Мін'юст має намір довести рівень виконання судових рішень до 70%. На практиці це може означати жорстку роботу з боржниками — за банківськими кредитами, комунальними платежами, аліментами, тощо. Арешти банківських рахунків з подальшим списанням коштів можуть стати нормою.

І це не весь список цілей міністерства, адже доводиться також боротися з рейдерством і «чорними» реєстраторами, зловживаннями приватних і державних судових виконавців, недобросовісними нотаріусами.

Про те, що вже вдалося зробити і які зміни тільки належить реалізувати, в інтерв'ю «Мінфіну» розповів заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.

Про реформу виконавчої служби

Одна справа, виграти в суді, і зовсім інша – домогтися виконання судового рішення. Чи змінюється ситуація з виконанням судових рішень, зокрема, в справах між боржниками і кредиторами?

Ситуація змінюється в кращу сторону. Показник виконання судових рішень становить до 25%. Уряд поставив нам амбіційне завдання – довести цей показник до 70%, що вище, ніж у Західній Європі. Ми будемо прагнути наблизитися до цієї мети до 2023 року. Я б вважав гарним результатом вихід на середні показники Західної Європи, а вони не перевищують 50-60 %.

Проблеми виконання судових рішень є не тільки у нас. Це типова проблема для всіх країн. Мені невідомо про юрисдикцію, в якій виконувалося б 100% судових рішень. Це пов'язано з багатьма факторами. Суд приймає рішення, керуючись одними нормами закону, а інші норми згодом виконання цього рішення блокують. Наприклад, в Україні є велика кількість діючих мораторіїв, які стосуються паливно-енергетичного комплексу, боржників за валютними кредитами тощо. Ці мораторії постійно подовжуються і це негативно позначається на рівні виконання судових рішень. Недосконалість законодавства про виконавчу службу також впливає на ситуацію, дозволяючи боржникам знаходити лазівки та уникати відповідальності.

Ситуація щодо юросіб та фізосіб відрізняється?

Якщо говорити про юридичних осіб, то тут найбільш дієвим механізмом є процедура банкрутства. Зараз запущений кодекс, який регулює ці процеси, і ми покладаємо на нього певні надії. Кодекс – це великий крок вперед, але, безумовно, він ще сируватий і буде доопрацьовуватися. Час покаже, наскільки він буде ефективним. Деякі проблеми залишаються. Наприклад, у нас немає механізму обмеження виїзду за кордон бенефіціара юридичної особи. Можна обмежити виїзд тільки директора підприємства. Але на момент, коли вже йдуть суди за борги компаній, часто їх номінальними директорами є підставні особи, а власники відчувають себе чудово, відпочиваючи за кордоном і користуючись дорогими авто.

Що стосується банкрутства фізосіб, то я не беруся судити, як цей механізм вплине на статистику виконання судових рішень, тому що тут є багато «підводних каменів».

Як рівень виконання судових рішень змінився за останні роки?

Як я вже говорив – зараз це близько 25%. І цей показник за останні роки значно не змінювався. Реальні ознаки поліпшення ми отримаємо не раніше ніж через рік, а то й через два роки. Це пов'язано з тим, що ми плануємо змінити законодавство про виконавче провадження. Ми хочемо виявити більшу частину лазівок, які дозволяють боржникам ухилятися від виконання рішень судів. Ми хочемо виписати законодавство таким чином, щоб рішення суду все ж таки виконувалися.

Взяти хоча б банківський сектор. Не буде нового кредитування, доки неможливо стягнути старі борги. У кредитних ставках 50-60%, а у фінкомпаній і 200% річних, закладені десятки неповернених кредитів. Тобто, коли я приходжу за кредитом, то плачу за себе і за того громадянина, який проживає в заставній квартирі, не виплативши за неї кредит.

Читайте також: Понад 1,7 мільйона українців перебувають у реєстрі боржників

Я щиро співчуваю тим людям, які опинилися у важкій ситуації, взявши валютні кредити. Але, чи справедливо те, що ми тепер повинні платити за них, отримуючи нові кредити? І чи справедливо те, що економіка не може зараз вільно зітхнути, не маючи можливості отримати фінансування за нормальними ставками? І тут ми впритул підходимо до того, що частину рішень судів за кредитними спорами просто неможливо виконати. Є мораторій за валютними кредитами. Є також мораторії, що стосуються бізнесу, держпідприємств, паливно-енергетичного комплексу. Всього таких мораторіїв 8.

Про приватних та державних виконавців

З якими проблемами доводиться стикатися в процесі створення інституту приватних виконавців і яка їх кількість вже працює?

