Про податкову реформу
Ми дійсно обговорюємо модель, яка називається «10−10−10»: 10% — податок на прибуток, 10% — ПДФО та 10% — ПДВ, а також скасування ЄСВ та військовий збір 3%.
Однак, при цьому, майже повне скасування усіх пільг, посилення відповідальності за порушення податкового законодавства та такі речі, як, наприклад, доступ податкової до інформації про банківські рахунки для запобігання ухиленню від сплати податків.
Ми хочемо створити модель, яка дозволить Україні бути конкурентною з податкового погляду, у тому числі й для глобального бізнесу.
На жаль, ми поки не дійшли консенсусу у цьому питанні, але сподіваюся, протягом найближчих місяців-півроку зможемо прийняти нову податкову модель.
Ні в кого не викликає сумнівів, що така модель дасть серйозний імпульс економіці у довгостроковій перспективі. Але що робити найближчими роками? Для цього потрібно розуміти, які в нас можуть бути очевидні компенсатори. Наприклад, якщо усі без виключення почнуть сумлінно платити податки за зниженими ставками.
Також, із чисто податкового погляду, у нас недостатньо оподатковуються такі речі, як забруднення довкілля або шкідливе споживання — тобто тютюн, алкоголь, нафтопродукти. Ще одна ідея — податкові стимули для розвитку переробної промисловості, які передбачають скасування відшкодування ПДВ на сировинні товари.
Я — великий прихильник таких радикальних податкових змін, причому вважаю, що їх, мабуть, потрібно робити зараз. Це також наш унікальний шанс змінити культуру сплати податків у країні. Однак, це дійсно дуже відповідальне рішення, тож ми маємо приймати його тільки тоді, коли досягнемо консенсусу.
Читайте також: Україні рекомендують підвищувати податки: чому це погана ідея
Про фінансування держбюджету за рахунок емісії гривні
Сподіваюся, ми зможемо зблизити ці позиції (між НБУ та Мінфіном, — ред.) та знайти розумний рівень монетарної підтримки, який допоможе закрити проблеми бюджету та не створить надмірного девальваційного тиску.
Щодо розрахунків — ми розуміємо, що при збалансованості експортно-імпортних операцій, вирішенні питання з виплатою держборгу та суттєвою підтримкою міжнародних партнерів, ця сума може спокійно складати від 30 до 60 млрд грн на місяць. Це діапазон, який не створюватиме проблем.
Наприклад, ми розблокували ситуацію з зерном, далі — за рахунок збору у 10% на валютні операції приберемо $1−2 млрд спекулятивного попиту на валюту. Якщо рівень підтримки партнерів збережеться, це означає, що платіжний баланс вирівняється, тобто ми зможемо забезпечити підтримку бюджету у понад 30 млрд грн на місяць без значних ризиків для валюти.
Про підтримку бізнесу
Абсолютна більшість програм (підтримки бізнесу, запущених під час війни, — ред.) спрацювала. Надзвичайно успішними були кредити під 0% для аграріїв. Багато в чому завдяки їй ми змогли провести весною посівну: понад 80% необхідної території було засіяно. Кредити на 38,5 млрд грн залучили 18 000 аграріїв. Крім того, МСБ отримали близько 46,26 млрд грн.
Один із подальших проєктів — доступна іпотека — програма, яку ми почали розробляти ще до війни. Хтось може сказати, що це не найактуальніший напрямок зараз. Але міжнародний досвід та практичні розрахунки свідчать про протилежне. Наприклад, саме будівництво стало основним драйвером економіки післявоєнної Європи та Америки 50-х-60-х років.
Житлове будівництво має високий рівень локалізації — до 95%. Також тут є високий мультиплікативний ефект для інших галузей — виробництво бетону, цементу, скла, видобуток щебню, вапняку, піску тощо. Крім того, це велика кількість нових робочих місць, бо, на відміну від переробних підприємств, тут низький рівень автоматизації.
Далі — масштабна середня та мала приватизація. Мета — не стільки наповнити бюджет за рахунок приватизації, скільки запустити нові підприємства та створити робочі місця. Програма запрацює найближчими місяцями.
Ми не виключаємо згодом запуск і великої приватизації. Наразі ми не бачимо великої кількості інвесторів, які готові вкладати сотні мільйонів доларів у великі обʼєкти. Причини очевидні — військові ризики. Якщо ми побачимо зацікавленість інвесторів конкретним проєктом, то виставлятимемо його на конкурс. Сподіваюсь, три-чотири таких обʼєкти цього року ми зможемо передати на приватизацію.
Підтримка бізнесу завжди знайде своє місце навіть у найконсервативнішому бюджеті. Інше питання — який масштаб цих програм.
Читайте також: Дефіцит бюджету у 2023 році може сягнути $30 мільярдів — Марченко
Про реформу держапарату
Остаточного рішення поки що немає, але зараз дійсно йде активне обговорення реформи всієї системи держуправління.
Держапарат в Україні історично є надлишковим. Це, з одного боку, дуже великий масив робочих місць, з іншого — велика кількість чиновників створює зайві барʼєри для громадян та бізнесу. І що найважливіше — держава не може собі дозволити і надалі фінансувати такий великий та неефективний держапарат.
Тому, з високою долею ймовірності, реформа держуправління передбачатиме значну діджиталізацію і, відповідно, скорочення апарату. Разом із тим, ми запропонуємо людям, які підпадатимуть під оптимізацію, компенсації та допомагатимемо з працевлаштуванням.
Про цьогорічний опалювальний сезон
Це буде один із найважчих опалювальних сезонів у історії, тому ми дуже ретельно до нього готуємося. Але можу сказати, що ми закумулюємо достатню кількість газу та вугілля для того, щоб пройти цей період спокійно. Єдиний ризик — дії ворога, який не знає жодних червоних ліній. Але і на цей випадок ми маємо плани «B» та «C».
Перші пілоти (довоєнної програми термомодернізації, — ред.) почнемо запускати упродовж найближчих за опалювальним сезоном декількох місяців.