Гарне з 2023 року
Головним досягненням 2023 року вважається загальна стабільність банківської системи в умовах війни.
«Загалом багато показників банківської статистики свідчать, що цей рік виявився набагато кращим за очікування. І це головний позитивний сюрприз. Зокрема прибуток банків до оподаткування оновив історичний рекорд», — сказав «Мінфіну» головний менеджер з макроекономічного аналізу Райффайзен Банку Сергій Колодій.
За підсумками 2022 року сукупний прибуток (після оподаткування) банківської системи склав 21,9 млрд грн, вона сплатила податок на прибуток 7,4 млрд грн. За 9 місяців 2023-го заробіток був уп'ятеро більшим — 109,9 млрд грн, а відрахування до держбюджету склали 19 млрд грн. Даних за 4-й квартал поки що немає і поточну прибутковість перерахують з урахуванням підвищення податкової ставки для банків з 18% (базовий податок на прибуток підприємств) до 50%. Але й після цього підсумкові показники 2023 року мали бути кращими, ніж роком раніше.
Опитані «Мінфіном» банкіри та працівники інвестфондів змогли виділити шість позитивів 2023-го.
По-перше, поступове зниження облікової ставки Нацбанку з 25% до 15%, яку регулятор був змушений різко підняти за кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення для боротьби з інфляцією. З 10% до 25% річних у червні 2022 року.
«Це позитивний сигнал, що свідчить про контрольованість процесів в економіці та фінансах, про приборкання інфляції та поступове поліпшення інших макрофінансових показників. Цей процес поступово здешевлює кредитування», — пояснив «Мінфіну» голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
Обліковку опускали 4 рази, при цьому в жовтні Нацбанк зберігав старі ставки за своїми депозитними сертифікатами, щоб банки не влаштовували населенню обвал прибутковості депозитів. Прибутки для вкладників все ж таки знижувалися, але не радикально: на 28 грудня середня ставка (індекс UIRD) за 3-місячними депозитами фізосіб була на рівні 13,94% річних, за 12-місячними — 14,12% річних.
Одночасно банкірам вдалося трохи здешевити кредити для населення та бізнесу.
«Протягом 2023 року ставки за багатьма видами кредитів — споживчих, автокредитів, спільних із девелоперами кредитів на придбання житла на первинному ринку — знизилися в середньому на 3−5%, і майже впритул наблизилися до ставок довоєнного рівня. Очікується, що за сприятливих економічних обставин у 2024 році процес скорочення ставок за кредитами продовжиться», — зазначив голова правління Глобус Банку Сергій Мамедов.
Читайте також: Не більше 1% на день, заборона на позики ігроманам та допкомісії: як зміняться кредити МФО
По-друге,розвиток державних кредитних та грантових програм: «Доступні кредити 5−7−9%», «Доступний факторинг», єОселя, єРобота, «Енергодім» та ін.
«Механізм державних гарантій дозволяє банкам сміливіше брати ризики. Незважаючи на активні бойові дії, активніше кредитувати, збільшувати кредитний портфель і підтримувати підприємства різних сегментів і розмірів у відновленні і навіть розширенні своєї діяльності», — підкреслив у розмові з «Мінфіном» голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.
По-третє, зміна валютної політики Нацбанку та поступова лібералізація правил. 24 лютого 2022 року регулятор одразу зафіксував офіційний курс гривня/долар (на 29,25 грн/$ з підняттям 21 липня 2022-го до 36,57 грн/$), ввів безліч обмежень для безготівкового та готівкового ринку, а також регулярно їх переглядав. 2023-го НБУ перейшов від політики фіксованого курсу до керованого плаваючого, розширив можливості населення щодо безготівкової купівлі інвалюти — у тому числі на поточні рахунки з правом миттєвого зняття у розмірі еквівалента 50 тис. грн на місяць.
