Економічна ситуація

Згідно з опитуванням підприємств України, проведеним Держстатом, у II кварталі 2023 року бізнес покращував власні оцінки перспектив ділової активності. Так, у сегменті сільськогосподарських підприємств відзначалося уповільнення темпів зменшення обсягів виробництва продукції, уповільнення темпів зростання цін на сільськогосподарську продукцію та збільшення кількості працівників на сільськогосподарських підприємствах.

У промисловому сегменті індикатор ділової впевненості підвищився, порівнюючи з березнем 2023 року, на 4,2 в.п. і становив мінус 5,7%, у переробній промисловості цей показник підвищився, порівнюючи з попереднім місяцем, на 2,4 в.п. і становив мінус 4%. Очікування промислових підприємств у квітні щодо обсягу виробництва продукції найближчі три місяці в промисловості становили плюс 10%, у переробній промисловості — плюс 17%.

Нацбанк у межах щоквартального прогнозного циклу опублікував новий макроекономічний прогноз. Як і передбачалося раніше, центральний банк суттєво покращив прогноз щодо економічного зростання вже цього року з 0,3% до 2%. Головними факторами такого перегляду були визначені стійкість енергосистеми та значні фіскальні стимули для економіки (завдяки зростанню обсягів очікуваної міжнародної допомоги).

Водночас, було переглянуто прогноз щодо зростання інфляції у 2023 році з майже 18,7% до 14,8% в річному вимірі. Подібна динаміка створює необхідні умови для пом’якшення монетарної політики вже в короткостроковій перспективі. Цикл пом’якшення монетарної політики може розпочатися на півроку швидше, ніж це прогнозувалося раніше.

Валютний ринок

Міжнародні резерви України за результатами квітня 2023 року зросли до $35,9 млрд, оновивши одинадцятирічний максимум. Так, у квітні міжнародні резерви зросли на 13% завдяки надходженням від міжнародних партнерів на фоні подальшого зниження обсягів чистого продажу валюти Нацбанком та помірних боргових виплат країни в іноземній валюті. Зокрема, на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло $5,9 млрд, із яких:

  • $2,7 млрд — у межах нової програми розширеного фінансування МВФ;
  • $1,7 млрд — макрофінансова допомога від ЄС;
  • $1,3 млрд — від Сполучених Штатів (через трастовий фонд Світового банку);
  • $242,6 млн — від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики.

При цьому уряд виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті $446 млн, із яких 282,7 млн — за обслуговування та погашення валютних ОВДП, 113,1 млн — борг перед Світовим банком, решта — борг перед іншими міжнародними кредиторами.

Чистий продаж іноземної валюти Нацбанком у квітні знизився, порівнюючи з березнем, на $298,5 млн — до $1,37 млрд.

У перший тиждень травня завдяки збільшенню пропозиції іноземної валюти на міжбанківському ринку, на фоні сталого попиту на неї, чистий продаж іноземної валюти Нацбанком для збалансування ринку скоротився до $259 млн (порівнюючи з $442 млн тижнем раніше).

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до 624 млрд грн, із яких близько 2/3 — у депозитних сертифікатах НБУ.

Основним чинником збільшення банківської ліквідності, як і раніше, виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Нацбанку з продажу іноземної валюту зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, зі свого боку, визначає низький попит банків на кредити рефінансування, залишок заборгованості за якими скоротився за тиждень на 1,5 млрд грн, та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Банківське кредитування продовжує підтримуватися державною програмою «Доступні кредити 5−7−9%». На умовах програми минулого тижня банками було видано 428 пільгових кредитів на загальну суму 1,6 млрд грн, із яких близько половини — державними банками.

Читайте також: НБУ помітив уповільнення зростання цін: чи дійсно інфляція згасає

Загальна кількість виданих кредитів із початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 26 тис. — на загальну суму 105,7 млрд грн. Із огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.