До суду за 10 тис грн: банки штампують позови проти боржників за кредитками

Понад 60% позовів — кредитні

Частка проблеми у загальному кредитному портфелі банківської системи почала зростати від самого початку повномасштабного вторгнення РФ. Це цілком зрозуміло, адже багато позичальників раптово втратили роботу, змушені були тікати від війни, втратили майно. Безпека та виживання опинилися на першому місці, а гроші та борги відійшли на другий план. Все це у комплексі негативно позначилося на розрахунках за кредитами та провокувало зростання неповернень.

Сильніше збільшилася частка проблемних кредитів у бізнесу (40,51% портфеля), трохи менше — у населення (32,04%). Але вона помітно підвищилася з 24 лютого 2022 року. Хоча у неофіційних коментарях банкіри визнають, що частину неповернень ще не відобразили у звітності, і реальний рівень неповернень є вищим. Але реальна глибина проблеми точно розкриється під час стрес-тестування банків, яке Нацбанк має намір провести у першому кварталі 2023 року.

Банки, звичайно, не сиділи склавши руки. У перші 3−4 місяці війни багато хто запропонував позичальникам кредитні канікули, потім намагалися домовитися про реструктуризації, а потім пішли активно подавати позови проти боржників.

Із січня 2022 року до 11 січня 2023 року в Єдиному держреєстрі судових рішень було зареєстровано 40,4 тис. рішень, що стосуються кредитів (на запит «банківський кредит»). У тому числі, 3,8 тис. — за останні півтора місяці (з 1 грудня до 11 січня).

«Незважаючи на звернення Національного банку, не всі банки запустили кредитні канікули для боржників. А ті, хто їх запровадив, — зробили це на короткий час. Наприклад, Приватбанк — до 1 червня, Альфа Банк — до липня 2022 року, після чого зобов'язання відновилися», — прокоментував «Мінфіну» ситуацію керуючий партнер юркомпанії Winner Ігор Ясько.

Щоправда, його колеги помітили, що кредитні суперечки не перший рік перебувають у топі судових позовів.

«Згідно з офіційним звітом „Аналіз здійснення правосуддя судами за перше півріччя 2022“, суперечки про стягнення заборгованості склали 60,6 % від усіх судових процесів, які перебували на розгляді в господарських судах України. Ці показники не зменшуються протягом останніх 10 років», — розповіла «Мінфіну» юрист компанії Asters Наталія Місник.

Хто і за якими кредитами судиться найчастіше

Юристи кажуть, що найактивніше банки позиваються не щодо великих боргів, які виникають у фізосіб за іпотеками чи автокредитами, а щодо кредитних карток. Хоча суми заборгованості там не найбільші.

Хто найактивніше відкривав людям кредитні ліміти, той зараз найчастіше подає позови.

«Приватбанк та Монобанк (Універсал Банк) особливо люблять позиватися щодо кредитних лімітів, сума боргів за якими варіюється від 10 тис. грн до 50 тис. грн. Найчастіше, це суми в районі 30 тис. грн, хоча трапляються і до 10 тис. грн. А ось популярні колись іпотеки та автокредити зараз стягуються рідше», — уточнив Ігор Ясько.

Суди щодо невеликих сум підтверджують й інші юристи, і пояснюють тенденцію переходом фінансистів на нові процедури роботи.

«Справді, банки почали частіше подавати позови для стягнення з людей навіть декількох тисяч гривень. Раніше такі суми намагалися одержати за допомогою накладення виконавчого напису нотаріуса. Що не є законно, і вже було доведено через суд. Тому цією процедурою зараз не користуються, а подають позови щодо невеликих боргів або перепродують їх колекторам», — пояснив «Мінфіну» старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери» Ростислав Кравець.

Під час дії в Україні режиму воєнного стану кредиторам заборонено нараховувати боржникам пені та штрафи за непогашеними боргами. Найчастіше, банки відсуджують суми позик + відсотки з комісіями. Хоча деякі фінустанови маніпулюють, щоб оминути мораторій на штрафи.

«Особливо креативні банки встановили замість пені та штрафів спеціальну комісію. Вона нараховується людині за кредитною карткою, якщо вона невчасно гасить позику. Формально, це не штраф, а комісія — відбувається підміна понять і маніпуляція, на мій погляд», — уточнив Кравець.

Чому не судяться за іпотеку та автокредити

Слабку судову активність банків щодо проблемних іпотек та автокредитів пояснюють швидким набранням чинності закону № 2823-ІХ: «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України про підтримку позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».

Формально він має запрацювати з 28 січня 2023 року, а от як буде на практиці — наразі невідомо.

«Щоб закон запрацював, уряд має оприлюднити перелік документів, яких буде достатньо для підтвердження псування чи знищення нерухомого майна», — каже радник LCF Law Group, керівник судової практики Ірина Кобець.

Скільки часу потрібно для ухвалення необхідних підзаконних актів та реального впровадження нового закону, юристи поки що не беруться передбачати. Але зазначають, що фінансисти на нього справді чекають.