«Нацбанк дав хоч і не дуже чіткий, але орієнтир зі скасування існуючих обмежень. Одним із кроків на цьому шляху стала покупка безготівкової валюти без обов'язкового відкриття депозиту. Клієнти банків отримали необхідну послугу, а тиск на курс готівки зменшився. Останньому допомогло і скасування обмежень на продаж готівкової валюти через каси банків», — нагадав фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
Сергій Мамедов порахував, що попит на готівкову інвалюту з боку населення скоротився як мінімум на 10% завдяки новим можливостям фізосіб з безготівкової покупки.
По-четверте,регулярне зовнішнє фінансування України у рамках кредитних та грантових програм. Міністр фінансів Сергій Марченко за підсумками 2023 року оцінив його обсяг у $42 млрд, що вище 2022-го — $32,1 млрд.
«Безумовно, майже за всі умови макроекономічної стабільності українці повинні бути вдячні ЗСУ, а також міжнародним партнерам, які надали цього року 38,4 млрд доларів прямої фінансової допомоги», — сказав «Мінфіну» директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
По-п'яте, розвиток ринку держоблігацій, які зміцнили своє значення і як інструмент для ринку, так і як можливості для фінансування дефіциту держбюджету. На початку 2023 року НБУ дозволив банкам формувати в облігаціях внутрішньої держпозики до 50% обов'язкових резервів, і тим самим підштовхнув попит на ОВДП. А згодом папери намагалися популяризувати інвестфонди та влада (через Дію) — особливо серед приватних інвесторів в Україні та за її межами. Завдяки цьому вкладення фізосіб в ОВДП за рік зросли в 1,7 рази — до 51,3 млрд грн, а їхня частка в загальному портфелі піднялася з 2,2% до 3,3%.
«Найбільшим досягненням є локальний ринок ОВДП, який став другим джерелом фінансування бюджету після кредитів від Євросоюзу. Сума фінансування бюджету завдяки держоблігаціям у 2023 році склала 537,297 млрд. гривень (14,726 млрд. доларів). Кількість зареєстрованих в Україні інвесторів зросла майже до 170 тисяч. Також вже активно долучаються до інвестування у наші держоблігації і громадяни інших країн», — каже керівник брокерського підрозділу ICU Андрій Величко.
Аналітики вважають, що прибутковість за гривневими держоблігаціями й надалі залишиться привабливою, попри зниження облікової ставки у 25% до 15%.
«З точки зору суто економічної теорії більшість учасників вітчизняного інвестринку мали змогу заробити пристойну реальну прибутковість від вкладень у держоблігації завдяки відсотковим ставкам у діапазоні від 16% до 19% та зниженню інфляції з рівня 26% до 5%», — уточнив Дмитро Чурін.
Читайте також: ОВДП, єврооблігації, оборонка: куди інвестувати наступного року
По-шосте, активна диджиталізація банківського бізнесу та досягнення енергонезалежності відділень (проєкт Power Banking) — обладнання їх генераторами, додатковими каналами зв'язку та багатьом іншим для роботи в умовах відключення електроенергії після ворожих атак. Суттєві кошти вкладалися в обладнання та технології, щоб люди та бізнес могли за будь-яких умов користуватися банківськими послугами. Дистанційне відкриття рахунків, яке раніше було здебільшого доступне фізособам, почали пропонувати також бізнесу. Активно розширювалася кількість та якість послуг, що надаються у віддалених сервісах.
«З початком війни затребуваність операцій у мобільному та інтернет-додатках зросла в частині грошових переказів, оскільки багато українців виїхали за кордон. Ми, наприклад, запропонували дистанційне та швидке відкриття рахунків для фізосіб-підприємців та оформлення картки для особистих потреб онлайн. А також віддалену ідентифікацію клієнтів, щоб вони не витрачали час на візити до відділень і проходили цю процедуру, коли й де їм зручно», — розповів член правління Креді Агріколь Банку Олександр Куркін.
