Краще пізно, ніж ніколи
Ми мали отримати цей транш у вересні 2021 року. Але краще запізно, ніж ніколи. Це гарна новина.
У будь-який інший час ринок би позитивно відреагував на цю новину, ціни українських єврооблігацій зросли б, Мінфін зміг би вийти і залучити єврооблігації.
Але божевільний Путін на наших кордонах усе псує. І «експортери хаосу» не дають імпортувати цивілізацію, правила гри та фінансову стабільність до України. І розлякують інвесторів, які в моменті переоцінюють ризики дефолту України.
Читайте також: В Україні рекордно зросли міжнародні резерви: передусім завдяки МВФ
Поспішаємо неквапом
Згідно з меморандумом із МВФ, Україна зобов'язалася продовжувати реформи. Неквапом, судячи з усього. Як завжди. Але куди нам поспішати?.. Куди ці реформи від нас подінуться?.. 30 років уже чекають. Зачекають ще.
Ключове питання зараз — чи російська загроза є стимулом для реформ? Адже, з одного боку, українська влада має розуміти, що зараз як ніколи потребує підтримки, передусім від США.
А США завжди говорили, що їхня підтримка можлива, лише якщо Україна сама допомагатиме собі, насамперед через роботу над верховенством права та боротьбою з корупцією.
З іншого боку, українські великі геополітики можуть вирішити, що у поточній ситуації США нікуди не подінеться і будуть змушені підтримувати Україну. Вони вже думали так щодо Північного потоку 2, то чому б не подумати знову. Що в умовах, коли США повинні захистити свого союзника від Росії, щоб не спровокувати Китай спробувати напасти на американського союзника (Тайвань), сам союзник може робити що завгодно.
Читайте також: Світ виходить із кризи: ключові тези Весняних зборів МВФ та Світового банку від голови НБУ
Небезпечна гра
Спокуслива ідея. Приємна. Але тільки ставки в цій грі занадто високі. Грати в цю гру і саботувати реформи заради нагальних інтересів, ставлячи на кін усе — це дуже небезпечна гра. Особливо, коли Кремль усіма силами намагається показати, що він божевільний і «тримайте мене семеро».
І з боку не дуже зрозуміло, чи можна так майстерно роками зображати божевілля та не піддатися йому. Втім, якщо ти хочеш, щоб тебе боялися і вважали неадекватним (адже адекватного ніхто не боятиметься), саме такі думки ти маєш продукувати.
Цікаво, що коли «говорящі голови» Путіна розмірковують про те, що непогано було б експортувати трохи хаосу в Україну, в самій Україні є люди, які люблять Путіна.
Це дуже дивна історія. Навіть дивовижніша, ніж любов української влади не виконувати взяті на себе зобов'язання. Але це вже зовсім інша історія.