Насамперед, тому що він поширюється на застави (майно), які були знищені/пошкоджені бойовими діями, або опинилися на тимчасово непідконтрольній території. Банкам немає сенсу стягувати ці активи у судах, а на тимчасово окупованих територіях — це просто неможливо. Набагато вигідніше спочатку поставити позику на паузу, а потім отримати державну компенсацію.

«У період дії військового стану в Україні та протягом 90 днів після його закінчення фізична особа-позичальник (або її представник) має право звернутися до кредитодавця із заявою про призупинення сплати грошового зобов'язання (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів) за кредитним договором, предметом забезпечення якого є нерухоме майно, яке: 1) або розташоване на тимчасово окупованій території; 2) або пошкоджено; 3) або знищено в результаті збройної агресії РФ», — розповів «Мінфіну» адвокат юркомпанії Riyako&Partners Микола Максимов.

Позичальник має право звернутися до кредитора із заявою про анулювання кредитної заборгованості, якщо позика відповідає таким умовам:

1. Знищене внаслідок збройної агресії РФ майно є єдиним житлом сім'ї позичальника (у випадку з майновими правами на нерухоме майно: будинок, квартиру) або єдиним транспортним засобом (у випадку з рухомим майном: автомобіль, тощо).
2. Станом на 23.02.2022 року заборгованість за таким договором не була прострочена на понад 7 днів.
3. Кредит було отримано на придбання, реконструкцію чи будівництво такого житлового нерухомого майна чи автомобіля.

«Мінфін» раніше детально з фахівцями аналізував закон № 2823-ІХ.

Хто виграє

Юристи розповіли, що наразі банки найчастіше судяться у великих містах — найактивніше у Києві, Одесі, Львові, Запоріжжі.

«Активність банків проявляється у тих регіонах, де працюють суди. Непоодинокі випадки зловживань банками процедурами стягнення боргів. Наприклад, трапляються випадки, коли нашим підзахисним банки донараховують відсотки, штрафні санкції, а суди виносять заочні рішення, при цьому не перевіривши, чи перебуває позичальник на війні, чи є інша причина неприбуття до суду та неповернення кредиту», — повідомив «Мінфіну» адвокат, керуючий партнер юридичної компанії «Касьяненко та партнери» Дмитро Касьяненко.

Часто банки подають судові позови проти загиблих українців, навіть не намагаючись дізнатися про їхнє місцезнаходження, а судді виносять рішення щодо вже мертвих боржників. Суди не намагаються з'ясувати, де відповідачі, та пачками виносять рішення без їхньої присутності. Тому людям, які вступають у спадщину, згодом наполегливо рекомендується зробити попередній збір інформації щодо боргів. Буває так, що все майно загиблого родича коштує менше, ніж його борг. Вигідніше не вступати у спадщину, відмовитись від неї.

Юристи визнають, що кредитні боржники рідко виграють у судах.

«Для боржників погані новини: якщо переглянути в реєстрі хоча б першу сторінку рішень з 30 грудня 2022 року до 1 січня 2023-го, то отримаємо 100% позитивних рішень на користь банків, де позовні вимоги задоволені повністю або частково», — підтвердив Ігор Ясько.

Як отримують відшкодування

Для стягнення заборгованостей після судів банки почали частіше користуватися послугами приватних судових виконавців. А ті доволі часто стягують виграні в судах відшкодування зі зарплати сторони, що програла.

«Місце роботи позичальника зазвичай дізнаються у нього самого, або робиться відповідний запит до податкової, яка не лише дає вказівку на місце роботи, а й дані щодо офіційної зарплати. До податкової направляється виконавчий лист, у якому зазначається сума щомісячного відрахування зі сплати боргу, що сягає 50%. Роботодавець зобов'язаний виконати цю вимогу, але боржник має можливість оскаржити відсоток відрахування, якщо він необґрунтовано завищений», — розповів Дмитро Касьяненко.

Усього він виділив три основні способи стягнення після програшу в суді:

• Стягнення зі заробітної плати.
• Накладання арештів на банківські рахунки.
• Конфіскація майна.

Найактивніше застосовуються два перші варіанти, і рідше — конфіскація майна.

При цьому під час арешту банківських рахунків на людину можуть навісити нові борги. Адже, коли фінансисти накладають арешти на рахунки в інших банках, вони не розуміють, що це за рахунки і що це за кошти. Можуть заарештувати та списати гроші з кредитки.

«Арешти та списання коштів із кредитних лімітів справді відбуваються, це не рідкість. Адже виконавцю байдуже, що за гроші він списує, ніхто не розбиратиметься. Буває так, що у людини все списують з кредитки, але цього не вистачає для повного покриття боргу. У результаті, замість одного боргу у нього виникає відразу два. Тому завжди раджу людям обнуляти всі кредитні ліміти, як тільки починається судова суперечка з фінансово-кредитною установою», — наголосив Ростислав Кравець.

Водночас, юристи визнають, що багато банків зараз налаштовані на досягнення домовленостей зі своїми позичальниками. Навіть зі старими заборгованостями, і навіть після початку судового процесу. Правознавці рекомендують людям домовитися зі своїм кредитором та підписати договір про реструктуризацію заборгованості. Суд вважають крайнім заходом.