Погане з 2023 року
Другий рік головною проблемою для України залишається повномасштабне вторгнення росії та відверто терористичні методи ворога, який продовжує атаки на цивільні об'єкти, губить людей, території та нашу економіку.
«Головна негативна подія для нас, і для ринку в цілому — це війна, що триває. Вона створює невизначеність для громадян та компаній, що негативно впливає на всі сфери економічного життя країни, зокрема й на роботу банків», — підтвердив Сергій Наумов з Ощадбанку.
З інших негативних факторів для фінансового ринку у 2023 році експерти виділили ще 5-ку.
По-перше,політичні проблеми у США та Європі щодо рішень, пов'язаних з фінансовою допомогою Україні. Через це посилився ризик нового витка емісії гривні. Не виключено, що Нацбанку 2024 року знову доведеться викуповувати ОВДП Міністерства фінансів, як він уже робив це 2022-го на 400 млрд грн.
«Є значна невизначеність щодо обсягів західної допомоги у 2024 році та ритмічності її надходження. Якщо 2023 року кошти надходили вчасно і Нацбанку не довелося вдаватися до емісії гривні через викуп ОВДП, то тепер цей ризик зберігається. Така невизначеність істотно впливає на ціну активів, зокрема українських єврооблігацій», — пояснив Михайло Демків.
На початку великої війни вимушена емісія вилилася в зростання інфляції, через яке регулятору довелося серйозно посилювати грошово-кредитну політику.
«Високий рівень інфляції у 2022 році змусив Нацбанк піднімати та тримати облікову ставку на високому рівні (вона була підвищена з 10% до 25%), грошова маса була збільшена для фінансування видатків бюджету (портфель ОВДП на обліку НБУ збільшився з 312,6 млрд грн до 704,6 млрд. грн.).
Фактично близько 500 млрд грн осіли в банківській системі, внаслідок чого багато банків мали екстраліквідність, що безпосередньо впливало на рівень відсоткових ставок для фізичних та юридичних осіб. У свою чергу, регулятор приймав від банків залишкові кошти на свої рахунки, сплачуючи дохідність на рівні облікової ставки", — підкреслив начальник департаменту приватних банківських послуг Ukrsibbank BNP Paribas Group Ігор Левченко.
По-друге, відсутність достатнього надходження прямих іноземних інвестицій для відновлення України. Це не дивно для країни, що воює, проте створює проблеми для економіки, хоча показники 2023 року дещо покращилися порівняно з 2022-м.
«За десять місяців 2023 р. чистий приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) оцінений у $3,2 млрд (у тому числі реінвестування доходів — $2,5 млрд, тобто фактично нові залучені ПІІ становили лише $0,7 млрд). За відповідний період 2022 року чистий приплив прямих інвестицій становив $96 млн (реінвестування — $373 млн). Чистий приплив акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів) — $407 млн (за 10 місяців 2022 року — $250 млн). Чисті залучення за борговими інструментами склали $479 млн (за 10 місяців 2022 чисті погашення — $525 млн)», — уточнив Дмитро Чурін.
По-третє, зростаючий кадровий голод у банківській системі (як і в багатьох інших галузях економіки). Через виїзд українців за кордон на початку великої війни та після загострення обстрілів енергетичної інфраструктури. А також через релокацію банківських працівників у більш безпечні регіони та через мобілізацію фінансистів на війну. Фінустановам не завжди вдається оперативно знайти адекватну заміну, підготувати потрібного фахівця, через що може простоювати розвиток певних бізнесів.
Читайте також: Зарплати в Україні зросли на 20%: чому українці не стали багатшими
По-четверте, регулярні атаки хакерів (найчастіше DDoS) на банківську систему. Для боротьби з ними удосконалюються інформаційні засоби захисту, закуповується додаткове обладнання та ін.