За весь час існування цього інституту, а це близько 2 років, у професію прийшло 200 осіб в масштабах країни. Я вважаю, що це мало. Цьому є багато пояснень. Важко було скласти іспит, ходили чутки, що ці іспити здавалися певним чином. Не хотів би заглиблюватися в цю тему і коментувати чутки. Ми пішли шляхом відкриття доступу до професії. Зараз можу гарантувати, що іспити здаються чесно.

Приватні виконавці – це чудова ініціатива. І це вже працює. Це також стимул для державної виконавчої служби навчиться конкурувати, навчитися не бути закостенілою держустановою, а зрозуміти, що питання виживання - це питання створення нормальних умов для громадян і компаній.

Приватні виконавці працюють ефективно, але ми маємо і зловживання, і порушення. Вони такі ж люди, як і всі інші. Вони заробляють 10% винагороди від стягнутої суми. Це хороший бізнес. Приватні виконавці зацікавлені в тому, щоб стягнути гроші. Важливо, що у багатьох виконавців немає ліміту за сумами, які вони можуть стягувати – це може бути і мільярд, і два мільярди. А це сотні мільйонів гривень винагороди, верхнього обмеження немає. Я не виключаю, що в таких ситуаціях можуть бути зловживання, особливо, коли виконавець занадто сильно зацікавлений в отриманні коштів. Щоб цього уникнути, працює дисциплінарна комісія.

Ви кажете, що 200 чоловік, які прийшли в професію приватного судового виконавця – це мало. Яка їх кількість була б достатньою для України?

Досвід інших країн показує, що це часто залежить від економічної ситуації. Наприклад, якщо в країні бум кредитування, то попит на послуги приватних виконавців для стягнення боргів за судовими розглядами між позичальниками і кредиторами буде високий. Ринок сам все відрегулює.

Ви згадали про зловживання виконавців. Якщо говорити про держслужбу, то в чому вони як правило полягають?

У затягуванні процесу виконання рішень. Гроші не стягувалися, не відкривалися виконавчі провадження, не накладались арешти на рахунки та майно. Це все давало боржникам час, в тому числі і на виведення активів.

Ми поставили цю ситуацію на контроль. Не можу сказати, що повністю викорінили таку практику в регіонах, але це в планах на найближчий час. Як мінімум ми на рівні центрального апарату, де виконуються судові рішення з найбільшими виплатами, викорінили подібні зловживання повністю.

Скільки часу йде на виконання рішення суду?

Приватні виконавці працюють швидше. Але вони вибірково ставляться до справ і забирають собі найбільш перспективні і менш трудомісткі. Все, що не забирають приватні виконавці, йде в держслужбу. Це, в тому числі, і справи за участю державних установ або рішення про виселення – все те, чого не можуть робити приватні виконавці. У державних виконавців дійсно більше повноважень, ексклюзивних функцій. Наприклад, своєю постановою у справах про виплату аліментів вони можуть без рішення суду обмежувати виїзд осіб за кордон. У той же час, справи про стягнення аліментів, як правило, складні і домагатися виконання таких рішень доводиться довго. Багато людей принципово не хочуть платити, навіть якщо у них є гроші.

Який тип проваджень створює для виконавчої служби найбільше навантаження?

З точки зору кількості – це стягнення, хоча частково вони пішли до приватників. Також це стягнення з держорганів. Окреме навантаження створюють справи, що стосуються пенсій і аліментів. Є також категорії справ, яких мало, але які дуже трудомісткі. Наприклад, є всього близько 200 справ щодо встановлення режиму виховання дитини. Це ситуації, коли батько, скажімо, певних три дні на тиждень повинен бачитися з дитиною. У цьому випадку, кожен такий день співробітник виконавчої служби повинен їхати з батьком дитини до матері і контролювати всю процедуру. Таких проваджень мало, вони як правило скандальні, потребують багато часу і сил.

Які нововведення плануєте впроваджувати в роботі виконавчої служби?

Ми зараз спільно з НБУ працюємо над новим механізмом стягнення. Система буде працювати приблизно так. При відкритті будь-якого виконавчого провадження, натисканням однієї кнопки виконавець буде розсилати банківською системою арешти на рахунки боржника. Причому банки виставлятимуть на клієнтів арешт тільки в рамках стягуваної суми. Умовно, якщо потрібно стягнути 500 грн, то все, що перевищує цю суму, залишиться доступним боржнику. 

Перше повідомлення людині надходить про арешт рахунку. Він може піти і сам заплатити борг. Якщо немає реакції, то гроші будуть списані, як тільки на рахунку з'явитися необхідна сума — заробітна плата, аванс і т.і… Це буде добре працювати, в першу чергу, на дрібні суми і розвантажить держслужбу.

