У перший місяць після початку повномасштабного російського вторгнення попит на кредити знизився. Ракетні удари по інфраструктурі тільки прискорили згортання кредитування. Про це «Мінфіну» розповів заступник голови правління Першого всеукраїнського бюро кредитних історій Василь Глазунов.

Попит на кредити

Як розповів експерт, у перший місяць після повномасштабного російського вторгнення попит на кредити і в банках, і у фінансових компаніях зменшився у понад 150 разів — про це свідчать дані звернень до бюро.

Зокрема, у березні кількість запитів від банків і МФО до бюро становила лише близько 0,7%, порівнюючи з кількістю таких запитів у вересні минулого року. Проте вже з квітня 2022-го інтерес до кредитування поступово почав відновлюватись.

При цьому у банках показники зростали швидше. Так, за підсумками квітня банківські запити до бюро становили близько 3% від показників вересня 2021-го року, а в травні — близько 6%. В той час, як у МФО цей показник коливався в межах 1−2%.

«Ситуація змінилася у червні. Тоді динаміка зростання показників кредитування споживачів банками і МФО майже вирівнялись. А далі фінансові компанії почали активніше нарощувати показники», — розповів Глазунов.

Станом на вересень обсяг запитів від банків, і фінкомпаній перевищував вже 15% від даних річної давнини.

Однак, період зростання запитів на кредитування, за словами заступника голови ПВБКІ, не був тривалим. Вже у жовтні знову почався спад. На думку експерта, причиною цього стали масовані ракетні обстріли інфраструктури країни. За попередніми оцінками, у листопаді цей спад продовжуватиметься.

Скільки видано кредитів

Серед виданих кредитів найменше падіння було відмічено в сегменті кредитних карток. Їхній обсяг у березні становив близько 7%, порівнюючи з даними вересня 2021 року. Натомість, обсяг банківських строкових кредитів впав приблизно до 1%.

«Це можна пояснити тим, що у березні та квітні відбувся масовий переїзд громадян із зони бойових дій у безпечніші регіони та за кордон. Цим людям була потрібна фінансова комунікація з країною, тому банки масово випускали картки на замовлення клієнтів. Здебільшого, це були дебетові картки, але також оформлювали клієнти й кредитні», — поділився Глазунов.

Наприкінці першого кварталу фінансові компанії фактично не видавали кредитів. Їх показники кредитування тримались в межах статистичної похибки. Однак, поступово темпи відновлення обсягу виданих кредитів у МФО пришвидшились. У жовтні фінустанови видавали вже близько 50% обсягу кредитів, порівнюючи з тогорічними даними.

Обсяги строкових та карткових кредитів, що оформлювались у банках, наприкінці третього кварталу сягнули лише близько 25% від показників за цей же період попереднього року.

Заборгованість зростає

Для того, щоб зрозуміти, в якому стані перебувають кредитні портфелі, експерти ПВБКІ проаналізували зміну залишків заборгованості, порівнюючи з попереднім місяцем. Цей аналіз стосується, насамперед, строкових кредитів.

«Якщо строковий кредит нормально гаситься, то залишок заборгованості має зменшуватись щомісяця. Якщо ж залишок збільшується, значить, клієнт не робить внески на погашення кредиту і йому нараховуються відсотки», — пояснив експерт, як працює цей метод.

За даними бюро, у березні майже третина кредитів не була погашена так, як зазвичай. Ця тенденція посилилась у квітні — заборгованість збільшилась майже за 45% кредитів. Із червня, коли закінчився термін дії мораторію на штрафи і пеню за кредитами, цей показник стабілізувався, адже позичальники почали знову активніше повертати заборгованість. Разом із тим, цей показник все ще залишається приблизно втричі вищим, ніж до повномасштабного вторгнення, і сягає 30%.

Джерела ілюстрацій — Перше всеукраїнське бюро кредитних історій. Тези про тенденції кредитування Василь Глазунов озвучив 18 листопада на конференції FinTech Ukraine 2022, що була організована «Мінфіном» та Finance.ua.