По-п'яте, підвищення заднім числом 2023 року податку на прибуток для банківської системи з 18% до 50%. Банкірам, звичайно, не дуже сподобалася ідея підвищення відрахувань до держбюджету, але ще більше їх обурило впровадження нових правил заднім числом. Доведеться доплатити 32% податку (до вже сплачених 18%) за три квартали 2023-го.
«Банки були готові заплатити підвищену ставку податку на прибуток у попередньому узгодженому варіанті. Тому зміна правил в односторонньому порядку після того, як узгоджений варіант проголосували Верховна Рада в першому читанні, стала сильним негативним сюрпризом», — зазначив Сергій Колодій з Райффайзен Банку.
Читайте також: Подорожчання кредитів та обслуговування карток: як банкіри відреагують на підвищення податку
Плани на 2024 рік
Опитування фінансистів показало, що мало хто вірить у завершення війни цього року, і всі планують свою подальшу роботу в умовах воєнного стану.
«Ризиком для стабільності банківської системи може стати продовження військових дій у довгостроковій перспективі, а також суттєве зменшення фінансової підтримки від міжнародних партнерів (США, Євросоюзу). Серед наслідків — зростання частки непрацюючих кредитів, зокрема через ускладнену логістику водними та сухопутними шляхами», — пояснив Сергій Наумов.
Водночас фінансисти думають не лише про виживання у такій ситуації, а й про подальший розвиток.
«Є психологічна стійкість громадян та бізнесу перед новими викликами війни (відсутність паніки, ажіотажу, здатність об'єднуватися заради стратегічної мети — перемоги у війні). Йдеться про те, наскільки ефективно працюватиме „військова“ економіка, чи вистачить економічного ресурсу не лише на війну, а й на розвиток країни», — зауважив Сергій Мамедов.
Якщо узагальнити відповіді експертів щодо планів, то можна виділити 5 ключових завдань/цілей на 2024 рік.
Перша— поступовий розвиток кредитування економіки. Ніхто не каже про різке зростання обсягів фінансування і всі пам'ятають про збалансованість ризиків. Проте більшість опитаних обіцяє розвивати різноманітні кредитні програми та напрямки — від державних та партнерських із іноземними організаціями (ЄБРР, Європейський інвестбанк, Міжнародна фінансова корпорація, Європейський інвестфонд) до спільних з українськими містами та навіть власні.
«Український бізнес стійкий і знаходить шляхи зростання навіть під час війни, тому ми плануємо поступово розширювати фінансування у 2024 році», — підтвердив Александр Чеснакофф із Креді Агріколь Банку.
Кредитори наголошують на важливості підтримки експорту і говорять про ефективність дій влади щодо боротьби з інфляцією.
«Важливий фактор — темпи економічного зростання, розвиток усіх сфер та галузей економіки. За прогнозом, у 2024 році зростання ВВП може становити понад 4,5%. Також потрібно пам'ятати про розвиток експорту: дія нового „зернового коридору“, відсутність перешкод на пунктах автомобільного перетину кордону, розширення „лінійки“ продукції, що експортується, тощо. А також про мінімізацію інфляції, яка за прогнозами, становитиме 2024 року 9,7%», — сказав Сергій Мамедов.
Друга — банки намагатимуться підлаштуватися під поточні макроекономічні умови, робити нові пропозиції для вкладників та мотивувати до збереження гривневих коштів на рахунках навіть в умовах очікуваної девальвації гривні та зниження ставок за депозитами фізосіб. Через що люди можуть активніше конвертувати гривневі вклади у валюту.
«У 2024 році можливе зниження рівня депозитних ставок і менша стабільність курсу валюти, що може позначатися на бажанні клієнтів тримати заощадження більше у валюті», — припустив Александр Чеснакофф.
Третя — ще більша ставка робитиметься на вдосконалення та посилення IT технологій, діджиталізації. Як для відбиття атак з боку хакерів, так і для розвитку клієнтських сервісів.
«Багато банків планують у 2024 році налагодити дистанційні процеси з купівлі цінних паперів та інших інвестиційних інструментів», — повідомив Ігор Левченко.