Читайте також: Банки будуть повідомляти виконавців про рахунки боржників — НБУ

Про роботу з конфіскатом

Ще одна актуальна проблема – робота з конфіскованим підакцизним товаром. Не секрет, що частина такого товару повторно потрапляла на ринок, створюючи ризики для споживачів. Як вирішуєте цю проблему?

Моїми колегами було розроблено порядок поводження з конфіскатом і зараз він проходить тестування на практиці. Суть полягає в тому, щоб залатати ті дірки, які дозволяли повертати на ринок контрафактні товари, які нібито були знищені. Справа в тому, що ці порушення допускалися фактично за рахунок «гри на півтонах», нюансах, тонкощах і невідповідності законодавства.

Про рейдерів і «чорних» реєстраторів

Бізнес часто страждає від дій «чорних» реєстраторів. Інвестори побоюються, що буквально за ніч компанії можуть бути переписані на інших власників. Мін'юст вирішує цю проблему?

Як ви знаєте наприкінці 2019 року було відкрито оновлений Антирейдерський офіс при Мін'юсті. Я гордий за ті зміни, які ми впроваджуємо в цій сфері. І повинен сказати, що системне рейдерство, по суті, пішло в минуле. 80% рейдерських захоплень здійснювалися за участю певної категорії осіб — держреєстраторів при комунальних підприємствах та їх представників. Цей тип реєстраторів став, по суті, інструментом для сірих схем із захоплення компаній. Ключі всіх держреєстраторів при комунальних підприємствах були заблоковані близько місяця тому. Після цього почалася їх міграція в сільські ради, за яких вони можуть працювати. Ми не можемо залишити село без таких послуг. Люди в селах хочуть проводити операції з землею, їм потрібно реєструвати зміни. Але і в цьому випадку була проведена робота. Ми систематизували інформацію про кількість скарг, що надходять в антирейдерську комісію, були виявлені реєстратори, які найчастіше були помічені в незаконних діях. Ми таких реєстраторів відключаємо від мережі.

Читайте також: Депутати прийняли антирейдерський закон

До того ж ми змінили принципи роботи самої Антирейдерської комісії. Коли ми тільки прийшли в Мін'юст, комісія часто повертала звернення потерпілих з формальних причин, посилаючись на брак того чи іншого документа чи інформації. Сьогодні якщо якогось документа не вистачає, комісія має максимум у 5-денний термін повідомити про це, щоб у людей була можливість швидко переподати документи.

Комісія працює щодня до пізнього вечора, розгрібаючи завали із скарг, що накопичилися.

Проблема «чорних» реєстраторів в чомусь схожа з проблемою недобросовісних нотаріусів.

Є «чорні» реєстратори, є і нотаріуси, цього не уникнути повністю. Для нас важливо максимально ускладнити незаконні дії і зробити так, щоб кримінальне переслідування за такі правопорушення було практично неминучим.

Але як все ж таки убезпечити інвесторів, власників бізнесу?

Сьогодні система реєстрів інформує про будь-який вхід в неї за тими об'єктами, які вам належать. Є також ідея запровадити дворівневу систему підтвердження змін, коли власник зі свого боку підтверджує зміни в реєстрі за допомогою електронного цифрового підпису. Ця ідея сьогодні знаходиться на фінальній стадії впровадження.

Раніше Мін'юст планував забезпечити розгляд найбільш складних рейдерських кейсів протягом 24 годин. Чи можливо це на практиці?

На тиждень Антирейдерською комісією розглядається 130 скарг. Комісія працює цілими днями. Щоб розібратися з тим, що накопичилося, потрібно близько місяця. Коли це буде зроблено, не бачу причин, чому справи про рейдерство не можуть бути розглянуті протягом 24 годин. На жаль, за моєю інформацією ми досі знаходимо невраховані скарги, що надійшли, наприклад, минулого літа, але так і не були з якихось причин розглянуті комісією до нашого приходу.

Чи є якісь плани щодо підвищення вимог до реєстраторів, підвищення порогу входження в професію?

Якщо це буде дуже дорого, то реєстратори будуть тільки в містах-мільйонниках. Потрібно йти шляхом створення перешкод для проведення незаконних схем. Також потрібно вводить роботу реєстраторів за територіальним принципом. Для цього потрібно змінювати закон. Сьогодні реєстратор при сільраді може проводити реєстраційні дії у всій області. Треба зробити так, щоб він обслуговував тільки свій населений пункт. До того ж, зараз покращено авторизацію і всі дії можуть бути перевірені. Всі ці ускладнення відводять від системного рейдерства.

Спілкувався Юрій Гусев