Про облікову ставку та ставку за ДС
Підвищення ставки до 25% на початку червня стало відповіддю на інфляційні процеси в Україні. Нагадую: сьогодні інфляція в Україні становить 26,5% (інфляція у листопаді у річному вимірі — ред.), а отже, облікова ставка НБУ є від'ємною у реальному вимірі.
Ставка за депозитними сертифікатами (ДС) на рівні 23% відповідає чинному дизайну монетарної політики — облікова ставка +/-2%, а кошти, які нараховуються банкам за депозитними сертифікатами, є платою за реалізацію антиінфляційної монетарної політики.
Звичайно, відсоткові витрати за ДС зменшують фінансовий результат Нацбанку. Однак, отримання прибутку не є метою НБУ — його основною метою, згідно з законодавством, є досягнення та підтримка цінової стабільності. Без сумніву, структурний надлишок ліквідності гальмує монетарну трансмісію, яка і до війни не була зразковою, зважаючи на низьке проникнення кредитування в економіці.
У банківському секторі сьогодні надлишок ліквідності. Тому зниження ставки за депосертифікатами призвело б до загального зниження вартості грошей в економіці. А це суперечитиме антиінфляційній політиці Нацбанку.
Водночас, НБУ вже прийняв рішення про підвищення обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні та в інвалюті на 5 в.п., а також дозволив банкам покривати до 50% загального обсягу обов'язкових резервів за рахунок бенч-марк ОВДП (облігації з найбільшим рейтингом — ред.). Це має стимулювати банки до збільшення вкладень у державні цінні папери і при цьому дозволити зв'язувати більше надлишкової ліквідності.
Читайте також: Що запропонують банки у грудні: ціни на кредити, депозити, облігації та інший сервіс
Про стимулювання банків
В умовах війни кредитні ризики багаторазово зростають. Тому банки дійсно досить обережно підходять до кредитування, особливо у частині проєктного фінансування або за наявності ризиків щодо збереження застави за кредитом. За таких обставин, очевидно, вагому роль у пожвавленні кредитування відіграють державні програми підтримки.
Я кажу про субсидування відсоткової ставки або надання портфельних гарантій. Водночас, Нацбанк дійсно може за допомогою монетарного інструментарію впливати на ринкові стимули зі спрямування фінансових ресурсів банківської системи у пріоритетні для країни напрями.
Наприклад, останнє рішення НБУ про можливість утримання частини обов’язкових резервів у державних цінних паперах сприятиме збільшенню попиту банків на держоблігації.
Про життєздатність банків
Питання виживання банків під час війни — це тест їх бізнес-моделей на стійкість. Банки з диверсифікованим портфелем активів мають кращі шанси на збереження платоспроможності в умовах воєнних дій та погіршення економічної динаміки.
Водночас, щодо банків, бізнес-моделі яких викликають сумніви, Нацбанк вже веде роботу з менеджментом цих фінансових установ. Це має дозволити банкам зважено приймати рішення про подальшу роботу на ринку та захистити інтереси вкладників та кредиторів банків.
Читайте також: Рейтинг стійкості банків: хто був найміцнішим під час атак по енергетиці
Про концепцію «поганого банку»
Реалізація концепції «поганого банку» в Україні можлива, однак наш історичний досвід не є в цьому питанні позитивним. Технічно зібрати непрацюючі активи під однією «парасолькою» — ще не означає ефективно їх відпрацювати.
Для того, щоб це стало можливим, в Україні потрібно створити працюючий ринок непрацюючих активів, що дозволить залучити на нього професійних інвесторів. Інакше, банківські активи продаватимуться за безцінь. І не важливо, на балансі якого банку ці активи перебуватимуть.
Про непрацюючі кредити
До початку широкомасштабної війни рівень непрацюючих кредитів у банківській системі мав тенденцію до зниження, сягнувши свого мінімуму на рівні 26,5%. Проте з початком повномасштабної війни вони почали зростати, і на сьогодні цей рівень вже становить 35,5%.
Подальша переоцінка банками якості своїх активів, у тому числі у рамках обов’язкових стрес-тестів, може призвести до збільшення частки NPL.
Банкам також необхідно буде готувати плани щодо урегулювання проблемної заборгованості та відновлення достатньої капіталізації (у разі її зниження до рівня нижче нормативних вимог).
Про націоналізацію «Альфа-Банку» («Сенс Банк»)
Президент нещодавно підписав закон щодо механізму виведення з ринку системно важливих банків в умовах воєнного стану. Там визначено порядок реалізації державою, в особі Мінфіну, права за пропозицією НБУ брати участь у виведенні з ринку системно важливого банку з підстав, які настали під час здійсненої РФ агресії.
У разі прийняття рішення про участь держави у виведенні неплатоспроможного системно важливого банку з ринку, Фонд гарантування (ФГВФО) не здійснює зміну розміру статутного капіталу такого банку, деномінацію акцій, у тому числі не проводиться обмін грошових зобов’язань банку на акції додаткової емісії.
Також ФГВФО не формує резерви банку на покриття збитків за активними банківськими операціями та не визначає кредитний ризик за всіма активними банківськими операціями.
Звичайно, подальша робота банку на ринку матиме місце не в абстрактному середовищі, а тому потребуватиме висококваліфікованого менеджменту, аби забезпечити позитивний фінансовий результат для держави.
Про прогнози за валютними вкладами
На початку широкомасштабної війни Нацбанк запровадив низку жорстких обмежень на валютні операції, які продовжують діяти, хоча і з деякими змінами. Це убезпечує локальний валютний ринок від втрати ліквідності.
Однак, дійсно, неринковий рівень банківських ставок за валютними депозитами не мотивує громадян та бізнес тримати валютні кошти в банках, та ставить їх у нерівні умови з банками, які мають можливість отримувати ринкову дохідність на валютну ліквідність.
Читайте також: Як правильно захистити доларові заощадження
Про конвертаційні депозити
Купівля інвалюти на строковий депозит за офіційним курсом із обов’язковим зворотним її продажем після закінчення терміну депозиту не має обмежень по сумі та кількості вкладів на одного клієнта, тоді як купівля іноземної валюти на депозит без обов’язкового продажу обмежена сумою 100 тис. грн на місяць.
Нацбанк очікує, що такий інструмент також дасть змогу зв’язати частину структурного профіциту ліквідності у банківській системі та сприятиме збільшенню конкуренції серед банків за депозити в гривні, що, відповідно, стимулюватиме підвищення відсоткових ставок за гривневими вкладами та поліпшить монетарну трансмісію.
І додам, що цей інструмент не матиме негативного впливу на міжнародні резерви, враховуючи зворотний продаж іноземної валюти.
Читайте також: Банкам можуть дати привід для зниження ставок за депозитами