Четверта —багато банків зроблять ставку на комплексне обслуговування зовсім невеликого бізнесу, фізичних осіб-підприємців. Під ФОП комплектуватимуться спеціальні пакети, до яких увійдуть як кредитні продукти, так і ряд інших сервісів (обслуговування платежів та ін.).
«Зараз ми ведемо роботу щодо розробки спеціальної індивідуальної пропозиції для приватних підприємців. Цей сегмент в Україні дуже широко представлений, і ми прагнемо допомогти їм розкрити свій потенціал, запропонувавши спеціальні продукти та сервіси», — розповів Олександр Куркін.
П'ята— подальший розвиток ОВДП та корпоративних облігацій, а також запровадження нових інструментів у разі ухвалення законів про пенсійну реформу та інвестиційні рахунки.
«Незважаючи на зниження облікової ставки з 25 до 15%, ОВДП залишаться топовим інструментом для інвестування 2024-го як для фізичних, так і для юридичних осіб. Очікуємо, що більше активізується і корпоративний сектор із випусками корпоративних облігацій. Адже компаніям тепер не доведеться розміщувати свої папери під 30%.
Важливими законодавчими досягненнями у 2024 році можуть стати закони про пенсійну реформу та інвестиційні рахунки. Це дало б значний приплив ліквідності на фондовому ринку та підштовхнуло б розвиток ринку муніципальних та корпоративних облігацій, IPO. Але ці реформи не є швидкими, до того ж, їм опираються чиновники. Тому, чи будуть вони реалізовані 2024-го, поки неясно", — зазначив Андрій Величко.
Що кажуть банкіри
Сергій Наумов, голова правління Ощадбанку
«Готові спільно з регіонами розвивати пріоритетні галузі економіки»
Головний висновок — війна не привід припиняти кредитування. Зрозуміло, що ризики зросли, проте виважена трансформація ризик-політик багатьох банків дозволила, з одного боку, продовжувати кредитну підтримку бізнесу та громадян, а з іншого — уникати збитків.
Необхідно активніше залучатися до співпраці з місцевими органами влади. Ми готові спільно з регіонами розвивати обрані владою пріоритетні галузі економіки. Для цього створюємо загальні кредитні продукти, які стають доступнішими завдяки фінансовій участі з боку відповідних бюджетів. Зараз у нас діють 11 подібних програм із залученням обласних адміністрацій та муніципалітетів.
Існує гостра потреба у впровадженні додаткових напрямів фінансування або розширення кредитних програм за рахунок використання пільгових процентних ставок, компенсаційних інструментів, гарантійних ресурсів у напрямах підтримки ветеранів, релокації, розмінування земель, енергоефективності, сприяння експорту та переробників сировини.
Залишається актуальною тема розмінування сільгоспземель. Ощад нещодавно запропонував клієнтам кредитний продукт «Посівна без мін», що дозволяє отримати фінансування на розмінування власних земель для відновлення господарської діяльності.
Через можливе подальше зниження облікової ставки у 2024 році кошти, які залучатимуть банки для розвитку власних кредитних продуктів, стануть дешевшими. Для позичальників це означає, що ставки як за кредитами, так і депозитними продуктами можуть знизитися.
Сергій Панов, голова правління Банку Кредит Дніпро
«Цифрові послуги все більше проникають у сегмент малого та середнього бізнесу»
Ключовими досягненнями банківської системи стало те, що вона змогла у повній мірі утримати якість кредитного портфеля, підтримати якість наших активів, мінімізувати негативний вплив російської агресії.
Плюс змогли організувати ефективну поточну діяльність таким чином, щоб наш поточний прибуток фактично допоміг абсорбувати збитки, пов'язані з повномасштабним вторгненням. Це підтверджується результатом quality review — вже опублікованої Національним банком оцінки стійкості, яка говорить про те, що більшості банків, на відміну від 2014-го або 2008−09 років, не потрібний додатковий капітал.
