «відбілюватися» та сплачувати податки вигідно. З огляду на те, що зараз податків від цієї сфери надходить практично нуль, це буде гарним початком.
Але вирішуватиме це парламент, консультуючись із Міністерством фінансів.
Україна посідає одне з перших місць у світі за кількістю громадян, які мають криптовалюту. Чи може ця ситуація змінитись через коригування регулювання? Які перспективи розвитку крипторинку?
Перспективи найкращі. Класичні ринки через це вже проходили. На зміну практично «Дикому заходу» приходить регулювання, потім воно посилюється. Це нормальний історичний процес, і рано чи пізно він мав відбутися. Більшість учасників це підтримують, адже зміни структурують ринок. Але існує потенційний ризик, що не всі учасники матимуть змогу виконати вимоги регулювання.
Також варто враховувати, що з'являється звітність до податкових органів про відкриті рахунки та виконані операції. Цього року Україна підписала угоду про податковий обмін із ЄС. У 2024 році, після врегулювання юридичних моментів, ми почнемо отримувати інформацію про дії наших громадян у ЄС. Тому, хто не подав декларацію, отримають «листи щастя».
Читайте також: ШІ, «оборонка», крипторинок: 3 цікаві галузі для інвесторів у 2023 році
Поки що криптобіржі не зобов'язані подавати таку інформацію, але протягом 18 місяців, коли ЄС доопрацьовуватиме регулювання, така вимога, найімовірніше, з'явиться. Торгувати на європейських майданчиках інкогніто більше не вдасться.