Ключовим трендом минулого року була подальша цифровізація. Якщо раніше цифрові відносини, послуги в цифровому форматі були в основному для фізичних осіб, ми бачимо, що все більше йде в сегмент малого та середнього бізнесу. Наш банк, наприклад, — один із чотирьох, які пропонують дистанційне відкриття рахунків для всіх категорій клієнтів: приватних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб — підприємців.
Банки вже навчилися розуміти та приймати ризики у непростих умовах повномасштабної війни. Викликом для нас стане конкуренція за надійних позичальників, які змогли не лише вижити та зберегти бізнес, а й знайти шляхи розвитку, незважаючи на військові загрози.
Александр Чеснакофф, член правління Креді Агріколь Банку
«Наші клієнти отримали більше доступу до фінансування»
Найбільший вплив на розвиток банківської системи мали: монетарна політика НБУ, поступове зменшення облікової ставки, зменшення інфляції. З іншого боку, це ситуація у бізнесі та у наших клієнтів. Завдяки винятковій стійкості українців бізнес адаптувався, процеси реорганізували, скоротили витрати, логістику та підлаштувалися до роботи під час війни загалом.
У 2023 році наш банк підписав дві важливі угоди з ЄБРР та МФК про розподіл ризиків на 50 млн. і 40 млн. євро відповідно для підтримки бізнесу, який критично важливий для економіки країни, зокрема сільського господарства. Наші клієнти отримали ще більший доступ до фінансування. Частка банку на українському ринку становить 12%, тоді як частка фінансування агробізнесу — 50% загального кредитного портфеля банку.
З початку війни банк профінансував агробізнес на 2,7 млрд. гривень за державною програмою «Доступні кредити 5−7−9%» і видав майже 1,3 млрд. гривень у рамках Урядової програми надання державних гарантій.
Серед пріоритетів у сегменті бізнес-кредитування: підтримка агросектору, оскільки банк уже 30 років в Україні є стратегічним партнером для агробізнесу, фінансування експортерів, логістичних компаній та бізнес-сегментів, які є критично важливими для економіки країни.
Сергій Мамедов, голова правління Глобус Банку
«Зараз банківський сектор — це „не руїни“, а міцна та стійка система»
У 2023 році було достатньо подій, які сформували умови роботи банківського сектора у 2024 році. При цьому будь-які зміни можна вважати досить «м'якими» та ліберальними, адже вдалося уникнути шоку від можливих потрясінь, як, наприклад, скорочення кількості банківських установ та відтік клієнтів.
Варто підкреслити, що під час війни ефект від будь-яких позитивних змін (а їх було достатньо) потрібно множити в кілька разів: адже війна здатна поглинути всі економічні процеси. Наразі банківський сектор — це «не руїни», а досить міцна та стійка система, яка здатна подолати будь-які нові виклики (як, наприклад, системний збій роботи одного з операторів зв'язку).
Україна тримається на мужності та героїзмі наших воїнів. Однак без міжнародної підтримки важко собі уявити, що було б із країною майже за два роки від повномасштабної війни.
Також варто звернути увагу на розвиток партнерських компенсаторних програм з органами місцевої влади за програмами «5−7−9» та «Енергодім». Вони спрямовані на відшкодування відсотків чи частини виданих кредитів. Наприклад, підприємці Києва та Київської області, які є учасниками програми «5−7−9», отримують компенсацію за кредитними договорами у розмірі 99% та 100%, відповідно, що у свою чергу на 20% збільшило кількість підприємців-учасників програми у столичному регіоні .
За нашими оцінками у 2024 році потенціал цієї програми може становити 60 тис. нових кредитів. І більше ⅔ позик, що запитуються, можуть скласти інвестиційні кредити — на придбання основних засобів ведення бізнесу (спеціальних технічних засобів, автотранспорту, медичного транспорту, виробничого обладнання тощо).